Справа № 686/6959/25
Провадження № 2/686/2818/26
26 березня 2026 року
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючої - судді Павловської А.А.,
з участю секретаря судового засідання - Солдатової К.В.,
позивача - ФОП ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - Киричук Н.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Хмельницький клопотання відповідача ОСОБА_3 про призначення судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі за позовом ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
встановив:
В провадженні суду перебуває вище вказана цивільна справа, у якій відповідач заявив клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи на проведення якої поставити питання:
- Чи виконано підпис на останній сторінці договору про надання послуг №1810/24 від 18 жовтня 2024 року,укладеного між Салоном кухонь KUHNI-NAMI в особі фізичної особи підприємця ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від імені замовника ОСОБА_3 ?
- Чи виконано підпис в додатку №1 до договору про надання послуг №1810/24 від 18 жовтня 2024 року,укладеного між Салоном кухонь KUHNI-NAMI в особі фізичної особи підприємця ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від імені замовника ОСОБА_3 ?
Представниця відповідача в підготовчому судовому засіданні клопотання підтримала і просила задовольнити.
Позивач та його представниця в підготовчому судовому засіданні проти клопотання заперечили і просили суд відмовити в його задоволенні.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно з ч. 1 ст. 104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Підпунктами 1.3 - 1.8 п. 1 розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) визначено, що в разі призначення почеркознавчої експертизи має бути дотримано таких вимог щодо матеріалів, що надаються для дослідження:
«1.3. Для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.
Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов'язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов'язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов'язаними зі справою, так і не пов'язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв'язку з призначенням такої експертизи.
1.4. Перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), має пред'явити їх особі, яка підлягає ідентифікації. У документі, що є підставою для проведення експертизи, орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), зобов'язаний (зобов'язана) зазначити документи, у яких містяться вільні, умовно-вільні зразки почерку та (або) підпису особи.
У разі неможливості пред'явити зазначені зразки (смерть виконавця, від'їзд тощо) як зразки слід надавати документи або інші папери, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису (наприклад, заяву про отримання паспорта (форма № 1), паспорт, різного роду посвідчення, на яких є власноручний підпис, тощо).
1.5. Вільні зразки по змозі повинні відповідати об'єкту, який досліджується, за часом виконання, за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка тощо), за формою документа (накладні, відомості тощо), за його змістом та цільовим призначенням.
Якщо текст (підпис), що досліджується, виконано друкованими літерами або спеціальним шрифтом, слід по змозі надати вільні зразки аналогічного характеру.
1.6. Відбирати експериментальні зразки почерку необхідно у два етапи. На першому етапі особа, почерк якої підлягає ідентифікації, виконує текст за тематикою, близькою до досліджувального об'єкта, у звичних умовах (сидячи за столом, із звичним приладдям письма, при денному освітленні). На другому етапі зразки відбираються під диктовку тексту, аналогічного за змістом тому, що досліджується, або спеціально складеного тексту, який містить фрази, слова і цифри, узяті з рукописного тексту, що досліджується. На цьому етапі зразки відбираються в умовах, що максимально наближаються до тих, у яких виконувався рукописний текст, що досліджується, тобто в тій самій позі (лежачи, стоячи тощо), таким самим приладдям письма та на папері того самого виду (за розміром, лінуванням, характером поверхні тощо), що й документ, який досліджується. Якщо буде помічено, що той, хто пише, намагається змінити свій почерк, темп диктовки слід прискорити.
У разі коли тексти, що досліджуються, і особливо підписи виконувались на бланках (касові ордери, квитанції, поштові перекази, платіжні відомості тощо), експериментальні зразки слід відбирати на таких самих бланках або на папері, що розграфлений відповідно до бланка.
Якщо розташування підпису, що досліджується, не визначається характером документа, експериментальні зразки відбираються на окремих аркушах як лінованого, так і нелінованого паперу.
Після нанесення 10 - 15 експериментальних підписів аркуші паперу треба міняти.
Якщо рукописний текст, що досліджується, виконано друкованими літерами і цифрами або спеціальним шрифтом (креслярським, бібліотечним тощо), експериментальні зразки на другому етапі також повинні бути виконані друкованими літерами і цифрами або відповідним шрифтом.
Переписування з документа, що досліджується, або з машинописного (друкарського) тексту неприпустиме.
Якщо вбачаються підстави, що виконавець досліджуваного рукописного тексту намагався змінити свій почерк (писав лівою рукою, з іншим нахилом тощо), додатково відбираються зразки, виконані таким самим чином.
Якщо дослідженню підлягає рукописний текст, то вільні та експериментальні зразки надаються у вигляді текстів. При дослідженні підписів та обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) вільні та експериментальні зразки надаються як у вигляді відповідних текстів (записів), так і у вигляді підписів.
1.7. Експериментальні зразки посвідчуються органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта). У посвідчувальному написі зазначаються прізвище, ім'я та по батькові виконавця, а також особливості зразка (написані лівою рукою, спеціальним шрифтом тощо).
1.8. Як вільні, так і експериментальні зразки буквеного або цифрового письма бажано надавати не менше ніж на 15 аркушах. Чим коротший досліджуваний текст (запис), тим більша потреба у вільних зразках. Вільні зразки підпису надаються по змозі не менше ніж на 15 документах, експериментальні - у кількості не менше 5 - 8 аркушів.».
Наведених вимог у справі не дотримано, оскільки вільні зразки подані відповідачем лише частково, експериментальні зразки взагалі не подані. Отже, суд позбавлений можливості в разі призначення експертизи надати експерту необхідні для дослідження матеріали, які мають бути зазначені власне в ухвалі про призначення експертизи, а не зібрані пізніше.
Представниця відповідача пояснила, що відповідач не з'явився в судове засідання з поважної причини - за станом здоров'я, однак в контексті вирішення клопотання про призначення експертизи ця обставина, навіть належно підтверджена довідкою медичного закладу, не означає, що експертиза може бути виконана без необхідних для дослідження зразків почерку та підпису відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За таких обставин в їх сукупності слід дійти висновку про відмову в задоволенні клопотання.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 12, 103 - 104 ЦПК України, суд -
постановив:
В задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_3 про призначення судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі за позовом ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - відмовити.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя: