Справа №947/44760/25
Провадження №2-о/516/6/26
26 березня 2026 рокум.Теплодар
Теплодарський міський суд Одеської області в складі
головуючого судді Под'ячевої І.Д.,
при секретарі Прущак С.,
розглянувши в місті Теплодар у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання однією сім'єю з ОСОБА_4 , з 2019 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Заяву обґрунтовано тим, що з 2019 року фактично розпочала спільне проживання з ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . Вони вели спільне господарство, мали спільний побут, разом вирішували питання забезпечення життєвих потреб. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Заявник не зареєстрована в квартирі померлого та не є родичом, однак протягом більше ніж п'ять років проживала разом з ним однією сім'єю.
Після його смерті звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріусом відмовлено в прийняті заяви, оскільки ОСОБА_1 не доведено, що вона є спадкоємицею та на момент смерті ОСОБА_4 проживала разом з ним однією сім'єю. Крім того, ОСОБА_4 перебував у шлюбі із ОСОБА_2 , однак разом з нею не проживав та мав намір розлучитись. Відмова нотаріуса позбавляє заявника можливості реалізувати право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , як спадкоємця четвертої черги.
ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримала, наполягала на її задоволенні та окремо пояснила, що із ОСОБА_4 була знайома ще з часів проживання в АРК Крим за часів РСР. Дружили сім'ями. На початку 2000 років помер чоловік заявниці та ОСОБА_4 також проживав один. Протягом тривалого часу заявник та її сім'я опікувались ОСОБА_4 , допомагали йому. З 2019 року ОСОБА_4 майже не виходив з дому та ОСОБА_1 почала фактично проживати на два доми, оскільки за ним потрібен був постійний догляд. В квітні 2025 року заявниця поїхала до м. Теплодар на декілька днів, однак постійно підтримувала зв'язок із ОСОБА_4 .. Коли не змогла з ним зв'язатись протягом двох днів, відразу приїхала до нього та знайшла його мертвим, викликала медичну службу. Похованням займалась також заявниця. Про родичів ОСОБА_4 не чула багато років після його переїзду з АРК Крим до Одеси. Дружина ОСОБА_2 , яка приїхала з Криму до нього, побула якийсь час з ним, після чого повернулась до Криму та більше на зв'язок не виходила. Син ОСОБА_3 жодного разу до батька не приїжджав. Останнє відоме його місце перебування АРК Крим, зв'язку з ним немає.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повідомлені судом за допомогою сайту Судової влади, оскільки особи не зареєстровані на території України та місце їх знаходження не відомо.
Дослідивши заяву та долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідною копією свідоцтва про смерть (а.с.43).
18 серпня 2016 року укладено шлюб з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с. 37).
Відповідно до отриманої копії Спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_4 , спадкоємцями першої черги є дружина ОСОБА_2 та син ОСОБА_3 ..
Із заявами про прийняття спадщини зазначені особи не звертались.
Із заявою про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_1 , яка особа яка проживала із померлим однією сім'єю останні п'ять років.
Розглядаючи заяву, суд надає правову оцінку наявним в матеріалах справи доказам.
Отже, досліджені докази в їх сукупності свідчать про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Факт проживання підтвердили в судовому засіданні свідки.
Так, свідок ОСОБА_5 , яка є донькою заявниці, зазначила, що ОСОБА_4 був другом її батька з дитинства. Батько помер на початку 2000 років. Вона та мати постійно доглядали за ОСОБА_4 , оскільки він був майже як член сім'ї. З 2019 року мати фактично переїхала до нього, оскільки стан здоров'я ОСОБА_4 не дозволяв залишати його одного. Вона сама постійно привозила йому продукти та допомагала по дому. Сина ОСОБА_4 - ОСОБА_6 жодного разу не бачила та не чула від ОСОБА_4 щось про сина.
Свідок ОСОБА_7 , яка є подругою ОСОБА_5 , підтвердила слова ОСОБА_5 та окремо зазначила, що її подруга та її мати постійно доглядали за ОСОБА_4 , вона також неодноразово була в його квартирі та спілкувались із ним, їх відносини були майже сімейні, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_5 його вважали членом своєї сім'ї.
Свідок ОСОБА_8 , який був безпосереднім сусідом ОСОБА_4 , в судовому засіданні зазначив, що знає ОСОБА_9 все своє життя оскільки разом заселились в будинок. Один раз бачив сина ОСОБА_4 - ОСОБА_3 у 1995 році, після цього жодного разу його не бачив. ОСОБА_4 до 2019 року досить часто їздив в АРК Крим, де познайомився із ОСОБА_2 .. Вона разом із ОСОБА_4 прожила приблизно два роки в Одесі, після чого вони розірвали стосунки та вона більше не приїзжала. Свідок пропонував встановити інтернет зв'язок із дружиною для ОСОБА_4 , однак він відмовився. ОСОБА_1 відвідувала ОСОБА_4 ще до 2019 року, оскільки вони були друзями, однак після 2019 року майже постійно до нього приїзжала, опікувалась ним, привозила продукти та займалась його лікуванням. Ініціатором примусового відкриття дверей у квітні 2025 року була саме заявник, оскільки два дні вона не могла з ним зв'язатись, свідок відкрив двері та вони його знайшли мертвим на кухні. Похованням також займалась ОСОБА_1 ..
Свідок також зазначив, що інші родичи до ОСОБА_4 ніколи не з'являлись, ніхто за рік після смерті не появлявся та не заявляв, що претендує на спадок після смерті ОСОБА_4 .
У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України, суд вправі встановити факт належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. Суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення.
Така правова позиція узгоджується з думкою Пленуму Верховного Суду України, висловленою у п.п. 1, 12 Постанови №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення».
Юридичне значення для заявника має факт постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Судом досліджені всі надані до суду докази, які є належними та допустимими, узгоджуються між собою та дозволяють зробити обґрунтований висновок щодо обставин зазначених заявником в заяві щодо факту постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини.
Судом виконано всі дії передбаченні Цивільним процесуальним кодексом України щодо належного повідомлення заінтересованих осіб про дату та час судового засідання, однак до суду вони не з'явились та із будь-якими заявами до суду не звертались.
Також судом враховано, що на час відкриття спадщини ОСОБА_4 за місцем проживання був зареєстрований один, лише він є власником квартири в якій він був зареєстрований, інші особи із заявами про прийняття спадщини після його смерті в строк встановлений законом не звертались.
Крім іншого заявником надано документи, які підтверджують той факт, що похованням ОСОБА_4 займалась заявник.
З урахуванням викладеного, а також з огляду на те, що для реалізації заявником права на спадщину необхідним є визнання факту постійного проживання зі спадкодавцем, і саме цей факт має для заявника юридичне значення, суд задовольняє заяву.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 264, 265, 293, 294, 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем - задовольнити.
Встановити факт проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_4 (померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ) однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, тобто з 2019 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І.Д. Под'ячева