Справа № 646/9946/24
Провадження № 2/646/223/2026
26 березня 2026 року м. Харків
Суддя Основ'янського районного суду міста Харкова Серпутько Д.Є., під час розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Маніту» про визнання договорів купівлі-продажу недійсними та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння,
В провадженні суду перебуває вказана позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Маніту» про визнання договорів купівлі-продажу недійсними та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння.
Під час дослідження письмових доказів у судовому засіданні 24.03.2026, а саме - витягу про державну реєстрацію прав, номер витягу 33476411 від 15.03.2012, судом встановлено, що реєстратором КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Мельніченко О.Є. здійснено державну реєстрацію 1/2 частки у праві приватної власності на житловий будинок літ. "Б-1" з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1 за позивачем ОСОБА_5 , на підставі рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03.11.2010, справа №2-3414/10, (том 2, а.с. 146).
Разом з тим, суддя зазначає, що Мельніченко Олена Євгенівна , яка здійснила вказану державну реєстрацію права власності на спірний житловий будинок за позивачем ОСОБА_2 , є рідною сестрою головуючого у справі - судді Серпутько Д.Є.
Отже, реєстраційні дії щодо 1/2 частки у праві власності на спірний будинок, який є безпосереднім предметом даного судового розгляду, були вчинені у 2012 році на ім'я позивача ОСОБА_2 близьким родичем головуючого судді, що розглядає вказану справу.
Вказані реєстраційні дії, проведені Мельніченко О.Є. , пов'язані з набуттям позивачем ОСОБА_2 права власності на 1/2 частку у спірному житловому будинку. При цьому позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на теперішній час заявляють позовні вимоги, які наразі розглядає головуючий - суддя Серпутько Д.Є., щодо визнання договорів купівлі-продажу недійсними, витребування саме спірного житлового будинку з чужого незаконного володіння відповідачів та поновлення (захисту) речових прав позивачів - права власності на спірний житловий будинок.
Зазначені обставини є такими, що об'єктивно можуть викликати у сторін, інших учасників справи та розумного спостерігача обґрунтовані сумніви щодо неупередженості та об'єктивності суду при розгляді цієї цивільної справи головуючим - суддею Серпутько Д.Є.
Тому на підставі ч. 1 ст. 39 ЦПК України, що передбачає обов'язок судді за наявності підстав, передбачених ст. 36 цього Кодексу, заявити самовідвід - заявляю самовідвід у справі № 646/9946/24.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Суддя виконує свої професійні обов'язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи у суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Стаття 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, зокрема, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів безстороннім і справедливим судом.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
При цьому, складова безсторонності для забезпечення права на справедливий суд, передбачена статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначається як на підставі суб'єктивного критерію - особистих переконань та поведінки певного судді, так і на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.
Відповідно до практики ЄСПЛ важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 48).
Статтею 36 ЦПК України, встановлено чіткий перелік обставин, які можуть бути підставами для відводу судді, так суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Статтею 40 ЦПК України встановлений порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу, згідної якої питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Неодноразово розглядаючи питання забезпечення об'єктивності та неупередженості у процесуальній діяльності, ЄСПЛ сформулював правові позиції, які є релевантними і до спірних правовідносин. Зокрема, у рішенні від 9 листопада 2006 року в справі «Білуха проти України» (заява № 33949/02), з посиланням на свою усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49). Стосовно суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50). При вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 52).
Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству, і насамперед сторонам у процесі (п. 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» від 03 травня 2007 року за заявою № 4785/05).
У судовій практиці використовується презумпція особистої безсторонності суду, яка передбачає такий стан, допоки не надано доказів протилежного (зокрема, ухвала ВС від 15 липня 2019 р. у справі № 9901/116/19. У п. 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) Суд зазначив, що між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення ЄСПЛ у справі «Kyprianou v. Cyprus», заява № 73797/01, п. 119). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію може надати вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення ЄСПЛ у справі «Pullar v. the United Kingdom», заява № 22399/93, п. 32).
Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики - неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 року № 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
У справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland) та у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» (Castillo Algar v. Spain) Європейський суд з прав людини зазначив, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.
Головна мета відводу гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Згідно з п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача.
Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Разом з цим, слід зазначити, що відповідачами до 24.03.2026 у цій справі неодноразово заявлялись відводи головуючому судді з різних інших підстав, які у передбаченому ЦПК України порядку були розглянуті суддями та визнані необґрунтованими.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Приписами ч. 8 та ч. 9 ст. 40 ЦПК України встановлено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, з метою виключення будь-яких сумнівів щодо неупередженості головуючого - судді Серпутько Д.Є. під час розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Маніту» про визнання договорів купівлі-продажу недійсними та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, дотримуючись рекомендацій Висновку № 1 Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів від 01.01.2001, в частині виключення найменшої підозри в зацікавленості судді у результатах розгляду конкретної справи, навіть, якщо насправді такої зацікавленості нема, а також з метою забезпечення умов, за яких у жодної зі сторін, інших учасників справи та розумного спостерігача не виникатиме обґрунтованих сумнівів у розгляді справи незалежним, безстороннім та неупередженим судом, з урахуванням підходів, сформульованих у практиці Європейського суду з прав людини щодо критеріїв безсторонності суду, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заявленого самовідводу головуючого - судді Серпутько Д.Є.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 36, 37, 39, 40 ЦПК України, суд
Заявлений самовідвід головуючого - судді Серпутько Д.Є. у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Маніту» про визнання договорів купівлі-продажу недійсними та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння - задовольнити.
Матеріали справи № 646/9946/24 за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Маніту» про визнання договорів купівлі-продажу недійсними та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння передати до канцелярії Основ'янського районного суду міста Харкова для повторного автоматизованого розподілу в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.Є. Серпутько