Справа № 489/2434/26
Провадження № 1-кс/489/1785/26
Інгульський районний суд міста Миколаєва
Ухвала
іменем України
26 березня 2026 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Миколаєві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою про кримінальні правопорушення від 10.03.2026,
встановив:
Зі скарги слідує, що 10.03.2026 ОСОБА_3 подав до ТУ ДБР у м. Миколаєві заяву вих. 10/03/2026-2-3 від 10.03.2026 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 201-3, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 368-5, ч. 3 ст. 369 КК України, з викладенням обставин їх вчинення та зазначенням осіб, причетних до цього, а саме: депутата Харківської міської ради ОСОБА_4 і залучених ним осіб. Проте відомості про кримінальні правопорушення за вказаною заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені не були. У зв'язку з цим, скаржник просив зобов'язати слідчого внести відомості про вказані в заяві від 10.03.2026 кримінальні правопорушення до ЄРДР.
Скаржник до суду не з'явився, зазначивши у своїй скарзі про проведення судового розгляду без його участі. Керуючись ч. 6 ст. 9 КПК України щодо застосування загальних засад кримінального провадження та закріпленим у ст. 7 КПК України принципом диспозитивності, слідчий суддя дійшов висновку про можливість розгляду клопотання без участі скаржника.
Представник ТУ ДБР у м. Миколаєві до суду не з'явився, про дату та час розгляду скарги повідомлявся належним чином. Його відсутність, відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, не є перешкодою для розгляду скарги. До суду надійшло повідомлення про те, що відповідна заява про вчинення кримінальних правопорушень до ТУ ДБР у м. Миколаєві не надходила.
Розгляд скарги проводиться без фіксування ходу засідання за допомогою технічних засобів відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
При цьому, чинний КПК України не передбачає можливості прийняття рішення щодо відсутності події чи складу кримінального правопорушення на стадії подання заяви про кримінальне правопорушення та з урахуванням визначеного ст. 25 КПК України принципу публічності слідчий, дізнавач чи прокурор зобов'язані розпочати досудове розслідування, вже за результатами якого прийняти передбачене КПК України рішення по суті із забезпеченням реалізації права на його оскарження в передбаченому законом порядку.
Заява ОСОБА_3 від 10.03.2026 про вчинення кримінальних правопорушень була направлена до ТУ ДБР у м. Миколаєві 10.03.2026 на офіційну електронну адресу вказаного органу - official@mk.dbr.gov.ua, що підтверджується наявною в матеріалах скарги світлокопію скриншоту про фактичне відправлення заяви про кримінальне правопорушення. Проте у визначений законом строк викладені в заяві відомості про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені не були.
Вказана заява була однозначно подана саме як заява про кримінальні правопорушення, з викладенням підстав, за яких заявник зробив висновок про наявність складу кримінальних правопорушень. Натомість у разі недостатності відомостей, викладених у заяві, слідчий міг та повинен був відповідно до принципу публічності та ст. 214 КПК України (шляхом самостійного виявлення з будь-якого джерела) встановити інші відомості щодо вказаного в заяві діяння з відповідних джерел, оскільки слідчому було заявлено про вчинення кримінальних правопорушень.
Крім того, з матеріалів скарги слідує, що заява про кримінальні правопорушення містила опис обставин їх вчинення, їхню попередню кваліфікацію, що є цілком достатньою підставою для висновку, що могли бути вчинені вказані у заяві кримінальні правопорушення. Натомість, на даному етапі для внесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР не обов'язкове доведення доказами всіх елементів складу кримінального правопорушення поза розумним сумнівом.
Також відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК України, для внесення відомостей до ЄРДР достатні короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела та попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Аналіз положень КПК України, а головним чином таких загальних засад кримінального провадження як законність, публічність, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень (в тому числі і процесуальних рішень слідчого судді при розгляді саме даної категорії скарг), дає підстави для висновку, що всі повідомлення, заяви, інші відомості про кримінальне правопорушення мають вноситись до ЄРДР та за результатами відповідного розслідування мають бути прийняті відповідні процесуальні рішення, оскільки тільки такі процесуальні рішення відповідно до вимог КПК України можуть бути оскаржені не тільки до слідчого судді, а і у вищу відносно нього інстанцію (в апеляційному порядку), що і забезпечить реалізацію права на оскарження, як загальної засади кримінального провадження.
За будь-яких обставин, у даному випадку на етапі надходження до уповноваженої особи заяви про кримінальне правопорушення превалюючою є визначена ст. 25 КПК України публічність, як загальна засада кримінального провадження, за якою прокурор та слідчий зобов'язані розпочати досудове розслідування при надходженні заяви про кримінальне правопорушення.
Вказане свідчить про наявність підстав для задоволення скарги та зобов'язання слідчого внести відомості про викладені у заяві кримінальні правопорушення до ЄРДР.
Керуючись статтями 306, 307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Скаргу задовольнити.
Зобов'язати слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) ТУ ДБР у м. Миколаєві відповідно до ст. 214 КПК України внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінальних правопорушень за заявою ОСОБА_3 вих. 10/03/2026-2-3 від 10.03.2026 та вжити заходи для початку розслідування.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1