Справа № 240/19381/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстренко Наталія Миколаївна
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
25 березня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просив:
- визнати протиправну бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови в виплатити компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати з 01.05.2024 по день виплати;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити компенсації втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів їх виплати з 01.05.2024 по день фактичної виплати пенсії ,виходячи із розміру - 144186,81 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся із заявою до відповідача щодо проведення розрахунку та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати частини донарахованої пенсії за спірні періоди, які здійснюються відповідно до ч. 2 ст. 55 Закону України №2262-ХІІ, ч. 2 ст. 46 Закону України №1058, Закону України №2050-111 та Порядку 159 на підставі проведеного розрахунку суми, що підлягає виплаті, які проведені в рамках виконання рішень Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/21250/24 від 07.01.2025. Однак, за результатами розгляду його заяви, ГУ ПФУ в Житомирській області повідомило про відсутність підстав для компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії. Вважаючи протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у виплаті йому компенсації за вчасно невиплачену частину пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
3. 29 січня 2026 року рішенням Житомирського окружного адміністративного суду в задоволенні позовних вимог відмовлено.
4. Апелянт ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
5. Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
6. На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 у справі №240/21250/24 ОСОБА_1 нараховано доплату за період з 01.05.2024 по 31.05.2025 в сумі 144186,61 грн.
7. В подальшому позивач звернувся із заявою до відповідача щодо проведення розрахунку та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати частини донарахованої пенсії за спірні періоди, які здійснюються відповідно до ч. 2 ст. 55 Закону України №2262-ХІІ, ч. 2 ст. 46 Закону України №1058, Закону України №2050-111 та Порядку 159 на підставі проведеного розрахунку суми, що підлягає виплаті, та проведені в рамках виконання рішень Житомирського окружного адміністративного суду по справі №240/21250/24 від 07.01.2025.
8. Позивач, вважаючи що має право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, звернувся до відповідача із відповідною заявою, однак у відповідь отримав відмову.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА,АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
9. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.
10. Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19.10.2000 №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон №2050-III) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159).
11. За статтею 1 Закону №2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
12. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші (стаття 2 Закону №2050-III).
13. Відповідно до статті 3 вказаного Закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
14. Статтею 4 Закону №2050-III передбачено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
15. З метою реалізації Закону №2050-ІІІ постановою Кабінету Міністрів України 21.02.2001 №159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).
16. Пункти 1, 2 Порядку №159 аналогічні положенням Закону №2050-ІІІ та конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
17. Абзацом 1 пункту 4 Порядку №159 визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
18. Зміст наведених норм права дає підстави стверджувати, що основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої Законом № 2050-III, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, у тому числі пенсії. Одночасно законодавець пов'язав виплату компенсації із виплатою заборгованості доходу, тобто і компенсація, і заборгованість по доходу провадиться в одному місяці.
19. Аналогічна позиція щодо застосування норм права викладена у постановах Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №520/2020/19 та від 25.03.2025 у справі №400/8389/21.
20. Отже, виникненню права на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати передує несвоєчасне нарахування та виплата доходу за певний період, адже нарахування такого виду компенсації проводиться шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць, на індекс інфляції в період невиплати доходу.
21. Тобто для проведення компенсації обов'язковою умовою є наявність нарахованого, але не виплаченого доходу, а також порушення встановлених строків його виплати на один і більше календарний місяць.
22. Апеляційним Судом встановлено, що заборгованість за пенсією, нарахованою на виконання судових рішень у справі №240/21250/24 від 07.01.2025, не виплачена апелянту.
23. Враховуючи, що нараховані відповідачем апелянту суми вчасно не виплачені, та те, що апелянт просить нарахувати компенсацію на ще невиплачені суми пенсії, заявлені позовні вимоги є передчасними.
24. Наведене відповідає висновкам Верховного Суду, які викладені в постанові від 19 червня 2025 року у справі №580/11000/23.
25. У постанові від 14 травня 2025 року у справі №160/672/24 Верховний Суд також зазначив наступне: «основними умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. Виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
26. Оскільки суми не виплачені, а компенсація втрати частини доходів відповідно до Закону № 2050-ІІІ та Порядку №159 здійснюється в день виплати основної суми доходу, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
27. Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 16.11.2022 у справі №674/22/17, від 24.07.2024 у справі №520/2674/2020 від 31.07.2024 у справі №480/1704/19, в яких зазначено, що основними умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. Виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Тобто виплата компенсації втрати частини доходів пов'язана з виплатою основної суми доходу».
28. Враховуючи, що основні суми доходу, нараховані на виконання судових рішень Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/21250/24 від 07.01.2025, не виплачені апелянту, що не заперечується сторонами, а компенсація втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
ІV. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
29. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
30. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
31. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
32. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
33. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
34. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 січня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.