Справа № 489/10790/25
Провадження № 2/489/939/26
Іменем України
26 березня 2026 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд м. Миколаєва в складі
головуючого судді Костюченка Г.С.,
при секретарі Савкової К.А.,
за участі представника позивача - адвоката Лемешка О.В.,
представника відповідача - адвоката Мамедової І.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до Приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Арсенал Страхування» про стягнення страхового відшкодування
встановив
В грудні 2025 позивачі через свого представника - адвоката Лемешка О.В., звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення страхового відшкодування.
Відповідно до змісту позовної заяви просив суд:стягнути з ПРаТ «СК Арсенал Страхування» (ЄДРПОУ 33908322) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошові кошти а саме: 1 078 527,85,грн. страхового відшкодування, 40 304,44 грн. пені за прострочення виплати страхового відшкодування, 3 900,43 грн -3% річних за несвоєчасне виконання зобов'язання, 520, 06 грн - збитків від інфляції.
Всі витрати, пов'язані з розглядом справи покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що автомобіль марки Merсedes-Benz, моделі GLS 450, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , 2023 року випуску, колір сірий, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить позивачу на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , виданого 26.10.2023р року ТСЦ 8046 потрапив в ДТП.
Так, 01.11.2025 близько 19:15 в с. Грушiв Яворiвського району Львiвської областi на вул. Прикордонна,99 мала місце ДТП за участю застрахованого ТЗ, під керуванням ОСОБА_2 , який не був уважним до дорожньої обстановки, відповідно не реагував на зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, внаслiдок чого допустив виїзд за межі проїзної частини дороги iз подальшим наїздом на електроопору.
Внаслідок ДТП ТЗ зазнав механічних пошкоджень, які відображені в довідці Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області про ДТП №3025307410336206 (копія додається) ,а згодом також і в Калькуляції до рахунку фактури №2125004579 від 10.07.2025р офіційного сервісного СТО, яким є ТОВ «Автобомільний дім УКР авто Україна».
Зазначені документи надані страховику саме від цього господарюючого суб'єкту, як того і вимагає Договір страхування. Про обставини потрапляння ТЗ в ДТП було повідомлено Відповідача шляхом Зазначені документи надані страховику саме від цього господарюючого суб'єкту, як того і вимагає Договір страхування.
Про обставини потрапляння ТЗ в ДТП було повідомлено відповідача шляхом направлення 03.11.2025р повідомлення про настання страхової події. Повідомлення було отримане Відповідачем та зареєстроване шляхом присвоєння номеру страхової справі- 006.02375725. Факт отримання повідомлення Відповідачем не оспорюється.
Проте, незважаючи на умови та положення п.п. 7.1.3, п.5.4. розд. 8 ч.В Договору, рішення щодо виплати страхового відшкодування за подією , що мала місце 01.11.2025р до 05.12.2025р не було прийнято.
З метою з'ясування причин відсутності рішення щодо події, на адресу Відповідача були надіслані письмові запити адвоката Лемешка О.В. щодо результатів розгляду повідомлення (від 03.11.2025р, № страхової справи 006.02375725) про настання страхової події, що має ознаки страхового випадку, а саме:- вих.№041 від 12.11.2025р.- вих.№042 від 21 листопада 2025р.(копії запиту та докази надсилання додаються) У вказаний строк, Відповідач відповіді не надав. 27.11.2025 р адвокатом Лемешко О.В. надіслано письмову вимогу вих.№045 від 27 листопада 2025р.(копія вимоги та докази надсилання додається).
У відповідь на вимогу, відповідач оформлює письмове повідомлення за вих. № 0512 25-9524/к, яке надсилає поштовим відправленням, що отримане 18.12.20225р. З тексту листа стало зрозумілим , що 25.112025р відповідачем листом № 251125 2718/к/у/тс , надісланим позивачу повідомлено про прийняте рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.
Підставою для відмови страховика у здійсненні страхових обумовлено ч.2 ст. 104 Закону, та п. 8.3 Частини В Договору страхування, згідно яких підставою для відмови Страховика у виплати страхового відшкодування е:- несвоєчасне повідомлення Страхувальником (його представником, вигодонабувачем, власником ТЗ, особами, якi допущенні до керування/користування застрахованим ТЗ на законних підставах, особами, яким Тз переданий на законних підставах або ix представниками) про настання страхового випадку без поважних причин або невиконання інших обов'язків, визначених, Договором страхування або законодавством, якщо це призвело до неможливості страховика встановити факт, причини та обставини настання страхового випадку або розмір заподіяних збиткiв (пп. 8.3.1.5);- невиконання страхувальником (іншою особою, допущеною до керування ТЗ) при .ДТП обов'язку, передбаченого підпунктом а) пункту 2.10 ПДР. Наявність самого тільки факту невиконання вказаного обов'язку відповідач розцінив як достатню підставу для відмови у виплати страхового відшкодування та не залежить вiд подальшого розгляду судом справи про адміністративне правопорушення та наявності/вiдсутностi формального складу чи події адміністративного правопорушення (пп. 8.3. 1. 1 8).
Позивач вважає таки дії з боку страховика безпідставними що є порушенням умов укладеного Договору страхування наземних транспортних засобів «КАСКО ALL RISKS» 07.11.2024р. між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством «Страхової компанії «Арсенал Страхування».
В зв'язку із чим, позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою Інгульського районного суду м. Миколаєва від 30.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
20 січня 2026 представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву. Заперечував проти задоволення позову з огляду на наступне.
07.11.2024 між ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» (Страховик) та ОСОБА_1 (Страхувальник) було укладено Договір страхування наземних транспортних засобів «КАСКО ALL RISKS» № 563/24-Т/М.
Згідно п. 4 Договору страхування, предметом Договору є передача Страхувальником за плату ризику, пов'язаного з об'єктом страхування, Страховику на умовах, визначених Договором страхування. Об'єктом страхування за цим договором є наземний транспортний засіб Mercedes-Benz GLS 450, р.н. НОМЕР_3 .
У даному випадку, Страховиком було прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування саме через невиконання страхувальником (водієм застрахованого ТЗ) обов'язків, передбачених Договором страхування на місці події.
03.11.2025 Позивач подав Страховику письмове повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку, з якого Страховику стало відомо, що 01.11.2025 за адресою с. Грушів, Яворівський район, Львівська область водій, керуючи застрахованим ТЗ, здійснив зіткнення з електроопорою. Внаслідок події застрахований ТЗ був пошкоджений. При цьому, з місця пригоди та і в подальшому, ні Страхувальник ні водій ні інші особи Страховика про настання події, що має ознаки страхового випадку не інформували.
Відповідно до п. 4.3 Частини В Договору страхування, Страховик має право: перевіряти достовірність повідомленої Страхувальником інформації та наданих документів, а також виконання Страхувальником умов Договору страхування (пп. 4.3.1); - у разі необхідності направити запити про надання відомостей щодо події що має ознаки страхового випадку, та належного виконання Страхувальником умов Договору страхування до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів охорони здоров'я, юридичних осіб, фізичних осіб (та отримувати інформацію фізичних осіб за їх згодою), які володіють інформацією про обставини події, що має ознаки страхового випадку, а також самостійно або із залученням у встановленому законодавством порядку інших осіб з'ясовувати причини, наслідки та обставини події, що має ознаки страхового випадку, отримувати додаткові пояснення, документи та/або речі від Страхувальника та осіб, що володіють інформацією щодо факту, причин та обставин настання події та розміру збитків (пп. 4.3.3); прийняти рішення про невизнання випадку страховим та/або відмову у здійсненні страхового відшкодування відповідно до умов, передбачених розділом 8 Частини Договору страхування (пп. 4.3.4).
Відповідно до ч. 1 ст. 103 Закону України «Про страхування», у разі необхідності страховик, об'єднання страховиків або уповноважені ними особи направляють запити про надання відомостей щодо події, що має ознаки страхового випадку, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів охорони здоров'я, юридичних осіб, які володіють інформацією про обставини події, що має ознаки страхового випадку, а також можуть самостійно або із залученням у встановленому законодавством порядку інших осіб з'ясовувати причини, наслідки та обставини події, що має ознаки страхового випадку.
На виконання умов Договору Страховиком було проведено огляд пошкодженого застрахованого ТЗ та, керуючись умовами укладеного Договору (зокрема, п. 4.3 Частини Договору страхування), а також правом, передбаченим ст. 103 Закону України «Про страхування», направлено запити з метою отримання додаткової інформації/документів та з'ясування обставин щодо заявленого випадку.
Зокрема направлено запити до Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Львівській області, Яворівського районного суду Львівської області, а також здійснено опитування свідків події, ознайомлення із матеріалами справи про адміністративне правопорушення. Із отриманих Страховиком в подальшому документів стало відомо наступне.
Згідно листа Яворівського районного відділу поліції від 19.11.2025 № 373052-2025, 01.11.2025 по прибуттю на місце дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 01.11.2025 в с. Грушів по вул. Прикордонна, 99, водій автомобіля марки Мercedes-Benz GLS 450, р.н. НОМЕР_3 , був відсутній на місці події.
В подальшому протокол про адміністративне правопорушення складався відносно ОСОБА_2 03.11.2025. Відповідно до долученого до листа електронного рапорту щодо виклику поліції на місце події, з місця ДТП зник водій, пасажири, авто на місці немає.
Отже, як вбачається із отриманих рапортів співробітників поліції, які здійснили виїзд на місце ДТП, ні водія, ні пасажирів ні автомобіля на місці події не було, обставини події не відомі.
Відповідно до листа Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Львівській області від 06.11.2025 № 357667-2025, жодних повідомлень з приводу події 01.11.2025 на спецлінію служби 102 01.11.2025 за участю транспортного засобу автомобіля марки MercedesBenz GLS 450, р.н. НОМЕР_3 не надходило.
Отже, повідомлень на лінію 102 щодо ДТП саме з застрахованим автомобілем не надходило. 3. Згідно рапорту поліцейського ВРПП Яворівського РВП ГУНП у Львівській області від 01.11.2025, прибувши на місце події поліцейським було виявлено пошкоджену електроопору, однак автомобіля виявлено не було.
Після чого було складено схему дорожньо-транспортної пригоди та опитано автора звернення. Повертаючись із місця ДТП приблизно 70-100 м від місця поліцейськими було виявлено автомобіль марки Mercedes-Benz GLS 450, р.н. НОМЕР_3 із пошкодженнями, характерними до вищевказаної ДТП, після чого в схемі ДТП було вписано вищевказаний автомобіль.
Тобто, автомобіль було виявлено поліцейськими самостійно в ході оформлення події і не на місці ДТП, тобто його було переміщено водієм після події.
Відповідно до пояснень ОСОБА_3 , наданих нею працівникам Національної поліції при оформленні події, 01.11.2025 вона перебуваючи у себе вдома за адресою АДРЕСА_1 , почула сильний удар та зникло світло.
Вийшовши з дому, побачила, що збито електричну опору та сліди від авто, яке ймовірно наїхало на електроопору, авто на місці не було, ймовірно поїхало в невідомому напрямку.
Згідно пояснень цієї ж особи, наданих на запит Страховика 20.11.2025, оформлення події поліцейськими тривало 40 хвилин, під час оформлення ні водія ні автомобіля на місці не було. Тобто, одразу після настання події, а саме через 5 хвилин, свідок, вийшовши на вулицю вже нікого не застала, ні водія ні пасажирів ні авто.
Як вбачається зі схеми місця ДТП, автомобіль Mercedes-Benz GLS 450, р.н. НОМЕР_3 знаходився 120 метрів від місця події. При цьому, на місця події протокол про адміністративне правопорушення не складався, схема не містить ні відомостей про водія ні його підпису.
На момент оформлення події поліцейськими, водія на місці події не було.
Відповідно до довідки Начальника контакт-центру Департаменту Клієнтського Сервісу ПРАТ «СК«АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», в ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» не зареєстровано телефонних повідомлень від фізичних та/або юридичних осіб щодо події, що сталася 01.11.2025 за адресою с. Грушів, Яворівський район, Львівська область, внаслідок якої був пошкоджений транспортний засіб Mercedes-Benz GLS 450, р.н. НОМЕР_3 .
Отже, за наслідками проведеного розслідування Страховиком встановлено та відповідними документами підтверджено, що прибувши на місце пригоди, співробітниками Національної поліції було встановлено відсутність водія транспортного засобу на місці події. Водій з місця пригоди зник, автомобіль був переміщений, будучи учасником ДТП, водій не повідомив відповідні компетентні органи (зокрема, органи поліції) про її настання та не чекав їх прибуття.
В зв'язку порушенням умов договору з боку позивача, представник вважає дії страховика законними.
29 січня 2026 до суду надійшла відповідь на відзив. Представник позивача не погодився з доводами представника відповідача, зазначав наступне.
Перелік підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування, що визначені законом, дійсно не є вичерпним. У договорі сторони мають право визначити інші підстави на власний розсуд, але за умови, що вони не суперечать закону.
Відмова здійснювати страхове відшкодування взагалі (лише з причини відсутності повідомлення до колл-центру) не співмірна з цією метою, оскільки страхувальник (Позивач), сплачуючи страхові платежі протягом тривалого часу, має також законне право очікувати на отримання виплати при настанні страхового випадку, і суд не може це не брати до уваги.
В п. П.6.10. Частини В договору страхування сторони передбачили, що Страхувальник під час дії Договору страхування може скористатися правом не надавати Страховику документи компетентних органів у випадках, якщо розмір збитку в результаті страхового випадку не перевищує ліміт відповідальності, зазначений в п.10.2.2. Частини А Договору страхування , та кількість випадків його можливості використання, зазначену в п.10.2.2.
Тобто, приймаючи таку умову, Сторони діючи добровільно, висловили взаємну довіру до своєї правомірної поведінки, обмеживши її лише сумою відшкодування (до 10% від вартості об'єкту страхування).
Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону України "Про страхування" при настанні страхового випадку страховик мав право залучити до розслідування обставин страхового випадку аварійного комісара, а згідно з підпунктом 11.4.7 договору страховик зобов'язаний протягом 5 робочих днів з дня отримання письмового повідомлення про настання страхового випадку здійснити огляд пошкодженого транспортного засобу та/або вжити заходів для проведення незалежної експертизи.
Страхова компанія не доводить і не надає жодних доказів, які б підтверджували, що механічні пошкодження застрахованого транспортного засобу викликані не страховим випадком. Докази огляду пошкодженого транспортного засобу доводять причини та характер пошкоджень (наявні в також в матеріалах справи).
Постановою Яворівського районного суду Львівської області від 09.12.2026р у справі 944/6017/25 , ОСОБА_2 визнано винним в скоєнні правопорушення( скоєнні ДТП) , що відбулося 01.11.2025р. на АДРЕСА_1 .
В абз.3 арк.2 зазначеної постанови суду зазначено , що факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124КУпАП,підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №501996 від 01.11.2025р та схемою про адміністративне правопорушення від 01.11.2025р. Тобто, незважаючи на твердження та запевнення Відповідача щодо того, що Страхувальником не здійснено виклик компетентного органу, оформлення факту події(скоєння ДТП ) за участі застрахованого транспортного засобу було здійснено, де власне зазначені наслідки і характер пошкоджень після ДТП.
В той же час, посилання Відповідача на листи-відповіді та покази свідка(яка такою не є і не може бути з огляду на приписи ЦПК, КПК та КАС ), жодним чином не спростовують обставин події.
09 лютого 2026 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив. Представник відповідача не погоджується з доводами позивача.
Так, згідно п. 5.3. Частини В Договору страхування, обов'язки Страхувальника, вказані у п.п. 4.2, 5.1, 5.2 Частини В Договору страхування, за виключенням п. 4.2.1 Частини В Договору страхування, в однаковій мірі розповсюджуються на представника Страхувальника, власника ТЗ, якщо страхувальник не є власником ТЗ, осіб, які допущені до керування застрахованим ТЗ на законних підставах, осіб, які користуються застрахованим ТЗ на законних підставах, осіб, яким ТЗ переданий на законних підставах, їх представників.
Порушення вказаними особами цих вимог тягне за собою ті ж наслідки, що і невиконання їх Страхувальником. Дії вказаних осіб не кваліфікуються за Договором страхування як дії третіх осіб (в тому числі протиправні), а кваліфікуються як дії Страхувальника та створюють ті ж самі правові наслідки.
Отже, Страхувальником (особою, допущеною до керування застрахованим ТЗ) було порушено обов'язки, передбачені умовами Договору, зокрема, п. п. 5.1.2, 5.1.4, 5.1.5, 5.1.10 Частини В Договору страхування щодо обов'язкових дій у разі настання події, що має ознаки страхового випадку, передбаченої у п. 2.2 Частини В Договору страхування. Також, Страхувальником та особою, допущеною до керування застрахованим ТЗ (водієм) не виконано обов'язки, передбачені п. 4.2.10, 4.2.19, 4.2.24.
Частини В Договору страхування. За порушення вищевказаних обов'язків настають негативні наслідки у вигляді прийняття Страховиком рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування. При цьому, для прийняття Страховиком рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування достатньо факту порушення водієм та/або умов Договору.
У даному випадку такий факт підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи та визнається Позивачем.
Відповідно до п. 28.3. Договору, підставою для відмови Страховика у виплаті страхового відшкодування є: Відповідно до п. 8.3 Частини В Договору страхування, підставою для відмови Страховика у виплаті страхового відшкодування є: - несвоєчасне повідомлення Страхувальником (його представником, Вигодонабувачем, власником ТЗ, особами, які допущенні до керування/користування застрахованим ТЗ на законних підставах, особами, яким ТЗ переданий на законних підставах або їх представниками) про настання страхового випадку без поважних причин або невиконання інших обов'язків, визначених Договором страхування або законодавством, якщо це призвело до неможливості Страховика встановити факт, причини та обставини настання страхового випадку або розмір заподіяних збитків (пп. 8.3.1.5 Частини В Договору страхування);- невиконання Страхувальником (іншою особою, допущеною до керування ТЗ) при ДТП обов'язку, передбаченого підпунктом «а» пункту 2.10 ПДР. Наявність самого тільки факту невиконання вказаного обов'язку (наприклад, фіксація в Протоколі про адміністративне правопорушення, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративне правопорушення, інших документах, складених Національною поліцією України) є достатньою підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування та не залежить від подальшого розгляду судом справи про адміністративне правопорушення та наявності/відсутності формального складу чи події адміністративного правопорушення (пп. 8.3.1.18 Частини В Договору страхування).
Отже, наявність навіть одного факту залишення водієм місця ДТП, підтвердженого зібраними в процесі розслідування доказами, є достатньою підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування відповідно до умов Договору страхування.
Таким чином, Страховик прийняв рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування на підставі погодженого сторонами Договору страхування та з виключним дотриманням норм Цивільного кодексу України та Закону України «Про страхування», що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Отже, встановити, в якому саме стані перебував водій на момент настання ДТП, з'ясувати, що відсутні підстави, передбачені розділом 8 Договору страхування є неможливим, що, в сукупності з порушенням водієм Застрахованого ТЗ інших обов'язків, встановлених Договором страхування, є фактично створенням Страховику перешкод у встановленні всіх дійсних обставин випадку.
Інші доводи відповіді на відзив жодним чином не спростовують правомірності рішення Страховика про відмову у виплаті страхового відшкодування.
Ухвалою Інгульського районного суду від 09 лютого 2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Представник позивача, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Підтвердив факт порушення умов договору страхування, але вважає відмову у виплаті страхового відшкодування прийнятою з формальних причин, що порушує права позивача.
Представник відповідача в судовому засіданні не визнав позовні вимоги у повному обсязі.
Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
07.11.2024 між ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» (Страховик) та ОСОБА_1 (Страхувальник) було укладено Договір страхування наземних транспортних засобів «КАСКО ALL RISKS» № 563/24-Т/М.
Згідно п. 4 Договору страхування, предметом Договору є передача Страхувальником за плату ризику, пов'язаного з об'єктом страхування, Страховику на умовах, визначених Договором страхування. Об'єктом страхування за цим договором є наземний транспортний засіб Mercedes-Benz GLS 450, р.н. НОМЕР_3 .
01.11.2025 близько 19:15 в с. Грушiв Яворiвського району Львiвськоi областi на вул. Прикордонна,99 мала мiсце ДТП за участю застрахованого ТЗ, пiд керуванням ОСОБА_2 , який не був уважним до дорожньої обстановки, відповідно не реагував на змiну, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, внаслiдок чого допустив виїзд за межі проїзної частини дороги iз подальшим наїздом на електроопору.
Внаслідок ДТП ТЗ зазнав механічних пошкоджень, які відображені в довідці Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області про ДТП №3025307410336206 (копія додається) ,а згодом також і в Калькуляції до рахунку фактури №2125004579 від 10.07.2025р офіційного сервісного СТО, яким є ТОВ «Автобомільний дім УКР авто Україна».
Про обставини потрапляння ТЗ в ДТП було повідомлено відповідача шляхом направлення 03.11.2025р повідомлення про настання страхової події. Повідомлення було отримане Відповідачем та зареєстроване шляхом присвоєння номеру страхової справі- 006.02375725. Факт отримання повідомлення Відповідачем не оспорюється.
Згідно п. 4 Договору страхування, предметом Договору є передача Страхувальником за плату ризику, пов'язаного з об'єктом страхування, Страховику на умовах, визначених Договором страхування. Об'єктом страхування за цим договором є наземний транспортний засіб Mercedes-Benz GLS 450, р.н. НОМЕР_3 .
У даному випадку, Страховиком було прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування саме через невиконання страхувальником (водієм застрахованого ТЗ) обов'язків, передбачених Договором страхування на місці події.
Відповідно до п. 4.3 Частини В Договору страхування, Страховик має право: перевіряти достовірність повідомленої Страхувальником інформації та наданих документів, а також виконання Страхувальником умов Договору страхування (пп. 4.3.1); - у разі необхідності направити запити про надання відомостей щодо події що має ознаки страхового випадку, та належного виконання Страхувальником умов Договору страхування до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів охорони здоров'я, юридичних осіб, фізичних осіб (та отримувати інформацію фізичних осіб за їх згодою), які володіють інформацією про обставини події, що має ознаки страхового випадку, а також самостійно або із залученням у встановленому законодавством порядку інших осіб з'ясовувати причини, наслідки та обставини події, що має ознаки страхового випадку, отримувати додаткові пояснення, документи та/або речі від Страхувальника та осіб, що володіють інформацією щодо факту, причин та обставин настання події та розміру збитків (пп. 4.3.3); прийняти рішення про невизнання випадку страховим та/або відмову у здійсненні страхового відшкодування відповідно до умов, передбачених розділом 8 Частини Договору страхування (пп. 4.3.4).
Відповідно до ч. 1 ст. 103 Закону України «Про страхування», у разі необхідності страховик, об'єднання страховиків або уповноважені ними особи направляють запити про надання відомостей щодо події, що має ознаки страхового випадку, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів охорони здоров'я, юридичних осіб, які володіють інформацією про обставини події, що має ознаки страхового випадку, а також можуть самостійно або із залученням у встановленому законодавством порядку інших осіб з'ясовувати причини, наслідки та обставини події, що має ознаки страхового випадку.
На виконання умов Договору Страховиком було проведено огляд пошкодженого застрахованого ТЗ та, керуючись умовами укладеного Договору (зокрема, п. 4.3 Частини Договору страхування), а також правом, передбаченим ст. 103 Закону України «Про страхування», направлено запити з метою отримання додаткової інформації/документів та з'ясування обставин щодо заявленого випадку.
Зокрема направлено запити до Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Львівській області, Яворівського районного суду Львівської області, а також здійснено опитування свідків події, ознайомлення із матеріалами справи про адміністративне правопорушення. Із отриманих Страховиком в подальшому документів стало відомо наступне.
Згідно листа Яворівського районного відділу поліції від 19.11.2025 № 373052-2025, 01.11.2025 по прибуттю на місце дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 01.11.2025 в с. Грушів по вул. Прикордонна, 99, водій автомобіля марки Мercedes-Benz GLS 450, р.н. НОМЕР_3 , був відсутній на місці події.
В подальшому протокол про адміністративне правопорушення складався відносно ОСОБА_2 03.11.2025. Відповідно до долученого до листа електронного рапорту щодо виклику поліції на місце події, з місця ДТП зник водій, пасажири, авто на місці немає.
Отже, як вбачається із отриманих рапортів співробітників поліції, які здійснили виїзд на місце ДТП, ні водія, ні пасажирів ні автомобіля на місці події не було, обставини події не відомі.
Відповідно до листа Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Львівській області від 06.11.2025 № 357667-2025, жодних повідомлень з приводу події 01.11.2025 на спецлінію служби 102 01.11.2025 за участю транспортного засобу автомобіля марки MercedesBenz GLS 450, р.н. НОМЕР_3 не надходило.
Отже, повідомлень на лінію 102 щодо ДТП саме з застрахованим автомобілем не надходило. 3. Згідно рапорту поліцейського ВРПП Яворівського РВП ГУНП у Львівській області від 01.11.2025, прибувши на місце події поліцейським було виявлено пошкоджену електроопору, однак автомобіля виявлено не було.
Після чого було складено схему дорожньо-транспортної пригоди та опитано автора звернення. Повертаючись із місця ДТП приблизно 70-100 м від місця поліцейськими було виявлено автомобіль марки Mercedes-Benz GLS 450, р.н. НОМЕР_3 із пошкодженнями, характерними до вищевказаної ДТП, після чого в схемі ДТП було вписано вищевказаний автомобіль.
Тобто, автомобіль було виявлено поліцейськими самостійно в ході оформлення події і не на місці ДТП, тобто його було переміщено водієм після події.
Відповідно до пояснень ОСОБА_3 , наданих нею працівникам Національної поліції при оформленні події, 01.11.2025 вона перебуваючи у себе вдома за адресою АДРЕСА_1 , почула сильний удар та зникло світло.
Вийшовши з дому, побачила, що збито електричну опору та сліди від авто, яке ймовірно наїхало на електроопору, авто на місці не було, ймовірно поїхало в невідомому напрямку.
Згідно пояснень цієї ж особи, наданих на запит Страховика 20.11.2025, оформлення події поліцейськими тривало 40 хвилин, під час оформлення ні водія ні автомобіля на місці не було. Тобто, одразу після настання події, а саме через 5 хвилин, свідок, вийшовши на вулицю вже нікого не застаала, ні водія ні пасажирів ні авто.
Як вбачається зі схеми місця ДТП, автомобіль Mercedes-Benz GLS 450, р.н. НОМЕР_3 знаходився 120 метрів від місця події. При цьому, на місця події протокол про адміністративне правопорушення не складався, схема не містить ні відомостей про водія ні його підпису.
На момент оформлення події поліцейськими, водія на місці події не було.
Відповідно до довідки Начальника контакт-центру Департаменту Клієнтського Сервісу ПРАТ «СК«АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», в ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» не зареєстровано телефонних повідомлень від фізичних та/або юридичних осіб щодо події, що сталася 01.11.2025 за адресою с. Грушів, Яворівський район, Львівська область, внаслідок якої був пошкоджений транспортний засіб Mercedes-Benz GLS 450, р.н. НОМЕР_3 .
Отже, за наслідками проведеного розслідування Страховиком встановлено та відповідними документами підтверджено, що прибувши на місце пригоди, співробітниками Національної поліції було встановлено відсутність водія транспортного засобу на місці події. Водій з місця пригоди зник, автомобіль був переміщений, будучи учасником ДТП, водій не повідомив відповідні компетентні органи (зокрема, органи поліції) про її настання та не чекав їх прибуття.
Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, що завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди задано не з її вини.
У відповідності до роз'яснень, які містяться у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.92 року за N 6, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Тобто, підставами відшкодування матеріальної шкоди є наявність складових елементів цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка; шкода та її розмір; причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювана та шкодою; вина.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювана та шкодою потерпілої сторони. Варто довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювана є причиною, а шкода,' яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Як вбачається з позовної заяви, предметом позову є стягнення страхового відшкодування, отже позивач визнає наявність Договору страхування та встановлені ним за погодженням між сторонами умови, в тому числі посилається на них в обґрунтування позову.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України).
Згідно ст. 89 Закону України «Про страхування», договір страхування, серед інших обов'язкових умов, повинен містити: права та обов'язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, підстави відмови у страховій виплаті, винятки із страхових випадків та обмеження страхування.
Уклавши та підписавши Договір страхування, сторони погодили його умови які відповідають ст. 16 Закону України «Про страхування», в тому числі: перелік страхових ризиків (Розділ 2 частини В Договору страхування); права та обов'язки сторін (Розділ 4 частини В Договору страхування); порядок дій у разі настання події, що має ознаки страхового випадку (Розділ 5 частини В Договору страхування); перелік речей та документів, які підтверджують факт настання страхового випадку та розмір збитків (Розділ 6 частини В Договору страхування); перелік винятків із страхових випадків та обмеження страхування, причини відмови у виплаті страхового відшкодування (Розділ 8 частини В Договору страхування).
Отже, уклавши договір, сторони правомірно та без порушень імперативних положень цивільного законодавства, самостійно врегулювали свої відносини на власний розсуд, створивши обов'язкове для обох сторін правило поведінки. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати.
Відповідно до ч. 1 ст. 103 Закону України «Про страхування», у разі необхідності страховик, об'єднання страховиків або уповноважені ними особи направляють запити про надання відомостей щодо події, що має ознаки страхового випадку, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів охорони здоров'я, юридичних осіб, які володіють інформацією про обставини події, що має ознаки страхового випадку, а також можуть самостійно або із залученням у встановленому законодавством порядку інших осіб з'ясовувати причини, наслідки та обставини події, що має ознаки страхового випадку.
На виконання умов Договору Страховиком було проведено огляд пошкодженого застрахованого ТЗ та, керуючись умовами укладеного Договору (зокрема, п. 4.3 Частини В Договору страхування), а також правом, передбаченим ст. 103 Закону України «Про страхування», направлено запити з метою отримання додаткової інформації/документів та з'ясування обставин щодо заявленого випадку.
Повідомлень на лінію 102 щодо ДТП саме з застрахованим автомобілем не надходило. Автомобіль було виявлено поліцейськими самостійно в ході оформлення події і не на місці ДТП, тобто його було переміщено водієм після події. На момент оформлення події поліцейськими, водія на місці події не було.
За наслідками проведеного розслідування Страховиком встановлено та відповідними документами підтверджено, що прибувши на місце пригоди, співробітниками Національної поліції було встановлено відсутність водія транспортного засобу на місці події. Водій з місця пригоди зник, автомобіль був переміщений, будучи учасником ДТП, водій не повідомив відповідні компетентні органи (зокрема, органи поліції) про її настання та не чекав їх прибуття.
За результатами проведеного Страховиком з'ясування обставин ДТП, на підставі зібраних документів у відповідності до п. 4.3 Частини В Договору страхування, користуючись правом, передбаченим ст. 103 Закону України «Про страхування», Страховиком було встановлено, що: після настання події із застрахованим ТЗ (водій, учасник ДТП) залишив місце ДТП, після настання події із застрахованим ТЗ (водій, учасник ДТП) не чекав на прибуття поліції, після настання події із застрахованим ТЗ (водій, учасник ДТП) перемістив транспортний засіб та не вжив заходів щодо збереження слідів події; обставини залишення місця ДТП водієм автомобіля Mercedes-Benz GLS 450, р.н. НОМЕР_3 встановлені жодним із наявних документів; не після настання події із застрахованим ТЗ ні водій, ні Страхувальник не повідомили відповідні компетентні органи (зокрема, органи поліції) про настання ДТП та Страховика у строк, встановлений Договором страхування.
Страхувальником (особою, допущеною до керування застрахованим ТЗ) було порушено обов'язки, передбачені умовами Договору, зокрема, п. п. 5.1.2, 5.1.4, 5.1.5, 5.1.10 Частини В Договору страхування щодо обов'язкових дій у разі настання події, що має ознаки страхового випадку, передбаченої у п. 2.2 Частини В Договору страхування.
Страхувальником та особою, допущеною до керування застрахованим Т3 (водієм) не виконано обов'язки, передбачені п. 4.2.10, 4.2.19, 4.2.24. Частини В Договору страхування.
Факт залишення водієм місця ДТП підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема схемою місця ДТП, поясненням свідка, відповідями Національної поліції на запити Страховика та не спростований.
Всі зазначені докази, в своїй сукупності дали підстави Страховику дійти висновку про факт порушення Страхувальником (особою, допущеною до керування застрахованим ТЗ) обов'язків згідно Договору страхування. Таким чином, водій автомобіля Mercedes-Benz GLS 450, р.н. НОМЕР_3 всупереч умов Договору не виконав всіх дій, передбачених розділом 4, 5 Частини В Договору страхування у разі скоєння ДТП.
Будучи учасником ДТП, водій автомобіля Mercedes-Benz GLS 450, р.н. НОМЕР_3 не повідомив відповідні компетентні органи (зокрема, органи поліції), не чекаючи на прибуття поліцейських, водій застрахованого ТЗ залишив місце ДТП, чим порушив обов'язки, встановлені Договором страхування та підпунктом «а» пункту 2.10 ПДР, тобто діяв неправомірно та на власний розсуд. Водночас, Договір страхування було укладено з метою захисту фінансових збитків Страхувальника внаслідок настання ризиків, які передбачені цим Договором страхування.
Тобто для отримання страхового відшкодування виконання умов Договору страхування Страхувальником, водієм застрахованого ТЗ є обов'язковим, адже за умови такого виконання Страховик матиме можливість встановити, чи є випадок страховим.
Отже, дії зазначених осіб не у відповідності до умов Договору, на власний розсуд, спричиняють ризик понесення Страхувальником збитків самостійно. Неналежне та недобросовісне виконанням умов Договору, залишення місця пригоди до приїзду співробітників Національної поліції України позбавило можливості останніх своєчасно з'ясувати інформацію щодо причин та обставин настання пригоди, встановити особу, що керувала застрахованим ТЗ, стан особи на місці події / зупинки ТЗ з використанням спеціальних технічних засобів, а також, за потреби, можливості направлення водія ТЗ на медичний огляд на стан сп'яніння в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Неповідомлення Страховика у встановлений п. 5.1.2 Частини В Договору страхування строк також призвело до того, що Страховик був позбавлений можливості невідкладно направити свого представника на місце події та встановити обставини події самостійно.
Отже, внаслідок таких самовільних дій водія, встановити, в якому саме стані перебував водій на момент настання ДТП, з'ясувати, що відсутні підстави, передбачені розділом 8 Частини В Договору страхування є неможливим, що, в сукупності з порушенням водієм Застрахованого ТЗ інших обов'язків, встановлених Договором страхування, є фактично створенням Страховику перешкод у встановленні всіх дійсних обставин випадку.
Згідно п. 10.6 Частини В. Договору страхування, за невиконання або неналежне виконання інших зобов'язань, передбачених цим Договором страхування, Сторони несуть відповідальність у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 3 ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, i обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї. Договір страхування є двостороннім Договором, обидві сторони Договору мають взаємні права та обов'язки, тобто, кожна сторона повинна виконувати свої обов'язки та має право вимагати виконання обов'язків від іншої сторони Договору.
Тобто, обов'язок Страховика здійснити виплату страхового відшкодування Позивачу не імперативним та залежить від взаємного обов'язку Позивача (водія застрахованого ТЗ) виконувати всі умови Договору страхування. Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Невиконання Позивачем (водієм застрахованого ТЗ) обов'язків, встановлених Договором страхування є за своєю природою односторонньою відмовою від виконання зобов'язання, що має відповідні негативні наслідки, а саме: прийняття рішення Страховиком про відмову у виплаті страхового відшкодування. При цьому, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом (ст. 615 ЦК України).
Договором страхування встановлено, що з п. 4.3.4. Частини В Договору страхування, Страховик має право прийняти рішення про невизнання випадку страховим та/або відмову у здійсненні страхового відшкодування відповідно до умов, передбачених розділом 8 Частини В Договору страхування. Отже, сторони узгодили умови та вимоги, за порушення яких Страхувальник має нести ризик настання негативних наслідків у вигляді рішення страховика про відмову у виплаті страхового відшкодування.
Згідно ч. 2 ст. 104 Закону, підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат є наявність обставин, які є винятками із страхових випадків та обмеженнями страхування, передбаченими договором страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 104 Закону, умовами договору страхування можуть передбачатися також інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить законодавству.
Відповідно до п. 8.3 Частини В Договору страхування, підставою для відмови Страховика у виплаті страхового відшкодування є: - несвоєчасне повідомлення Страхувальником (його представником, Вигодонабувачем, власником ТЗ, особами, які допущенні до керування/користування застрахованим ТЗ на законних підставах, особами, яким ТЗ переданий на законних підставах або їх представниками) про настання страхового випадку без поважних причин або невиконання інших обов'язків, визначених Договором страхування або законодавством, якщо це призвело до неможливості Страховика встановити факт, причини та обставини настання страхового випадку або розмір заподіяних збитків (пп. 8.3.1.5 Частини В Договору страхування); - невиконання Страхувальником (іншою особою, допущеною до керування ТЗ) при ДТП обов'язку, передбаченого підпунктом «а» пункту 2.10 ПДР.
Наявність самого тільки факту невиконання вказаного обов'язку (наприклад, фіксація в Протоколі про адміністративне правопорушення, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративне правопорушення, інших документах, складених Національною поліцією України) є достатньою підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування та не залежить від подальшого розгляду судом справи про адміністративне правопорушення та наявності/відсутності формального складу чи події адміністративного правопорушення (пп. 8.3.1.18 Частини В Договору страхування).
Отже, наявність навіть одного факту залишення водієм місця ДТП, підтвердженого зібраними в процесі розслідування доказами, є достатньою підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування відповідно до умов Договору страхування.
Таким чином, Страховик прийняв рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування на підставі погодженого сторонами Договору страхування та з виключним дотриманням норм Цивільного кодексу України та Закону України «Про страхування», що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Суд не вважає аргументи представника позивача про поважність порушення умов договору такими що заслуговують на увагу, оскільки порушення є суттєвими а обставини, які позивач вважає поважнми, не підтверджені жодними доказами.
Разом з цим, відмова Страховика у виплаті страхового відшкодування позивачу не позбавляє його права на підставі статті 1166 ЦК України звернутись до суду з позовною заявою про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, безпосередньо до ОСОБА_2 , як особи, яка своїми неправомірними діями пошкодила майно позивача - застрахований ТЗ, тобто завдала позивачу матеріальну шкоду.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2-13, 259, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив
В задоволені позову ОСОБА_1 , до Приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Арсенал Страхування» про стягнення страхового відшкодування - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення (підписання) або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування», ЄДРПОУ 33908322, адреса: м. Київ, вул. Борщагівська, 154.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення (підписання) або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 26.03.2026.
Суддя Г. С. Костюченко