іменем України
25 березня 2026 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 736/1003/24
Головуючий у першій інстанції - Пархомчук Т. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/848/26
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:
головуючого-судді: Онищенко О.І.
суддів: Скрипки А.А., Шарапової О.Л.
секретар: Шкарупа Ю.В.
Заявник: ОСОБА_1
Суб'єкт оскарження: приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Приходько Юрій Михайлович
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп» (попередня назва - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»)
Заінтересована особа: ОСОБА_2
Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1
Розглянув у порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу на ухвалу Корюківського районного суду Чернігівської області від 14 січня 2026 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця (суддя Пархомчук Т.В.), постановлену у м.Корюківка,
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою про визнання протиправними дій та бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. щодо стягнення з її банківського рахунку в Ощадбанку коштів у розмірі 5 893,29 грн та зобов'язання негайно повернути кошти на рахунок, з якого вони були протиправно стягнуті. Скарга мотивована тим, що 20 жовтня 2025 року приватний виконавець коштами заявниці в сумі 5 893,29 грн з її рахунку в Ощадбанку частково оплатив платіжну інструкцію від 17 жовтня 2025 року по виконавчому провадженню ВП №77184386. Вважає стягнення коштів протиправним, оскільки Законом України №3048-IX від 11 квітня 2023 року заборонено в період дії воєнного стану в Україні вжиття заходів примусового виконання рішень на території Корюківської міської територіальної громади, де ОСОБА_1 зареєстрована, проживає та працює.
Ухвалою Корюківського районного суду Чернігівської області від 14 січня 2026 року в задоволенні скарги відмовлено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» 5500 грн 00 коп. витрат на правову допомогу; стягнуто з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. 4000 грн 00 коп. витрат на правову допомогу. Ухвала суду мотивована тим, що виконавче провадження було відкрито до внесення Корюківської територіальної міської громади до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Платіжну вимогу було виставлено до АТ «Ощадбанк», головний офіс якого знаходиться: 01001, Україна, місто Київ, вулиця Госпітальна, будинок, 12г. Тобто, юридична адреса обслуговуючого Банку не входить до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, та із урахуванням правових позицій Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №905/2368/15, від 24.04.2023 у справі №910/5953/17, від 10.05.2023 у справі №904/1708/22, від 27.02.2025 у справі №904/3743/22 на цю територію (м. Київ) примусового виконання рішення суду (списання грошових коштів з рахунку Боржника) не розповсюджується відповідна заборона.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказану ухвалу суду та ухвалити нове рішення про задоволення вимог її скарги, а також постановити окремі ухвали щодо: незаконного звернення ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» до Корюківського районного суду із заявою від 04 листопада 2025 року про стягнення із заявниці сфабрикованих витрат на професійну (правничу) допомогу в розмірі 5500 грн під час розгляду скарги; незаконного звернення приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. до Корюківського районного суду із клопотанням від 07 грудня 2025 року про стягнення із заявниці сфабрикованих витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн під час розгляду скарги; щодо допущення суддею Корюківського районного суду Чернігівської області Пархомчук Т.В. багаточисельних грубих зумисних порушень норм матеріального та процесуального права при постановленні ухвали від 14 січня 2026 року під час розгляду скарги. Апеляційна скарга мотивована тим, що заявниця не лише зареєстрована в м.Корюківка, яка входить до Переліку територій, на яких ведуться активні бойові дії, а там проживає і працює, а також отримувала пенсійні виплати та зарплату в касі й банкоматі Ощадбанку до тих пір, поки приватний виконавець Приходько Ю.М. не став протизаконно їх вилучати. За доводами Іваненко В.Г., зазначені суддею в оскаржуваній ухвалі Наказ та Перелік на сьогоднішній час нечинні, а чинний Наказ Міністерства розвитку громад та територій України, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, вступив у силу з 20 березня 2025 року. До такого Переліку на сьогодні входить і Корюківська міська територіальна громада. Заявниця вказує, що суддя не взяла як підставу для задоволення скарги доводи представника приватного виконавця про те, що заборона стосується місця заходів примусового виконання рішення (м.Корюківка, міська територіальна громада), а не лише місця реєстрації Іваненко В.Г. (м.Корюківка, міська територіальна громада). Також заявниця посилається, що суд не надав оцінки співмірності заявлених витрат стягувача - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на професійну правничу допомогу зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та значенням справи для стягувача, а послуги адвоката Прокоф'єва Б.І. не містять конкретизації щодо вимог, яких вони стосуються, і посилань на документи в справі, якими підтверджується їх надання. Крім того, Іваненко В.Г. вказує, що передача справи раніше визначеному складу суду з порушенням вимог ст.33 ЦПК України є грубим порушенням вимог процесуального права і таке порушення є обов'язковою підставою для скасування судового рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Дніпрофінансгруп» просить залишити без задоволення апеляційну скаргу Іваненко В.Г., а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін. Заінтересована особа вказує, що на момент списання грошових коштів з рахунків боржника АТ «Ощадбанк» визначив можливість накладення арешту на кошти на рахунку, списання коштів у примусовому порядку, платіжну інструкцію приватного виконавця виконав, тобто не визначив кошти на ньому у відповідній сумі такими, на які законом заборонено звертати стягнення. Вважає, що виконавчі дії, проведені приватним виконавцем, та списання грошових коштів з рахунку боржника відбулись із врахуванням вимог, викладених у Законі України «Про виконавче провадження», та не суперечать правовим позиціям, викладеним у постановах Верховного Суду.
У відзиві на апеляційну скаргу приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Приходько Ю.М. просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін. Суб'єкт оскарження вказує, що на момент списання грошових коштів в сумі 5 893,29 грн з рахунку боржника АТ «Ощадбанк» визначив можливість накладення арешту на кошти на рахунку, списання коштів у примусовому порядку, платіжну інструкцію приватного виконавця виконав, тобто не визначив кошти на ньому у відповідній сумі такими, на які законом заборонено звертати стягнення. Звертає увагу, що матеріали справи не містять будь-яких належних та достовірних доказів, що списані кошти були саме пенсійними коштами. Приватний виконавець вказує, що законодавча заборона, передбачена абзацом 15 пункту 10-2 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», стосується саме місця (території) відкриття виконавчого провадження і місця (території), на якій будуть вживатися заходи примусового виконання рішення, а не місця реєстрації (розташування) боржника. Також наголошує, що виконавче провадження було відкрито до внесення відповідних територій до Переліку. За доводами суб'єкта оскарження, ОСОБА_1 не було подано до суду першої інстанції обґрунтоване клопотання про зменшення правничої допомоги із зазначенням причин неспівмірності її розміру.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.
Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону судове рішення суду першої інстанції частково не відповідає.
Частиною 4 статті 82 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
По справі №736/1003/24 (апеляційне провадження №22-ц/4823/255/26) встановлено, що рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 15 серпня 2024 року задоволено позов ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» і стягнуто на його користь солідарно із ОСОБА_2 , ОСОБА_1 інфляційні витрати і 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 85 889,73 грн, а також 6500 грн витрат, понесених позивачем на правову допомогу і 3028 грн судових витрат.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 26 грудня 2024 року зазначене рішення суду змінено, викладено третій та четвертий абзаци резолютивної частини рішення в наступній редакції: «Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» по 3250 грн з кожного у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» по 1514 грн судового збору з кожного»; в іншій частині рішення суду залишено без змін; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» 5000 грн у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
12 лютого 2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Приходьком Ю.М. винесено постанови: про відкриття виконавчого провадження (ВП №77184386) з виконання виконавчого листа №736/1003/24, виданого 22 січня 2025 року, про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» інфляційних витрат і 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 85 889,73 грн, щодо боржника ОСОБА_1 ; про стягнення з боржника основної винагороди; про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. від 12 лютого 2025 року об'єднано виконавчі провадження №77184070, №77184231, №77184386 у зведене виконавче провадження №77187522, оскільки у приватного виконавця перебуває декілька виконавчих проваджень щодо одного боржника.
У зведеному виконавчому провадженні приватним виконавцем 12 лютого 2025 року були винесені постанови: про звернення стягнення на майно боржника, про арешт майна боржника, про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження, про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження.
Відповідно до платіжної інструкції (МО) №2061719727526 від 20 жовтня 2025 року з рахунку платника ОСОБА_1 в АТ «Ощадбанк» на рахунок приватного виконавця Приходька Ю.М. зараховано кошти в розмірі 5 893,29 грн, призначення платежу: часткова оплата ПІ №JBKLPAHOCG3T84.1 від 17/10/2025 на суму 5 893,29 UAH, стягнення за ВП №77184386, залишок до сплати 11 771,73 UAH (а.с.5).
Згідно із ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом (стаття 10 цього Закону).
У ч.ч.1, 2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Частинами першою та другою статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (п.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжувався.
Верховна Рада України прийняла Закон від 28 липня 2022 року №2468-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави» (набрав чинності 19 серпня 2022 року), яким абзац п'ятнадцятий пункту 10-2 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону «Про виконавче провадження» виклала у такій редакції: забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, а також прилеглих до неї територій.
06 грудня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (набрала чинності 25 грудня 2022 року), якою, зокрема, встановлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (в редакції, чинній на час відкриття виконавчого провадження №77184386), затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309, щодо Корюківської міської територіальної громади Корюківського району Чернігівської області зазначено: дата виникнення можливості бойових дій - 29.06.2022, 17.11.2023, дата припинення можливості бойових дій - 22.09.2022; дата початку тимчасової окупації всієї території Корюківського району Чернігівської області - 24.02.2022, дата завершення тимчасової окупації - 03.04.2022.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року №376 (набрав чинності 20 березня 2025 року) визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією». Одночасно затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до якого: дата виникнення можливості бойових дій на території Корюківської міської територіальної громади - 29.06.2022, 17.11.2023, дата припинення можливості бойових дій - 22.09.2022, 30.11.2024; Корюківська міська територіальна громада Корюківського району Чернігівської області відноситься до території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, з 01 грудня 2024 року без зазначення дати завершення бойових дій.
Виходячи з викладеного, станом на час відкриття приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Приходьком Ю.М. виконавчого провадження №77184386 12 лютого 2025 року територія, на якій зареєстровано місце проживання боржника ОСОБА_1 , не була визначена як територія, розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій або така, що перебуває у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а наказ №376, яким визначено Корюківську міську територіальну громаду територією активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, не набрав чинності.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд першої інстанції обгрунтовано послався на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 27 лютого 2025 року у справі №904/3743/22, відповідно до якого законодавча заборона, передбачена абзацом 15 пункту 10-2 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», стосується саме місця (території) відкриття виконавчого провадження і місця (території), на якій будуть вживатися заходи примусового виконання рішення, а не місця реєстрації (розташування) боржника.
За матеріалами справи встановлено, що оскаржувані ОСОБА_1 виконавчі дії вчинено приватним виконавцем в межах виконавчого провадження №77184386 за допомогою Автоматизованої системи виконавчого провадження за місцезнаходженням (розташуванням) приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області (м.Чернігів, пр-т Перемоги, 139, оф.420), територію якого не віднесено до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Також він не вчиняв заходів примусового виконання рішень на таких територіях, оскільки юридичною адресою обслуговуючого банку, який здійснив списання коштів з рахунку заявниці, є місто Київ, на яку не розповсюджується відповідна заборона вчинення виконавчих дій.
Отже, виходячи з заявлених вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що вимоги скарги ОСОБА_1 є такими, що не підлягають задоволенню.
Доводи заявниці щодо наявності заборони у приватного виконавця на проведення виконавчих дій у зв'язку з перебуванням боржника на території зони активних бойових дій грунтуються на неправильному тлумаченні норм права, які регулюють спірні правовідносини.
Посилання суду першої інстанції на наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №307 є обгрунтованим, оскільки суд встановив відсутність заборони у тому числі на момент відкриття виконавчого провадження, коли такий наказ був чинним.
Доводи апеляційної скарги, що суддя суду першої інстанції посилалася в оскаржуваній ухвалі і на вимоги законодавства щодо юридичної особи, не заслуговують на увагу, враховуючи, що в даному випадку суд здійснив посилання на висновок Верховного Суду, який у тому числі стосується і фізичних осіб.
Твердження ОСОБА_1 , що висновки суду першої інстанції є протилежними судовій практиці, є безпідставними.
Факт реєстрації місця проживання боржниці, її місця роботи і отримання заробітної плати та пенсії в м.Корюківка не спростовують висновку суду першої інстанції про відсутність заборони на відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій, враховуючи, що місцем відкриття виконавчого провадження є м.Чернігів, а місцем вчинення виконавчих дій (списання коштів з рахунку) є м.Київ.
Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Відповідно до п.2.3.2 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 11 листопада 2024 року №39, 2.3.2. визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); повторного автоматизованого розподілу судових справ. Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням.
Пунктом 2.3.39.10. Положення визначено, що передача судової справи раніше визначеному судді, судді-доповідачу проводиться щодо заяви та клопотання з процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень, подані до суду, що розглядав справу.
Оскільки в даній справі скаргу подано на дії/бездіяльність органу примусового виконання, тобто питання пов'язане із виконанням судового рішення, суд першої інстанції обгрунтовано передав судову справу раніше визначеному складу суду, який розглядав справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення інфляційних витрат і трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зазначення в ухвалі про відмову в задоволенні заяви Іваненко В.Г. про відвід судді Пархомчук Т.В. неправильного по батькові приватного виконавця Миколайович замість ОСОБА_3 не призвело до неправильного вирішення справи по суті. Вказане питання може бути вирішено шляхом внесення виправлень в ухвалу суду.
Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги щодо завищеного розміру стягнутих з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з матеріалами справи ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» є учасником справи - стягувачем у виконавчому провадженні №77184386, в якому оскаржуються дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М.
Стягувач уклав 02 січня 2024 року з Адвокатським бюро «Юлії Чміль» договір №02/01-24 про надання правової допомоги, за умовами якого бюро приймає доручення клієнта та бере на себе зобов'язання надати клієнту правову допомогу щодо, зокрема: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань; складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства); представництва та захисту інтересів клієнта у судах всіх форм та у всіх інстанціях під час здійснення цивільного судочинства з будь-яких питань (а.с.20-21).
Хоча ОСОБА_1 і не заявляла вимог до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», проте товариство є стягувачем у виконавчому провадженні, в якому оскаржуються дії приватного виконавця, отже скарга стосується інтересів ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», яке подавало заперечення на скаргу і відповідно має право на компенсацію понесених ним витрат на професійну правничу допомогу. Отже, твердження заявниці, що вона дій товариства не оскаржувала, на його користь рішення не ухвалювалось і в справі є особа, яка скористалась своїм правом на отримання послуг на правову допомогу, не заслуговують на увагу. Також не може бути підставою для відмови в стягненні судових витрат їх стягнення під час розгляду іншої скарги ОСОБА_1 , оскільки юридичні послуги отримані в межах цієї справи, про що надано відповідні докази.
Відповідно до Акту (від 04 листопада 2025 року) про надання правничої допомоги №0411-25 до договору про надання правової допомоги №02/01-24 від 02 січня 2024 року Адвокатське бюро «Юлії Чміль» надало ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» юридичні послуги у справі №736/1003/24, що розглядається у Корюківському районному суді Чернігівської області, а клієнт прийняв надані послуги, вартість яких становить суму в розмірі 5 500 грн і включає в себе: ознайомлення з матеріалами справи за наданим пакетом документа клієнтом, аналіз наданих документів, ознайомлення з судовою практикою та визначення перспективи справи (1 год.) - 1 500 грн; складання заперечення на скаргу - 4 000 грн (а.с.24).
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Колегія суддів апеляційного суду вважає розмір заявлених ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» до стягнення витрат на професійну правничу допомогу завищеним, а тому, взявши до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, оцінивши співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, виходячи із засад розумності та справедливості, приходить до висновку про зменшення розміру стягнутих на його користь судових витрат з 5500 грн до 2000 грн.
Згідно з Договором №01/09/22 про надання правничої допомоги від 01 вересня 2022 року приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Приходько Ю.М. доручає, а фізична соба-підприємець ОСОБА_4 бере на себе зобов'язання надавати клієнту правові послуги в обсязі та на умовах, визначених цим договором, а клієнт зобов'язується сплатити адвокату винагороду за надання правової допомоги (а.с.43). За цим договором адвокат зобов'язується, зокрема надавати клієнту юридичні консультації (письмові та усні) з питань, що відносяться до захисту інтересів клієнта; складати будь-які заяви, звернення, скарги, позови, апеляційні та касаційні скарги, письмові пояснення, заперечення, клопотання, інші будь-які процесуальні та інші документи, необхідні для захисту інтересів клієнта; представляти у встановленому порядку інтереси клієнта в судах загальної юрисдикції будь-яких інстанцій та ланок під час розгляду правових спорів, стороною яких є клієнт.
Як вбачається з Детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також робіт, що будуть надані під час розгляду справи в Корюківському районному суді по справі №736/1003/24 (провадження №4-с/736/18/25) за скаргою ОСОБА_1 на протиправні дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М., від 07 грудня 2025 року адвокатом Прокоф'євим Б.І. були надані наступні юридичні послуги по наданню правничої допомоги в Корюківському районному суді: аналіз скарги з додатками, узгодження правової позиції з клієнтом в обсязі 1 година; вивчення судової практики, підготовка та оформлення заперечення на скаргу, виготовлення копій документів та їх завірення, а також організація його надіслання сторонам по справі та подання до суду в обсязі 3 годин 00 хв.; підготовка та участь в судових засіданнях Корюківського районного суду в обсязі не більше 1 годин 00 хв., загальна варість наданих послуг складає 5 000 грн (а.с.57).
Відповідно до копії квитанції до прибуткового касового ордера від 07 грудня 2025 року приватний виконавець Приходько Ю.М. за правничу допомогу в Корюківському районному суді по справі №4с/736/18/25) по договору №01/09/22 від 01 вересня 2022 року сплатив адвокату Прокоф'єву Б.І. 5 000 грн (а.с.58).
Вказаний Детальний опис робіт містить перелік наданих адвокатом юридичних послуг, а тому відсутність акта виконаних робіт не можна вважати відсутністю доказів, на підставі яких можна визначити фактичний обсяг наданих та отриманих послуг адвоката.
Беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, виходячи із засад цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, колегія суддів вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу 2000 грн відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, обґрунтованості, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, у зв'язку з чим ухвалу суду першої інстанції від 14 січня 2026 року належить змінити в частині визначеного до стягнення з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця Приходька Ю.М. розміру витрат на правову допомогу шляхом їх зменшення до вказаного розміру.
У своїй апеляційній скарзі Іваненко В.Г. у тому числі просить постановити окремі ухвали щодо незаконного звернення ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» до Корюківського районного суду із заявою від 04 листопада 2025 року про стягнення із заявниці сфабрикованих витрат на професійну (правничу) допомогу в розмірі 5500 грн під час розгляду скарги; щодо незаконного звернення приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. до Корюківського районного суду із клопотанням від 07 грудня 2025 року про стягнення із заявниці сфабрикованих витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн під час розгляду скарги; щодо допущення суддею Корюківського районного суду Чернігівської області Пархомчук Т.В. багаточисельних грубих зумисних порушень норм матеріального та процесуального права при постановленні ухвали від 14 січня 2026 року під час розгляду скарги. Проте, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для задоволення вказаних клопотань, оскільки судом не встановлено порушень норм чинного законодавства при зверненні учасників справи до суду за вирішенням питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст.141 ЦПК України, а також порушень норм матеріального та процесуального права суддею суду першої інстанції.
У відзиві на апеляційну скаргу приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Приходько Ю.М. просить у тому числі стягнути на його користь з ОСОБА_1 понесені ним судові витрати, а саме витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн. До відзиву ним додано, зокрема: договір про надання правничої допомоги №01/09/22 від 01 вересня 2022 року; Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також робіт, що будуть надані під час розгляду справи в Чернігівському апеляційному суді по справі №736/1003/24 (апеляційне провадження №22-ц/4823/848/26) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Корюківського районного суду Чернігівської області від 14 січня 2026 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця, від 25 лютого 2026 року, відповідно до якого адвокатом Прокоф'євим Б.І. були надані наступні юридичні послуги по наданню правничої допомоги в Чернігівському апеляційному суді: аналіз апеляційної скарги з додатками, узгодження правової позиції з клієнтом в обсязі 2 години; підготовка та оформлення відзиву на апеляційну скаргу, виготовлення копій документів та їх завірення, а також організація його надіслання сторонам по справі та подання до суду в обсязі 3 годин 00 хв.; підготовка та участь в судових засіданнях Чернігівського апеляційного суду в обсязі не більше 1 годин 00 хв., загальна варість наданих послуг складає 6 000 грн; копію квитанції до прибуткового касового ордера від 25 лютого 2026 року, згідно з якою приватний виконавець Приходько Ю.М. за правничу допомогу в Чернігівському апеляційному суді по справі №22-ц/4823/848/26 по договору №01/09/22 від 01 вересня 2022 року сплатив адвокату Прокоф'єву Б.І. 6 000 грн.
За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених приватним виконавцем на правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 137 та частиною третьої статті 141 ЦПК України, та враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, апеляційний суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця Приходька Ю.М. витрат на професійну правничу в розмірі 4000 грн, понесених в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 141, 258, 263, 374, 376 ч.1 п.4, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, -
У задоволенні клопотань ОСОБА_1 про постановлення окремих ухвал відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Корюківського районного суду Чернігівської області від 14 січня 2026 року змінити в частині визначених до стягнення витрат на правову допомогу, зменшивши розмір стягнутих з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» витрат на правову допомогу з 5500 грн до 2000 грн, а також розмір стягнутих з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Юрія Михайловича витрат на правову допомогу - з 4000 грн до 2000 грн.
В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце поживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Юрія Михайловича (місцезнаходження: 14013, м.Чернігів, пр-т Перемоги, 139, оф.420, РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, в розмірі 4000 грн.
Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 26 березня 2026 року.
Головуючий: Судді: