Справа № 712/12843/25
Провадження № 2/712/588/26
25 березня 2026 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Пономаря В.О.,
за участю секретаря судового засідання Рясик Д.Д.,
представника позивача Мельниченко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Ткаченко Інни Павлівни, треті особи без самостійних вимог: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_2 про припинення іпотеки та зняття заборони відчуження нерухомого майна,
І. Описова частина
1.1. Короткий виклад позиції позивача та відповідача
У вересні 2025 року ОСОБА_1 (з урахуванням поданого в подальшому позову в новій редакції) звернулася до суду з позовом до приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Ткаченко І.П., треті особи без самостійних вимог на стороні позивача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та ОСОБА_2 , у якому просить визнати припиненою іпотеку за іпотечним договором № 16.06-04/316-КЛ-1 від 23.02.2006, укладеним між нею та АКБ «ТАС-Комерцбанк», посвідченим приватним нотаріусом Фіщук В.Я., а також зняти заборону відчуження та виключити відповідні записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна і Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо квартири АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.06.2025 позивачка звернулася до нотаріуса для оформлення довіреності на ім'я свого сина з метою переоформлення належної їй квартири, однак у процесі оформлення документів було з'ясовано, що на це нерухоме майно накладено іпотеку та заборону відчуження. З інформаційної довідки з державного реєстру позивачці стало відомо про наявність запису про обтяження № 2905712 згідно з договором іпотеки № 16.06-04/316-КЛ-1 від 23.02.2006 та запису про іпотеку № 2916741.
ОСОБА_1 зазначає, що вказані правовідносини виникли із забезпечення виконання кредитного договору, укладеного з ОСОБА_2 , майновим поручителем за яким вона виступала. За твердженням позивачки, основне зобов'язання за кредитним договором виконане у повному обсязі, що підтверджується відповіддю Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відсутність фінансових претензій за кредитним договором, а також довідкою ОСОБА_2 від 11.09.2014 про повне виконання зобов'язань.
Позивачка вказує, що нотаріуси, якими були внесені відповідні записи до реєстрів, на час звернення фактично не можуть вчинити дії щодо їх скасування, оскільки приватний нотаріус Фіщук В.Я. припинила нотаріальну діяльність, а свідоцтво нотаріуса ОСОБА_3 анульовано. Зі слів позивачки, відповідачка ОСОБА_4 , до якої вона звернулася з питання зняття обтяжень, відмовилася реєструвати заяву про зняття заборони та відомостей про іпотеку і порадила звернутися до суду.
Посилаючись на те, що у зв'язку з повним виконанням основного зобов'язання іпотека як похідне зобов'язання також припинилася, а наявні записи в реєстрах безпідставно обмежують її право власності на нерухоме майно, позивачка вважає звернення до суду належним та ефективним способом захисту свого порушеного права.
Відповідачка - приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Ткаченко І.П. у поданому відзиві позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні.
В обґрунтування заперечень зазначила, що позов пред'явлено до неналежного відповідача, оскільки позивачка зверталася до неї саме як до приватного нотаріуса за консультацією щодо можливості зняття заборони відчуження квартири, а не як до фізичної особи. Вказувала, що жодної нотаріальної дії щодо зняття заборони вона не вчиняла і постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії не виносила, оскільки до неї звернулася не уповноважена особа банку, а заінтересована фізична особа без належних підстав для вчинення такої нотаріальної дії.
Також відповідачка посилалася на те, що нотаріус не є учасником цивільних правовідносин, які виникли з іпотечного договору, не є порушником прав позивачки та не має процесуальної заінтересованості у предметі спору. На її думку, належним відповідачем у справі може бути лише банк або інша особа, право чи обтяження якої зареєстровано, а не нотаріус.
У відповіді на відзив позивачка ОСОБА_1 заперечила доводи відповідачки та підтримала позовні вимоги у повному обсязі. Зазначила, що відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у редакції змін, внесених наказом Міністерства юстиції України від 30.03.2015 № 454/5, якщо заборону знімає нотаріус, який її не накладав, він направляє за місцем зберігання справи повідомлення про зняття заборони. Також посилалася на роз'яснення Міністерства юстиції України від 04.06.2009, згідно з яким нотаріус знімає заборону відчуження нерухомого майна, зокрема за заявою заставодавця (іпотекодавця) у разі подання ним безспірних доказів виконання зобов'язання. На думку позивачки, у неї були наявні та пред'являлися нотаріусу беззаперечні докази повного виконання основного зобов'язання, а тому приватний нотаріус Ткаченко І.П. не повинна була відмовляти у проведенні реєстраційних дій щодо зняття заборони та іпотеки.
Третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у поданих письмових поясненнях просив врахувати викладені ним доводи під час вирішення справи. Зазначив, що процедуру ліквідації ПАТ «Омега Банк» завершено 18.11.2019, банк припинено як юридичну особу без правонаступництва, а повноваження Фонду як ліквідатора цього банку припинені. У зв'язку з цим Фонд вказував, що не є стороною іпотечного договору, укладеного з ПАТ «Омега Банк» і не набув прав та обов'язків за відповідними правочинами.
Крім того, Фонд звертав увагу, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання та припиняється, зокрема, у разі належного виконання забезпеченого нею зобов'язання. Посилаючись на положення цивільного законодавства, Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також на практику Верховного Суду, Фонд зазначав, що для вирішення спору про припинення іпотеки необхідно встановити факт повного і належного виконання основного зобов'язання за кредитним договором. Також Фонд повідомив, що право вимоги за кредитним договором ОСОБА_2 було відступлено ПАТ «Сведбанк» на користь АТ «Дельта Банк», ліквідаційна процедура якого на час подання пояснень триває, а уповноважену особу цієї юридичної особи не припинено.
1.2. Рух справи в суді та процесуальні рішення
Позовна заява ОСОБА_1 19.09.2025 надійшла до Соснівського районного суду м. Черкаси.
Ухвалою судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.09.2025 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано десятиденний строк для усунення недоліків.
Позивачем 07.10.2025 подано заяву про усунення недоліків з підтверджуючими документами.
Ухвалою суду від 15.10.2025 продовжено позивачу ОСОБА_1 строк на усунення недоліків позовної заяви.
Позивачем 29.10.2025 подано позовну заяву в новій редакції.
Ухвалою судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.11.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідачем 04.12.2025 подано заяву про заміну належного відповідача. У задоволенні якої відмовлено ухвалою суду від 20.03.2026, внесеною до протоколу судового засідання, у зв'язку з тим, що відповідно до ст. 51 ЦПК України заміна відповідача можлива лише за клопотанням позивача, представник якого заперечував проти задоволення клопотання.
Також 04.12.2025 відповідач приватний нотаріус Ткаченко І.П. подала відзив на позовну заяву.
Представником третьої особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Шильцем А.Р. 01.12.2025 подано пояснення.
Представником позивача Мельниченко А.М. 20.03.2026 подано відповідь відзив.
Суд 20.03.2026 перейшов до стадії ухвалення рішення.
1.3. Позиція сторін у судовому засіданні
Представник позивача Мельниченко А.М. в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги, просила задовольнити позов у повному обсязі з підстав наведених у заяві.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Треті особи, будучи належним чином повідомленими, в судове засідання не з'явилися.
ІІ. Мотивувальна частина рішення
2.1. Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, оцінка суду
Судом установлено, що ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, за позивачкою зареєстровано право приватної власності на вказану квартиру у розмірі 1/1 частки, підставою виникнення права власності є договір купівлі-продажу від 09.04.2002, посвідчений приватним нотаріусом Фіщук В.Я.
Між АКБ «ТАС-Комерцбанк» як іпотекодержателем та ОСОБА_1 як іпотекодавцем 22.02.2006 укладений іпотечний договір № 16.06-04/316-КЛ-1, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук В.Я. Із цього договору вбачається, що іпотекою забезпечувалося виконання зобов'язань за кредитним договором № 16.06-04/316-КЛ від 22.02.2006, укладеним між банком та ОСОБА_2 . Предметом іпотеки визначено належну позивачці на праві приватної власності двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 47,3 кв. м, житловою площею 25,5 кв. м.
Згідно з умовами зазначеного іпотечного договору, основне зобов'язання виникло з кредитного договору № 16.06-04/316-КЛ від 22.02.2006, за яким позичальнику було надано кредит у сумі 28 000 доларів США зі строком виконання до 21.02.2019.
З інформаційної довідки з державних реєстрів убачається, що щодо вказаної квартири наявні такі обтяження:
-у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна зареєстровано обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно, реєстраційний номер 2905712, зареєстроване 23.02.2006 приватним нотаріусом Фіщук В.Я. на підставі договору іпотеки № 16.06-04/316-КЛ-1;
-у Державному реєстрі іпотек зареєстровано іпотеку, реєстраційний номер 2916741, зареєстровану 24.12.2012 приватним нотаріусом Кондратюком В.С. на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» від 25.05.2012.
При цьому з цієї ж інформаційної довідки вбачається, що іпотекодержателем за записом про іпотеку № 2916741 зазначено ПАТ «Дельта Банк», а боржником за основним зобов'язанням - ОСОБА_2 .
Із наданого суду договору іпотеки убачається, що після його посвідчення приватним нотаріусом Фіщук В.Я. було накладено заборону відчуження зазначеної квартири до припинення дії іпотечного договору, про що вчинено відповідний посвідчувальний напис і зазначено про реєстрацію заборони в реєстрі за № 24.
Як убачається з довідки ПАТ «Дельта Банк» № 05-2391877 від 11.09.2014, виданої ОСОБА_2 , право вимоги за кредитним договором № 16.06-04/316-КЛ, укладеним 22.02.2006 між ОСОБА_2 та АТ «Сведбанк», було відступлено АТ «Дельта Банк», а зобов'язання позичальника за цим кредитним договором виконані у повному обсязі; кредитор фінансових та майнових претензій до позичальника за вказаним договором не має.
Крім цього, з листа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про результати розгляду заяви» вбачається, що за наявними у Фонду даними первинні документи АТ «Дельта Банк» щодо виконання умов договору у Фонді відсутні, оскільки архівні документи банку передані на зберігання до Національного банку України. Водночас у цьому листі зазначено, що згідно з наявними у володінні та розпорядженні Фонду даними право вимоги за кредитним договором ОСОБА_2 було відступлено на користь АТ «Дельта Банк», а зобов'язання за цим кредитним договором були виконані в повному обсязі до дати запровадження тимчасової адміністрації. Також Фонд повідомив, що фінансові претензії стосовно цього кредитного договору відсутні, а для вирішення питання про зняття заборони та припинення іпотеки рекомендував звертатися до нотаріуса за умови подання безспірних доказів виконання зобов'язання.
Із письмових пояснень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб судом також установлено, що процедура ліквідації ПАТ «Омега Банк» завершена 18.11.2019, банк припинений як юридична особа без правонаступництва, а Фонд не є стороною іпотечного договору, укладеного з ПАТ «Омега Банк» чи його правопопередниками. Разом із тим Фонд підтвердив, що право вимоги за кредитним договором ОСОБА_2 було відступлено ПАТ «Сведбанк» на користь АТ «Дельта Банк», ліквідаційна процедура якого триває.
За змістом ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права уразі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Так, у справі, що розглядається Губач Н.В. звернулася до суду з позовом до приватного нотаріуса, у якому просить визнати припиненою іпотеку за іпотечним договором, а також зняти заборону відчуження та виключити відповідні записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна і Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо квартири.
Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України «Про нотаріат».
У ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріат в Україні це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав нанерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За загальним правилом державна реєстрація прав проводиться будь-яким державним реєстратором за заявами у сфері державної реєстрації прав (абзац 4 ч. 5 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Тобто, державна реєстрація прав проводиться державним реєстратором не з власної ініціативи, а на підставі відповідної заяви, поданої зацікавленою особою. Відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають між суб'єктом звернення за такою послугою та суб'єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
Відповідно до висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 19.01.2021 у справі № 227/5540/18 відповідач є обов'язковим учасником цивільного процесу його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб'єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.
Тобто, відповідач це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього. При цьому неналежний відповідач це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі належному відповідачеві.
Позовна вимога про скасування (припинення) заборони на відчуження всього належного позивачу майна не може бути звернена до державної нотаріальної контори. Державний реєстратор, зокрема і державний нотаріус, зобов'язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений.
Крім того, викладене узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16, згідно з яким належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 372/51/16-ц міститься правовий висновок про те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред'явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов'язується вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно із специфікою спірних правовідносин) суд повинен відмовляти у задоволенні позову. Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом з тим установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Тобто пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову (постанова Верховного Суду від 19.10.2022 у справі № 204/1482/20).
За таких обставин суд доходить висновку, що приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Ткаченко І.П. не є належним відповідачем у цій справі, оскільки не є стороною спірного іпотечного правовідношення, не є особою, за якою зареєстровано спірне обтяження, та не набула прав чи обов'язків за іпотечним договором. Пред'явлені позивачкою вимоги фактично спрямовані на припинення іпотеки та скасування обтяжень, зареєстрованих на користь іпотекодержателя, а тому мають заявлятися до належного суб'єкта спірних правовідносин. Оскільки позивачка не заявляла клопотання про заміну неналежного відповідача, суд вирішує спір у межах заявлених вимог та щодо визначеного нею відповідача та у зв'язкуз з пред'явленням позову до неналежного відповідача суд доходить виновку про відмову в задоволенні позову.
2.2. Щодо розподілу судових витрат
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що судові витрати у справі складаються із судового збору, сплаченого позивачкою при зверненні до суду в розмірі 1 211,20 грн.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у задоволенні позову суд відмовляє, підстав для стягнення з відповідачки понесених позивачем витрат зі сплати судового збору немає. У зв'язку з цим судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду підлягає залишенню за позивачем та відшкодуванню не підлягає.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 7, 9, 11-13, 81-82, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Ткаченко Інни Павлівни, треті особи без самостійних вимог: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_2 про припинення іпотеки та зняття заборони відчуження нерухомого майна - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 25.03.2026.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Ткаченко Інна Павлівна, адреса: вул. Небесної Сотні, 31, м. Черкаси.
Третя особа 1: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, адреса: вул. Січових стрільців, 17, м. Київ.
Третя особа 2: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .
Суддя В.О. Пономар