Справа № 240/15172/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Панкеєва Вікторія Анатоліївна
Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.
25 березня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Сторчака В. Ю. Граб Л.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової академії (м.Одеса) Міністерства оборони України на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом військової академії (м.Одеса) Міністерства оборони України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат пов'язаних з утриманням,
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Як вбачається із оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції прийшов до висновку про залишення позовної заяви військової академії (м.Одеса) Міністерства оборони України без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції посилався на те, що позивач та його представник в судові засідання повторно не з'явились, не повідомили суд про причини неявки та не подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, хоча належним чином були повідомлені про день розгляду справи.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Частина друга статті 44 КАС України передбачає, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За приписами частин першої та другої статті 124 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою.
Відповідно до пункту другого частини третьої статті 124 КАС України, за відсутності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 і 2 ч. 2 ст. 205 КАС України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Частиною 5 ст. 205 КАС України передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України обумовлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов: 1) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання (підготовчого засідання); 2) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; 3) неявка позивача (повторна неявка, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; 4) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; 5) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Вказана правова позиція відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 12 січня 2023 року у справі №9901/278/21.
Так із матеріалів справи встановлено наступне.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року справу прийнято до провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін у підготовче засідання на 30.06.2025.
Повістку про виклик до суду в адміністративній справі доставлено позивачу та його представнику 12 червня 2025 року об 17:57 до електронного кабінету в системі "Електронний суд", про що свідчать довідки про доставку електронного листа, які міститься у матеріалах справи.
У судове засідання, призначене на 30 червня 2025 року, сторони не з'явились, клопотань про відкладення розгляду справи або слухання справи без їх участі до суду не подавали. Розгляд справи перенесено на 04 серпня 2025 року об 12:00.
Повістку про виклик до суду в адміністративній справі доставлено позивачу та його представнику 30 червня 2025 року об 13:55 до електронного кабінету в системі "Електронний суд", про що свідчить довідка про доставку електронного листа, яка міститься у матеріалах справи.
04 серпня 2025 року у судове засідання представник позивача також не з'явився, про причини суд не повідомив, жодних клопотань не подав як і заяви про розгляд цієї справи за відсутності позивача.
Отже, суд вжив усі можливі заходи з використанням передбачених нормами КАС України процесуальних засобів щодо належного повідомлення позивача про час, місце та дату судового засідання.
Колегія суддів зазначає, що реалізація позивачем його процесуальних прав залежить від його власного волевиявлення і застосування судом процесуальних наслідків у вигляді залишення без розгляду позовної заяви через неявку позивача, повідомленого належним чином (особисто або через представників) є необхідним заходом реагування на зловживання ним своїми процесуальними правами.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі, правильності висновків суду першої інстанції щодо залишення позовної заяви без розгляду не спростовують, оскільки являють собою лише незгоду з ухвалою суду першої інстанції без належного обґрунтування помилковості зазначених висновків.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позивач та його представник були належним чином повідомленими про час та місце судового засідання та не з'явився у засідання без поважних причин, від них не надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, а неявка позивача з огляду на обставини справи перешкоджає розгляду цієї справи, а також відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів, суд обґрунтовано відповідно до положень п.п.4 ч.1 ст.240 КАС України залишив адміністративний позов без розгляду.
Колегія суддів вважає за необхідне також зазначити, що відповідно до ч.4 ст.240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної ухвали дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу військової академії (м.Одеса) Міністерства оборони України залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Сторчак В. Ю. Граб Л.С.