Справа № 560/1122/26
іменем України
24 березня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими розпорядженнями з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військової частини НОМЕР_1 , включеної до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави за період з 16.09.2025 по 30.09.2025, з 01.10.2025 по 31.10.2025, з 01.11.2025 по 30.11.2025.
В обґрунтування позову посилається на те, що раніше йому виплачувалась додаткова винагорода за виконання бойових (спеціальних) завдань відповідно до бойових наказів (розпоряджень) у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань, а також за інтенсивну підготовку для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави. Водночас, у спірний період додаткова винагорода у встановлені законодавством України строки виплачена не була.
У відзиві військова частина НОМЕР_1 просить відмовити у задоволенні позову. Посилається на рішення Міністра оборони України, прийняте за результатами клопотання Головнокомандувача Збройних Сил України, відповідно до якого з 01.07.2025 термін «інтенсивна підготовка» віднесено до колективної підготовки. Оскільки Порядком №260 не передбачено виплату додаткової винагороди за виконання таких завдань, її нарахування та виплату у спірні періоди було призупинено. Крім того, виплати здійснюються виключно в межах бюджетних асигнувань, які на відповідні періоди були відсутні.
У відповіді на відзив позивач заперечує щодо доводів відповідача.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.
ОСОБА_1 1999 року народження проходить військову службу у Збройних Силах України. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 02 травня 2024 №125 його призначено на посаду офіцера відділення оперативного планування військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 12.02.2024 №1дск військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 залучаються до виконання бойових (спеціальних) завдань з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави.
За виконання бойових (спеціальних) завдань військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 виплачується додаткова винагорода, передбачена пунктом 2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 №260, відповідно до якого на період дії воєнного стану військовослужбовцям виплачується додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 №168 у розмірі 30 000 гривень військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) з інтенсивної підготовки.
У грудні 2025 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою (вх. № 12654/р від 29.12.2025) щодо виплати йому додаткової винагороди у розмірі 30 000 гривень за виконання ним у вересні, жовтні та листопаді 2025 бойових (спеціальних) завдань та надання підтверджуючих документів.
Листом від 12.01.2026 №2367Вих36ВГ/46 військова частина НОМЕР_1 повідомила, що виконання позивачем вказаних бойових (спеціальних) завдань підтверджується бойовим розпорядженням Головнокомандувача Збройних Сил України від 07.02.2024 №1308, бойовим розпорядженням командира військової частини НОМЕР_1 від 12.02.2024 №1дск, записами у журналі бойових дій та рапортом начальника відділення оперативного планування, що відповідає вимогам п. 4 розділу XXXIV Порядку №260. У наданні витягів із зазначених документів відмовлено у зв'язку з наявністю у них інформації з обмеженим доступом. Також відповідач відмовив у виплаті додаткової винагороди, посилаючись на те, що військова частина НОМЕР_1 включена до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України та здійснює інтенсивну підготовку військових фахівців. Відповідач послався на телеграму начальника штабу - заступника командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 15.07.2025 №116/14/66296 та рішення Міністра оборони України від 14.07.2025 №34483/з/1, якими змінений підхід до тлумачення поняття «інтенсивна підготовка» та визначено застосування такого підходу з 01.07.2025.
Судом встановлено, що з моменту призначення на посаду по червень 2025 позивачу виплачувалась додаткова винагорода у розмірі 30000 грн. пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань. З липня 2025 її виплату припинено.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи і доказів, у періоди з 16.09.2025 по 30.09.2025, з 01.10.2025 по 31.10.2025 та з 01.11.2025 по 30.11.2025 позивач продовжував виконувати бойові (спеціальні) завдання, що відповідачем не заперечується та підтверджується наявними у справі доказами.
Надаючи оцінку спірним відносинам, суд виходить з такого.
Статтею 9 частинами 1-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 №2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, а також інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, включно з підвищенням посадового окладу, надбавками, доплатами, винагородами, які мають постійний характер, преміями, а також одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Воно підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно зі статтею 9 частиною 4 абзацами 1 та 2 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби та стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, а також керівниками розвідувальних органів України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 №64 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України постановлено ввести воєнний стан з 24 лютого 2022 строком на 30 діб, який надалі продовжувався іншими указами та триває станом на цей час.
Стаття 9-2 Закону №2011-XII передбачає, що під час дії воєнного стану військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» установлено, що на період дії воєнного стану для військовослужбовців передбачена виплата додаткової винагороди. Військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період дії воєнного стану для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30 000 гривень пропорційно часу виконання таких завдань.
Міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди, особливості виплати винагород за особливості проходження служби під час воєнного стану, а також перелік бойових (спеціальних) завдань та заходів для здійснення таких виплат.
Механізм і умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260. Пунктом 2 розділу І Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення включає щомісячні основні види, щомісячні додаткові види та одноразові додаткові види грошового забезпечення. Підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів є накази про призначення на посаду, зарахування до списків особового складу, про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення, присвоєння військових звань, грошовий атестат або довідка про грошові виплати.
Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану врегульовані розділом XXXIV Порядку №260. На період дії воєнного стану виплачується додаткова винагорода згідно з Постановою №168 у розмірі 30 000 грн. військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) пропорційно часу виконання цих завдань.
Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців здійснюється на підставі бойового наказу, журналу бойових дій, рапорту командира підрозділу або інших документів, передбачених Порядком №260.
Судом встановлено, що позивач мав право на виплату додаткової винагороди за виконання бойових (спеціальних) завдань з інтенсивної підготовки у складі військової частини, включеної до резерву Головнокомандувача Збройних Сил України. Виплата додаткової винагороди відбувалась до червня 2025 включно, що підтверджується довідкою про заробітну плату №410/ФЕС від 10.01.2026. У липні 2025 відповідач припинив її виплату з причин неоднозначного розуміння терміну «інтенсивна підготовка».
Суд виходить з того, що виплата пов'язується насамперед не з відповідною класифікацією (“інтенсивна підготовка», “колективна підготовка»), а з фактичним характером виконуваних завдань і їх документальним підтвердженням (бойові накази, розпорядження тощо)
Отже, визначальним критерієм для виплати додаткової винагороди є фактичне виконання військовослужбовцем завдань, передбачених вказаною постановою, що підтверджується відповідними бойовими наказами (розпорядженнями), а не формальне найменування виду діяльності чи її віднесення до тієї чи іншої категорії внутрішніми актами.
Наявними доказами підтверджується, що позивач виконував завдання згідно з бойовими наказами у складі військової частини, включеної до резерву Головнокомандувача Збройних Сил України, з метою підготовки до ведення бойових дій, що за своїм змістом є складовою забезпечення обороноздатності держави в умовах збройної агресії.
Посилання відповідача на рішення Міністра оборони України щодо віднесення з 01.07.2025 терміну «інтенсивна підготовка» до «колективної підготовки» суд оцінює критично з огляду на те, що таке рішення є внутрішнім відомчим актом, який не є нормативно-правовим актом вищої юридичної сили, що може змінювати чи звужувати обсяг прав і гарантій, встановлених актами Кабінету Міністрів України.
Крім того, сама по собі зміна класифікації виду підготовки не змінює фактичного змісту виконуваних позивачем завдань, які здійснювались на підставі бойових наказів, що виключає можливість ототожнення таких завдань із звичайною навчальною чи плановою підготовкою, яка не пов'язана із забезпеченням ведення бойових дій.
Доводи відповідача щодо відсутності бюджетних асигнувань на виплату додаткової винагороди суд відхиляє як безпідставні, оскільки фінансування видатків не впливає на наявність у особи права на отримання встановлених державою виплат та не може бути підставою для невиконання обов'язків суб'єктом владних повноважень (постанови Верховного Суду від 21.12.2023 у справі №200/193/23 та від 21.11.2018 у справі №824/166/15-а)
Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що невиплата позивачу додаткової винагороди у спірні періоди є протиправною бездіяльністю відповідача, яка порушує гарантоване державою право на належне грошове забезпечення.
У зв'язку з цим, належним способом захисту порушеного права є зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди у розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України. №168 пропорційно часу виконання відповідних завдань у спірні періоди ( з 16.09.2025 по 30.09.2025, з 01.10.2025 по 31.10.2025, з 01.11.2025 по 30.11.2025) З огляду на зазначене, позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов задоволити.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 30000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими розпорядженнями з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військової частини НОМЕР_1 , включеної до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави, за періоди з 16.09.2025 по 30.09.2025, з 01.10.2025 по 31.10.2025, з 01.11.2025 по 30.11.2025.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 30 000 грн. (тридцять тисяч гривень) у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими розпорядженнями з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військової частини НОМЕР_1 , включеної до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави, за періоди з 16.09.2025 по 30.09.2025, з 01.10.2025 по 31.10.2025, з 01.11.2025 по 30.11.2025.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 24 березня 2026 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )
Головуючий суддя І.С. Козачок