Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
25 березня 2026 року Справа № 520/2478/25
Харківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Пасечнік О.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Харкові заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 по справі № 520/2478/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивач із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 по справі № 520/2478/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, в якій просить суд:
1. Встановити судовий контроль за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/2478/25 від 09.04.2025 року, а саме зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/2478/25 від 09.04.2025 року.
2. Здійснити інші дії, які входять у повноваження суду, для забезпечення контролю виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/2478/25 від 09.04.2025 року, яке набрало законної сили.
В обгрунтування заяви зазначено, що судовим рішенням у справі № 520/2478/25 було встановлено незаконність попередньої відмови, визначено обов'язок Пенсійного фонду Львівської області розглянути заяву з урахуванням висновків суду. Натомість посадові особи Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області свідомо не виконали правові висновки суду та повторно відмовили у задоволенні заяви з нових, не передбачених законом підстав. Такі дії свідчать не про помилку у застосуванні норм права, а про умисне ігнорування обов'язковості судового рішення, що прямо підпадає під ознаки складу злочину, передбаченого статтею 382 КК України.
Представником відповідача надано заперечення та зазначено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області вжито всіх необхідних заходів щодо належного виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 у справі №520/2478/25 в межах компетенції та покладених судом зобов'язань, що в свою чергу свідчить про відсутність у Головного управління створення перешкод чи наміру на ухилення від виконання рішення суду у цій справі.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 року по справі № 520/2478/25, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2025, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області № 963280109676 від 30.10.2023 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , відповідно до заяви № 10707 від 25.10.2023.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 № 10707 від 25.10.2023 з урахуванням висновків суду у цій справі.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Судом встановлено, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 року по справі № 520/2478/25 набрало законної сили.
Відповідно до абзацу першого ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення (абзац другий цієї ж норми).
Згідно частини першої та другої статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Верховний Суд у постанові від 11.06.2020 у справі №640/13988/19 висловив таку правову позицію, відповідно до якої адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. При цьому, встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду.
Суд зазначає, що метою застосування до суб'єкта владних повноважень судового контролю за виконанням рішення суду є дисциплінування боржників з метою своєчасного, якісного та належного виконання рішення суду, що набрало законної сили.
Водночас, з аналізу викладених норм вбачається, що оскільки предметом розгляду даного спору не є обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг, зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі "Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy)". Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі "Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovakia)", № 2132/02, пп. 24-27 від 13.06.2006, пп. 18 рішення у справі "Ліпісвіцька проти України" №11944/05 від 12.05.2011).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України", №29439/02, від 26.04.2005, та у справі "Крищук проти України", №1811/06, від 19.02.2009).
Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України Про виконавче провадження. Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.
Відтак, необхідно встановити наявність підстав для покладення (в порядку частини першої статті 382 КАС України) на відповідача як суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов'язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у цій справі.
Суд зазначає, що предметом позову в даній справі - є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області № 963280109676 від 30.10.2023 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , відповідно до заяви № 10707 від 25.10.2023. Зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 № 10707 від 25.10.2023 з урахуванням висновків суду у цій справі.
При цьому, суд зазначає, що фактично позивач не згодний з Рішенням від 27.10.2025 року № 963280109676 про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , в той же час вказане рішення не було предметом розгляду по справі № 520/2478/25.
Вказане свідчить, що між сторонами виник новий спір, який стосується правомірності Рішення від 27.10.2025 року № 963280109676 про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Суд зазначає, що у випадку незгоди позивача із повторним розглядом заяви ОСОБА_1 № 10707 від 25.10.2023, останній не позбавлений права на звернення до суду із відповідним позовом у встановленому законодавством порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що відповідачем не виконано судове рішення у цій справі, та, як наслідок відсутні підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Керуючись ст.ст.4, 229, 248, 293, 294, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 по справі № 520/2478/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Пасечнік О.В.