24 березня 2026 р. № 400/10436/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , ,
до відповідачівДепартаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, , Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; скасування рішення від 27.03.2025 № 1451426584-2025-1,
26 вересня 2025 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради про:
скасування рішення Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради від 27.03.2025 № 1451426584-2025-1 про призначення допомоги переміщеним особам;
визнання протиправною бездіяльність Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради щодо призначення і виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам;
зобов'язання Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради нарахувати і виплатити допомогу на проживання позивачці та двом її малолітнім дітям, починаючи з березня 2025 року на наступний шестимісячний період.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 27.03.2025 вона звернулась до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради із заявою про нарахування їй та її двом малолітнім дітям виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до пункту 132 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2023 № 709) (далі - Порядок № 332), за період з березня по серпень 2025 року. Однак, рішенням Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради від 27.03.2025 № 1451426584-2025-1 їй відмовлено у задоволенні її вищенаведеної заяви. На думку позивачки, вказане рішення є протиправним, оскільки вона та її діти є самостійними суб'єктами даних правовідносин та мають спеціальний статус «внутрішньо переміщена особа», а тому Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради зобов'язаний був призначити їм допомогу на проживання внутрішньо переміщеним.
У відзиві на позовну заяву від 24.10.2025 Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради заперечив проти позову і просив у його задоволені відмовити. Відзив умотивовано тим, що, враховуючи Державної податкової служби України і Пенсійного фонду України за період з 01.10.2024 по 31.12.2024 (за квартал, що передував місяцю зверненню позивачки), середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача допомоги сім'ї позивачки становив 15769,92 грн, що перевищує чотири розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (9444,00 грн).
10.11.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області подало відзив на позовну заяву, в якому просило у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі. Відповідач закцентував увагу на тому, що постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2025 № 765 «Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України» не передбачено здійснення органами Пенсійного фонду України перевірки правильності прийнятих до 01.07.2025 органами соціального захисту населення рішень про відмову в призначенні державних соціальних допомог. Станом на 01.07.2025 за електронною обліковою карткою позивачки № 1451426584 в Єдиній інформаційній системі соціальної сфери відсутнє чинне рішення про призначення позивачці державної соціальної допомоги. Починаючи з 01.07.2025 заяв позивачки про призначення державних соціальних допомог до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області не надходили.
У відповіді на відзив від 12.11.2025 позивачка підтримала свої позовні вимоги, додатково звернувши увагу на те, що спір між сторонами виник внаслідок непризначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, а саме: їй та її дітям. При обрахунку середньомісячного сукупного доходу сім'ї Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради врахував доходи її чоловіка, згоду на оброку персональних даних якого відповідачу ніхто не надавав. З незрозумілих причин при нарахуванні доходів її чоловіка, йому не нараховувалась допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам. У діях Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради відсутня логіка, так як для обрахунку загального доходу він включає доходи її чоловіка, який теж є внутрішньо переміщеною особою, а нарахування йому допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам має нараховувати та установа, в якій він знаходиться на обліку, тобто у м. Києві. Тому позивачка переконана, що і включати доходи її чоловіка для обрахунку загального доходу отримувачів допомоги зареєстрованих Департаментом праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради відсутні, тим паче що згода на отримання інформації про доходи її чоловіка у відповідача відсутні.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ, ЗАЯВИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
01.10.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху та про встановлення позивачці десятиденного строку з дня вручення цієї ухвали для подання до суду достатні та належні докази наявності обставин щодо відсутності коштів на оплату судового збору або документа про сплату судового збору.
10.10.2025 позивачка подала до суду платіжну інструкцію від 09.10.2025 № 2.346519161.1 про сплату судового збору в розмірі 968,96 гривні.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 відкрито провадження в адміністративній справі № 400/10436/25 та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
14.10.2025 Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради подав клопотання про залучення до участі у справі Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області як відповідача, яке ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 задоволено.
Справа № 400/10436/25 перебувала у провадженні головуючого судді ОСОБА_2 .
Відповідно до наказу голови Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.02.2026 № 33-к суддю ОСОБА_2 відраховано зі штату Миколаївського окружного адміністративного суду у зв'язку зі звільненням його на підставі рішенням Вищої ради правосуддя від 17.02.2026 № 215/0/15-26 у відставку.
Згідно з розпорядженням керівника апарату Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 № 405/02-10 «Про призначення повторного автоматизованого розподілу справи № 400/10436/25» було здійснено повторний автоматизований розподіл цієї справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2026 головуючим суддею для розгляду цієї справи визначено суддю Ярощука В.Г.
04.03.2026 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про прийняття адміністративної справи № 400/10436/25 до свого провадження та про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 КАС України.
У зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС України, суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Рішеннями відповідача від 26.06.2024 № 1097 «Про надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надано статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.
Згідно з довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 27.02.2024 № 4801-5003138138, від 27.02.2024 № 4801-5003138177 і від 27.02.2024 № 4801-5003138164 відповідно позивачка і двоє її малолітніх дітей ОСОБА_4 і ОСОБА_3 взяті на облік внутрішньо переміщених осіб, фактичним місцем проживання яких є місто Миколаїв Миколаївської області.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 у справі № 400/4483/24, яке набрало законної сили 25.03.2025, позов задоволено частково та, зокрема, зобов'язано Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради нарахувати і виплатити допомогу на проживання ОСОБА_1 та всім членам родини в кількості 4-ох осіб починаючи з березня 2024 року на наступний шестимісячний період.
У мотивувальній частині рішення від 13.09.2024 у справі № 400/4483/24 Миколаївський окружний адміністративний суд встановив наступне:
«… Разом з тим у відповіді наведено розрахунок за жовтень, листопад та грудень 2023 року, а не грудень 2023, січень 2024 та лютий 2024 (саме місяці які передують місяцю в якому приймається рішення про продовження допомоги на другий шестимісячний період).
Оскільки для розрахунку доходів для продовження виплат допомоги з 01.03.2024 року необхідно враховувати період три місяці перед місяцем в якому продовжується виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщених осіб то необхідно врахувати дохід за період з 01.12.2023 по 29.02.2024, а саме заробітна плата чоловіка позивачки в сумі 95443,79 грн, інший дохід 3911,22 грн. дохід який врахований мені на рівні 0,5 розміру мінімальної заробітної плати оскільки у неї відсутні доходи 10650,00 грн. Всього 110005,01 грн. 110005,01:3 (місяці) = 36668,34 грн. - середньомісячний сукупний дохід родини 36668,34: 4 (особи) - 9167,08 грн. середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача. Середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача складає 9167,08 грн. і не перевищує чотири розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність 9444,00 грн., що свідчить про протиправність дій відповідача щодо припинення виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам позивачці та її сім'ї з 01.03.2024.»
Відповідно до Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 25.09.2025 загальна сума доходу позивачки за періоди з вересня по грудень 2024 року становить 57203,99 грн та із січня по липень 2025 року - 1955,23 гривні.
27.03.2025 позивачка звернулась до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради із первинною заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам їй та двом її малолітнім дітям ОСОБА_4 і ОСОБА_3 .
Згідно з розрахунком середньомісячного сукупного доходу сім'ї до протоколу № 644435 середньомісячний дохід члена сім'ї позивачки за жовтень-грудень 2024 року становив 15796,92 гривні.
Рішенням відповідача від 27.03.2025 № 1451426584-2025-1 «Про призначення допомоги переміщеним особа на проживання» (далі - Рішення № 1451426584-2025-1) позивачці відмовлено у призначені допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, тому що вона не відповідає вимогам пунктів 13.2-13.4 Порядку № 332, оскільки середньомісячний сукупний дохід на одного члена сім'ї перевищує чотири розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Вважаючи Рішення № 1451426584-2025-1 протиправним, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону (абзац перший частини першої статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»).
Частинами другою та третьою статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» встановлено, що Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
Згідно з пунктом 1 Порядку № 332 цей Порядок визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - допомога).
Допомога призначається для забезпечення соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб із числа незахищених верств населення та стимулювання до працевлаштування внутрішньо переміщених осіб працездатного віку.
Призначення і виплата допомоги здійснюються з дотриманням вимог Закону України «Про адміністративну процедуру».
Абзацами першим-шостим пункту 3 Порядку № 332 встановлено, що з 1 листопада 2023 р. допомога призначається на шість місяців на сім'ю, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця одному з членів сім'ї (далі - уповноважена особа) у такому розмірі:
для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;
для інших осіб - 2000 гривень.
Допомога призначається на кожного члена сім'ї (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.
До складу сім'ї уповноваженої особи включаються (незалежно від наявності відомостей щодо включення їх до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб) чоловік, дружина, діти, прийомні діти, діти, які виховуються батьками-вихователями в дитячих будинках сімейного типу, усиновлені діти, діти, над якими встановлено опіку або піклування, а також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (зокрема у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим рівнем за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; діти з інвалідністю після досягнення ними 18-річного віку до визнання їх особами з інвалідністю з дитинства I та II групи; не перебувають в шлюбі повнолітні діти; визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім'єю і мають спільних дітей, та/або особи, які встановили у судовому порядку факт проживання однією сім'єю. Членом сім'ї може вважатися одинока особа, а також неповнолітня дитина, якщо така особа не входить до складу сім'ї.
Згідно з абзацом першим пункту 4 Порядку № 332 (у редакції, чинній станом на 27.03.2025 - на день прийняття оскаржуваного рішення) для призначення допомоги внутрішньо переміщена особа або уповноважена особа подає заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з додатком 5 (далі - заява). Така заява подається органу Пенсійного фонду України або уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі утворення) ради (далі - посадова особа виконавчого органу) або адміністратору центру надання адміністративних послуг за місцем взяття на облік внутрішньо переміщеної особи із використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (за технічної можливості) та електронних систем Мінсоцполітики.
Для отримувачів допомоги, які не підпадають під дію пункту 131, та які перемістилися (повторно перемістилися) з 1 січня 2022 р. з територій, включених до переліку територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, та (або) у яких житлове приміщення знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання) внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, допомога призначається на другий шестимісячний період на підставі подання заяви на осіб із складу членів сім'ї, якщо середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача в такій сім'ї протягом тримісячного періоду, за який враховуються доходи на момент продовження виплати допомоги, не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про призначення допомоги, та у разі, коли у складі сім'ї є особи, які втратили працездатність, та діти до 18 років та/або особи до 23 років, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти.
Допомога призначається на всіх осіб з числа внутрішньо переміщених осіб у такій сім'ї з урахуванням норм пункту 133 цього Порядку (підпункт 5 пункту 132 Порядку № 332 (у редакції, чинній станом на 27.03.2025 - на день прийняття оскаржуваного рішення).
Відповідно до абзаців першого-третього пункту 14 Порядку № 332 (у редакції, чинній станом на 27.03.2025 - на день прийняття оскаржуваного рішення) період, за який враховуються доходи, становить один квартал, що передує місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням або продовженням виплати допомоги на другий шестимісячний період, або три місяці, що передують місяцю звернення за допомогою або продовженням виплати допомоги на другий шестимісячний період.
Обчислення середньомісячного сукупного доходу отримувача для призначення допомоги проводиться шляхом ділення на 3 загальної суми сукупного доходу осіб за період, за який враховуються доходи.
Середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу сім'ї на кількість членів сім'ї.
Таким чином, допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на другий шестимісячний період на сім'ю, у складі якої є неповнолітні діти, на підставі заяви одного з членів сім'ї (уповноваженої особи), якому вона в подальшому підлягає нарахуванню та виплаті, якщо середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача в такій сім'ї протягом тримісячного періоду, за який враховуються доходи на момент продовження виплати допомоги, не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Водночас розмір такої допомоги обчислюється із сукупного доходу всіх членів сім'ї.
Відповідно до частин першої-третьої статті 52 Закону України «Про адміністративну процедуру» адміністративний орган досліджує обставини, що мають значення для вирішення справи, виходячи з принципів законності та офіційності.
Адміністративний орган визначає відповідно до законодавства способи та обсяг встановлення обставин справи. При цьому адміністративний орган не обмежений доводами учасників адміністративного провадження, наданими ними доказами та клопотаннями.
Адміністративний орган повинен неупереджено дослідити всі обставини справи, у тому числі ті, що є сприятливими, а також ті, що є несприятливими для учасників адміністративного провадження.
Згідно з частиною другою статі 48 Закону України «Про адміністративну процедуру» орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належить до сфери його управління, зобов'язані за запитом адміністративного органу надати йому необхідні для вирішення справи документи та відомості, що перебувають у його володінні, протягом трьох робочих днів з дня отримання запиту, якщо інший строк не визначено законом або відповідним запитом адміністративного органу.
Подання особою заяви (особисто або через свого представника) вважається наданням такою особою згоди на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про неї, що міститься у витребовуваних документах та відомостях, в обсязі, визначеному законодавством для вирішення відповідної категорії справ.
Пунктами 1, 2 і 5 частини першої статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» підставами для обробки персональних даних є:
згода суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних;
дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень;
необхідність виконання обов'язку володільця персональних даних, який передбачений законом;
Отже, у разі подання одним з членів сім'ї (уповноваженою особою) заяви про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам презюмується, що інші члени сім'ї надали згоду на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про неї, що міститься у витребовуваних документах та відомостях, в обсязі, визначеному законодавством для вирішення відповідної категорії справ.
Поряд з цим, адміністративний орган зобов'язаний дослідити всі обставини, що мають значення для вирішення справи, зокрема розмір доходів усіх членів сім'ї заявника за один квартал, що передує місяцю, який передує місяцю відповідного звернення.
Тому твердження позивачки, що Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради протиправно здійснив обробку персональних даних її чоловіка (розмір його доходів за один квартал, що передував місяцю, який передував місяцю звернення позивачки) є необґрунтованим і спростовується вищевикладеним.
Суд встановив, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 у справі № 400/4483/24, яке набрало законної сили 25.03.2025, позов задоволено частково та, зокрема, зобов'язано Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради нарахувати і виплатити допомогу на проживання ОСОБА_1 та всім членам родини в кількості 4-ох осіб починаючи з березня 2024 року на наступний шестимісячний період.
У листі від 07.11.2025 № 0000-02.1-3/1496-2025/12784 Національна соціальна сервісна служба повідомила, що позивачці як уповноваженій особі родини призначено та виплачено допомогу за березень-серпень 2024 року в розмірі 8000 грн щомісячно.
27.03.2025 позивачка звернулась до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради із первинною заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам їй та двом її малолітнім дітям ОСОБА_4 і ОСОБА_3 .
Водночас рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 у справі № 400/4483/24, яке набрало законної сили 25.03.2025, встановлено, що позивачка перебуває у шлюбі із ОСОБА_5 .
Відтак для обчислення середньомісячного доходу позивачки для призначення допомоги необхідно було враховувати сукупний дохід усіх членів сім'ї позивачки: її, дітей і чоловіка.
Згідно з розрахунком середньомісячного сукупного доходу сім'ї до протоколу № 644435 середньомісячний дохід позивачки за жовтень-грудень 2024 року обчислений з врахуванням доходів, зокрема її чоловіка, і такий дохід становив 15796,92 гривні.
Тобто відповідач вірно провів відповідні розрахунки.
Абзацом восьмим частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність у розмірі 2361 гривня.
Сукупний дохід на одного отримувача допомоги із сім'ї позивачки, який становив 15769,92 грн, у спірний період перевищував чотири прожиткових мінімуму для осіб, які втратили працездатність (?2361,00 х 4 = ?9444,00).
За таких обставин, Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради правомірно відмовив їй у призначені допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
З огляду на те, що позивачу відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради і Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області відмовити повністю.
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
3. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
5. Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідачі:
Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (вул. Мала Морська, 19, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001; код ЄДРПОУ 03194499);
Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54020; код за ЄДРПОУ 13844159).
6. Повний текст рішення суду складений 24.03.2026.
Суддя В.Г.Ярощук