24.03.2026 Справа № 914/2107/25
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Бонк Т.Б.,
Суддів Бойко С.М., Якімець Г.Г.,
секретар судового засідання Шатан Т.О.,
представники сторін:
позивача: Кузьма Д.М.,
відповідача: Буковецька Н.В., Дудар Є.А.,
третьої особи: не з'явився,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Львівської обласної організації ветеранів України б/н від 30.12.2025 (вх. суду від 31.12.2025 № 01-05/3926/25)
на рішення Господарського суду Львівської області від 23.10.2025 (повне рішення складено 28.10.2025, суддя Стороженко О.Ф.)
у справі № 914/2107/25
за позовом: Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, м. Львів,
до відповідача: Львівської обласної організації ветеранів України, м. Львів,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог стосовно предмету спору: Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», м. Львів,
про: звільнення і повернення об'єкту оренди,
Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції:
Управління майном спільної власності Львівської обласної ради звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача Львівської обласної організації ветеранів України про звільнення і повернення об'єкту оренди, а саме нежитлових приміщень №5 та №6 (загальною площею 80,2м2), розташованих на першому поверсі будинку №54 на вул. Липинського у м. Львів.
В обґрунтування позову, вказав, що 09.04.2025 Управління майном спільної власності Львівської обласної ради прийняв наказ № 54-H про відмову у продовженні договору оренди від 20.05.2024 з відповідачем на підставі отриманого листа третьої особи, у зв'язку з необхідністю використання зазначеного майна для власних потреб балансоутримувача. Таким чином, як вказав позивач, 19.05.2025 договір оренди припинив свою дію та відповідач безпідставно користується нежитловими приміщеннями.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.10.2025 позов задоволено повністю. Зобов'язано Львівську обласну організацію ветеранів України звільнити об'єкт оренди: нежитлові приміщення №5 (32,3кв.м) та №6 (33,4кв.м), які розташовані на першому поверсі будинку №54 на вул.Липинського у місті Львові, та передати їх (за актом) Обласному комунальному підприємству Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки».
Суд першої інстанції зазначив, що у зв'язку з прийняттям позивачем (Орендодавцем) Рішення про відмову у продовженні строку дії Договору, орендні відносини сторін припинились 20.05.2025 і у відповідача, згідно з умовами п.2.3 Договору та нормами ст.785 ЦК України і ст.25 Закону «Про оренду державного та комунального майна», виник обов'язок з повернення об'єкту оренди Балансоутримувачу (третій особі у справі) за актом приймання-передавання (складеним Орендодавцем, Орендарем та Балансоутримувачем).
Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Львівська обласна організація ветеранів України звернулась до Західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 23.10.2025 у справі № 914/2107/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Скаржник зазначає, що суд першої інстанції правомірно встановив, що балансоутримувачем не виконано обов'язку з надання обґрунтування власних потреб використання орендованого майна. В той же час, як вказує апелянт, суд безпідставно вказав про відсутність підстав для визнання неправомірним Наказу позивача № 54-Н від 09.04.2025 року, такий висновок суду не відповідає ним же встановленим обставинам.
Апелянт наголошує, що обов'язковою умовою застосування абз. 2 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України № 634 від 27.05.2022 року як підстави відмови у продовженні договору оренди є письмове повідомлення балансоутримувача про необхідність використання об'єкта оренди для власних потреб та обґрунтування необхідності такого використання.
Управління майном спільної власності Львівської обласної ради подало відзив на апеляційну скаргу, у якому просило апеляційну скаргу Львівської обласної організації ветеранів України залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 23.10.2025 року у справі № 914/2107/25 залишити без змін.
Позивач звертає увагу суду, що балансоутримувач листом №24 від 18.03.2025 повідомив орендаря про намір використання орендованих приміщень для власних потреб. Також Рішення (Наказ) про відмову у продовженні Договору оренди (Наказ №54-Н від 09.04.2025) надіслано Орендарю засобом поштового зв'язку 09.04.2025, що підтверджується накладною АТ «Укрпошта» та описом вкладення у цінний лист.
Позивач вважає, що доводи апелянта про ухвалення господарським судом рішення з неповним з'ясуванням обставини, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права - не підтверджені належними та допустимими доказами.
Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.2025 справу № 914/2107/25 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М., Якімець Г.Г.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.02.2026 поновлено Львівській обласній організації ветеранів України строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 23.10.2025 у справі № 914/2107/25. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Львівської обласної організації ветеранів України б/н від 30.12.2025 (вх. суду від 31.12.2025 № 01-05/3926/25) на рішення Господарського суду Львівської області від 23.10.2025 у справі № 914/2107/25.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.02.2026 призначено справу № 914/2107/25 до розгляду у судовому засіданні на 24.03.2026.
В судовому засіданні 24.03.2026 відповідач підтримав доводи апеляційної скарги, позивач заперечив такі доводи з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, сторони надали суду пояснення.
Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій у цій справі обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що:
20.05.2024 між Управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради (Орендодавець) та Львівською обласною організацією ветеранів України (Орендар) укладено Договір №26/24/2, згідно з умовами якого відповідачу надано у строкове платне користування об'єкт нерухомості: нежитлові приміщення загальною площею 80,2 кв.м, які розташовані у будинку №54 на вул. Липинського у місті Львові і перебувають на балансі Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки».
Факт надання відповідачу вказаного нерухомого майна в оренду підтверджується Актом приймання-передавання від 20.05.2024, складеним Орендодавцем, Балансоутримувачем та Орендарем, у якому зазначено про передання Відповідачу: двох приміщень №5 площею 32,3кв.м та №6 площею 33,4кв.м, а також - приміщення загального (спільного) користування площею 14,5кв.м.
Згідно з умовами п.8.1 Договору, строк дії Договору тривав до 19.05.2025 (включно).
До матеріалів справи долучено лист № 24-вих від 18.03.2025, відповідно до якого Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» повідомляє відповідача про те, що орендовані останнім нежитлові приміщення будуть використовуватись балансоутримувачем для власних потреб.
09.04.2025 Позивачем (Орендодавцем) прийнято Рішення про відмову у продовженні Договору оренди, яке викладено у Наказі Управління №54-н від 09.04.2025 і обґрунтовано необхідністю використання майна Балансоутримувачем для власних потреб.
У матеріалах справи наявні опис вкладення у цінний лист та поштова накладна АТ «Укрпошта» № 7900800822963 від 09.04.2025, згідно з якими позивач надіслав відповідачу Наказ № 54-Н від 09.04.2025.
На виконання пунктів 2.3, 2.4. Договору, Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» підготувало і надало для підписання Львівській обласній організації ветеранів України акт приймання-передачі нежитлових приміщень, загальною площею 80,2 кв.м., які розміщені за адресою: м. Львів, вул. Липинського, 54.
30.06.2025 позивач отримав від третьої особи лист від 26.06.2025 № 42-вих (вх. № 2477), де повідомлялось, що голова правління Львівської обласної організації ветеранів України Широких Ю.Ю. 25.06.2025 відмовився підписувати акт приймання-передачі нежитлових приміщень, загальною площею 80,2 кв.м., які розміщені за адресою: м. Львів, вул. Липинського, 54 та звільняти займані приміщення і складений акт комісії балансоутримувача про фіксацію вищезгаданого факту непідписання акту приймання-передачі.
Таким чином, позивач вказав, що відповідач продовжує безпідставно користуватись займаними приміщеннями та звернувся з позовом до суду.
При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась таким:
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст. 621 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Особливості найму (оренди) державного і комунального майна встановлюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
Частиною 1 статті 763 ЦК України унормовано, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до ч. 1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно з частинами 1, 2 статті 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його укладено; укладення з орендарем договору концесії такого майна; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); припинення юридичної особи - орендаря або юридичної особи - орендодавця (за відсутності правонаступника); смерті фізичної особи - орендаря; визнання орендаря банкрутом; знищення об'єкта оренди або значне пошкодження об'єкта оренди. Договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.
Згідно з частиною 1 статті 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
У зв'язку із запровадженням воєнного стану в Україні Законом України від 01.04.2022 № 2181-IX "Про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" внесено зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який доповнено пунктом 61, за змістом якого під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом, зокрема щодо продовження договору оренди, шляхом запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану.
На виконання цього Закону України від 01.04.2022 № 2181-IX Кабінетом Міністрів України прийнято 27.05.2022 постанову № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану", яка набрала законної сили 01.06.2022.
Відповідно до пункту 5 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Норма щодо продовження договору, встановлена цим пунктом, не застосовується до договорів, щодо яких рішення про їх продовження прийнято на аукціоні і аукціон оголошено до дати набрання чинності цією постановою. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.
Підстави для відмови у продовженні договору оренди визначені статтею 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Так, відповідно до частини 1 статті 19 цього Закону рішення про відмову у продовженні договору оренди може бути прийнято: у випадках, передбачених статтею 7 цього Закону; якщо орендоване приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані у письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю; якщо орендар, який бажає продовжити договір оренди майна в порядку, встановленому частиною 2 статті 18 цього Закону, не надав звіт про оцінку об'єкта оренди у визначений цим Законом строк; якщо орендар порушував умови договору оренди та не усунув порушення, виявлені балансоутримувачем або орендодавцем у строк, визначений у приписі балансоутримувача та/або орендодавця; якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців; якщо орендар станом на дату довідки балансоутримувача, передбаченої частиною 6 статті 18 цього Закону, має заборгованість зі сплати орендної плати або не здійснив страхування об'єкта оренди, чи має заборгованість зі сплати страхових платежів.
Як було встановлено судом першої інстанції, балансоутримувачем не виконано обов'язку з надання обґрунтування власних потреб використання орендованого майна, яке встановлено нормою ч.1 ст.19 Закону «Про оренду державного та комунального майна», оскільки у Листі (від 18.03.2025) зазначено лише про необхідність використання приміщень без належного обґрунтування.
В той же час, як обґрунтовано вказав суд першої інстанції, враховуючи взяття позивачем вказаного Листа - повідомлення Балансоутримувача до уваги і обґрунтування ним Рішення про відмову у продовженні Договору оренди (Наказ №54-Н від 09.04.2025) та факт надіслання такого Рішення (Наказу) Орендарю засобом поштового зв'язку 09.04.2025, у відповідача (Орендаря) була можливість для заявлення заперечень стосовно правомірності прийняття позивачем вказаного рішення.
Водночас матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували оспорювання відповідачем прийнятого позивачем Наказу №54-Н від 09.04.2025 чи до закінчення строку дії договору оренди чи після.
Апеляційним судом також встановлено, що враховуючи те, що відповідач не дотримався обов'язку в частині реєстрації Електронного кабінету на момент розгляду справи судом першої інстанції, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, судом попередньої інстанції на виконання приписів ГПК України направлялися усі судові рішення відповідачу рекомендованою кореспонденцією на його юридичну адресу: 79024, Львівська обл., місто Львів, вулиця Липинського, будинок 54, кімната 30.
Тобто, відповідач належним чином був повідомлений про розгляд справи в суді першої інстанції та не подав заперечень щодо прийняття позивачем Наказу №54-Н від 09.04.2025, не звертався до суду з зустрічним позовом про визнання договору оренди укладеним/продовженим тощо.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно розглядав спір у цій справі за наявних у матеріалах справи доказів, у межах предмета доказування та з дотриманням основних засад господарського судочинства, передбачених статтею 2 ГПК України.
Згідно із частиною 1 статті 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
За інформацією Балансоутримувача, викладеної в Акті (без номеру і дати), який додано до позову, відповідачем не виконано обов'язку з повернення об'єкту оренди, докази зворотнього у матеріалах справи відсутні.
Таким чином, у зв'язку з прийняттям позивачем (Орендодавцем) Рішення про відмову у продовженні строку дії Договору, орендні відносини сторін припинились 20.05.2025 та суд першої інстанції підставно вирішив, що у відповідача, згідно з умовами п.2.3 Договору та нормами ст.785 ЦК України і ст.25 Закону «Про оренду державного та комунального майна», виник обов'язок з повернення об'єкту оренди балансоутримувачу за актом приймання-передавання, тому позов підлягає до задоволення.
Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).
На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 23.10.2025 у справі № 914/2107/25 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника необґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
Судові витрати в суді апеляційної інстанції.
Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК України). Тому згідно з ст. 129 ГПК України сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.
Керуючись ст. ст. 86, 130, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Львівської обласної організації ветеранів України б/н від 30.12.2025 (вх. суду від 31.12.2025 № 01-05/3926/25) - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 23.10.2025 у справі № 914/2107/25 - залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.
4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Т.Б. Бонк
суддя С.М. Бойко
суддя Г.Г. Якімець