Ухвала від 23.03.2026 по справі 522/4107/26

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення за заявою від 05.03.2026 року,

встановив:

Адвокат ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з вище вказаною скаргою, в обґрунтування якої зазначив, що він 05.03.2026 звернувся до Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області із заявою в порядку ст. 214 КПК України про вчинення кримінального правопорушення, що має ознаки злочину, передбаченого ч.5 ст.190 КК України. 06.03.2026 СУ ГУНП в Одеській області було перенаправлено його заяву до ВП №2 ОРУП №1, про що він дізнався 13.03.2026 отримавши він нарочно відповідь.

Бездіяльність посадових осіб ВП №2 ОРУП №1, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення за його заявою від 05.03.2026 незаконною та просить зобов'язати виконати вимоги ст.214 КПК.

В судове засідання заявник не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, зі змісту скарги просив розгляд скарги здійснювати без його участі.

Представник сторони обвинувачення, про дату час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином, шляхом направлення листів-повідомлень на офіційну електрону адресу ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, проте, в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомляв. Будь-які пояснення або заперечення щодо скарги до суду не надходили.

Стаття 26 КПК України передбачає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

У зв'язку з неявкою часників провадження, судовий розгляд проведено за відсутності учасників кримінального провадження, та у відповідності до положень ч. 4 ст. 107 КПК України без фіксації за допомогою технічних засобів.

Дослідивши матеріали скарги слідчий суддя встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).

Відповідно до статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора - є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора можуть бути подані протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.

Зокрема, відповідно до п. 1, 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.

Стаття 2 КПК України визначає, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 7 КПК України встановлені загальні засади кримінального провадження, яким повинні відповідати зміст та форма кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься публічність. Згідно цього принципу, у відповідності до ст.25 КПК України, прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Статтею 214 КПК України передбачено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

З наданих слідчому судді матеріалів встановлено, що адвокат ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернувся 05.03.2026 із заявою в порядку ст. 214 КПК України до СУ ГУНП в Одеській області.

З тексту скарги та додатків до неї встановлено, що уповноваженою особою СУ ГУНП в Одеській області заява адвоката в інтересах ОСОБА_3 направлена до ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, а листом заступника Відділу поліції заявнику також повідомлено, що вказана заява не є підставою для внесення відомостей до ЄРДР в порядку ст. 214 КПК України.

В контексті зазначеного слід зауважити, що КПК не передбачає обов'язкової вимоги щодо дотримання правил підслідності при внесенні відомостей до ЄРДР.

Стаття 214 КПК України зобов'язує слідчого/прокурора внести відомості до ЄРДР протягом 24 годин, не передбачаючи винятків щодо підслідності. Порушення правил предметної підслідності на етапі реєстрації не є підставою для відмови у внесенні відомостей, оскільки на початку розслідування дані часто є фрагментарними, а закон вимагає негайного початку розслідування незалежно від того, чи належить воно до компетенції конкретного органу.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду Касаційного кримінального суду від 23 листопада 2021 року у справі №332/1189/18 та в постанові Верховного Суду Касаційного кримінального суду від 06 липня 2022 року у справі №454/2576/17.

Тобто особа може звернутися із заявою про вчинення кримінального правопорушення до будь-якого слідчого, дізнавача, прокурора, і вони мають внести відповідні відомості до ЄРДР.

Якщо відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР внесені прокурором, то він зобов'язаний протягом п'яти робочих днів із дня внесення таких відомостей з дотриманням правил підслідності передати наявні в нього матеріали до відповідного органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування.

Таким чином, слідчим суддею встановлено, що вимоги процесуального закон, а саме, ст. 214 КПК України в порядку черговості не дотримані саме уповноваженою особою СУ ГУНП в Одеській області, до якого спочатку звернувся адвокат ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 , про що ідеться у скарзі та вбачається з долученої до скарги копія заяви адвоката в порядку ст. 214 КПК України.

Відповідно до статті 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду як джерело права.

Так, Європейський суду з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (справа "Ассенов та інші проти Болгарії"). Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, inter alia, показань очевидців та експертних висновків (рішення у справах "Танрікулу проти Туреччини" та "Ґюль проти Туреччини").

Враховуючи положення ст. 303 КПК України, правову позицію Верховного Суду, наведену вище, слід дійти висновку, що за даних обставин має місце бездіяльність уповноваженої особи СУ ГУНП в Одеській області, яка керуючись вимогами ст. 214 КПК України, спочатку повинна була внести відомості до ЄРДР, якщо для цього існували достатні підстави, після чого вирішувати питання предметної та територіальної підсудності органу досудового розслідування.

За цих обставин, слідчому судді не надано обґрунтованих доводів щодо наявності в діях уповноважених осіб ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області факту бездіяльності, оскільки заява адвоката про вчинення кримінального правопорушення первісно не була подана до цього органу.

Враховуючи викладене, факту бездіяльності уповноважених осіб саме ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області слідчим суддею не встановлено, а із вказаною скаргою, адвокат мав звертатись по місцю розташування суб'єкта первісного звернення, тобто СУ ГУНП в Одеській області, до якого звертався із заявою в порядку ст. 214 КПК України, а саме до Київського районного суду м. Одеси.

Керуючись ст. ст. 107, 303,304, 376 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення за заявою від 05.03.2026 року, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду, з моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя

Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1

Єдиний унікальний номер справи: №522/4107/26

Номер провадження № 1-кс/522/1483/26

Слідчий суддя - ОСОБА_1

Попередній документ
135146852
Наступний документ
135146854
Інформація про рішення:
№ рішення: 135146853
№ справи: 522/4107/26
Дата рішення: 23.03.2026
Дата публікації: 27.03.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Приморський районний суд м. Одеси
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; бездіяльність слідчого, прокурора; стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (23.03.2026)
Дата надходження: 18.03.2026
Предмет позову: -
Розклад засідань:
23.03.2026 15:50 Приморський районний суд м.Одеси
Учасники справи:
головуючий суддя:
РУСЄВА АНЖЕЛІКА СЕРГІЇВНА
суддя-доповідач:
РУСЄВА АНЖЕЛІКА СЕРГІЇВНА