Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
25 березня 2026 р. № 520/21646/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 07 травня 2025 року №04236524021.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 07 травня 2025 року №04236724021.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 07 травня 2025 року №04235124021.
4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 07 травня 2025 року №04233624021.
5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 07 травня 2025 року №04235524021.
В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 07 травня 2025 року №04236524021; №04236724021; №04235124021; №04233624021; №04235524021 є протиправними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, місто Харків у період з 24.02.2022 по 15.09.2022 належало до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час є територією можливих бойових дій.
З огляду на здійснення діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах можливого ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, розгляд справи було відтерміновано.
Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді у щорічній відпустці та на навчанні.
Представником відповідача 05.09.2025 надано відзив на позовну заяву, в якому він просить в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі, та зазначає, що оскаржувані позивачем податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві є такими, що винесено в межах чинного законодавства України, а тому не підлягає скасуванню.
08.09.2025 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача заперечував проти доводів відповідача викладених у відзиві на позовну заяву, та зазначив про їх необгрунтованість. Позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 22.10.2025 витребувано у Головного управління ДПС у м. Києві податкову інформацію (з офіційним українським перекладом), отриману від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії у порядку, передбаченому Конвенцією між Україною та Великобританією про уникнення подвійного оподаткування (ст. 74, п.п. 83.1.2 п. 83.1 ПКУ), що стала підставою для винесення наказу ГУ ДПС у м. Києві від 19.02.2025 року № 1190-п.
30.10.2025 року від представника відповідача надійшло клопотання про продовження строку для виконання вимог ухвали суду по справі №520/21646/25.
31.12.2025 року від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме нотаріально засвідченого перекладу інформації, отриманої від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії щодо доходів фізичних осіб - резидентів України від компанії «Fenix International Ltd» за 2020- 2022 роки.
15.01.2026 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких позовні вимоги також підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що позивач - фізична особа - платник податків ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 .
19 лютого 2025 року Головним управління ДПС у м. Києвіна підставі наказу № 1190-п від року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача - ОСОБА_1 . Підставою для проведення перевірки стала податкова інформація, отримана від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії листом ДПС України від 02.10.2024р. № 27331/7/99-00-24-04-03-07, щодо одержання позивачем доходів від британського суб'єкта господарювання «Fenix International Ltd» (платформа OnlyFans) у 2020-2022 роках у сумі 15 149 доларів США. Перед початком перевірки, ГУ ДПС у м. Києві направило позивачу запит від 10.10.2024 № 36855/Ж12/26-15-24-01-17-08 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо отриманого доходу.
За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки відповідачем було складено Акт № 30219/Ж5/26-15-24-02-01/3595508946 від 08 квітня 2025 року, у якому зафіксовано порушення позивачем податкового законодавства, зокрема, неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2022 рік, незадекларований іноземний дохід у сумі 553 977,72 грн, що призвело до заниження зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб на 99 715,99 грн та військового збору на 8 309,67 грн, а також ненадання відповідей на запит та документів до перевірки.
На підставі висновків Акта перевірки, Головним управлінням ДПС у м. Києві 07 травня 2025 року прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення:
№04236524021, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДФО на 99 715,99 грн та застосовано штраф у розмірі 24 929,00 грн;
№04236724021, яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на 8 309,67 грн та застосовано штраф у розмірі 2 077,42 грн;
№04235124021, яким застосовано штраф у розмірі 8 000,00 грн за ненадання інформації на запит;
№04233624021, яким застосовано штраф у розмірі 1 020,00 грн за незабезпечення зберігання та ненадання документів;
№04235524021, яким застосовано штраф у розмірі 340,00 грн за неподання податкової декларації.
Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
??Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов?язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов?язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов?язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:
78.1.1. отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов?язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;
78.1.2. платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом;
78.1.3. платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом;
78.1.4. виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;
78.1.5. платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному пунктом 86.7 статті 86 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об?єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.
При цьому абзацом четвертим підрозділу 1 розділу I Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок, затверджених наказом Державної податкової служби України від 25.02.2021р. № 244 визначено, що акт (довідка) перевірки (разом із додатками) має містити вичерпну інформацію щодо відпрацювання конкретних ризиків у діяльності платника податків із посиланням на фактично перевірені відповідні документи бухгалтерського обліку, первинні документи тощо за відповідний звітний період.
Суд зазначає, що відповідно до відомостей, наведених в Акті перевірки від 08 квітня 2025 року № 30219/Ж5/26-15-24-02-01/3595508946 податковим органом встановлено, що листом ДПС України від 02.10.2024р. № 27331/7/99-00-24-04-03-07 надійшла інформація, надана компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, про отримання фізичною особою платником податків ОСОБА_1 у період з 01.01.2020р. по 31.12.2022р іноземних доходів від британського суб?єкта господарювання “Fenix International LTD» за створення контенту у сумі 15 149 доларів США, дохід в гривневому еквіваленті у загальній сумі 553 977,72 грн, при цьому декларацію не подано, ПДФО та військовий збір з суми отриманого доходу не нараховано та не сплачено.
Так, за змістом цього листа, ДПС України надсилає Головним управлінням ДПС в областях та м. Києві “інформацію, надану компетентним органом Сполученого королівства Великої Британії та Північної Ірландії стосовно одержання доходів фізичними особами резидентами України», така інформація наведена у додатку № 1 до цього листа окремо для кожного територіального органу ДПС.
Як встановлено судом, вказаний додаток № 1 до листа ДПС України (як інформація, надана компетентним органом іноземної держави) відсутній у переліку документів, які досліджувались ГУ ДПС у м. Києві під час проведення перевірки позивача (ані Акт перевірки від 08 квітня 2025 року № 30219/Ж5/26-15-24-02-01/3595508946, ані інші матеріали перевірки не містять жодної вказівки на дослідження цього додатку № 1 та відомостей, які в ньому відображені).
Водночас, як вбачається з Акта перевірки від 08 квітня 2025 року № 30219/Ж5/26-15-24-02-01/3595508946, під час проведення перевірки контролюючим органом було використано наступні документи: відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків щодо сум отриманих доходів за період з 01.01.2020 по 31.12.2022; відомості з реєстру територіальної громади міста Києва щодо місця проживання позивача; лист ДПС України від 02.10.2024 №27331/7/99-00-24-04-03-07, згідно з яким доведено інформацію, отриману від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії щодо отримання доходів фізичними особами -резидентами України від британського суб'єкта господарювання “Fenix International Ltd»; а також запит до позивача від 10.10.2024 №36855/Ж12/26-15-24-02-08 про надання пояснень та їх документального підтвердження.
Разом з тим, серед документів, які відповідно до Акта перевірки були використані контролюючим органом під час її проведення, відсутній додаток №1 до листа ДПС України від 02.10.2024 №27331/7/99-00-24-04-03-07, у якому, як зазначено у самому листі, міститься безпосередня інформація, надана компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії щодо конкретних фізичних осіб - резидентів України та сум отриманих ними доходів.
Як встановлено судом під час розгляду справи, зазначений додаток був наданий відповідачем до суду лише на виконання ухвали суду про витребування доказів, при цьому матеріали справи свідчать, що для його отримання Головним управлінням ДПС у м. Києві було направлено відповідний запит до ДПС України.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки контролюючим органом фактично було використано лише лист ДПС України, тоді як безпосередня податкова інформація, отримана від компетентного органу іноземної держави, яка міститься у додатку до цього листа, під час перевірки не досліджувалась.
За таких обставин висновки контролюючого органу щодо отримання позивачем іноземних доходів від компанії “Fenix International Ltd» у перевіряємому періоді зроблено без дослідження первинної податкової інформації, що стала підставою для призначення.
Суд зазначає, що вказаним листом ДПС України було надано вказівку ГУ ДПС відпрацювати надіслану інформацію, вжити заходів щодо перевірки фактів порушення податкового законодавства та проінформувати ДПС України, що свідчить, що в самому листі міститься вказівка на обов?язок ГУ ДПС встановити/підтвердити можливі факти порушення, а не вказівка на використання цього листа в якості джерела інформації та документа, який підтверджує факт порушення.
В ході розгляду справи представником відповідача не було надано жодного доказу, що ГУ ДПС у м. Києвіі під час проведення перевірки вживалися заходи щодо встановлення факту отримання позивачем доходів від британського суб?єкта господарювання “Fenix lnternational Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans та сум цих доходів.
Окрім інформації з листа ДПС України (яка надана для вжиття заходів з перевірки, а не як встановлений факт), Акт перевірки від 08 квітня 2025 року№ 30219/Ж5/26-15-24-02-01/3595508946 та інші матеріали перевірки не містять посилань на документи про фінансову діяльність позивача, документи, що підтверджують отримані нею доходи, та іншу інформацію, що може слугувати підставою до обчислення податків, зборів, платежів, та з якої б достовірно вбачалося порушення Позивачем вимог податкового законодавства.
Вказане є підставою для висновку, що контролюючим органом не були використані жодні інші документи (матеріали справи не містять таких доказів) про фінансово-господарську діяльність позивача, отримані нею доходи і видатки, чи іншу інформацію, що може слугувати підставою до обчислення податків, зборів, платежів, та з якої б достовірно вбачалося порушення позивачем вимог податкового законодавства (виписки банку, договори про надання послуг тощо).
В даному контексті слід також заначити, що відповідно до п. 5 розділу II Порядку № 727 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об?єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов?язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб?єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджує наявність зазначених фактів.
В силу пп. 10 п. 3 розділу III Порядку № 727 акт документальної (в тому числі позапланової) перевірки повинен містити, зокрема, інформацію про документи, які використані при перевірці.
За приписами пп. 2 п. 4 розділу III Порядку № 727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно, зокрема, зазначити в акті докази, що підтверджують наявність факту порушення.
В даному випадку, відповідач визначив дохід позивача виключно на підставі листа ДПС України № 27331/7/99-00-24-04-03-07 від 02.10.2024, відомості з якого він визнав достатніми для висновку про те, що позивач отримувала доходи від британського суб?єкта господарювання “Fenix International Ltd» за 2020-2022.
Разом з тим, вказаний лист ДПС України не є первинним документом в розумінні норм ПК України а є засобом листування між ДПС України та Головним управлінням ДПС у Черкаській області.
Суд наголошує, що відповідно до норм Податкового кодексу України податкова інформація є одним із джерел інформації, яке податкові органи можуть використовувати для здійснення своїх повноважень та функцій. При цьому, податкова інформація має бути підтверджена належними і допустимими доказами, зокрема, документами бухгалтерського і податкового обліку платника податку, його контрагента. Такі документи мають відображати зміст (суть) відносин між учасниками господарських операцій. Тобто узагальнена податкова інформація не є першоджерелом, а тому лише її наявність в розпорядженні податкового органу не є доказом недотримання платником вимог податкового законодавства. Отримана відповідачем податкова інформація повинна оцінюватися у співвідношенні з первинною документацією. Така інформація носить виключно інформативний характер та сама по собі, окремо від інших доказів або за їх відсутності, не доводить податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.
Такої позиції дотримується Верховний суд, зокрема, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.05.2024р. по справі № 804/4684/17 та від 10.04.2025 по справі № 160/25215/23.
Обґрунтовуючи правомірності висновку про одержання ОСОБА_1 доходів у сумі 15 149 доларів США від британського суб?єкта господарювання “Fenix International Ltd» ГУ ДПС у м. Києві у відзиві на позовну заяву посилається на те, що ОСОБА_1 в порушення п. 85.2. ст. 85 ПК України не надала інформацію на запит від 10.10.2024 № 36855/Ж12/26-15-24-01-17-08, про що складено Акт ненадання документів від 26.03.2025 № 2990/Ж6/26-15-24-02-01.
Вказані твердження суд сприймає критично та зазначає, що статтею 85 ПК регламентовано порядок надання платником податку документів безпосередньо під час проведення перевірки.
Так, пунктом 85.2. ПК прямо передбачено, що обов?язок платника податків надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов?язані з предметом перевірки, виникає у платника податків тільки після початку перевірки.
При цьому, запит ГУ ДПС у м. Києві складений 10.10.2024, тобто не під час перевірки, а відповідно - не в порядку ст. 85 ПК України.
Натомість право на складання запиту поза перевіркою (до початку перевірки) надано контролюючому органу окремо - приписами п. 73.3. ст. 73 ПК України, водночас ненадання відповіді на запит контролюючого органу, складеного в порядку п. 73.3. ст. 73 ПК України, є лише підставою для призначення відповідної документальної позапланової перевірки (п. 78.1.1. ст. 78 ПК України), а не для висновків про одержання доходу та про порушення вимог податкового законодавства.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, додаток №1 до листа ДПС України від 02.10.2024 №27331/7/99-00-24-04-03-07, що містить інформацію, отриману від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, не був використаний ГУ ДПС у м. Києві під час проведення перевірки та не зазначений у переліку документів, на підставі яких контролюючим органом сформовано висновки акта перевірки.
Як встановлено судом, зазначений документ був наданий відповідачем до матеріалів справи лише на виконання ухвали суду про витребування доказів. При цьому ГУ ДПС у м. Києві отримало його шляхом направлення відповідного запиту до ДПС України вже після виникнення спірних правовідносин та складання акта перевірки. Вказані обставини свідчать про те, що на момент проведення перевірки та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач фактично не володів зазначеним документом та не використовував його як джерело податкової інформації.
Разом з тим, дослідивши наданий відповідачем на виконання ухвали суду нотаріально засвідчений переклад інформації, отриманої від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії (додаток №1), суд погоджується з доводами позивача про відсутність у ньому персональних ідентифікуючих даних, які б дозволяли однозначно встановити, що наведена інформація стосується саме фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 .
Зокрема, у відповідних колонках “Account Tax Identification Number», “Account Social Insurance Number» та “IBAN» відсутні будь-які відомості, а поля заповнені значенням “0». Крім того, у колонці “Account Legal Address_01» зазначено адресу “Zdolbunivska Kyiv», яка не відповідає зареєстрованому місцю проживання та податковій адресі позивача (Харківська область, с. Пасіки, вул. Майбороди, 3).
Відповідно до статті 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Згідно з пунктом 63.6 статті 63 Податкового кодексу України облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами, зокрема за реєстраційним номером облікової картки платника податків - фізичної особи (РНОКПП).
Суд наголошує, що у наданому контролюючим органом додатку №1 повністю відсутній реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача, а також будь-які інші унікальні ідентифікуючі дані, зокрема паспортні реквізити, банківські рахунки чи інші персональні ідентифікатори. Відсутність таких відомостей не дає можливості достовірно встановити, що зазначена у документі інформація стосується саме позивача як власника відповідного облікового запису та фактичного отримувача доходу.
За таких обставин надані відповідачем матеріали мають узагальнений та знеособлений характер, не дозволяють ототожнити наведені фінансові показники з конкретною фізичною особою та не можуть вважатися належною і достатньою податковою інформацією для беззаперечного підтвердження факту отримання доходів саме позивачем, які підлягали б обов'язковому декларуванню.
Отже, висновки контролюючого органу щодо отримання позивачем доходів від компанії Fenix International Ltd на платформі OnlyFans у 2020-2022 роках ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені належними і допустимими доказами. Будь-які сумніви щодо належності відповідної податкової інформації конкретній особі не можуть тлумачитися на користь контролюючого органу та покладатися в основу рішення про визначення податкових зобов'язань і застосування фінансової відповідальності.
Аналіз положень чинного податкового законодавства, яке регулює спірні правовідносини, а також дослідження матеріалів справи дає суду підстави дійти висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню як такі, що прийняті за результатами перевірки, що призначена та проведена за відсутністю правових підстав та на підставі даних, отриманих у невстановлених спосіб, тобто з порушенням встановленого законом порядку.
В свою чергу, протиправні дії не можуть зумовлювати настання правомірних наслідків. Вказана позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом та відповідає доктрині під умовною назвою "плоди отруйного дерева", сформульованій Європейським судом з прав людини у справах "Гефген проти Німеччини", "Нечипорук і Йонкало проти України", "Яременко проти України", відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж.
Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що оскаржувані позивачем податкові-повідомлення рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 07 травня 2025 року №04236524021; від 07 травня 2025 року №04236724021; від 07 травня 2025 року №04235124021; від 07 травня 2025 року №04233624021; від 07 травня 2025 року №04235524021 є протиправними та такими, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а також підлягають скасуванню.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов?язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з?ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 07 травня 2025 року №04236524021.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 07 травня 2025 року №04236724021.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 07 травня 2025 року №04235124021.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 07 травня 2025 року №04233624021.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 07 травня 2025 року №04235524021.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1155 (одна тисяча сто пятдесят пять) грн. 15 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Спірідонов М.О.