25 березня 2026 року м. ДніпроСправа № 640/23798/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
ОСОБА_1 26.08.2021 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 червня 2015 року №8064-17.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2021 відкрито провадження в адміністративній справі, визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
В жовтні 2021 року від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду через пропуск позивачем строку звернення до суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2022 встановлено сторонам п'ятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва пояснень щодо заявленого представником Головного управління Державної податкової служби у місті Києві клопотання про залишення позову без розгляду та доказів надіслання (надання) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) пояснень до суду.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до положень абзаців другого-четвертого пункту 2 розділу ІІ Закону № 2825-IX до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п'ятої статті 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно-правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).
На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399 справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Автоматизованою системою документообігу Луганського окружного адміністративного суду для розгляду цієї адміністративної справи визначена суддя Петросян К.Є.
Ухвалою судді Петросян К.Є. від 25.03.2026 справу № 640/23798/21 прийнято до провадження.
Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої зазначено таке.
ОСОБА_1 у період з 11.10.2012 по 23.06.2021 була власником автомобіля BMW Х5 2010 року випуску, номер кузова ATS) НОМЕР_1 , номер державної реєстрації - НОМЕР_2 , об'ємом двигуна - 4395 куб. см, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .
Податковим повідомленням-рішенням форми «Ф» від 16.06.2015 року №8064-17 ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м.Києві позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем - транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн.
Маючи намір здійснити продаж належного на праві власності автомобіля BMW Х5 2010 року випуску, позивач звернулась до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м.Києві (філія ГСЦ МВС), де 16.06.2021 посадовими особами РСЦ їй було повідомлено про застосування до рухомого майна позивача податкової застави згідно відомостей Державного реєстру обтяжень рухомого майна до рухомого майна.
З метою скасування податкової застави позивач 17.06.2021 здійснила оплату наявного податкового боргу зі сплати транспортного податку (як суму податкового зобов'язання так і нараховану пеню), після чого 23.06.2021 автомобіль BMW Х5 2010 року позивачем було продано.
Оскільки будь-яких рішень від контролюючого органу позивачем отримано не було, 27.07.2021 до відповідача направлено адвокатський запит №02.07/21 з метою з'ясування питання щодо винесення стосовно ОСОБА_1 у період з 26.02.2011 по 26.07.2021 податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги зі сплати транспортного податку.
06.08.2021 ГУ ДПС у м.Києві листом №76429/6/26-15-13-06-22 повідомило, що ДПІ в Солом'янському районі ГУ ДФС у м.Києві було проведено обчислення транспортного податку за 2015 рік та 16.06.2015 сформовано податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 16.06.2015 №8064-17.
Одночасно до листа долучено копію спірного податкового повідомлення-рішення, конверт з відміткою органу поштового зв'язку про невручення поштових відправлень, рішення №138203-17 про опис майна у податкову заставу, акт опису майна.
З вказаних документів встановлено, що поштові відправлення надсилались за адресою місця реєстрації позивача АДРЕСА_1 , а також в місто Донецьк, незважаючи на його тимчасову окупацію. При цьому, конверт містить штемпель поштового відділення та повідомлення органу поштового зв'язку про причини невручення поштового відлравлення «Закінчення терміну зберігання».
Позивач стверджує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення їй не вручалось, на її адресу не надходили згадані вище поштові відправлення від органів доходів і зборів за адресою її реєстрації та постійного проживання. Окрім того, з наданої копії конверту неможливо достеменно з'ясувати, яке поштове відправлення він містив та чому копію податкового рішення позивачу надіслано майже через рік з моменту його прийняття.
На підставі вищенаведеного, позивач просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду.
В свою чергу, відповідачем у жовтні 2021 року надано до матеріалів справи клопотання про залишення позову без розгляду через пропуск позивачем строку звернення до суду, в обґрунтування якого зазначено таке.
Податкове повідомлення - рішення від 16 червня 2015 року №8064-17 направлено за адресою позивача: АДРЕСА_1 . Однак, 26.04.2016 зазначене рішення повернуто на адресу контролюючого органу у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання.
Відповідно до вимог чинного законодавства податкове повідомлення-рішення від 16 червня 2015 року №8064-17 вважається врученим платнику податків саме 26.04.2016, і строк звернення до суду для оскарження даного рішення почався з 26.04.2016 та тривав 1095 днів, внаслідок чого, на думку відповідача, строк позовної давності для оскарження даного рішення закінчився 26.04.2019.
На підставі вищенаведеного, просить позовну заяву залишити без розгляду, у зв'язку із пропуском строків звернення до суду.
Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду та клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з пропуском строку, суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої, шостої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Суд зазначає, що Податковий кодекс України не містить норм, які б визначали процесуальний строк звернення до суду з позовом у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження).
Отже, процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що спірне податкове повідомлення-рішення не було оскаржено позивачем в адміністративному порядку.
Позивач звернувся до суду 26.08.2021, тобто з пропуском шестимісячного строку, встановленого КАС України.
Приписами частини першої статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Згідно із частиною першою статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З урахуванням положень статей 121, 122, 123 КАС України обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали реалізації процесуального права на звернення до суду, на які позивач посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів і з того, чи мала позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду (чи відсутні були вагомі перешкоди, труднощі для реалізації цього права).
Позивач не заперечує стосовно адреси постійного проживання у АДРЕСА_1 з 05.02.2010, проте зауважує про неотримання оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, оскільки дізналась про його існування в червні 2021 року, під час продажу автомобіля, внаслідок чого в серпні 2021 року звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва про скасування спірного рішення.
З відзиву на позовну заяву вбачається, що 16.06.2015 відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від №8064-17, яке направлено засобами поштового зв'язку за адресу позивача: АДРЕСА_1 , проте, 26.04.2016 вказане рішення повернуто на адресу контролюючого органу, з відміткою пошти про «закінчення встановленого строку зберігання».
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення.
Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин, вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Суду як джерело права.
При визначенні місця рішень Європейського суду з прав людини в системі джерел вбачається доцільним підтримати загальновизнаний підхід стосовно того, що за своєю правовою природою рішення Європейського суду з прав людини є актами тлумачення Конвенції, а отже, як і прямі норми Конвенції та протоколів до неї, мають переважне застосування, порівняно із нормами національного законодавства, відповідно до положень частини другої статті 3 КАС України.
У рішенні від 27 червня 2000 року у справі «Ілхан проти Туреччини» ЄСПЛ зазначив, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично, не має абсолютного характеру і перевіряючи його виконання слід звернути увагу на обставини справи.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року ЄСПЛ вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог.
Отже, як свідчить позиція ЄСПЛ у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Питання правової визначеності й передбачуваності є невід'ємною складовою верховенства права. У державі, яка керується принципом верховенства права, громадяни виправдано очікують, що вони можуть покладатися на попередні судові рішення в подібних справах, і таким чином можуть передбачати юридичні наслідки своїх дій чи бездіяльності.
Суд зазначає, що правова природа строку звернення до суду дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого фізична або юридична особа, орган державної влади та місцевого самоврядування можуть звернутися до суду з позовом обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід'ємною складовою верховенства права.
Відповідно до частин першої, другої статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
На підставі вищевикладеного, оскільки позивач фактично спірне податкове повідомлення - рішення не отримувала, суд дійшов висновку, що строк звернення до суду пропущено з поважних причин.
З урахуванням вищенаведеного, з метою додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує позивачу право на справедливий суд шляхом визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно, клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду через пропуск строку звернення до суду, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 121, 123, 240, 241-243, 248, 256, 287 КАС України, суд,
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду, задовольнити.
Визнати поважною причину пропуску ОСОБА_1 строку для звернення до суду із позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, та поновити цей строк.
У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про залишення позову без розгляду, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя К.Є. Петросян