Справа № 386/483/26
Провадження № 1-кс/386/148/26
про арешт майна
25 березня 2026 року селище Голованівськ
Слідчий суддя
Голованівського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Голованівськ, клопотання слідчого СВ Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 погодженого з прокурором - начальником Новоархангельського відділу Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області Моспаном, про арешт майна в кримінальному провадженні №12026121110000141, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України.
Клопотання надійшло до суду потою 24.03.2026 року о 14 год. 10 хв.
Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах
встановив:
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна в кримінальному провадженні №12026121110000141 , внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що в провадженні СВ Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026121110000141 від 21.03.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що 20.03.2026 до Голванівського РВП ГУНП в Кіровоградській області надійшло повідомлення від оперуповноваженого СКП Голованівського РВП ГУНП, що 20.03.2026 в лісовому масиві, який знаходиться за межами населеного пункту села Орлове Підвисоцької ТГ (координати 48.45454, 30.63816) виявлено факт незаконної порубки 61 (шістдесят одного) дерев породи (дуб та ясен).
Під час проведення огляду місця події, який було проведено 20.03.2026 року за межами села Орлове, Голованівського району, Кіровоградської області, а саме в лісовому масиві, який розташований за наступними геолокаційними даними 48.45454, 30.63816, було виявлено та вилучено: вантажний автомобіль марки «ЗИЛ - ММЗ», кабіна синього кольору, з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , власником якого, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 04.03.2025 року ПП «ТАС АГГРО ЛАН» та фактично перебуває у користуванні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому перебували стоси з характерними ознаками нещодавнього спилювання деревини породи «Ясен», «Дуб», в загальній кількості 0,5 метрів кубічних.
Крім того, під час проведення огляду місця події в зазначеному лісовому масиві, виявлено 61 пень з характерними ознаками нещодавнього спилювання дерев породи «Дуб», «Ясен» та стоси деревини (метрівки) породи «Дуб» та «Ясен», в загальній кількості 9,5 метрів кубічних.
23.03.2026 року слідчим у кримінальному провадженні, в порядку ст. ст. 98, 100, 110 КПК України винесено постанову про визнання в якості речових доказів предметів, які було виявлено та вилучено в ході огляду місця події, за межами села Орлове, Голованівського району, Кіровоградської області.
Статею 100 КПК України: речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 КПК України.
Згідно частини 7 статті 237 КПК України: при огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до частини 1 статті 167 КПК України тимчасово вилученим майном є фактично позбавлення особи (підозрюваного) можливості користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Частина 1 статті 131 КПК України визначає: заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження.
Вимогами приписів статі 170 КПК України закріплено: арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч.2 статті 170 КПК України - арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Статею 98 КПК України речовими доказами у кримінальному провадженні є матеріальні об'єкти, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій.
Пунктом 11 статті 170 КПК України передбачено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Сукупність наведених норм, їх внутрішній, змістовний зв'язок між собою свідчить, що будь-яка процесуальна дія слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, вчинена під час досудового розслідування, має відповідати вищевказаним засадам, як за своєю суттю, так і за формою реалізації, тобто процедурою застосування.
Враховуючи вищевикладене, предмети вилучені стороною обвинувачення під час огляду місця події, мають суттєве значення для виконання фундаментальних завдань кримінального провадження: забезпечення повного, швидкого та неупередженого розслідування судового розгляду, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, всебічного дослідження всіх обставин кримінального провадження, можуть зберігати на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у своїй сукупності має доказове значення для доведеності вини причетних осіб, та є речовими доказами, тому, з метою їх збереження, внаслідок існування реальних обставин, які підтверджують, що незастосування заборони відчуження, розпорядження та користування тимчасово вилученим майном обґрунтовується можливістю знищення, спотворення, приховування предметів, а також настанням інших наслідків, які могли б перешкодити кримінальному провадженню, що не забезпечить дієвості та ефективність досудового розслідування, виникла необхідність у накладені на них арешту із забороною права на відчуження, розпорядження та користування.
Просив накласти арешт на речі, які було виявлено та вилучено в ході огляду місця події від 20.03.2026 зокрема: вантажний автомобіль марки «ЗИЛ - ММЗ», з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 власником якого, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 04.03.2025 року являється ПП «ТАС АГРО ЛАН» (ЄДРПОУ 03757040 Україна, 26100, Кіровоградська область, Голованівський район, селище Новоархангельськ, вул. Слави 140, тел. 0525522147), та фактично перебуває у користуванні ОСОБА_4 , жителя АДРЕСА_1 , та стоси деревини (метрівки) породи «Дуб» «Ясен», в загальній кількості 10 метрів кубічних, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаними речами, з метою збереження речових доказів у вказаному кримінальному провадженні оскільки незастосування заборони відчуження, розпорядження та користування вищезазначених речей, призведе до їх зникнення (втрати).
В судове засідання слідчий, прокурор та володілець майна ОСОБА_4 не зявились, подали через канцелярію суду письмові заяви про розгляд клопотання без їх участі.
Вивчивши внесене клопотання, ознайомившись з письмовими заявами учаснів кримінального процесу та дослідивши додані до клопотання документи та матеріали на 25 аркушах, приходжу до наступних висновків.
Клопотання складено належною на те особою, та погоджене з відповідним на те прокурором, на підставі внесеного до ЄРДР даних про кримінальне правопорушення, тобто на законних підставах.
Відповідно до вимог ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно із п.7 ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно до ч.1 ст.167 КПК України тимчасово вилученим майном є фактично позбавлення підозрюваного можливості, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно до п.п. 3,4 ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим майном може бути майно у вигляді речей, документів грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом; набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Згідно ч.ч 1,2 ст.170 КПК України арешт майна є тимчасово позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливість відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим кодексом порядку. Відповідно до вимог цього кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.94, ст.132, ст.173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідно до положень ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як зазначено в клопотанні, арешт на майно необхідно накласти оскільки вилучений транспортний засіб має суттєве значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та з метою забезпечення його зберігання та використання як речового доказу у справі.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Як визначено ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
За ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Вирішуючи клопотання слідчий суддя виходить з наступного.
Матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, та зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, з урахуванням вимог ст.98 КПК України є речовими доказами, оскільки містять відомості про вчинення кримінального правопорушення і можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Правовою підставою для арешту зазначеного майна є п.1 ч.2 ст.170 КПК України збереження речових доказів.
Арешт зазначеного майна є розумним та співмірним із завданням кримінального провадження і вищенаведені конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає над приватними інтересами особи, яка є власником зазначеного майна.
За даних обставин слідчий суддя вважає, що є обгрунтована необхідність у накладенні арешту на майно, а саме на матеріальні об'єкти, які були виявлені та вилучені 20.03.2026 року, під час проведення огляду місця події, за межами села Орлове, Голованівського району, Кіровоградської області, а саме в лісовому масиві, який розташований за геолокаційними даними 48.45454, 30.63816, а саме вантажний автомобіль марки «ЗИЛ - ММЗ», з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 власником якого являється ПП «ТАС АГРО ЛАН», якийфактично перебуває у користуванні ОСОБА_4 , та стоси деревини (метрівки) породи «Дуб» «Ясен», в загальній кількості 10 метрів кубічних, на яких збереглися сліди вчинення кримінального правопорушення до прийняття рішення по кримінальному провадженню, з метою проведення необхідних слідчих дій органом досудового розслідування та забезпечення виконання у подальшому судових рішень у кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 170-173,309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити повністю.
Накласти в рамках кримінального провадження №12026121110000141, арешт на тимчасово вилучене майно, яке було виявлене та вилучене 20.03.2026 року, під час проведення огляду місця події, за межами села Орлове, Голованівського району, Кіровоградської області, а саме в лісовому масиві, який розташований за геолокаційними даними 48.45454, 30.63816, а саме вантажний автомобіль марки «ЗИЛ - ММЗ», з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 власником якого, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 04.03.2025 року являється ПП «ТАС АГРО ЛАН» (ЄДРПОУ 03757040 Україна, 26100, Кіровоградська область, Голованівський район, селище Новоархангельськ, вул. Слави 140, якийфактично перебуває у користуванні ОСОБА_4 1980 року народження, жителю АДРЕСА_1 та стоси деревини (метрівки) породи «Дуб» «Ясен», в загальній кількості 10 метрів кубічних, шляхом заборони будь-кому права на їх відчуження, розпорядження та користування, до прийняття рішення по кримінальному проваджені.
Ухвала про арешт майна виконується слідчим негайно.
Ухвала діє до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала слідчого судді згідно з п. 9 ч. 1 ст.309 КПК України, може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи, обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1