25 березня 2026 р. Справа № 440/11677/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Семененко М.О.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.12.2025, головуючий суддя І інстанції: С.С. Сич, м. Полтава по справі № 440/11677/25
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2
про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач 1, ІНФОРМАЦІЯ_3 ), в якому просив суд:
1) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про розшук ОСОБА_1 та щодо звернення до органів Національної поліції для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ТЦК та СП для складання протоколу;
2) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про розшук ОСОБА_1 та повідомити Національну поліцію про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення;
3) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не продовження відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації для ОСОБА_1 після 07.08.2025 та неповідомлення про розгляд заяви від 01.08.2025 та адвокатського запиту від 15.08.2025;
4) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» шляхом внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повідомити про результати розгляду заяви від 01.08.2025 та адвокатського запиту від 15.08.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/14065/24 позивачу надано відстрочку до 07.08.2025. Відомості про розшук позивача були внесені відповідачем до реєстрів 02.02.2025, тобто вже після того, як позивач ініціював процес отримання відстрочки та оновлення даних, підставою для розшуку стала неявка за повісткою №1849230, що не була вручена позивачу належним чином. Пояснює, що 01.08.2025 направив заяву про продовження відстрочки з повним пакетом документів, яка була отримана відповідачем 04.08.2025. Станом на час звернення до суду відповідачем не виконано обов'язку щодо продовження відстрочки, що підтверджується відсутністю відповідних даних у Реєстрі "Оберіг" та застосунку "Резерв+". У реєстрах зазначено статус позивача "у розшуку", який не був скасований після надання відстрочки у липні 2025 року.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року залучено до участі у справі №440/11677/25 як співвідповідача Комісію з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі відповідач 2, Комісія з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_5 ).
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, що містилися в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів станом на 23 серпня 2025 року.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , правил військового обліку, що містилися в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів станом на 23 серпня 2025 року та звернутися до органу Національної поліції з повідомленням про відкликання повідомлення від 02 лютого 2025 року про доставку ОСОБА_1 для складання протоколу.
Визнано протиправною бездіяльність Комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка полягає у не розгляді заяви ОСОБА_1 від 01 серпня 2025 року про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Зобов'язано Комісію з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 01 серпня 2025 року про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1816 грн. 80 коп. (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень вісімдесят копійок).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача надати позивачу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення в цій частині та ухвалити нове рішення, яким зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 продовжити ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" шляхом внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервистів. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що суд виходив із того, що після 07.08.2025 у відповідача не виник обов'язок продовжити відстрочку без подання «нової заяви». Такий висновок, на думку апелянта, суперечить встановленим судом обставинам, оскільки позивач 01.08.2025, до закінчення строку чинної відстрочки, подав до ТЦК: заяву про продовження відстрочки; супровідний лист, у якому прямо зазначив, що: має чинну відстрочку до 07.08.2025; звертається саме з метою її своєчасного продовження; повторне подання документів здійснюється не з обов'язку, а для уникнення затримок; повний пакет документів, на підставі яких відстрочка вже була надана 15.07.2025. Таким чином, звернення від 01.08.2025 за своїм змістом не є новою заявою (первинним зверненням), а є повідомленням та підтвердженням незмінності підстав для продовження вже наданої відстрочки.
Також апелянт зауважив, що суд формально навів пункт 60 Порядку №560, але фактично його не застосував, Суд визнав, що абзацами 10 - 13 пункту 60 Порядку №560 передбачено продовження відстрочки у разі продовження мобілізації без повторного подання документів, однак поклав на позивача обов'язок повторного «оформлення»; пов'язав продовження з «неповнотою даних Реєстру» (технічним аспектом); фактично прирівняв продовження відстрочки до первинного її надання.
Водночас судом встановлено, що: 1. відстрочка вже була оформлена довідкою №14109 від 15.07.2025; 2. підстави для її надання не змінювалися і не спростовувалися відповідачем; 3. відповідач не довів втрати позивачем права на відстрочку. За таких умов єдиним правомірним варіантом поведінки відповідача було продовження строку дії відстрочки шляхом внесення відповідних відомостей до Реєстру. 4. Обраний судом спосіб захисту є неефективним, Суд визнав бездіяльність Комісії протиправною, але обмежився зобов'язанням «розглянути заяву». За обставин цієї справи та з урахуванням того, що відстрочка вже надавалась, Комісія протиправно не ухвалила жодного рішення; відповідачі не подали відзиву і не спростували доводів позивача; - такий спосіб захисту не відновлює порушене право, створює ризик нового формального рішення та чергового судового спору. 5. Системність порушень Справи №440/14065/24, №440/4846/25 та ця справа №440/11677/25 свідчать про повторювану модель поведінки того ж ТЦК та СП (ігнорування прав позивача), що обумовлює необхідність саме зобов'язання продовжити відстрочку як єдиного ефективного способу захисту.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до частини 4 статті 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , категорія обліку - військовозобов'язаний /а.с. 31/.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 у справі №440/14065/24, що набрало законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 04.11.2024 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 04.11.2024 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" з прийняттям відповідного рішення. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 484,48 грн. (чотириста вісімдесят чотири гривні сорок вісім копійок) /номер рішення в ЄДРСР 124777963 /а.с. 79-83/.
ІНФОРМАЦІЯ_4 складено на ім'я ОСОБА_1 повістку № НОМЕР_1 про необхідність з'явитися 23.01.2025 о 14:00 для уточнення даних /зворот а.с. 65/.
ІНФОРМАЦІЯ_7 звернувся до Нацполіції, щоб доставити позивача для складання протоколу, причина: не прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджено витягом з "Резерв+" /а.с. 55/.
ІНФОРМАЦІЯ_3 складено на ім'я ОСОБА_1 повістку № НОМЕР_2 про необхідність з'явитися 03.04.2025 о 11:00 для проходження медичного огляду /а.с. 66/.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 у справі №440/4846/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо виклику ОСОБА_1 для проходження медичного огляду до розгляду його заяви про надання відстрочки від 04.11.2024. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_4 утриматися від направлення ОСОБА_1 на медичний огляд до прийняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 04.11.2024 про надання відстрочки. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 484,48 грн. (чотириста вісімдесят чотири гривні 48 копійок) /номер рішення в ЄДРСР 128288621, а.с. 84-90/.
ІНФОРМАЦІЯ_3 видано ОСОБА_1 довідку №14109 від 15.07.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", як особі, яка має одного із своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи, на строк до 07 серпня 2025 року /зворот а.с. 41/.
Станом на 20.07.2025 в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів містилися такі відомості щодо ОСОБА_1 : категорія обліку: військовозобов'язаний; відстрочка до: 07.08.2025; тип відстрочки: відстрочка від мобілізації до (07.08.2025), (п.13 ч.1 ст.23) які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю /а.с. 24-29/.
Позивач ОСОБА_1 у позові пояснив, що подав заяву від 01.08.2025, у якій просив оформити йому в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" №3543-XII від 21.10.1993 (далі Закон №3543-XII) /а.с. 9-10/, що була отримана відповідачем 04.08.2025, на підтвердження чого позивач надав до суду зворотне повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення /а.с. 40/.
Зі змісту заяви встановлено, що до заяви було додано: 1) копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 /а.с. 11-13/; 2) копію довідки про присвоєння ОСОБА_1 ідентифікаційного номеру /а.с. 14/; 3) копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 /а.с. 15/; копію паспорта громадянина України ОСОБА_2 /а.с. 16-19/; 4) копію картки фізичної особи-платника податків ОСОБА_2 /а.с. 20/; 5) копію пенсійного посвідчення ОСОБА_2 /а.с. 21/; 6) копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0475274 /а.с. 22-23/; 7) розширені дані з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 , сформовані 20.07.2025 /а.с. 24-29/; 8) довідку ІНФОРМАЦІЯ_1 №14109 від 15 липня 2025 року про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період /а.с. 30/.
Станом на 23.08.2025 в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів вказано, що ОСОБА_1 розшукує ТЦК та СП: порушення військового обліку; причина розшуку: не прибули за повісткою до ТЦК та СП; дата початку розшуку: 02.02.2025, що підтверджується копією військово-облікового документа "Резерв+" /а.с. 31/.
Не погодившись з діями ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про розшук ОСОБА_1 та щодо звернення до органів Національної поліції для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ТЦК та СП для складання протоколу, а також вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у не продовженні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації для ОСОБА_1 після 07.08.2025, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності своїх дії щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, що містилися в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів станом на 23 серпня 2025 року, вказані дії вчинено відповідачем не на підставі, що визначені законами України, та необґрунтовано, тому, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважав за необхідне визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, що містилися в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів станом на 23 серпня 2025 року та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , правил військового обліку, що містилися в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів станом на 23 серпня 2025 року та звернутися до органу Національної поліції з повідомленням про відкликання повідомлення від 02 лютого 2025 року про доставку ОСОБА_1 для складання протоколу.
Стосовно позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не продовження відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації для ОСОБА_1 після 07.08.2025, неповідомлення про розгляд заяви від 01.08.2025 та адвокатського запиту від 15.08.2025 та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» шляхом внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повідомити про результати розгляду заяви від 01.08.2025 та адвокатського запиту від 15.08.2025, суд першої інстанції дійшов висновків, що такий спосіб захисту, як зобов'язання прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи. Зміст вимог адміністративного позову, як і, відповідно, зміст постанови, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.
У спірному випадку Комісія з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 не розглянула заяву ОСОБА_1 від 01 серпня 2025 року про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період і не ухвалила з цього приводу рішення, оформленого протоколом, про надання або про відмову у наданні відстрочки.
З метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважав за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнати протиправною бездіяльність Комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка полягає у не розгляді заяви ОСОБА_1 від 01 серпня 2025 року про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та зобов'язати Комісію з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 01 серпня 2025 року про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Зі змісту апеляційної скарги встановлено, що рішення суду першої інстанції оскаржується позивачем в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII, отже, відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, в межах розгляду цієї справи надається правова оцінка рішенню суду першої інстанції в оскаржуваній позивачем частині.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в оскаржуваній позивачем частині, з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання щодо даних правовідносин передбачені Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ, у редакцій чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно з частиною 2 статті 1 Закону №2232-ХІІ військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частиною 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ передбачено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частини 9 статті 1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Статтею 1 Закону №3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
За приписами статті 1 Закону України "Про оборону України" №1932-XII від 06.12.1991 (далі - Закон №1932-XII в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Згідно пункту 3 цього Указу мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
Указами Президента України неодноразово продовжувався воєнний стан та строк проведення мобілізації. На час розгляду цієї справи воєнний стан в Україні та мобілізація триває.
Статтею 33 Закону №2232-ХІІ передбачено, що військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Загальне керівництво роботою, пов'язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.
Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.
Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 1 статті 34 Закону №2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з частиною п'ятою статті 33 Закону №2232-XII Кабінет Міністрів України постановою від 30 грудня 2022 року №1487 "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів" затвердив Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі по тексту - Порядок №1487, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 2 Порядку №1487 встановлено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Частиною 5 статті 1 Закону №2232-ХІІ передбачено, що від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації визначені статтею 23 Закону №3543-XII.
Так, пунктом 13 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII встановлено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Відповідно до частини п'ятої статті 22 Закону №3543-XII постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі по тексту Порядок №560, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 1 Порядку №560 цей Порядок визначає, зокрема, процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Пунктом 56 Порядку №560 встановлено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до приписів пункту 57 Порядку №560 для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з пунктом 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов'язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Під час подання заяви військовозобов'язаний пред'являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації в день її подання.
Пунктом 60 Порядку №560 передбачено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п'яти робочих днів з дати його отримання.
Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.
Комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов'язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п'ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.
Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов'язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв'язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.
Про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Колегія суддів зауважує, що відповідно до частин 7, 8 статті 23 Закону №3543-XII перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.
Отже, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки перед наданням відстрочки повинен здійснювати перевірку підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки. При цьому оформлення відстрочки від призову на військову службу за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів є правом, а не обов'язком територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що поставлено у залежність від наявності чи відсутності даних отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має хоча б одну з підстав для надання відстрочки від призову на військову службу, передбачену чинним законодавством.
Як свідчать матеріали справи, ІНФОРМАЦІЯ_3 видано ОСОБА_1 довідку №14109 від 15.07.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", як особі, яка має одного із своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи, на строк до 07 серпня 2025 року /зворот а.с. 41/.
Станом на 20.07.2025 в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів містилися такі відомості щодо ОСОБА_1 : категорія обліку: військовозобов'язаний; відстрочка до: 07.08.2025; тип відстрочки: відстрочка від мобілізації до (07.08.2025), (п.13 ч.1 ст.23) які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю /а.с. 24-29/.
В межах спірних правовідносин ключовим є питання наявності обов'язку у ІНФОРМАЦІЯ_8 продовжити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації для ОСОБА_1 після 07.08.2025 автоматично без подання відповідної заяви.
Абзацами 10, 11, 12, 13 пункту 60 Порядку №560 (у редакції, чинній на час закінчення дії відстрочки позивача 07.08.2025) передбачено, що у разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаному продовжується, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надана (оформлена) відповідно до пунктів 57-58-1 цього Порядку, у разі продовження строку проведення мобілізації продовжується районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки без повторного надання військовозобов'язаним документів, що підтверджують право на відстрочку, за наявності у нього законних підстав на відстрочку (відповідно до раніше поданих військовозобов'язаним документів для оформлення відстрочки) на строк, установлений Указом Президента України про продовження строку проведення мобілізації, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави для відстрочки, шляхом внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про зміну дати закінчення дії відстрочки.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надана (оформлена) відповідно до пункту 59 цього Порядку, у разі продовження строку проведення мобілізації продовжується за допомогою застосування електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних на строк, установлений Указом Президента України про продовження строку проведення мобілізації, але не більш як до настання обставин, за яких військовозобов'язаний втрачає законні підстави для відстрочки.
Перевірка підстав у військовозобов'язаного щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (крім випадків, коли відстрочка від призову оформляється та надається автоматично відповідно до пункту 59 цього Порядку) здійснюється посадовими особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) відповідно до їх функціональних обов'язків за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних.
Відповідно до абзацу 14 пункту 60 Порядку №560 (у редакції, чинній на час закінчення дії відстрочки позивача 07.08.2025) перевірка підстав у військовозобов'язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюється протягом п'яти днів у разі:
подання військовозобов'язаним заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
видання указу Президента України про проведення мобілізації (продовження строку проведення мобілізації);
надходження звернення органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування;
отримання офіційної інформації (повідомлення) про втрату особою законних підстав для відстрочки.
У спірному випадку відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не була надана (оформлена) відповідачем відповідно до пункту 59 Порядку №560, тобто автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов'язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Тому у спірному випадку вона не може продовжуватися за допомогою застосування електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних на строк, установлений Указом Президента України про продовження строку проведення мобілізації, але не більш як до настання обставин, за яких військовозобов'язаний втрачає законні підстави для відстрочки.
Перевірка підстав у військовозобов'язаного щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період має здійснюватися у спірному випадку посадовими особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до їх функціональних обов'язків, зокрема, за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних.
Однак, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів не містить всіх даних, що є необхідними для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII, оскільки у такому випадку в силу приписів Додатку №5 до Порядку №560 документами, що підтверджують право на відстрочку є: для батьків військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи або батьків дружини (чоловіка) військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи - один із таких документів, що підтверджує інвалідність: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; заява за формою згідно з додатком 15 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання; для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження); для військовозобов'язаного, який має одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження дружини (чоловіка) та свідоцтво про шлюб); для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов'язаними та зобов'язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту) або відбування покарання покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у ІНФОРМАЦІЯ_1 не виникло обов'язку продовження відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації для ОСОБА_1 після 07.08.2025 без подання відповідної заяви ОСОБА_1 .
Законодавством України також не встановлено обов'язку ТЦК та СП продовжувати відстрочку особі за адвокатським запитом представника військовозобов'язаного у спосіб надання відповіді на адвокатський запит.
Крім того, позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження вручення відповідачу ІНФОРМАЦІЯ_5 адвокатського запиту від 15.08.2025.
Позивач ОСОБА_1 у позові пояснив, що подав заяву від 01.08.2025, у якій просив оформити йому в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" №3543-XII від 21.10.1993 (далі Закон №3543-XII) /а.с. 9-10/, що була отримана відповідачем 04.08.2025, на підтвердження чого позивач надав до суду зворотне повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення /а.с. 40/.
Зі змісту заяви вбачається, що до заяви було додано: 1) копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 /а.с. 11-13/; 2) копію довідки про присвоєння ОСОБА_1 ідентифікаційного номеру /а.с. 14/; 3) копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 /а.с. 15/; копію паспорта громадянина України ОСОБА_2 /а.с. 16-19/; 4) копію картки фізичної особи-платника податків ОСОБА_2 /а.с. 20/; 5) копію пенсійного посвідчення ОСОБА_2 /а.с. 21/; 6) копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0475274 /а.с. 22-23/; 7) розширені дані з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 , сформовані 20.07.2025 /а.с. 24-29/; 8) довідку ІНФОРМАЦІЯ_1 №14109 від 15 липня 2025 року про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період /а.с. 30/.
Поряд з цим, як правильно зазначив суд першої інстанції, у порушення вимог пункту 60 Порядку №560 Комісією з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, при ІНФОРМАЦІЯ_5 не розглянуто заяву ОСОБА_1 від 01 серпня 2025 року про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період у спосіб, встановлений законодавством України, та не прийнято жодного рішення з числа тих, які Комісія повинна була ухвалити відповідно до приписів пункту 60 Порядку №560.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідачами не надано до суду належних та допустимих доказів розгляду заяви ОСОБА_1 від 01 серпня 2025 року про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та доказів ухвалення за результатами її розгляду рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, оформленого протоколом, хоча ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року було витребувано від відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема, засвідчену належним чином копію рішення, прийнятого Комісією з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_5 за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 01 серпня 2025 року (у разі наявності такого), та докази на підтвердження повідомлення ОСОБА_1 про прийняте рішення.
Разом з цим, лист ІНФОРМАЦІЯ_8 №6/13242 від 21.08.2025 /а.с. 65/ за своєю формою не відповідає письмовому повідомленню із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7 до Порядку №560 та не може сприйматися судом як повідомлення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки заява ОСОБА_1 від 01 серпня 2025 року у встановленому законом порядку не вирішена Комісією з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зазначена вище бездіяльність є порушенням прав позивача на розгляд суб'єктом владних повноважень його заяви у встановленому законодавством порядку, що потребує судового захисту.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
Суд враховує, що поняття дискреційних повноважень, що наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Стосовно дискреційних повноважень, колегія суддів зазначає, що такими є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може". У такому випадку суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.
Такий спосіб захисту, як зобов'язання прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи. Зміст вимог адміністративного позову, як і, відповідно, зміст постанови, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.
У спірному випадку, судом встановлено, що Комісія з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_5 не розглянула заяву ОСОБА_1 від 01 серпня 2025 року про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період і не ухвалила з цього приводу рішення, оформленого протоколом, про надання або про відмову у наданні відстрочки.
Враховуючи встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовано спірні правовідносини, з урахуванням частини 2 статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно дійшов висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог, визнати протиправною бездіяльність Комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка полягає у не розгляді заяви ОСОБА_1 від 01 серпня 2025 року про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та зобов'язати Комісію з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_5 розглянути заяву ОСОБА_1 від 01 серпня 2025 року про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Обраний у справі судом спосіб захисту порушеного права відповідає вимогам справедливості та забезпечить ефективне поновлення порушеного права позивача з урахуванням обставин цієї справи.
Таким чином, переглянувши рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах вимог та доводів апеляційної скарги позивача, у відповідності до частини 1 статті 308 КАС України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в оскаржуваній позивачем частині.
Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення, в оскаржуваній позивачем частині, з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
З урахуванням того, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, колегія суддів вважає, що відсутні в розумінні статті 139 КАС України правові підстави для розподілу судових витрат по даній справі.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.12.2025 по справі № 440/11677/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя М.О. Семененко
Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий