№ провадження 11-сс/4809/193/26 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Справа № 405/8110/24 Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
Категорія - ст. 399 КПК України
26.03.2026 року м. Кропивницький
Суддя Кропивницького апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , подану на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницького від 19.03.2026 про відмову у задоволенні клопотання прокурора про продовження відсторонення від посади підозрюваного у кримінальному провадженні №12024120000001297 від 16.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, ОСОБА_4 , -
Як встановлено матеріалами клопотання, СУ ГУНП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024120000001297 від 16.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
У вчиненні даного кримінального провадження 20.01.2026 повідомлений про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обіймав посаду заступника директора Департаменту - начальник управління капітального будівництва департаменту капітального будівництва Кіровоградської ОДА.
У межах даного кримінального провадження до слідчого судді місцевого суду із клопотанням про продовження відсторонення підозрюваного від займаної посади звернувся прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_3 .
Слідчим суддею вказане клопотання розглянуто і постановлено відмовити у його задоволенні.
Судове рішення суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку прокурором, який просить скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову, якою задовольнити клопотання прокурора та продовжити відсторонення від посади підозрюваного ОСОБА_4 на строк у межах досудового розслідування.
Дослідивши матеріали скарги, суд вважає, що слід відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою.
Право на справедливий суд, закріплено у ст. 8 Загальної декларації прав людини 1948 року, у ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Право на суд передбачає право учасника спору на вільний та ефективний доступ до суду, який правомочний вирішити його справу і стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
У справі Bellet v. France ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду.
Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
Разом із тим, у своїй практиці ЄСПЛ неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
У пункті 63 рішення у справі Podbielski and PPU Polpure v. Poland ЄСПЛ вказано, що обмеження права на доступ, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги, повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосовуваними засобами та поставленою метою.
Конституційний Суд України в своєму рішенні дійшов висновку, що апеляційне оскарження судового рішення можливе в усіх випадках, крім тих, коли Закон містить заборону на таке оскарження.
Аналогічно висновки про те, що право на право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням, накладення обмежень дозволено за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги, містить й Постанова ВС від 05.07.2018 року у справі № 711/5912/17.
Ухвали слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, регламентовані ст. 309 КПК України: частина 1 цієї норми закону визначає вичерпний перелік таких ухвал слідчого судді, а частина 2 цієї норми закону встановлює також, що під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.
Положення ч. 1 ст. 309 КПК України передбачають можливість оскарження ухвал слідчого судді про: п. 11) відсторонення від посади або відмову у ньому; п. 11-1) продовження відсторонення від посади.
Разом із тим, ч. 3 ст. 309 КПК України застережує: інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Згідно із положеннями ч. 1, ч. 3 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом; також можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Як установлено матеріалами, у межах даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницького від 04.02.2026 відсторонено підозрюваного ОСОБА_4 від займаної посади заступника директора Департаменту капітального будівництва Кіровоградської обласної державної адміністрації, на строк до 20.03.2026 року. Дана ухвала слідчого судді - набрала законної сили і є не скасованою.
Однак, натепер, прокурором подане клопотання про продовження відсторонення ОСОБА_4 від займаної посади, у задоволенні якого відмовлено і, відповідно, відмолено у продовженні відсторонення підозрюваного від займаної посади.
Разом із тим, зі змісту наведеного вище: ухвала слідчого судді про відмову у продовженні відсторонення від посади - не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Згідно із ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.
З огляду на зазначене суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, оскільки апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Керуючись ст. ст. 392, 399 КПК України, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , подану на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницького від 19.03.2026 про відмову у задоволенні клопотання прокурора про продовження відсторонення від посади підозрюваного у кримінальному провадженні №12024120000001297 від 16.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, ОСОБА_4 .
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала про повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду ОСОБА_2