Справа № 944/4305/25
Провадження №2/944/718/26
26.03.2026 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді - Колтуна Ю.М.
з участю секретаря судового засідання - Корабель С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м.Яворові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину на період навчання,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила стягнути з відповідача аліменти на її утримання, у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), щомісяця, починаючи від дня пред'явлення позову до суду і до дня закінчення нею навчання, або до досягнення 23 річного віку.
В обґрунтування позовних вимог зазначила про те, що навчається в Інституті економіки та менеджменту Національного університету «Львівська політехніка» на денній формі навчання.
У зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, зокрема через витрати на харчування, придбання підручників, канцтоварів, на проїзд додому.
Зазначила, що проживає разом з мамою ОСОБА_3 , яка є особою з інвалідністю II групи внаслідок психічного захворювання, потребує систематичного лікування та не може здійснювати матеріальне утримання позивача.
Водночас батько жодним чином не надає матеріальної допомоги позивачу у зв'язку із навчанням.
Ухвалою судді 27.08.2025 у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.
Також ухвалою суду від 20.11.2025, за клопотанням позивача, витребувано від ТОВ «ДОМЕН-ДРУК», довідку про розмір отриманої заробітної плати відповідача ОСОБА_2 за період з січня 2025 року по 31 липня 2025 року помісячно.
10.12.2025 відповідачем ОСОБА_2 суду надано відзив на позовну заяву, проти задоволення позову він заперечив частково. Звернув увагу суду на те, що з часу досягнення донькою повноліття, остання жодного разу не звернулася до нього, як до батька за допомогою, припинила із ним будь-яке спілкування, хоч він неодноразово намагався зберегти їх відносини як батька з донькою. При цьому зазначив, що матір позивача ОСОБА_1 дійсно є особою з інвалідністю ІІ групи загального захворювання на строк до 22.10.2026. Однак, за час перебування в зареєстрованому шлюбі, вони разом з дружиною побудували житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , право власності на який на підставі договору дарування було оформлено на колишню дружину, де і проживала їх сім'я. Але після розірвання шлюбу з ОСОБА_3 , остання як власник, фактично виселила відповідача житлового будинку, в якому усі разом проживали більше 15 років. Також колишня дружина та спільні двоє дітей, перейшли проживати в квартиру матері колишньої дружини за адресою АДРЕСА_2 , а житловий будинок в с.Стені було здано в оренду з місячною оплатою 22 000 гривень. Крім цього, на даний час вищевказаний житловий будинок виставлено на продаж за ціною 150 000 доларів США. Відтак, відповідач погоджується на стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання у розмірі 1/8 частки від його доходів.
В судове засідання позивач не з'явилася, її представник адвокат Степаняк І.В. подав заву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, вимоги позовної заяви підтримав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, просив розглянути справу з врахуванням обставин викладених у поданому відзиві на позовну заяву, заявлений позов визнав частково.
Зважаючи на те, що розгляд справи відбувся за відсутності сторін, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали даної справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.
ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 17.05.2007, актовий запис №175, її батьками значаться ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
Судом встановлено, що згідно довідки №108 від 14.05.2025 ОСОБА_1 є студенткою першого курсу денної форми навчання, рівня вищої освіти «бакалавр», Інституту економіки і менеджменту Національного університету «Львівська політехніка». Закінчує навчання у червні 2028.
Факт здобуття ОСОБА_1 вищої освіти підтверджується також копією договору №2167-12к від 09.08.2024 про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців в Національному університеті «Львівська політехніка», згідно якого загальна вартість навчання становить - 147600,0 грн. вартість платної освітньої послуги за 2024/2025 навчальний рік за умовами договору становить - 36900,0 грн.
Відповідно до інформації для студентів, на підставі рішення Вченої Ради університету від 27.05.2025 (протокол №23) та наказу від 20.06.2025 №413-1-10 Національний університет «Львівська політехніка» повідомив про збільшення плати за навчання на 202/2026 навчальний рік на 12% від розміру плати за навчання за 2024/2025 рік.
Крім того, відповідно до копій платіжних інструкцій ОСОБА_1 перераховано на рахунок Національний університет «Львівська політехніка». 22.08.2024 - 18450,0 грн та 03.02.2025 - 18450,0 грн
ОСОБА_1 зареєстрована у АДРЕСА_1 , разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що стверджується відомостями про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб №9718 від 13.05.2025.
З копії довідки 12ААГ №609167 судом встановлено, що ОСОБА_5 була оглянута МСЕК та визнана інвалідом 2 групи на строк до 01.11.2026.
Також, при вирішенні спору, суд враховує надану ТОВ «Домен-Друк» довідку №ДД-00000004 від 16.01.2026 щодо доходів ОСОБА_2 , який обіймає посаду друкаря високого друкування, його дохід за період з 01.01.2025 по 31.07.2025 склав 254018,28 грн.
З інформації, що міститься в автоматизованій системі документообігу Яворівського районного суду Львівської області, вбачається, що судовим наказом Яворівського районного суду Львівської області від 13.12.2019 в справі №944/6244/19, який набрав законної сили, постановлено щомісячно стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 в користь стягувача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідно віку до досягнення дітьми повноліття, починаючи з дня подання заяви -03.12.2021.
Суд не надає оцінку наданим відповідачем скриншотам дописів про продаж/оренду у с.Стені будинку, оскільки дані докази є неналежними (неможливо встановити адреси чи належності згаданого будинку) і такі не стосуються предмету спору.
Відповідно до частин першої та другої статті 199 Сімейного кодексу України (надалі СК України) якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Частиною третьою статті 199 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до частин першої та другої статті 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Відповідно до статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають значення.
Відтак, правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка зокрема передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст. 199, 200, 201 СК України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
СК України виходить з принципу рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина.
В законі не встановлено межі визначення судом розміру аліментів на повнолітніх дочку, сина. Суд визначає розмір аліментів у кожному конкретному випадку, виходячи з фактичних обставин справи.
Стягнення аліментів на утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання, є одним із способів захисту їх інтересів, забезпечення одержання ними коштів, необхідних для їх життєдіяльності, оскільки на період навчання вони не мають самостійного заробітку та потребують матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дочку, сина, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Аліменти, спрямовані на утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання, повинні бути достатніми і, разом із тим, співрозмірними з урахуванням мети аліментного зобов'язання. Наведена правова позиція відображена в Постанові Верховного Суду від 04.08.2020 у справі № 489/100/18.
В постанові Верховного Суду від 13.05.2021 у справі № 308/4214/18 зазначено, що сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 досягла повноліття, навчається на денній формі навчання рівня вищої освіти «бакалавр» Інституту економіки і менеджменту Національного університету «Львівська політехніка», в зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, а відповідач, є працездатною особою, а відтак суд дійшов висновку про те, що останній зобов'язаний та має можливість надавати дочці таку допомогу до завершення навчання, але не більше як до досягнення нею двадцяти трьох років.
З письмового відзиву вбачається, що відповідач погоджується сплачувати аліменти на утримання дочки у розмірі 1/8 частини заробітку (доходу), щомісячно, до закінчення її навчання, але не більше ніж до досягнення 23 річного віку.
Вирішуючи питання про спосіб стягнення та розмір аліментів, які необхідно стягнути з відповідача на користь дочки ОСОБА_1 , суд враховує позицію сторін та їх матеріальне становище, та з метою дотримання справедливого балансу між захистом прав ОСОБА_1 та прав відповідача, суд дійшов висновку про необхідність стягнення аліментів із відповідача у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до закінчення ОСОБА_1 навчання, але не більше ніж до досягнення 23 річного віку.
Стягнення аліментів в даному розмірі суд вважає розумним та достатнім. Доказів про потребу стягнення коштів в більшому розмірі позивач не надала.
Судом прийнято до уваги те, що стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно зі становищем одержувача аліментів, а також обов'язок обох батьків утримувати дитину, тому суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.
Між тим, як встановлено судом вище, в користь матері позивача ОСОБА_3 , стягувалися аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_1 у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, тобто стягнення 1/6 частки усіх видів доходів відповідача, на противагу сплаті ним аліментів у розмірі частки доходів, які просить позивач у позові, буде більш як достатнім для утримання дочки ОСОБА_1 та узгоджується з засадами розумності та справедливості.
Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.
Відповідно до частини першої статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Оскільки з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Судові витрати, у відповідності до ч.6 ст.141 ЦПК України, не підлягають стягненню із сторін.
Керуючись ст. 182, 191, 198-201 СК України, ст. 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354, 430 ЦПК України, суд,
вирішив:
позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину на період навчання - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , жительки АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_4 ) аліменти на її утримання, в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з часу подання позовної заяви 14.08.2025 і до закінчення ОСОБА_1 навчання, але не більше ніж до досягнення 23 річного віку.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
В іншій частині у задоволенні позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, н абирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду через шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Юрій КОЛТУН