Справа №950/2173/23 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/880/26 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Розбій
25 березня 2026 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання -
ОСОБА_5 ,
учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинувачених - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Суми кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11 березня 2026 року, якою продовжено обвинуваченим ОСОБА_8 та обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави,
установила:
Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11 березня 2026 року було продовжено строк тримання під вартою до 24 години 09.05.2026 року включно обвинуваченому ОСОБА_8 та обвинуваченому ОСОБА_9 .
На зазначену ухвалу суду захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , подав апеляційну скаргу, в якій просить вказану ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора про продовження тримання під вартою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відмовити, а також - обрати обвинуваченому ОСОБА_8 та обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжні заходи у виді цілодобового домашнього арешту.
В мотивах поданої апеляційної скарги захисник зазначає, що суд першої інстанції допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки прокурор всупереч вимогам ст.184 та ст.199 КПК України заявив усне клопотання про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинувачених, а суд, фактично розглянувши клопотання, яке не відповідало вимогам КПК по формі, допустив порушення права на захист, принципів рівності сторін та змагальності, не забезпечив стороні захисту можливість підготуватися до розгляду питання та фактично продовжив тримання під вартою без належного процесуального обґрунтування.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та обвинувачених, які підтримали апеляційну скаргу, заперечення прокурора щодо доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Положення ч. 1 ст. 412 КПК України встановлює, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Вимоги до клопотання прокурора про застосування запобіжних заходів встановлені ст.184 КПК України.
Крім того, необхідність наявності письмового клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою регламентовано змістом ч. 2 ст. 422-1 КПК України, відповідно до якої суддя-доповідач апеляційного суду витребує з суду першої інстанції не лише оскаржувану ухвалу, а й клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Отже, виходячи з аналізу наведених норм Закону, продовження запобіжного заходу обвинуваченому можливе лише на підставі письмового клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке він подає до суду з додержанням норм передбачених ст. 184 КПК України та ч. 3 ст. 199 КПК України.
Також колегія суддів зазначає, що згідно рішення Конституційного Суду України № 1-р/2017 від 23.11.2017 року, продовження судом під час судового засідання застосування заходів забезпечення кримінального провадження щодо запобіжних заходів у виді домашнього арешту та тримання під вартою за відсутності клопотань прокурора порушує принцип рівності усіх учасників судового процесу, а також принцип незалежності та безсторонності суду, оскільки суд стає на сторону обвинувачення у визначенні наявності ризиків за статтею 177 Кодексу, які впливають на необхідність продовження домашнього арешту або тримання під вартою на стадії судового провадження у суді першої інстанції. Коли суддя за відсутності клопотань сторін (прокурора) ініціює питання продовження тримання обвинуваченого під вартою або домашнім арештом, він виходить за межі судової функції і фактично стає на сторону обвинувачення, що є порушенням принципів незалежності і безсторонності судової влади.
На запит апеляційного суду в порядку ст. 422-1 КПК України, Охтирський міськрайонний суд Сумської області надав письмові клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 та про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 , які датовані 10.03.2026, але не містять штампу вхідної кореспонденції чи інших відомостей про те у який спосіб та коли судом першої інстанції було отримано такі клопотання. Відсутні такі документи і в «Електронному суді» серед відсканованих та прикріплених Охтирським міськрайонним судом Сумської області напередодні чи в день судового засідання, коли розглянуто такі клопотання.
Як вбачається з відеозапису та журналу судового засідання, розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.4 ст.187 КК України, та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, відбувався 11.03.2026 та під час такого засідання, після прийняття судом рішення про завершення судового розгляду та необхідності проведення судових дебатів у раніше заплановану дату - 24.03.2026, прокурором були заявлені два клопотання про продовження обвинуваченим запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, з огляду на те, що строк дії попередніх ухвал щодо запобіжних заходів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 спливає 21.03.2026, а ризики, які існували на момент обрання таких запобіжних заходів обвинуваченим, не зникли та не зменшились.
При цьому, перед початком судового засідання місцевого суду прокурор не вручав письмових примірників таких клопотань стороні захисту, на чому наполягав і захисник, заперечуючи в суді першої інстанції проти задоволення клопотання. Не містить відеозапис та журнал судового засідання від 11.03.2026 і відомостей про те, що прокурор під час судового засідання, після того як заявив клопотання, надав їх у письмовій формі суду чи іншим учасникам процесу.
Таким чином, колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції продовжив строк дії запобіжних заходів у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за клопотаннями прокурора, які заявлялись усно і всупереч вимогам ст.ст. 184,194 КПК України не були подані у письмовій формі суду до початку їх розгляду, а також - не були вручені обвинуваченим і захиснику, що, в свою чергу, порушило їх право на захист.
За таких обставин, ухвала Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11.03.2026 не може вважатися законною, а тому - підлягає скасуванню, оскільки вона постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства.
Крім того, захисник в поданій апеляційній скарзі та в судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги просив апеляційний суд постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про застосування до його підзахисних найсуворішого запобіжного заходу та обрати ОСОБА_8 та ОСОБА_9 більш м'які запобіжні заходи - у виді домашнього арешту.
Відповідно до положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Частиною 4 ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» визначено права кожного, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, ініціювати провадження, в якому суд без зволікання має встановити законність затримання та прийняти рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.
В даному випадку, з матеріалів провадження, що надані апеляційному суду, вбачається, що на розгляді в Охтирському міськрайонному суді Сумської області знаходиться кримінальне провадження № 12023200590000175 від 13.06.2023 року по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.4 ст.187 КК України, та ОСОБА_9 - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Також матеріали апеляційного провадження містять письмові клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також - клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, які датовані 10.03.2026 та які просив розглянути колегію суддів захисник та обвинувачені.
Клопотання прокурора мотивовані тим, що в суді першої інстанції судовий розгляд кримінального провадження по обвинуваченню вказаних осіб не завершено, водночас ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, що стали підставою для застосування судом саме таких запобіжних заходів не змінилися та не зменшилися. Тому, переслідуючи мету забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених, а також здійснення судового розгляду в розумні строки, прокурор у клопотаннях просив продовжити обвинуваченим ОСОБА_10 та ОСОБА_9 саме запобіжних заходів у виді тримання під вартою.
Колегія суддів уважає, що з огляду на стадію судового розгляду (як зазначалось вище Охтирським міськрайонним судом Сумської області завершено з'ясування обставин справи та визначено дату для проведення судових дебатів), зник ризик передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, так як судом безпосередньо були допитані потерпілі та свідки по справі.
Водночас, на переконання колегії суддів, не зник і продовжує існувати ризик того, що як ОСОБА_8 , так і ОСОБА_9 можуть вдатись до спроб переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
На наявність такого ризику вказує те, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, а ОСОБА_9 - у вчиненні особливо тяжкого злочину, тому , враховуючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі доведення їх винуватості, вони можуть вдатись до спроб переховування від суду.
Крім того, у даному випадку, апеляційний суд звертає увагу на корисливу спрямованість злочинів, у вчиненні яких обвинувачуються як ОСОБА_8 , так і ОСОБА_9 .
Також ОСОБА_8 раніше неодноразово був засуджений за вчинення умисних злочинів проти власності, судимість за які на даний час не знята і не погашена. При цьому, сталість його соціальних зв'язків не встановлено.
Обвинувачений ОСОБА_9 згідно ст.89 КК України не судимий, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом епізодичне вживання канабіноїдів, по місцю проживання характеризується негативно, не має стійких соціальних зв'язків.
Вказані обставини про осіб обвинувачених у сукупності з тяжкістю обвинувачення беззаперечно доводять існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, як для обвинуваченого ОСОБА_8 , так і для обвинуваченого ОСОБА_9 .
Також, колегія суддів погоджується із зазначеними у клопотаннях прокурором мотивами того, що з огляду на вказані характеризуючи дані про обвинувачених не зник та продовжує існувати ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК, а саме, що перебуваючи на свободі, як обвинувачений ОСОБА_8 , так і обвинувачений ОСОБА_9 можуть вчиняти інші кримінальне правопорушення.
Таким чином, не дивлячись на те, що зник ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, вищезазначені характеризуючи дані обвинувачених та обставини про існування ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, на переконання колегії суддів, є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу у триманні під вартою обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , оскільки цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують право поваги до особистої свободи.
При цьому, обрання обвинуваченим більш м'якого запобіжного заходу - у виді домашнього арешту, як просив в апеляційній скарзі захисник, на переконання колегії суддів, не забезпечить належної процесуальної поведінки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 під час розгляду кримінального провадження в суді.
Тому, апеляційні доводи захисника про необґрунтованість продовження його підзахисним запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів вважає безпідставними.
Крім того, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, з огляду на характер інкримінованих обвинуваченим ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 дій, пов'язаних із насильством, колегія суддів не вбачає підстав для визначення розміру застави при продовженні обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення безпеки потерпілих та запобігання новим злочинам.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що наявні підстави для задоволення клопотань прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_10 та ОСОБА_9 запобіжних заходів у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 412, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11 березня 2026 року, якою продовжено обвинуваченим ОСОБА_8 та обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжні заходи у виді тримання під вартою - скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави відносно обвинуваченого ОСОБА_8 та клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави відносно обвинуваченого ОСОБА_9 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 строк тримання під вартою без визначення розміру застави до 09.05.2026 року включно.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 строк тримання під вартою без визначення розміру застави до 09.05.2026 року включно.
Строк дії ухвали до 09.05.2026 року включно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4