Справа № 163/2535/25
Провадження № 1-кп/163/93/26
24 березня 2026 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
провівши в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області підготовче судове засідання в кримінальному провадженні № 12024030560000004 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК України,
В провадженні Любомльського районного суду Волинської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024030560000004, про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.
10.02.2026 року через систему Електронний суд захисником обвинуваченого - адвокатом ОСОБА_5 подано скаргу про скасування постанови виконувача обов'язків керівника Ковельської окружної прокуратури ОСОБА_6 від 17.10.2025 року про продовження строку досудового розслідування вказаного кримінального провадження.
Скаргу обґрунтовано тим, що при поданні слідчим клопотання про продовження строків досудового розслідування прокурору, уповноваженому на розгляд даного питання, було порушено вимоги ч.3 ст.295 КПК України, що унеможливило своєчасне подання стороною захисту письмових заперечень щодо продовження строків досудового розслідування і, як наслідок, неврахування приведених у запереченні аргументів при прийнятті рішення виконувачем обов'язків керівника Ковельської окружної прокуратури про продовження строків досудового розслідування. Зазначає, що приведені в запереченнях доводи вказували на відсутність підстав для продовження строків досудового розслідування і в разі їх врахування прокурором, уповноваженим на прийняття такого рішення, мало б призвести до відмови у продовженні строків досудового розслідування. За таких обставин вважає, що бездіяльність слідчого призвела до того, що рішення прокурора про продовження строків досудового розслідування було прийнято з істотним порушенням вимог КПК України, і, як наслідок, до суттєвих порушень прав обвинуваченого. Крім того, зазначає про безпідставність продовження строку досудового розслідування, адже посилання слідчого на перелік необхідних слідчих та процесуальних дій не обґрунтоване, зокрема, не вказано значення результатів таких процесуальних дій для кримінального провадження, не зазначено чому такі дії не були вчинені раніше в межах строку досудового розслідування, та вважає, що в такому не було потреби, а продовження досудового розслідування порушує розумні строки.
Разом з тим, як на підставу скасування оскаржуваної постанови прокурора, посилається і на те, що її постановив не повноважний прокурор - виконувач обов'язків керівника Ковельської окружної прокуратури. Однак, на думку сторони захисту, таку постанову мав би виносити лише керівник Волинської обласної прокуратури, зважаючи на наявність статусу депутата Камінь-Каширської міської ради в обвинуваченого, і на ту обставину, що підозру йому вручено саме керівником обласної прокуратури відповідно до глави 37 КПК України.
Тобто сторона захисту вважає, що прокурор таким чином порушив порядок продовження строку досудового розслідування та фактично позбавив підозрюваного права на захист, в тому числі і реалізувати право подати письмові заперечення на клопотання про продовження строку досудового розслідування. В зв'язку з чим просить скасувати постанову про продовження строку досудового розслідування, винесену 17.10.2025 року виконувачем обов'язків керівника Ковельської окружної прокуратури ОСОБА_6 в кримінальному провадженні N?12024030560000004.
У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_5 підтримав скаргу на постанову в.о. керівника Ковельської окружної прокуратури від 17.10.2025 про продовження строків досудового розслідування та просив її задовольнити з підстав, зазначених у ній.
Прокурор у судовому засіданні зазначив, оскільки скарга подана як особою, статус якої не передбачений КПК, та до особи, яка не є учасником кримінального провадження, тому дану скаргу, відповідно до ч.2 ст. 304 КПК України слід повернути як таку, що подана особою, яка не мала права подавати скаргу, та яка не підлягає розгляду в цьому суді, оскільки зі змісту скарги вбачається, що оскаржується рішення керівника прокуратури, як суб'єкта владних повноважень, що має розглядатись в порядку КАС України. Крім того, вказав, що главою 37 КПК визначено особливості здійснення кримінального провадження щодо окремих категорій суб'єктів, в тому числі і депутатів місцевих рад, при цьому ст.ст. 481, 483 КПК України визначено дві вимоги, а саме, повідомлення про підозру здійснюється керівником обласної прокуратури та про вручення підозри повідомляється відповідна рада місцевого самоврядування, що було дотримано в провадженні щодо ОСОБА_4 . Будь-яких інших особливостей або обмежень КПК України та іншим законодавством не передбачено. У зв'язку із чим, просив відмовити в задоволенні скарги захисника, оскільки строк досудового розслідування було продовжено уповноваженою особою, відповідно до вимог КПК України та в установленому законом порядку.
Обвинувачений в підготовчому судовому засіданні підтримав позицію захисника, просив скасувати постанову про продовження строку досудового розслідування від 17.10.2025 року.
Дослідивши подану захисником скаргу, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд доходить наступного висновку.
Відповідно до ч.2 ст.303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Оскільки постанова прокурора про продовження строку досудового розслідуванням не входить в перелік рішень, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, тому скарга на неї може бути предметом розгляду під час підготовчого судового засідання.
Предметом оскарження в даному випадку є процесуальне рішення прокурора, прийняте в рамках кримінального провадження, та в межах повноважень, наділених його КПК України, тому посилання прокурора щодо віднесення такого оскарження до юрисдикції адміністративних судів є безпідставним. Адже рішення, дії і бездіяльність слідчого або прокурора, прийняті в межах здійснення досудового розслідування кримінального провадження не віднесені до компетенції адміністративних судів, а така процедура оскарження є предметом контролю слідчого судді, або суду під час розгляду обвинувального акту.
Згідно ч. 4 ст. 219 КПК України передбачено, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати, зокрема, дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Статтею 283 КПК України закраплено загальні положення щодо закінчення досудового розслідування.
Частиною 2 вказаної норми встановлено обов'язок прокурора у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Судом досліджено копію постанови в.о. керівника Ковельської окружної прокуратури ОСОБА_6 про продовження строку досудового розслідування від 17.10.2025 року. Зі змісту вказаної постанови встановлено, що вона має всі необхідні реквізити, прийнята до закінчення строку досудового розслідування, тобто розглянута прокурором до спливу строку досудового розслідування. У постанові прокурор виклав висновки про необхідність продовження строку досудового розслідування для вчинення відповідних процесуальних дій та визначив новий строк досудового розслідування.
Аналіз ст.ст. 294, 295 КПК України дає підстави стверджувати, що рішення про продовження строку досудового розслідування належить до дискреційних повноважень відповідного прокурора. Підстави, за яких прокурор може відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування, чітко визначені ч. 8 ст. 295 КПК України і є вичерпними.
Крім того, суд бере до уваги ту обставину, що у підготовчому судовому засіданні захисник не зазначив, в чому ж саме полягали його заперечення на продовження строку досудового розслідування, що призвело до порушення права на захист, а посилався тільки на наявність порушення порядку продовження строку досудового розслідування кримінального провадження, що унеможливлює надання судом оцінки наявності чи відсутності підстав для продовження строку досудового розслідування кримінального провадження.
Разом з тим, обставини щодо незаконності постанови, на які посилається захисник, підлягають з'ясуванню та дослідженню саме на стадії судового розгляду, оскільки з огляду на обмеженість кола процесуальних питань, які можуть бути вирішенні на стадії підготовчого провадження, питання належності та допустимості доказів у кримінальному провадженні підлягають з'ясуванню лише на стадії судового розгляду. Тому на даному етапі суд позбавлений можливості надати оцінку доцільності чи недоцільності проведення слідчих дій чи вчинення процесуальних дій для яких було продовжено строк досудового розслідування.
Крім того, суд звертає увагу і на ту обставину, що в розпорядженні суду на даній стадії розгляду справи відсутні матеріали кримінального провадження №12024030560000004, як і відсутні визначені кримінальним процесуальним законодавством підстави для їх дослідження саме на стадії підготовчого провадження.
Слід зазначити, що за змістом п. 1 ч. 3 ст. 294 КПК України, якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у двомісячний термін, такий строк може бути продовжений керівником окружної прокуратури, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора.
З огляду на вищезазначені законодавчі положення, враховуючи дату складання клопотання про продовження строку досудового розслідування, суд дійшов висновку, що слідчий, адресуючи таке клопотання керівнику Ковельської окружної прокуратури, дотримався вимог п. 1 ч. 3 ст. 294 КПК України та правильно визначив прокурора, уповноваженого на розгляд питання про продовження строку досудового розслідування.
Адже ст. 294 КПК України, яка регулює порядок продовження строку досудового розслідування, не пов'язує повноваження саме керівника обласної прокуратури з обов'язком продовжити строк досудового розслідування в кримінальному поводженні, в якому обвинувачений має статус депутата міської ради. Аналіз змісту статті дає підстави стверджувати що її зміст регулює порядок і повноваження певних прокурорів продовжувати строк досудового розслідування та саме в ч. 3 ст. 294 КПК України визначено альтернативний перелік прокурорів для вирішення питання про продовження строку досудового розслідування. Нормами КПК України не передбачено жодного винятку для процесуальної дії такої як продовження строку досудового розслідування в зв'язку з наявністю статусу депутата в підозрюваного чи обвинуваченого.
Таким чином, в підготовчому судовому засіданні захисник та обвинувачений не зазначили в чому ж саме полягали їх аргументовані заперечення на продовження строку досудового розслідування до трьох місяців, що призвело до порушення права на захист, а тому, виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування постанови прокурора про продовження строку досудового розслідування від 17.10.2025 року.
Керуючись ст. ст. 314, 369-372 КПК України, суд,-
В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 на постанову в.о. керівника Ковельської окружної прокуратури ОСОБА_6 від 17 жовтня 2025 року про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024030560000004 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено о 16 год. 45 хв. 24 березня 2026 року.
Головуюча: суддя ОСОБА_1