Провадження № 2/484/652/26
Справа № 484/321/26
(Заочне)
26.03.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Шикері І.А., за участю секретаря судових засідань - Туркалової І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом (повідомленням) учасників справи, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ «Споживчий центр» звернулось суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 22.01.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ "Споживчий центр" укладений кредитний договір № 22.01.2025-100001715, шляхом підписання Заявки, що є невід'ємною частиною Договору. Відповідно до умов ТОВ "Споживчий центр" надало відповідачу кредит, у розмірі 4000 грн. строком на 168 днів, зі сплатою відсотків та комісії. Позивач зобов'язання по кредитному договору виконав в повному обсязі та надав відповідачу кредитні кошти в сумі 4000 грн. Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого, утворилась заборгованість, в сумі 12120 грн., з яких: 4000 грн. тіло кредиту, 5320 грн. заборгованість по процентам, 200 грн. - комісії, 600 грн. - додаткової комісії за обслуговування кредитної заборгованості та 2000 грн. неустойки.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте до в позові міститься клопотання про розгляд справи відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримують , проти ухвалення заочного рішення не заперечують.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, проте відзиву на позов не подав.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату час і місце судового засідання, без поважних причин або без повідомлення причин та якщо відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, заяву позивача, який не заперечував проти заочного розгляду справи і вирішення справи на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 22.01.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ "Споживчий центр" укладений кредитний договір № 22.01.2025-100001715, шляхом підписання Заявки, що є невід'ємною частиною Договору.
Умовами договору передбачено, що ТОВ "Споживчий центр" надає відповідачу кредитні кошти, в сумі 4000 грн., строком на 168 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом, в розмірі 1 % за 1 один день користування кредитом, Сторони узгодили, що проценти розраховують шляхом множення кредиту (залишку кредиту у разі його дострокового часткового повернення) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді. Також сторонами узгоджено, комісія пов'язана з наданням кредиту становить 200 грн. Крім того, сторонами узгоджено, що розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості становить 200 грн. у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.
Укладення договору підтверджується наявною у матеріалах справи копією заявки на укладення кредитного договору від 22.01.2025, копією пропозиції укладення кредитного договору та паспортом споживчого кредиту, які містять електронний підпис відповідача.
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого, утворилась заборгованість, в сумі 12120 грн., з яких: 4000 грн. тіло кредиту, 5320 грн. заборгованість по процентам, 200 грн. - комісії, 600 грн. - додаткової комісії за обслуговування кредитної заборгованості та 2000 грн. неустойки.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Із прийняттям Закону України Про електронну комерцію N 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Ч.12 ст.11 Закону України «Про електронні довірчі послуги», встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Судом встановлено, що кредитний договір між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 у тому числі заявку на укладення кредитного договору від 22.01.2025 пропозицію укладення кредитного договору та паспорт споживчого кредиту, підписано шляхом накладення електронного цифрового підпису ОСОБА_1 . Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.
Після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у позивача виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов'язання повернути кредит зі сплатою відсотків у визначений договором строк.
Як встановлено судом та доведено зібраними по справі доказами, відповідач умови укладеного Договору не виконує, кредит та відсотки за користування кредитом не сплачує, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 4000 грн. тіла кредиту, 5320 грн. заборгованості по процентам, 200 грн. - комісії, 600 грн. - додаткової комісії за обслуговування кредитної заборгованості, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
В той же час, вимога позовної заяви про стягнення з відповідача 2000 грн. - неустойки задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
На підставі ч.10 ст.141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеній частині вимог, тобто в розмірі 83,50 % від сплаченої суми судового збору.
Позивачем не подане клопотання, про проведення судового засідання для вирішення питання щодо судових витрат, а тому, в розумінні п.5 ч.6 ст.265 ЦПК України, таке питання не вирішувалось судом.
Керуючись ст.ст.263-265, 268, 274-279, 280-284 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Споживчий центр" заборгованість за кредитним договором № 22.01.2025-100001715 від 22.01.2025, яка складається з: 4000 грн. тіла кредиту, 5320 грн. заборгованості по процентам, 200 грн. - комісії, 600 грн. - додаткової комісії за обслуговування кредитної заборгованості, а всього стягнути 10120 (десять тисяч сто двадцять) грн.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Споживчий центр", витрати по сплаті судового збору, в сумі 2223 (двох тисяч двохсот двадцяти двох) грн. 10 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складено 26.03.2026.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, 01032, ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: І.А.ШИКЕРЯ