Справа №588/2198/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Огієнко О. О.
Номер провадження 33/816/173/26 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 126 КУпАП
11 лютого 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю секретаря судового засідання - Авраменко Д.А., захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Пирогової О.Т. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Пирогової О.Т на постанову судді Тростянецького районного суду Сумської області від 17 лютого 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн, -
Постановою судді Тростянецького районного суду Сумської області від 17 лютого 2025 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу за те, що він 23.11.2024 о 15 год. 15 хв. у м. Тростянець по вул. Вознесенська, 59 керував транспортним засобом ВАЗ 2105, номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керувати транспортним засобом категорії В, чим порушив вимоги п. 2.1.а Правил дорожнього руху та вчинив ті самі дії повторно протягом року.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Пирогова О.Т. подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову Тростянецького районного суду Сумської області від 17 лютого 2025 року, закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказувала, що суд не визнав неявку до суду ОСОБА_1 з поважних причин, а також не в повній мірі відобразив в оскаржуваній постанові зміст клопотання захисника про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням ОСОБА_1 на лікуванні, чим було порушено право ОСОБА_1 на справедливий суд.
Зазначала, що судом в оскаржуваній постанові не вказано про факт виклику в судове засідання поліцейського Катриченка М., причини його неявки, допиту з питань визначених захисником в судовому засіданні.
На думку апелянта, доводи суду першої інстанції про підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 не заперечувалось є незаконним, оскільки сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів.
Стверджувала, що на жодному дослідженому в судовому засіданні відео файлі, зупинка транспортного засобу не зафіксована, як і не зафіксовано, що за кермом вказаного автомобіля перебував саме ОСОБА_1 .
Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, позицію захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Пирогової О.Т., яка подану апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.1 (а) ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, вчинене повторно протягом року.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновки судді суду першої інстанції про доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, не маючи права керування таким, що вчинено ним повторно протягом року, підтверджуються наступними доказами:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 180400 від 23.11.2024, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП і сумнівів не викликає, містить всі обставини, які складають об'єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП (а.с. 2);
-постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3278176 від 16.10.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, зокрема в тому, що він керував транспортним засобом як особа, яка не має права керування таким транспортним засобом (а.с. 5);
- відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, які містять фактичні дані про обставини складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Також на відеозаписах зафіксовані пояснення ОСОБА_1 про те, що він розуміє, що його зупинили поліцейські, він був пристебнутий паском безпеки, його просять та він їздить, питання про категорію планував вирішити з нового року. Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 не заперечив (а.с. 6);
- довідкою складеною інспектором СРПП ВП№1 (м.Тростянець) Охтирського РВП ГУНП в Сумській області Максимом Катриченком від 27.12.2024 відповідно до якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 20.05.2014 категорії «С», «С1» (а.с. 10).
Вказані докази у розумінні ст. 251 КУпАП, суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Доводи апеляційної скарги про те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції було порушено право ОСОБА_1 на справедливий суд, апеляційний суд визнати обґрунтованими не може, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, чи її захисника при розгляді справ передбачених статтею 126 КУпАП не є обов'язковою. Разом з тим, судом першої інстанції було враховано дату вчинення правопорушення в якому обвинувачується ОСОБА_1 , неодноразові клопотання захисника про відкладення судового засідання з різних причин, зокрема ознайомлення з матеріалами справи, зайнятість в іншому процесі, перебування у відпустці, не підтверджене жодним документом перебування ОСОБА_1 на лікуванні.
Необхідно також наголосити, що необґрунтоване зволікання з боку суду у розгляді справи могло призвести до негативних наслідків у виді закриття провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП через закінчення строку накладення стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП, що є неприпустимим, оскільки зводиться нанівець легітимна мета провадження у справі (охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством тощо ст. 1 КУпАП) та унеможливлення існування розумної пропорційності між використаними судом засобами та поставленою метою.
Твердження апелянта про те, що на жодному дослідженому в судовому засіданні відео файлі, зупинка транспортного засобу не зафіксована, як і не зафіксовано, що за кермом вказаного автомобіля перебував саме ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки з відеозапису вбачається, що під час спілкування ОСОБА_2 з поліцейськими, останній підтверджує, що був пристебнутий паском безпеки і не заперечує факт керування транспортним засобом.
Щодо клопотання захисника про закриття провадження у справі у зв'язку зі спливом строку притягнення до адміністративної відповідальності на підставі ст.38 КУпАП, заявленого нею в судовому засіданні апеляційної інстанції, то апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті.
Як вбачається з матеріалів справи, правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП, яке не є триваючим, вчинене ОСОБА_1 23 листопада 2024 року, а адміністративне стягнення накладене постановою Тростянецького районного суду Сумської області від 17 лютого 2025 року, тобто в межах строку притягнення до відповідальності. Підстав для закриття провадження по справі на підставі ч.6 ст.38 КУпАП апеляційний суд не вбачає.
Таким чином, враховуючи вказані обставини, всупереч доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, підстав для його скасування під час апеляційного перегляду не встановлено, а тому, постанову судді суду першої інстанції слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294, 295 КУпАП України, -
Постанову судді Тростянецького районного суду Сумської області від 17 лютого 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Пирогової О.Т. на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.