24 березня 2026 року м. Ужгород№ 260/98/26
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), у якому просить:
-Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв язку з порушенням терміни виплати грошової компенсаци за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016-2017 роки, виплаченої 02.03.2024 на виконання рішення Закарпатського окружно адміністративного суду від 30.06.2023 року у справі № 260/3617/23, за весь час такої затримки з 11.12.2017 по 02.03.2024 у відповідності до статті 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року № 2050-Ш, пляхом обчисления суми компенсації як добутку грошового доходу за відповідний місяць, фактично перерахованого на мій картковий рахунок, і приросту індексу споживчих цін у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
-Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016-2017 роки, виплаченої 02.03.2024 на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду 30.06.2023 року у справі № 260/3617/23, за весь час такої затримки - з 11.12.2017 по 02.03.2024, у відповідності до статті 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року № 2050-111, шляхом обчислення суми компенсаци як добутку грошового доходу за відповідний місяць, фактично перерахованого на мій картковий рахунок, і приросту індексу споживчих цін у відсотках для визначення суми компенсаці, поділений на 100.
-Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неврахування при обрахунку ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016-2017 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2014-2017 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014-2017 роки, з урахуванням індексації грошового забезпечення, із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця)
-Зобов язати ІНФОРМАЦІЯ_2 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016-2017 роки, грошової допомоги на оздоровления за 2014-2017 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014-2017 роки, з урахуванням індексації грошового забезпечення, із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів физичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Позивач в обгрунтування позову вказує, що несвоєчасне нарахування та виплата сум грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2017 роки, відбулось з вини органу, який нараховує і виплачує грошове забезпечення, що встановлено рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 у справі № 260/3617/23, тому він має право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, а саме затримки з 11 грудня 2017 року з дати виключення мене зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення по 02 березня 2024 року з дати фактичної виплати належних мені коштів, що підтверджується листом Відповідача № 11/2/14827 від 29.11.2025.
Також, позивач зазначає про те, що вбачається протиправна бездіяльність Відповідача щодо не включення при розрахунку грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2017 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2014-2017 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014-2017 роки, індексації як складової місячного грошового забезпечення, чим вбачається порушення права на отримання такої виплати в повному розмірі. Тому на думку позивача, у відповідача відсутні правові підстави для її неврахування при обрахунку грошової компенсації.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
28 січня 2026 року від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив, у якому просить відмовити у задоволенні позову. Обгрунтовує це тим, що компенсація за невикористані дні відпустки при звільненні, має разовий характер за таких обставин вона не є доходом , то вимога про нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій до задоволення не підлягаєта те, що компенсація може бути обчислена в разі фактичного нарахування доходу особі.
Також, зазначає про те, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці . Допомоги та винагороди, належать до одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Більше того компенсація за невикористану відпустку обчислюється шляхом ділення сумарного заробітку за 12 місяців, що передують місяцю надання відпустки, на відповідну кількість календарних днів у розрахунковому періоді. Отже, вимоги позивача індексації не підлягають.
Згідно зі статтею 262 частиною 5 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до статті 4 частини 1 пункту 10 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що відповідно до військового квитка серії НОМЕР_3 позивач був призваний у Збройні Сили України 18 березня 2014 року та звільнено з військової служби в запас в грудні 2017 року.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 року у справі № 260/3617/23 було зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 по 2017 роки.
Відповідно до розрахунку до складового грошового забезпечення входить: оклад за військове звання, посадовий оклад, надбавка за вислугу років, надбавка за ВОВЗ, надбавка за таємність, премія та щомісячна додаткова винагорода.
Відповідно до листа від 29.11.2025 року №11/2/14827 відповідач повідомив позивача про те, що йому нарахована та виплачена грошова компенсація за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2017 роки та кошти зараховані на його рахунок. Однак, відповідач, у даному листі, вказав, що немає підстав для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Не погоджуючись із відповідачем, позивач подав до суду даний позов.
Вирішуючи даний адміністративний позов по суті, суд зазначає наступне.
Статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ (далі Закон України № 2050-ІІІ) визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі України № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до статті 3 Закону України № 2050-ІІІ, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Аналогічного змісту норми містяться у Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 № 159, відповідно до якого компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема на суму індексації грошових доходів громадян.
Таким чином, кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Згідно зі статті 4 Закону України № 2050-ІІІ, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Використане у статті 3 Закону № України №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону України № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 року у справі №810/1092/17 та від 13.01.2020 року у справі №803/203/17.
При цьому, нарахування та виплата грошового забезпечення мала бути здійснена відповідачем саме з моменту набуття позивачем права на його нарахування та виплату відповідно в повному обсязі.
Отже, судом встановлено, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 року у справі № 260/3617/23 було зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 по 2017 роки.
Однак, на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 у справі № 260/3617/23 позивачу 02.03.2024 року нарахована та виплачена грошова компенсація але не виплачена компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій.
Враховуючи наявність факту несвоєчасної виплати позивачу грошового забезпечення в повному розмірі, позивач має право на компенсацію втрати частини доходів, про що вказує відповідач у відзиві на позов.
Зважаючи на вищезазначене, позивач набув право на виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період із 11.12.2017 по 02.03.2023 роки відповідно до Закону України Закону України № 2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 № 159.
Отже, суд вважає, що такий спосіб захисту як: визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням терміни виплати грошової компенсаци за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016-2017 роки, виплаченої 02.03.2024 на виконання рішення Закарпатського окружно адміністративного суду від 30.06.2023 року у справі № 260/3617/23, за весь час такої затримки з 11.12.2017 по 02.03.2024 у відповідності до Закону Україну «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 04.02.2021 року №2050-ІІІ та «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016-2017 роки, виплаченої 02.03.2024 на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду 30.06.2023 року у справі № 260/3617/23, за весь час такої затримки - з 11.12.2017 по 02.03.2024, у відповідності до Закону Україну «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 04.02.2021 року №2050-ІІІ та «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, буде достатнім та належним у даному випадку.
Щодо грошової компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, грошової допомоги на оздоровления та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, суд вказує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Статтею 1 Закону передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно частин першої - третьої статті 9 Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
За приписами частини четвертої статті 9 Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 Закону).
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (чинної до 28.02.2018) було установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Підпунктом 3 пункту 5 вищенаведеної постанови було надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Також, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (чинної з 01.03.2018) встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно пункту 5 вищевказаної постанови керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право, серед іншого, надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Відповідно до пунктів 33.1-33.3 Розділу ХХХ Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказ Міністра оборони України 11.06.2008 № 260 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 за № 638/15329 (в редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин) особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та набули право на щорічну основну відпустку, один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям за місцем штатної служби в разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулий рік) або без вибуття у відпустку (за їх заявою протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги. Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Згідно пунктів 1, 6 розділу XXIІІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Згідно п. 30.1.-30.3. Розділу ХХХ Інструкції №260 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та набули право на щорічну основну відпустку, один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям за місцем штатної служби в разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулий рік) або без вибуття у відпустку (за їх заявою протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.
Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Згідно п. 33.1.-33.3. Розділу ХХХІІІ Інструкції №260 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Матеріальна допомога надається військовослужбовцям за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги.
Розмір матеріальної допомоги установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
До місячного грошового забезпечення, з якого визначається матеріальна допомога, включаються посадові оклади, оклади за військовими званнями та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Під час виплати зазначеної допомоги військовослужбовцям, які перебувають у розпорядженні, та тим, які на день підписання наказу про надання цієї допомоги звільнені від посад, до місячного грошового забезпечення, з якого визначається матеріальна допомога, включаються оклад за військовим званням, посадовий оклад та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які отримували військовослужбовці за останніми штатними посадами, що ними займалися.
22 вересня 2010 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій №889 (далі Постанова №889), якою встановлено до щомісячну додаткову грошову винагороду для військовослужбовців в т.ч. Збройних Сил України.
Постанова №889 втратила чинність 01.03.2018 року.
Постановою №889 запроваджувалася щомісячна додаткова грошова винагорода, розмір якої залежав від місяці проходження військовослужбовцем військової служби.
За п. 2 Постанови №889 граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
Порядок та умови виплати особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі - військовослужбовці), які займають посади в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), щомісячної додаткової грошової винагороди (далі - винагорода) визначала Інструкція про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затверджена Наказом Міністра оборони України 15.11.2010 року №595 (далі Інструкція №595).
Згідно п. 3, 5 Інструкції №595 до місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов'язків за якою він допущений).
Винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).
Грошове забезпечення є щомісячним періодичним платежем. Оскільки індексація входить до структури грошового забезпечення, то вона також має періодичний характер
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 07.09.2023 року у справі №620/1201/23.
Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).
Статтею 9 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».
Згідно статті 1 вказаного Закону індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 вказаного Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Таким чином, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід'ємною складовою частиною сум, для розрахунку грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги.
Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку грошової допомоги для оздоровлення.
Отже, така допомога мала обчислюватися з урахуванням індексації грошового забезпечення позивача.
Судом втановлено, що позивачу виплатили грошову компенсаціюна невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016-2017 роки, однак виплечено їх було без урахування індексації грошового забезпечення, як і грошова допомога на оздоровлення за 2014-2017 роки та матеріальна допомога для вирішення соціально побутових питань за 2014-2017 роки.
Відповідачем не заперечується факту того, що така грошова компенсація з урахуванням індексації грошового забезпечення не виплачувалась та не надано суду доказів нарахування та виплати грошової допомоги з урахуванням індексації грошового забезпечення.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу грошової допомоги без урахування індексації грошового забезпечення є протиправними.
Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, з урахуванням пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів физичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 72-78, 90, 241-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), щодо невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням терміни виплати грошової компенсаци за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016-2017 роки, виплаченої 02.03.2024 на виконання рішення Закарпатського окружно адміністративного суду від 30.06.2023 року у справі № 260/3617/23, за весь час такої затримки з 11.12.2017 по 02.03.2024 у відповідності до Закону Україну «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 04.02.2021 року №2050-ІІІ та «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016-2017 роки, виплаченої 02.03.2024 на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду 30.06.2023 року у справі № 260/3617/23, за весь час такої затримки - з 11.12.2017 по 02.03.2024, у відповідності до Закону Україну «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 04.02.2021 року №2050-ІІІ та «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо неврахування при обрахунку ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016-2017 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2014-2017 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014-2017 роки, з урахуванням індексації грошового забезпечення, із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця)
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016-2017 роки, грошової допомоги на оздоровления за 2014-2017 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014-2017 роки, з урахуванням індексації грошового забезпечення, із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів физичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення
СуддяЮ.Ю.Дору