Справа № 712/3782/26
Провадження № 1-кс/712/1605/26
24 березня 2026 року слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси, клопотання старшого слідчого СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 , подане у кримінальному провадженні № 12025250310003629 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хацьки, Черкаського району, Черкаської області, українця, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, дітей на утриманні не має, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
Старший слідчий СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 за погодженням із прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси із клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Своє клопотання обґрунтовує тим, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Черкаській області, в складі слідчої групи, здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12025250310003629 від 01.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
За даними матеріалів досудового розслідування 01.11.2025, в період часу 00 годин до 03 години 00 хвилин, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи у приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_1 , керуючись раптово виниклим умислом, спрямованим на позбавлення життя потерпілого, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді настання смерті іншій людині та бажаючи їх настання, в результаті конфлікту, який виник на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , взяв до рук мисливську рушницю, заводського маркування ТОЗ -34 HN 35479 12х70 та умисно здійснив один постріл в область передньої лівої частини тулуба ОСОБА_7 .
В результаті протиправних дій ОСОБА_5 , потерпілий ОСОБА_7 помер на місці.
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 1676 від 01.11.2025 виданого ДСУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» причиною смерті ОСОБА_7 є гостра крововтрата, ушкодження органів черевної порожнини.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч. 1 ст. 115 КК України - умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (умисне вбивство).
01.11.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.
01.11.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 115 КК України.
03.11.2025 ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів, тобто до 30 грудня 2025 року, включно.
22.12.2025 постановою керівника Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_8 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 3 місяців, а саме до 01.02.2025.
24.12.2025 ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси підозрюваному ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 01.02.2026, включно.
26.01.2026 ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 6 місяців, а саме до 01.05.2026.
26.01.2026 ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси підозрюваному ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 26.03.2026, включно.
Причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, на думку органу досудового розслідування, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: документом електронним рапортом від 01.11.2025;документом протоколом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 від 01.11.2025; документом протоколом огляду трупа за адресою: АДРЕСА_2 від 01.11.2025; висновком експерта №03-01/1676 від 12.03.2026; показаннями свідка ОСОБА_9 від 01.11.2025; показаннями свідка ОСОБА_10 від 01.11.2025; показаннями свідка ОСОБА_11 від 01.11.2025; документом протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 01.11.2025; документом повідомленням про підозру ОСОБА_5 від 01.11.2025; висновком експерта № СЕ-19/124-25/17570-ФХВР від 09.01.2026; речовими доказами; іншими матеріалами кримінального провадження в своїй сукупності.
Слідчий у клопотанні посилається на те, що завершити досудове розслідування в п'ятимісячний строк неможливо, оскільки необхідно виконати наступне: отримати та долучити до матеріалів кримінального провадження висновки двох судових молекулярно-генетичних експертизи, після проведення яких призначити судово-балістичну експертизу по рушниці; за результатами отриманих експертиз, вирішити питання про призначення судової медико - криміналістичної експертизи, оголосити ОСОБА_5 кінцеву підозру, з урахуванням зібраних у кримінальному провадженні доказів, виконати вимоги ст.ст. 290 - 292 КПК України.
Строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 закінчується, 26.03.2026, проте на даний час ризики передбачені ст. 177 КПК України, які встановлені під час досудового розслідування при застосування запобіжного заходу, не зменшилися та продовжують існувати, а саме можливість переховування від органів досудового розслідування та суду з огляду на тяжкість інкримінованого діяння й загрозу суворого покарання, ризик знищення/спотворення речей і слідів події з урахуванням того, що вона сталася за місцем проживання підозрюваного, а також ризик незаконного впливу на свідків, які проживають у тому ж населеному пункті.
У зв'язку з наведеним, слідчий просить продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 до 01 травня 2026 року із подальшим утриманням у ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» без визначення розміру застави.
У судовому засіданні прокурор та слідчий вимоги клопотання підтримали, яке просили задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник ОСОБА_6 просив відмовити у задоволенні клопотання у зв'язку з відсутністю ризиків для застосування найсуворішого запобіжного заходу, вважав за можливе застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту
Підозрюваний в судовом узасіданні підтримав думку свого захисника.
Перевіривши надані матеріали клопотання, та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку учасників процесу, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Встановлено, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Черкаській області, в складі слідчої групи, здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12025250310003629 від 01.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
01.11.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.
01.11.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 115 КК України.
03.11.2025 ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів, тобто до 30 грудня 2025 року, включно.
22.12.2025 постановою керівника Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_8 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 3 місяців, а саме до 01.02.2025.
24.12.2025 ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси підозрюваному ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 01.02.2026, включно.
26.01.2026 ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 6 місяців, а саме до 01.05.2026.
26.01.2026 ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси підозрюваному ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 26.03.2026, включно.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Аналізуючи наведені ризики в клопотанні про продовження строку дії запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що зазначені ризики не зменшилися та продовжують існувати.
Так, у клопотанні слідчий посилається на продовження існування ризиків, які свідчать про можливе вчинення підозрюваним дій, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні.
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покарання за який передбачено у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, а тому тяжкість та невідворотність покарання прогнозовано зумовлюватиме вжиття заходів підозрюваним, направлених на залишення території України в будь-який спосіб.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводить, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
Крім того, слдічий суддя враховує відсутність у ОСОБА_5 міцних та сталих соціальних звязків.
Ризик знищення, приховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення обґрунтовується тим, що місцем вчинення кримінального правопорушення є місце проживання підозрюваного. Наразі встановлюються всі обставини події, а тому може виникнути необхідність у повторному проведенні огляду місця події, а ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може знищити, приховати чи спотворити докази у кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (ч. 4 ст. 95 КПК України).
У свою чергу, ч. 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
Також, слідчий суддя враховує обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Так, відповідно до матеріалів клопотання під час подальшого досудового розслідування необхідно отримати та долучити до матеріалів кримінального провадження висновки двох судових молекулярно-генетичних експертизи, після проведення яких призначити судово-балістичну експертизу по рушниці; за результатами отриманих експертиз, вирішити питання про призначення судової медико - криміналістичної експертизи, оголосити ОСОБА_5 кінцеву підозру, з урахуванням зібраних у кримінальному провадженні доказів, виконати вимоги ст.ст. 290 - 292 КПК України.
Оцінюючи наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя виходить з того, що органом досудового розслідування доведено існування потреби у подальшому проведенні слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, обсяг яких є доволі значним і проведення/завершення, яких є дійсно необхідним для забезпечення повного та неупередженого досудового розслідування, виявлення і дослідження всіх обставин, які підлягають доказуванню у відповідності до вимог ч. 2 ст. 9 КПК України.
Доводи сторони захисту про можливість застосування домашнього арешту слідчий суддя оцінює критично, оскільки такий запобіжний захід, навіть із покладенням процесуальних обов'язків, не нівелює ризиків переховування та незаконного впливу на свідків, зважаючи на реальну можливість підозрюваного порушити встановлені обмеження, підтримувати контакти з можливими свідками, а також унеможливлює належний контроль за його поведінкою в обсязі, достатньому для досягнення мети запобіжного заходу. Крім того, з урахуванням того, що місцем вчинення кримінального правопорушення є місце проживання підозрюваного, а також з огляду на необхідність подальшого встановлення та перевірки всіх обставин події, застосування заходів, пов'язаних із перебуванням підозрюваного поза умовами ізоляції, не виключає ризику впливу на можливі джерела доказів та перебіг слідчих (розшукових) дій.
Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що продовження тримання під вартою є необхідним та пропорційним втручанням у право на свободу, оскільки менш суворі запобіжні заходи не забезпечать досягнення мети, визначеної ст. 177 КПК України, та не гарантуватимуть належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Ураховуючи наведене, підстав для зміни застосованого запобіжного заходу на більш м'який або для застосування альтернативного запобіжного заходу слідчий суддя не встановив, а тому слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному в межах строку досудового розслідування, тобто до 01 травня 2026 року включно з утриманням в державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» без визначення розміру застави.
Керуючись ст. ст. 132, 176 - 178, 183-184, 194, 196-199, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк дії застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 01 травня 2026 року включно, в межах строку досудового розслідування, з утриманням останнього в державній установі «Черкаський слідчий ізолятор», без визначення розміру застави.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі її оскарження, після розгляду справи апеляційним судом.
Копію ухвали суду вручити підозрюваному ОСОБА_5 та його захиснику негайно після її проголошення.
Повний текст ухвали слідчого судді виготовлено 26 березня 2026 року.
Слідчий суддя : ОСОБА_1