195/402/26
1-кс/195/60/26
іменем України
24.03.2026 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області
Слідчий суддя Томаківського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Томаківського відділення поліції Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у скоєні злочину передбаченого ст. 126-1 КК України у кримінальному провадженні №12026040590000001, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.01.2026 року,-
24.03.2026 року до Томаківського районного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого СВ Томаківського відділення поліції Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у скоєні злочину передбаченого ст. 126-1 КК України у кримінальному провадженні №12026040590000001, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.01.2026 року.
Клопотання обґрунтоване наявністю ризиків, передбачених п.п.1,3,4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання та наголосили, що ОСОБА_5 підозрюється у вчинені нетяжкого злочину перебуває в розшуку відповідно до ухвали суду від 30.10.2024 року та наявністю ризиків передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, тому обрання даного запобіжного забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 вину визнав в повному обсязі, проти клопотання про обрання запоюіжного заходу у виді тримання під вартою не заперечував та просив винести рішення на розсуд суду.
Вислухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши наявні у матеріалах провадження докази, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що військовослужбовець ОСОБА_5 підозрюється за:
- ч. 4 ст. 407 КК України - самовільне залишення військової частини або місця служби, а також нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинені в умовах особливого періоду (крім воєнного стану).
- ст. 126-1 КК України - умисне систематичне вчинення пстхологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводять до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
01 січня 2026 року слідчим відділенням СВ ВП №3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області відомості про дане кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 214 КПК України, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026041590000001, з правовою кваліфікацією ст. 126-1 КК України.
Вина підозрюваного ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами:, а саме:
-письмовою заявою від потерпілої ОСОБА_7 про систематичне вчинення домашнього насильства чоловіком ОСОБА_5 ;
-показаннями потерпілої ОСОБА_7 , протокол допиту потерпілої від 04.02.2026, про те що відносно останньої систематично на протязі тривалого часу чоловік ОСОБА_5 вчиняє домашнє насильство, в зв'язку з чим потерпіла не менше 6 разів зверталась до органів Національної поліції з відповідними заявами про вчинення правопорушення;
-показаннями свідка ОСОБА_8 , протокол допиту свідка від 12.02.2026, про те що йому як працівнику місцевого старостату відома ОСОБА_7 , остання неодноразово зверталась до старостату з скаргами на систематичне домашнє насилля котре вчиняє її чоловік ОСОБА_5 за даними фактами приїжджала неодноразово поліції та працівники складали відповідні адміністративні матеріали про вчинення домашнього насильства;
-показаннями свідка ОСОБА_9 , протокол допиту свідка від 12.02.2026, про те що вона мешкає по сусідству з ОСОБА_7 , котра свідкові неодноразово розповідала що її чоловік ОСОБА_5 неодноразово вчиняв сімейні сварки, здійснював психологічний тиск, неодноразово зверталась до поліції за фактом вчинення домашнього насильства;
-висновком судово-психологічної експертизи №07/02/26 від 13.02.2026 року, відповідно до якого у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , існують підстави для констатації надлишкових перешкод, які створилися у її життєдіяльності внаслідок дій ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , які зумовили порушення звичного стереотипу її життєдіяльності, завдали утиску фундаментальним особистим цінностям та потребам підекспертної в особистому благополуччі, в продуктивній життєдіяльності. 3 урахуванням індивідуально-психологічних особливостей особливості ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ситуації, що досліджуються у кримінальному провадженні, є для ОСОБА_7 психотравмуючими (стресогенними), що безпосередньо викликає психологічний дискомфорт, зумовивши тривалі та інтенсивні психологічні страждання, які існують на дату проведення психологічної експертизи. Внаслідок дій ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наявні тривалі, інтенсивні й негативні за своїми проявами психологічні (моральні) страждання, зміст яких локалізований у межах досліджуваної ситуації;
-складеними працівниками поліції адміністративними матеріалами за фактом звернення потерпілої ОСОБА_7 від 24.09.2023 про вчинення домашнього насильства за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (постанова Томаківського районного суду від 09.10.2023 № 195/1530/23);
-складеними працівниками поліції адміністративними матеріалами за фактом звернення потерпілої ОСОБА_7 від 08.02.2024 про вчинення повторного домашнього насильства за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (постанова Томаківського районного суду від 11.03.2024 № 195/390/24);
-складеними працівниками поліції адміністративними матеріалами за фактом звернення потерпілої ОСОБА_7 від 04.07.2024 про вчинення повторного домашнього насильства за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (постанова Томаківського районного суду від 17.07.2024 № 195/101/24);
-складеними працівниками поліції адміністративними матеріалами за фактом звернення потерпілої ОСОБА_7 від 25.05.2025 про вчинення повторного домашнього насильства за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП (постанова Томаківського районного суду від 04.07.2025 № 195/959/25);
-складеними працівниками поліції адміністративними матеріалами за фактом звернення потерпілої ОСОБА_7 від 15.06.2025 про вчинення повторного домашнього насильства за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП (постанова Томаківського районного суду від 16.06.2025 № 195/879/25);
-складеними працівниками поліції адміністративними матеріалами за фактом звернення потерпілої ОСОБА_7 від 18.08.2025 про вчинення повторного домашнього насильства за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП (постанова Томаківського районного суду від 01.09.2025 № 195/1385/25);
- письмовим повідомленням про підозру ОСОБА_5 про вчинення злочину;
- іншими матеріалами кримінального провадження.
Враховуючи той факт, що для розгляду в розумні строки даного кримінального провадження в суді необхідно забезпечення виконання підозрюваного покладених на нього процесуальних обов'язків, та наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду та вчинити інше кримінальне правопорушення аналогічне тому, у якому підозрюється, виникла необхідність обрати запобіжний захід у відношенні підозрюваного, який попередить настання ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
п.1 - ОСОБА_5 згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 645 від 22.09.2020 зарахований до списків особового складу частини, тобто являється діючим військовослужбовцем ЗСУ та відповідно до доповіді командира ВЧ НОМЕР_1 від 29.12.2021 року військовослужбовець ОСОБА_5 з 28.12.2021 року по теперішній час самовільно залишив місце тимчасової дислокації військової частини. За вказаним фактом ТУ ДБР 28.01.2022 до Самарівського (Новомосковського) міськрайонного суду Дніпропетровської області направлено обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, кримінальне провадження ухвалою суду від 30.10.2024 зупинене та обвинувачений ОСОБА_5 оголошено у розшук. ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до двох років, у зв'язку з чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, останній може переховуватись від суду з метою уникнення понесення покарання, що підтверджується перебуванням ОСОБА_5 у розшуку по іншій кримінальній справі на протязі двох останніх років, тому перебуваючи на волі ОСОБА_5 може продовжити переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду. У зв'язку з чим дотримується обов'язкова умова призначення даного запобіжного заходу, передбачена п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, тобто законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до двох років.
п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_7 , а саме існування даного ризику обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_7 проживає в одній територіальній громаді, йому відомо про адресу постійного місця мешкання потерпілої, тому в разі обрання більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою підозрюваний ОСОБА_5 отримає можливість впливати на потерпілу в даному кримінальному провадженні.
п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - ОСОБА_5 розуміючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наслідки та ризик втечі для нього, перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності може вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового слідства.
п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - враховуючи особу ОСОБА_5 вчиняючи нетяжкий злочин в умовах воєнного стану, останній являється військовослужбовцем, котрий з 28.12.2021 самовільно залишив військову частину та відповідно до інформації отриманої з Самарівського міськрайонного суду у вказаному суді перебуває кримінальне провадження №183/714/22 відносно ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 407 КК України, який ухвалою суду від 30.10.2024 оголошений у розшук та провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 407 КК України - зупинене до його розшуку. Таким чином ОСОБА_5 фактично продовжує вчиняти кримінальні правопорушення, крім того за наявною інформацією отриманою під час аналізу Інформаційного порталу Національної поліції встановлено, що ОСОБА_5 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, а саме за вчинення домашнього насильства відносно своєї дружини ОСОБА_7 , складено адміністративні протоколи за ч. 1, 2, 3, ст. 173-2 КУпАП. Таким чином існують реальні підстави вважати що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Викладене свідчить про наявність ризиків, передбачених п.1, п.3, п.4, п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме ризиків - переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення та впливати на свідків чи потерпілого.
Враховуючи позицію Європейського суду з прав людини, згідно якої, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, тому суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, в тому числі і потерпілих, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства з боку особи, яка обвинувачується у вчиненні протиправного діяння.
Так, ЄСПЛ з прав людини в рішенні викладеному у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Вважаю, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів таких як особисте зобов'язання, особиста порука, застава та домашній арешт не забезпечить належне виконання ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, не зможуть запобігти вчиненню ним нових злочинів та не здатні запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1,3,4,5 ч.1 ст.177 Кримінального процесуального кодексу України.
Неможливість застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання, домашнього арешту та особистої поруки відносно підозрюваного пов'язана з тим, що вказані запобіжні заході будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім того, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину.
- особисте зобов'язання - не можливо застосувати у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 підозрюваний у вчиненні нетяжкого злочину, що може виразитися у перешкоджанні встановленню об'єктивної істини по даному кримінальному провадженні, повного, всебічного розслідування шляхом знищення та спотворення ним речей (доказів), які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення з метою уникнення кримінального покарання, незаконно впливати на свідків та потерпілого;
- особиста порука - не можливо застосувати у зв'язку з тим, що до сторони обвинувачення та суду не було звернення із письмовим зобов'язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов'язується за необхідністю доставити його до суду на першу вимогу. Разом з тим, поручителі з числа цивільних осіб не зможуть забезпечити виконання підозрюваним обов'язків, оскільки ОСОБА_5 на теперішній час є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу за місцем дислокації військової частини, що фактично унеможливить поручителем з числа цивільних осіб забезпечити належне виконання покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України. Водночас, поручителі з числа командування військової частини та інших військових формувань не зможуть забезпечити виконання підозрюваним обов'язків, у зв'язку з тим що підозрюваний з 28.12.2021 самовільно залишив місце несення служби та продовжує ухилятись від проходження військової служби, але навіть у тому разі, якщо у суді під час розгляду даного клопотання будуть такі звернення, на думку слідства такий запобіжний захід не є достатнім для запобігання зазначеним ризикам;
- застава - прокурору не надходили заяви або клопотання від підозрюваного ОСОБА_5 , рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України при звернені слідчого, прокурора до слідчого судді з клопотанням про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу;
- домашній арешт - не можливо застосувати у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків. Разом з тим вказаний запобіжний захід в умовах воєнного стану, позбавляє військовослужбовця виконувати свій конституційний обов'язок, що не кореспондується ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» - захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, а тому обрання відносно нього іншого запобіжного заходу створить передумови для переховування підозрюваного від суду. Більше того, за таких обставин підозрюваний отримає можливість незаконно впливати на потерпілу у кримінальному провадженні будь-яким чином, оскільки проживає поряд з місцем мешкання потерпілої в одній територіальній громаді.
При застосуванні до ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді застави, необхідно визначити достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків покладених на нього кримінальним процесуальним законом, у розмірі не менше 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, відповідно до вимог Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» (20х 3328 грн.= 66560 грн.).
Крім того,під час застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави на підставі ст.ст.182, 183, 194 КПК України існує обґрунтована необхідність у покладенні на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 статтею 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за викликом;
- не відлучатися з місця проживання, без дозволу слідчого та прокурора під час досудового розслідування, та без дозволу суду, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатись судом;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти), для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в України.
Керуючись вимогами ст. ст. 36, 131, 132, 176 - 178, п.4 ч.2, ч.4 ст. 183, ст.ст. 184, 194, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Томаківського відділення поліції Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 22.05.2026 включно.
Строк дії ухвали до 22.05.2026 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу в розмірі 66 560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) у національній грошовій одиниці, що становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок UA158201720355229002000017442 в ГУ ДКС України в м.Київ, одержувач платежу: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, призначення платежу: за кого (ПІП).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, має бути наданий уповноваженій службовій особі відповідної Державної установи виконання покарань.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи виконання покарань негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити Томаківський районний суд Дніпропетровської області.
Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_5 або іншою фізичною чи юридичною особою застави, ОСОБА_5 підлягає звільненню з-під варти та покласти на нього наступні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за викликом;
- не відлучатися з місця проживання, без дозволу слідчого та прокурора під час досудового розслідування, та без дозволу суду, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатись судом;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти), для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в України.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Копію ухвали направити для виконання відповідній установі виконання покарань.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Повний текст ухвали буде складений і оголошений учасникам судового провадження 25.03.2026 о 11:40 годині.
Суддя: ОСОБА_1