про повернення позовної заяви
25 березня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/1285/26
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Сагун А.В., розглянувши матеріали у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної гвардії України (вул. Святослава Хороброго, буд. 9-А, м. Київ, 03151, ЄДРПОУ 08803498) про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, з урахуванням уточненого, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Національної гвардії України про повернення документів ОСОБА_1 щодо можливості призначення та виплати одноразової грошової допомоги як члену сім'ї загиблого солдата ОСОБА_2 на доопрацювання;
- зобов'язати Головне управління Національної гвардії України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю (смертю) ОСОБА_2 приблизно у лютому 2023 року, та прийняти рішення про призначення і виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану" з урахуванням правової оцінки (правових висновків) суду.
Ухвалою судді від 16 березня 2026 року позовну заяву залишено без руху, з огляду на необхідність надання до суду позовної заяви, виклавши в ній позовні вимоги відповідно до ст.5, п.4 ч.5 ст.160 КАС України, уточнивши позовні вимоги, а також надання до суду документальних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Представник позивача уточнив позовні вимоги.
Стосовно поновлення строків звернення до суду, то суддя зазначає наступне.
Лист від 18.06.2025 позивач отримала лише орієнтовно 18.08.2025, проте не надано жодного доказу на підтвердження того що їй лист від 18.06.2025 доставлявся аж 2 місяці.
Надіслання відповідачу адвокатського запиту від 13.02.2026 року не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у цьому випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти через вісім місяців після його повідомлення листом №25/35/13-1944-2025 від 18.06.2025 року.
Також представник позивача зазначив, що вже звертався до суду з аналогічною позовною заявою, однак ним 05.03.2026 отримано по справі № 340/778/26 ухвалу про повернення позовної заяв і він без зайвих зволікань подав до суду повторно позовну заяву.
Принагідно суддя зазначає, що в ухвалі судді від 04 березня 2026 року про повернення позовної заяви у справі № 340/778/26, суддя дійшов висновків, що наведені позивачем підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом судом визнано неповажними.
Крім того, суддя повторно зазначає, що дані обставини вже досліджувались, і суддя в ще в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 16 березня 2026 року дійшов висновку, що підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом судом є неповажними.
Суддя в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 16 березня 2026 року запропонував позивачу зокрема надати докази на підтвердження того, що лист від 18.06.2025 доставлявся аж 2 місяці. Натомість будь яких доказів доставляння (вручення) листа аж 2 місяці не надано, при цьому представник позивача повторно посилається на таку тривалу доставку листа, без будь яких доказів.
Крім того суддя враховує, що позивач вже вдруге звертається до суду з аналогічними позовними вимогами, але зазначає, що позивачем як при подачі первісної позовної заяви так і при повторному зверненні не були виконані вимоги ухвал про залишення позовної заяви без руху в частині належного обґрунтування причин пропущеного строку звернення до суду з цим позовом з наданням відповідних доказів.
Також суддя враховує, що представником позивача після повторного звернення до суду подано додатковий запит, однак вказана обставина не є підставою для поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).
Таким чином, за змістом наведеної вище процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко розмежовувати поняття “дізнався» та “повинен був дізнатись».
Так під поняттям “дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття “повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатись про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19).
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справах “Стаббігс на інші протии Великобританії», “Девеер проти Бельгії».
До того ж, суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Так, позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Національної гвардії України, про існування якого та про його результат, листом від 18.06.2025 повідомлено позивача, тобто з червня 2025 року для позивача почав обраховуватись шестимісячний строк звернення до суду, натомість позивач звернувся до суду лише 06.03.2026 через “Електронний суд», зареєстровано 09.03.2026, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Принагідно суддя зазначає, що при первісному зверненні до суду з аналогічними позовними вимогами, позивач також пропустив строк звернення до суду, при цьому підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом судом визнано неповажними, що відображено в ухвалі від 04 березня 2026 року про повернення позовної заяви у справі № 340/778/26.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
При цьому суддя зазначає, що поважними причинами пропуску такого строку можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Принагідно суддя зазначає, що позивач має доводити обґрунтованість пропуску строку звернення до суду, про що позивачу було наголошено ще в ухвалі від 16 березня 2026 року про залишення позовної заяви без руху.
Додатково суддя зазначає, що направлення додаткового запиту на адресу відповідача 17.03.2026, тобто вже після подачі позовної заяви 2-й раз, яка надійшла до «Електронного суду» 06.03.2026 зареєстрована 09.03.2026 не є новою обставиною.
Тобто позивач у поданій заяві не зазначив поважних причин та непереборних обставин тривалого пропуску строку, які б перешкоджали зверненню до суду за захистом порушеного права.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, за сукупністю наведених обставин, враховуючи, що позивачем не усунуто недоліки адміністративного позову, а тому останній підлягає поверненню позивачу.
При цьому, суд роз'яснює, що згідно з частиною 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст. ст. 169, 248 КАС України, суддя, -
У задоволенні заяви щодо поновлення процесуального строку - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов'язання вчинити дії повернути позивачу з додатками доданими до позовної заяви.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
З огляду на те, що позовну заяву та додані до неї документи представником позивача подано "Електронним судом", а тому йому направити виключно копію цієї ухвали судді до його кабінету в "Електронному суді".
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, передбачений ст.295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. САГУН