26 березня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 686/28198/24
Провадження № 11-кп/820/305/26
Суддя Хмельницького апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 лютого 2026 року,
Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 лютого 2026 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначено йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави 12270 грн. 96 коп. документально підтверджених витрат на залучення експерта.
Обрано відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
ОСОБА_4 взято під варту негайно в залі суду.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 ухвалено рахувати з 16 лютого 2026 рок.
Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 16.08.2024 року після набрання вироком законної сили, скасовано.
Долю речових доказів вирішено відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Не погоджуючись з вироком суду, представник потерпілої подав апеляційну скаргу, при перевірці якої на відповідність вимог ст.ст.392, 393, 395, 396, 399 КПК України, приходжу до висновку про необхідність залишення її без руху, так як її вимоги не ґрунтуються на нормах чинного Кримінального процесуального кодексу України.
Так, відповідно до положень п.4 ч.2 ст.396 КПК України в апеляційній скарзі повинні бути зазначені вимоги особи, яка її подає, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність та необґрунтованість судового рішення. Виходячи з положеньданої норми закону, вимоги, які наведені в апеляційній скарзі щодо неправильності судового рішення, повинні бути обґрунтованими та відповідати повноваженням судової інстанції за наслідками їх розгляду.
Проте, як вбачається зі змісту апеляційної скарги, вказані вимоги кримінального процесуального закону апелянтом не дотримані.
Зокрема, в апеляційній скарзі представник потерпілої просить змінити вирок в частині призначення основного покарання ОСОБА_4 з 3 років позбавлення волі на 5 років позбавлення, в частині додаткового покарання вирок залишити без зміни.
Однак, така позиція апелянта не узгоджується з чинним кримінальним процесуальним законом та суперечить повноваженням суду апеляційної інстанції за наслідками судового розгляду матеріалів кримінального провадження.
Так, апеляційний суд, у відповідності до положень ч.1 ст.418 КПК України, за результатами апеляційного розгляду приймає рішення у формі вироку або ухвали.
Відповідно до частини 1 статті 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:
1)залишити вирок або ухвалу без змін;
2)змінити вирок або ухвалу;
3)скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок;
4)скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу;
5)скасувати вирок або ухвалу і закрити кримінальне провадження;
6)скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
При цьому слід враховувати, що, відповідно до частини 1 стаття 408 КПК суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі:
1) пом'якшення призначеного покарання, якщо визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого; 2) зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення і застосування статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність про менш тяжке кримінальне правопорушення;
3) зменшення сум, які підлягають стягненню, або збільшення цих сум, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення;
4) в інших випадках, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого.
Оскільки вирок суду першої інстанції, відповідно до ст.404 Кримінального процесуального кодексу України, перевіряється судом апеляційної інстанції в межах апеляційної скарги, а ці межі в даному випадку апелянтом не визначені і з вимогами кримінального процесуального закону не узгоджені, апеляційна скарга представника потерпілого підлягає залишенню без руху, з наданням терміну для усунення її недоліків.
З урахуванням наведеного, у поданій апеляційній скарзі представнику потерпілого необхідно привести свої вимоги у відповідність із нормами діючого кримінального процесуального законодавства, з урахуванням того, які рішення (форми рішень) та на яких правових підставах суд апеляційної інстанції вправі ухвалити за результатами її розгляду (положення ст.407 КПК України).
Особі, яка подала апеляційну скаргу, належить роз'яснити, що виправлення недоліків апеляційної скарги, залишеної без руху, які стосуються її змісту, має бути здійснено шляхом подачі особою нової апеляційної скарги. При цьому нова апеляційна скарга повинна відповідати усім вимогам, зазначеним у ст.396 КПК України (правовий висновок Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі за №756/9044/16-к).
У випадку не усунення вказаних недоліків у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде повернута, однак залишення апеляційної скарги без руху або її повернення не позбавляє права апелянта повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним Кодексом, у межах строку на апеляційне оскарження.
На підставі викладеного та керуючись, ст.ст. 396, 398, 399 КПК України,
Апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 лютого 2026 року залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом 3 (трьох) днів з дня одержання копії ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду ОСОБА_1