Справа № 202/2397/26
Провадження № 1-кс/202/2069/2026
20 березня 2026 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026200000000029 від 24.01.2026 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України клопотання т.в.о. старшого слідчого ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Конотоп, Сумської області, громадянина України, має середню-спеціальну освіту, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 НОМЕР_2 окремої штурмової бригади імені кошового отамана ІНФОРМАЦІЯ_2 , на посаді радіотелефоніста штурмового спеціалізованого взводу штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) в/ч НОМЕР_3 , неодружений, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
-03.04.2024 Конотопським міськрайонним судом Сумської області ч. 4 ст. 186 КК України до покарання з застосуванням ст.69 КК України, у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 263 КК України,
Т.в.о. старшого слідчого ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_4 за погодженням із прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
Згідно клопотання, СУ ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026200000000029 від 24.01.2026 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем військової служби під час мобілізації, наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 23.11.2025 №121-РС призначено на посаду радіотелефоніста штурмового спеціалізованого взводу штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) в/ч НОМЕР_3 , будучи військовослужбовцем, обізнаним з порядком зберігання, використання та носіння вогнепальної зброї відповідно до вимог ст.ст. 11, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, зобов'язаний суворо дотримуватись у своїй службовій діяльності вимог законів України, Статутів Збройних Сил України (далі - Статут), бути взірцем виконання службового обов'язку, свято і непорушно додержуватися Конституції України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
Відповідно до Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622, зберігання бойових припасів здійснюється відповідно до дозвільної системи, яка є особливим порядком виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян.
Відповідно до положень додатку № 1 затвердженого п. 1 постанови Верховної Ради України від 07.06.1992 № 2471-XII «Про право власності на окремі види майна», п.п. 1-4, 9, 15 Положення по дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, п.п. 2.8, 8.1, 8.2, 8.9 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622, зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаються громадськими об'єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), вибухові речовини й засоби вибуху не можуть перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України. Право носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача, чи збут вогнепальної зброї, бойових припасів здійснюється на підставі передбачених законом дозволів.
Пунктами 5, 6, 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. №3 «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами», визначено, що під бойовими припасами визнаються патрони до нарізної вогнепальної зброї різних калібрів, артилерійські снаряди, бомби, міни, гранати, бойові частини ракет і торпед та інші вироби в зібраному вигляді, споряджені вибуховою речовиною і призначені для стрільби з вогнепальної зброї чи для вчинення вибуху. До вибухових речовин належать порох, динаміт, тротил, нітрогліцерин та інші хімічні речовини, їх сполуки або суміші, здатні вибухнути без доступу кисню. Під вибуховими пристроями слід розуміти саморобні чи виготовлені промисловим способом вироби одноразового застосування, спеціально підготовлені і за певних обставин спроможні за допомогою використання хімічної, теплової , електричної енергії або фізичного впливу (вибуху, удару) створити вражаючі фактори спричинити смерть, тілесні ушкодження чи істотну матеріальну шкоду - шляхом вивільнення, розсіювання або впливу токсичних хімічних речовин, біологічних агентів, токсинів, радіації, радіоактивного матеріалу, інших подібних речовин.
Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 3 «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами», визначено, що незаконне носіння холодної зброї є умисними, вчиненими без передбаченого законом дозволу діями по їх переміщенню, транспортуванню особою безпосередньо при собі (в руках, одязі, сумці, спеціальному футлярі, транспортному засобі тощо).
ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем військової служби під час мобілізації, наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 23.11.2025 №121-РС призначено на посаду радіотелефоніста штурмового спеціалізованого взводу штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) в/ч НОМЕР_3 , діючи умисно в порушення Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 за № 576, та Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України № 622 від 21 серпня 1998 року у невстановлений в ході досудового розслідування час та місці, всупереч встановленим нормам чинного законодавства, незаконно придбав тридцять патронів, після чого у ОСОБА_6 виник злочинний умисел направлений на придбання, носіння та зберігання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу з метою їх подальшого збуту.
Реалізуючи свій прямий умисел, направлений на незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу з метою їх подальшого збуту, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що незаконно придбані ОСОБА_6 предмети - патрони, які є бойовими припасами - 5,45-мм проміжними патронами з кулею «ПС» зразка 1974 року зі сталевим осердям. Патрони виготовлені промисловим способом. Патрони призначені для стрільби з наступної бойової нарізної вогнепальної зброї: автоматів «АК-74», «АКС-74», «АКС-74У», ручних кулеметів «РПК-74» та їх модифікацій та є придатними до стрільби, привласнив їх та почав носити їх безпосередньо при собі, чим скоїв незаконне придбання та носіння бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, з метою подальшого збуту.
19.03.2026 о 12 годині 13 хвилин, перебуваючи за адресою: Дніпропетровська обл., Синельниківський район, с. Великоолександрівка, вул. Сонячна, біля буд. №111, ОСОБА_6 всупереч встановленим нормам законодавства збув патрони, які є бойовими припасами - 5,45-мм проміжними патронами з кулею «ПС» зразка 1974 року зі сталевим осердям. Патрони виготовлені промисловим способом. Патрони призначені для стрільби з наступної бойової нарізної вогнепальної зброї: автоматів «АК-74», «АКС-74», «АКС-74У», ручних кулеметів «РПК-74» та їх модифікацій та є придатними до стрільби, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за отримані від нього 19.03.2026 грошові кошти в загальній сумі 304 020 гривень.
19.03.2026 в період часу з 14 години 41 хвилин до 15 годин 10 хвилин,
в ході проведення огляду місця події за адресою: Дніпропетровська обл., Синельниківський район, с. Великоолександрівка, вул. Сонячна, біля буд. №111, ОСОБА_7 працівниками поліції вилучено тридцять патронів, які є бойовими припасами - 5,45-мм проміжними патронами з кулею «ПС» зразка 1974 року зі сталевим осердям. Патрони виготовлені промисловим способом. Патрони призначені для стрільби з наступної бойової нарізної вогнепальної зброї: автоматів «АК-74», «АКС-74», «АКС-74У», ручних кулеметів «РПК-74» та їх модифікацій та є придатними до стрільби, які ОСОБА_6 придбав, носив та зберігав без передбаченого законом дозволу, з метою подальшого збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - придбання, носіння, зберігання та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
20.03.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченому ч. 1 ст. 263 КК України.
В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання. Вказує на наявність обґрунтованої підозри відносно підозрюваного та ризиків, визначених п.п. 1,2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, тому просив застосувати міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких заходів не зможе запобігти наявним ризикам. Зазначив, що органом досудового розслідування планується проведення огляду мобільного телефону підозрюваного.
Слідчий підтримав подане клопотання, просила задовольнити.
Підозрюваний в судовому засіданні пред'явлену підозру визнав, стосовно застосування відносно нього запобіжного заходу вважав за можливе залишити питання на розсуд суду.
Захисник зазначив, що даний запобіжний захід є непропорційним відносно тяжкості кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному. Вказав, що розмір застави є непосильним для підозрюваного, просив обрати розмір застави в розмірі, який визначений КПК України для тяжких злочинів. Просив суд обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 263 КК України,, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: інформуванням УСР в Сумській області ДСР НПУ від 23.01.2026, допитом свідка ОСОБА_8 від 31.01.2026, протоколом огляду, виготовлення копій, відбору зразків спеціальної обробки, помітки та вручення грошових коштів від 18.03.2026,протоколом огляду покупця та вручення грошових коштів від 18.03.2026, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 18.03.2026, протоколом затримання у порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_6 , іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 263 КК України, у скоєнні якого повідомлено про підозру ОСОБА_6 , відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином.
Враховуючи викладене, слідчий суддя прийшов до переконання, що підозрюваний ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.
Згідно вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, слідчим суддею встановлено доведеність прокурором наявності ризиків, передбачених п.п.1, 2, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Так, про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування, відповідно до п.1ч.1 ст.177 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення. передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.
В той же час, слідчий суддя визнав цілком підтвердженим і ризик, передбачений п.3ч.1ст.177 КПК України, а саме можливість незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Наявність зазначено ризику обумовлена тим, що підозрюваний ОСОБА_6 має реальну можливість та зацікавленість у незаконному впливі на свідка ОСОБА_7 , оскільки підозрюваний ОСОБА_6 раніше передав грошові кошти свідку ОСОБА_7 з метою збуту бойових припасів та отримання грошових коштів, а тому, перебуваючи на волі, може схиляти свідка ОСОБА_7 до надання вигідних для нього показань, відмови від раніше наданих показань, їх зміни або спотворення обставин кримінального правопорушення.
Окрім того, судом взято до уваги, що ОСОБА_6 раніше судимий 03.04.2024 Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ч. 4 ст. 186 КК України до покарання з застосуванням ст.69 КК України, у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі. На підставі ст. 81-1 КК України, ОСОБА_6 умовно-достроково звільнено для проходження військової служби за контрактом, в березні 2026 року ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні нового тяжкого кримінального правопорушення проти громадської безпеки.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає доведеним також наявність ризику, встановленого п.5ч.1 ст.177 КПК України, тобто ризик вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання доцільності застосування до підозрюваного ОСОБА_6 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про обґрунтованість підозри пред'явленої йому у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному; наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України; дані про його особу: вік, стан його здоров'я, сімейні зв'язки, тому слідчий суддя приходить до висновку про доведеність обставин необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, тому клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Застосування більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім стримуючим фактором для ОСОБА_6 від реалізації встановлених ризиків і створить можливості для вчинення ним позапроцесуальних дій, з метою перешкоджання кримінальному провадженню, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов'язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_6 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України, передбачено, що розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_6 , наявність ризиків, передбачених п.1, п. 3, п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, характер кримінального правопорушення, особу підозрюваного, його сімейний та майновий стан, слідчий суддя вважає, що застава у межах, визначених п. 2 ч.5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні тяжкого злочину ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків, відповідно слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 665 600 грн., що буде достатньо ефективним запобіжним заходом, в основу якого покладено економічну заінтересованість у збереженні грошової суми та матеріальні зобов'язання підозрюваного, перед іншими фізичними або юридичними особами, які виступили заставодавцями.
Державний примус у процесі застосування застави породжується реальною загрозою втрати заставодавцем грошей у разі невиконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків. Свобода підозрюваного, обвинуваченого при застосуванні цього запобіжного заходу обмежується шляхом загрози майнових втрат. А тому, застава є досить дієвим запобіжним заходом, що стримує особу від проявів неналежної процесуальної поведінки.
Такий розмір застави відповідає й практиці ЄСПЛ, зокрема у рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» суд зазначив, що перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 12-16 години 18 травня 2026 року.
Строк тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з моменту фактичного затримання з 12-16 години 19 березня 2026 року.
Визначити альтернативний вид запобіжного заходу у виді застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 665 600 грн. (депозитний рахунок для зарахування коштів у разі обрання запобіжного заходу у вигляді застави Одержувач платежу: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області Код ЄДРПОУ 26239738 МФО 820172 Р/р UA 158201720355229002000017442 в ДКСУ, м. Київ Призначення платежу: за кого (ПІП) та номер справи).
У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.
З моменту звільнення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в залежності від стадії кримінального провадження за викликами;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи/ несення служби;
- утриматися від спілкування у будь який спосіб зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави та до нього знову буде застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвала слідчого судді діє до 12-16 години 18 травня 2026 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою передати для виконання до слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1