24 березня 2026 року м. Київ справа №640/21451/22
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу у місті Києві за позовом ОСОБА_1 до Національного центру управління та випробувань космічних засобів про визнання протиправними дій, стягнення винагороди,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 з позовом до Національного центру управління та випробувань космічних засобів, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Національного центру управління та випробувань космічних засобів щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 30000 грн щомісячно, пропорційно в розрахунку на місяць;
- зобов'язати Національний центр управління та випробувань космічних засобів здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди за період з 24.02.2022 по 31.10.2022 (включно) у сумі 245357,14 грн;
- зобов'язати Національний центр управління та випробувань космічних засобів виплатити ОСОБА_1 рівноцінну компенсацію суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з додаткової винагороди, за період з 24.02.2022 по 31.10.2022 (включно) у сумі 44164,29 грн.
Позов обґрунтований тим, що наказом Міністерства оборони України позивач був відряджений до Державного космічного агентства України для виконання завдань в інтересах оборони держави, залишаючись на військовій службі. Наказом ДКА позивач був зарахований та призначений на посаду.
Національний центр управління та випробувань космічних засобів (НЦУВКЗ) є бюджетною установою, підпорядкованою ДКА, з самостійним балансом та рахунками в органах казначейства.
28.02.2022 Кабмін прийняв Постанову № 168, відповідно до якої на період воєнного стану військовослужбовцям, зокрема Збройних Сил України, виплачується додаткова винагорода до 30 000 грн щомісячно. Указом Президента № 64/2022 введено воєнний стан з 24.02.2022, що діє на момент подання позову.
Згідно з Постановою № 168, виплата додаткової винагороди військовослужбовцям має періодичний характер, а розмір винагороди станом на 31.10.2022 для позивача становить 245357,14 грн. Позивач подав рапорт про виплату винагороди, але її не отримав. Вважає бездіяльність відповідача порушенням його прав.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року відкрите провадження в адміністративній справі. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідач правом на надання відзиву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення на електронну адресу копії ухвали про відкриття провадження у цій справі, підписану кваліфікованим електронним підписом головуючого судді, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 18.12.2023 року.
Відтак останнім днем на подання відзиву на позовну заяву було 02.01.2024.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотань учасників справи про інше. Учасники справи з клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін до суду не зверталися.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про можливість та доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для правильного вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Наказом Міністерства оборони України від 27.06.2019 № 359 позивача відряджено до Державного космічного агентства України (далі - ДКА) для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі.
Наказом ДКА від 07.07.2021 № 15-оф позивача призначено на посаду провідного інженера відділу технічного захисту інформації центру інформаційних систем та захисту інформації у Національному центрі управління та випробувань космічних засобів (далі - НЦУВКЗ).
НЦУВКЗ утворений та підпорядкований ДКА відповідно до Указу Президента України від 12.08.1996 № 698/96 «Про Національний центр управління та випробувань космічних засобів».
Відповідно до довідки НЦУВКЗ від 07.10.2022 № 146 про нараховане та виплачене грошове забезпечення встановлено, що за період з лютого 2022 року по жовтень 2022 року додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, позивачу не нараховувалась та не виплачувалась.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям…» (далі - Постанова № 168).
Позивач вважає, що має право на отримання додаткової винагороди відповідно до Постанови № 168, тоді як відповідач заперечує проти цього, посилаючись на відсутність правових підстав для здійснення таких виплат.
З огляду на викладене, предметом спору у даній справі є правомірність бездіяльності НЦУВКЗ щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі до 30 000 грн щомісячно, передбаченої Постановою № 168.
Оцінюючи спірні правовідносини, суд виходить із такого.
Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у відповідній редакції) визначено вичерпний перелік категорій осіб, яким може виплачуватися додаткова винагорода. Такий перелік має імперативний характер і не підлягає розширеному тлумаченню.
Суд встановив, що позивач, хоча і проходить військову службу у Збройних Силах України, фактично відряджений до державного органу - НЦУВКЗ, який є бюджетною науково-дослідною установою у сфері управління ДКА.
Водночас, правовий режим грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 № 104, якою передбачено, що виплата грошового забезпечення таким особам здійснюється за рахунок коштів відповідних органів, установ та організацій, до яких вони відряджені, з урахуванням установлених для таких органів умов оплати праці.
Таким чином, на відряджених військовослужбовців поширюється спеціальний правовий режим грошового забезпечення, який відрізняється від загального порядку виплат, передбачених для військовослужбовців, що безпосередньо проходять службу у відповідних військових формуваннях.
За змістом Постанови № 168 її дія не поширюється на військовослужбовців, відряджених до державних органів, зокрема до НЦУВКЗ, оскільки такі особи не віднесені до суб'єктного складу, визначеного цією постановою.
Крім того, обов'язковою умовою для виплати додаткової винагороди є наявність відповідного наказу командира (начальника). Водночас матеріали справи не містять доказів видання таких наказів щодо позивача, як і не містять доказів покладення на відповідача обов'язку щодо ініціювання чи здійснення таких виплат.
Посилання позивача на наявність у нього права на отримання додаткової винагороди суд вважає необґрунтованими, оскільки вони ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм Постанови № 168 та ігноруванні спеціального правового регулювання, встановленого для відряджених військовослужбовців.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2024 року у справі № 640/13029/22, яка підлягає врахуванню судом при вирішенні цієї справи.
Отже, з урахуванням установлених обставин справи, системного аналізу норм матеріального права та оцінки наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача обов'язку щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168.
У зв'язку з викладеним підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.
Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись ст. ст. 9, 14, 72-77, 90, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Національного центру управління та випробувань космічних засобів про визнання протиправними дій, стягнення винагороди, відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 24.03.2026.
Суддя Панченко Н.Д.