Справа №405/7805/25
Провадження №2/390/45/26
"26" березня 2026 р. Кропивницький районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого - судді Гершкул І.М.,
при секретарі Лазаренко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницький заяву ОСОБА_1 про компенсацію судових витрат, здійснених внаслідок необгрунтованих дій позивача по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про поділ спільного майна,
На розгляді Кропивницького районного суду Кіровоградської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про поділ спільного майна.
Ухвалою Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 19.03.2026 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про поділ спільного майна залишено без розгляду на підставі ст.257 ч.1 п.5 ЦПК України.
24.03.2026 представником відповідача до суду подано заяву про компенсацію судових витрат, здійснених внаслідок необгрунтованих дій позивача, а саме стягнення витрат на послуги адвоката в розмірі 6000 грн. В обгрунтування зазначено, що у зв'язку із задоволенням судом клопотання представника позивача про залишення позову без розгляду відповідачем подано заяву про компенсацію здійснених витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача, які подаються протягом 5 днів. З метою отримання правової допомоги щодо ведення справи, ОСОБА_1 укладено договір про надання правової/правничої допомоги №10/06 від 10.06.2025, додаткову угоду №2 за якими правову допомогу при розгляді справи №405/7805/25 надає Адвокатське бюро «Комаха Т.С.». За результатами наданої правової допомоги, згідно акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 23.03.2026 року визначено вартість наданих послуг, які складають 6000 грн. Розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг і часу витраченого, отже є визначеним, а тому просили вирішити питання щодо стягнення судових витрат із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .
Відповідно ст.133 ч.ч.1, 3 ЦПК України: судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи; до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно ст.141 ч.3 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Статтею 142 частиною 5 ЦПК України визначено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Згідно ст.141 ч.9 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Згідно ст.44 ч.ч.1,2 ЦПК України: учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається; залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
У постанові Верховного Суду від 26 липня 2024 року по справі №736/1209/20 викладено висновок, що виходячи з системного тлумачення положень частин 5, 6 статті 142, частини 9 статті 141 ЦПК України, необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних із розглядом справи, відповідно до частини 5 статті 142 ЦПК України передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.
Верховний Суд у постанові від 03 березня 2021 року по справі №761/27076/19 виснував, що під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ чи висловлення явної неповаги до суду чи учасників справи.
У п.38 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» висловлена позиція, що в разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов'язаних із розглядом справи внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно з вчиненням наведених процесуальних дій. Розмір відшкодування доводить відповідач. При цьому саме по собі пред'явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.
Проаналізувавши заяву про компенсацію судових витрат, здійснених внаслідок необгрунтованих дій позивача та матеріали цивільної справи, судом встановлено, що законодавець, гарантуючи особам право на звернення до суду за захистом і право на позов, передбачив компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, лише у випадку необґрунтованих дій позивача. Добросовісні дії позивача, спрямовані на захист його порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів не можна вважати необґрунтованими, оскільки вони вчинені при здійсненні конституційного права на судовий захист. Таким чином, необхідною умовою для застосування статті 142 частини 5 ЦПК України у разі залишення позовної заяви без розгляду по справі є встановлення факту вчинення позивачем необґрунтованих дій. Під такими діями варто розуміти завідомо безпідставне та/або штучне ініціювання судового провадження, тощо. При цьому, для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач повинен надати суду вмотивоване та підтверджене доказами клопотання про компенсацію відповідних витрат із зазначенням, у чому саме полягають відповідні необґрунтовані дії позивача, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими та у чому вони виражені, зокрема, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується. Тобто, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідач повинен довести, що позовна заява була залишена без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача. Відповідач у своїй заяві жодним чином не обґрунтував у чому полягали необґрунтовані дії позивача, посилаючись на які відповідач просив стягнути на його користь витрати на правову допомогу. Саме по собі звернення з позовом до суду не свідчить про необґрунтованість дій позивача, оскільки зазначене є правом позивача, яке передбачено процесуальним законодавством і Конституцією України та не містить таких обмежень. Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому, суд не перевіряє підстави подання такої заяви. Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень у його реалізації. Звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання дій позивача необґрунтованими, оскільки звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання своїми процесуальними правами. Дії сторони, направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою обов'язок відшкодувати понесені відповідачем витрати.
На підставі викладеного суд вважає, що заяву відповідача про компенсацію судових витрат, здійснених внаслідок необгрунтованих дій позивача необхідно залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.137, 141, 142, 257, 270 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про компенсацію судових витрат, здійснених внаслідок необгрунтованих дій позивача по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про поділ спільного майна - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Кропивницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Кропивницького районного суду
Кіровоградської області І.М. Гершкул