Справа №766/24058/19
н/п 1-кп/766/2539/26
про звільнення від кримінальної відповідальності
23.03.2026
Херсонський міський суд Херсонської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
?прокурора ОСОБА_3 ,
?обвинуваченого ОСОБА_4 ,
?захисника -адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018230030001790 від 29.06.2018 року, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з огляду на припис ст. 89 КК України - раніше не судимого,
у вченні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
після судового засідання у нарадчій кімнаті постановив ухвалу про таке:
І. Формулювання обвинувачення згідно з обвинувальним актом
ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що керуючись прямим умислом, направленим на порушення правового режиму обігу наркотичних засобів, а саме положень ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», в редакції від 22.12.2006, наказу МОЗ України №188 від 01.08.2000 зі змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства охорони здоров'я України №481 від 20.08.2008, №297 від 05.05.2009, №634 від 29.07.2010, №253 від 11.04.2012 та №280 від 15.05.2015, згідно з якими обіг наркотичних засобів, включених до таблиці №1 та Списку №1 таблиці 1 постанови КМУ №770 від 06.05.2000, та території України обмежено, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 29.06.2018 приблизно о 09 годині перебуваючи в смт. Антоновка м. Херсон, у невстановленої досудовим розслідуванням особи за 500 гривень придбав медичний шприц об'ємом 5,0 мл з рідиною, яка згідно з висновком експерта Херсонського НДЕКЦ №995-НР від 25.07.2018 є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - опій ацетильований, маса якого у перерахунку на суху речовину становить 0,196 г та яку в подальшому незаконно зберігав без мети збуту при собі до моменту виявлення та вилучення з незаконного обігу працівниками поліції в ході проведення огляду в період часу з 09 год. 45 хв. до 10 год. 20 хв. 29.06.2018 року.
Стороною обвинувачення дії ОСОБА_4 кваліфіковано за частино першою ст. 309 КК України, а саме: незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
ІІ. Зміст та обґрунтування клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та позиції сторін кримінального провадження
У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності та закриття кримінального провадження.
Клопотання обґрунтовано тим, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України відноситься до кримінальних проступків.
Відповідно до ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності , якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Відповідно до обвинувального акта у зазначеному кримінальному провадженні час вчинення кримінального правопорушення 29 червня 2018 року.
З часу вручення повідомлення про підозру ОСОБА_4 інших кримінальних правопорушень не вчиняв, від суду не ухилявся.
Таким чином на момент розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_4 , передбачений законом строк давності притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення сплинув.
Згідно з пунктом 1 частини другої ст. 284 у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності суд закриває кримінальне провадження.
За правилами частини восьмої ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій пунктом 1 частини другої цієї статті не допускається лише у випадку, коли підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує.
Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечує проти закриття кримінального провадження на підставах, передбачених КПК України.
На зазначених підставах прокурор визнав за можливе звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закрити.
Захисник та обвинувачений підтримали думку прокурора.
ІІІ. Мотиви Суду
Згідно з частиною першою ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до роз'яснень пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України. Звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям справи можливе лише за умови, якщо особою вчинено суспільно небезпечне діяння, яке містить склад злочину, передбачений Особливою частиною Кримінального кодексу України, за наявності визначених законом правових підстав, звільнення особи від кримінальної відповідальності, вичерпний перелік яких наведено у Кримінальному кодексі України.
Статтею 44 КК України визначено правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності. Особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Відповідно до пункту 2) частини першої ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Оскільки санкції частини другої ст. 125 КК України передбачають максимальне покарання у виді обмеження волі на строк до двох років, то відповідно до положень ст. 12 КК України вказане діяння відносяться до кримінального проступку, щодо якого в частині строків давності поширюються приписи вказаного пункту 2) частини першої ст. 49 КК України.
Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Отже щодо строків давності в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зауважив, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобіганню будь?якій несправедливості, яка могла би виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення стосовно подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними. Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень (рішення від 9 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України», скарга №21722/11).
За правовою позицією Верховного Суду звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК є безумовним, оскільки приводом для нього є саме закінчення передбачених законом України про кримінальну відповідальність строків, наданих державі для доведення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення та притягнення її до кримінальної відповідальності у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку.
Особа звільняється судом від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності незалежно від наявності чи відсутності факту примирення з потерпілим, відшкодування шкоди, щирого каяття тощо, тобто, по суті, від особи взагалі не вимагається визнання своєї винуватості шляхом здійснення будь-яких активних дій.
Крім того, згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності й відповідно закриття кримінального провадження відносно неї на цій підставі не є тотожною визнанню особою своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, і жодним чином не може підтверджувати винуватість особи, оскільки суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності вини (ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК) (постанова ОП ККС ВС від 12.09.2022 у справі №203/241/17, провадження №51-4251кмо21).
Відповідно до частини четвертої ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно п. 1 частини другої ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільнення особи від кримінальної відповідальності
Відповідно до частини першої-третьої ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення. Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
В судовому засіданні обвинуваченому Судом роз'яснено положення статті 285 КПК України і шляхом опитування Суд переконався, що обвинувачений
чітко розуміє зміст та характер висунутого проти нього обвинуваченого,
розуміє, що має право на судовий розгляд кримінального провадження, під час якого прокурор буде зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, яке інкримінується,
розуміє щодо наслідків закриття кримінального провадження за нереабілітуючих обставин.
Отже, у судовому засіданні не встановлено обставин, які б об'єктивно перешкоджали звільненню ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та закриттю вказаного кримінального провадження.
ІV. Висновки Суду
Отже, встановивши, що клопотання прокурора є обґрунтованим, обставини викладені в клопотанні відповідають наданим до суду матеріалам кримінального провадження, вказане кримінальне правопорушення не входить до переліку злочинів щодо яких застосовуються обмежувальні приписи частини п'ятої ст. 49 КК України, Суд вважає за можливе задовольнити клопотання і звільнити від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 на підставі пункту 2 частини першої ст. 49 КК України та закрити кримінальне провадження за №12018230030001790 від 29.06.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першої ст. КК України на підставі пункту 1 частини другої ст. 284 КПК України у зв'язку із звільненням від кримінальної відповідальності.
V. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при постановлені цієї ухвали
Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті. Очевидно, що, звільняючи особу від кримінальної відповідальності, суд або суддя має вирішити питання про скасування чи зміну запобіжного заходу, речові докази, розподіл процесуальних витрат тощо. Таким чином, ВП ВС вважає, що це питання може бути вирішене й ухвалою суду (постанова ВП ВС від 17.06.2020 у справі №598/1781/17, провадження N 13-47кс20).
Отже, Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким завершується кримінальне провадження, має вирішити питання: про скасування арешту у відповідності зі ст. 174 КПК України; щодо речових доказів у відповідності зі ст. 100 КПК України; щодо розподілу процесуальних витрат у відповідності до ст. 124, 126 КПК України.
Водночас, за даними кримінального провадження відомості, що накладення арешту на майно, щодо наявності речових доказів та процесуальних витрат відсутні.
З цих підстав,
керуючись статтями 284, 285 314, 368-372, 376, 392, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, Суд
1. Клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності і закриття кримінального провадження ОСОБА_4 задовольнити.
2. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою ст. 309 КК України, на підставі пункту 2 частини першої ст. 49 КК України.
3. Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016230030000176 від 14.01.2016 року, закрити на підставі пункту 1 частини другої ст. 284 КПК України.
4. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.
5. Ухвала, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальнім кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
6. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.
7. Копія ухвали не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
СуддяОСОБА_1