Справа № 757/25163/25-п суддя в І-й інстанції Константінова К.Е.
Провадження № 33/824/1704/2026 суддя в ІІ-й інстанції Фінагеєв В.О.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
Іменем України
23 березня 2026 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Фінагеєв В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його захисника адвоката Шимко Андрія Олександровича на постанову Печерського районного суду м. Києва від 02 липня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 21 квітня 2025 року серії ЕПР1 № 307836, 21 квітня 2025 року о 18 год. 45 хв. у місті Києві по вул. Інститутська 7, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки "Fiat Doblo" д.н.з. НОМЕР_2 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою приладу "Drager", результат позитивний, більше 5 ‰. Водій з результатами огляду погодився. Подію зафіксовано на нагрудний відеореєстратор 473612. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9А Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 02 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000.00 гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Ухвалюючи оскаржувану постанову, місцевий суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 та його захисник адвокат Шимко А.О. подали апеляційні скарги, які направили засобами електронного та поштового зв'язку, що є аналогічними за своїм змістом. У апеляційній скарзі ОСОБА_1 та його захисник адвокат Шимко А.О. просять скасувати постанову місцевого суду та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 та його захисник адвокат Шимко А.О. зазначають, що ОСОБА_1 правопорушень не вчиняв та у стані сп'яніння не перебував, погодився пройти огляд. З роздрукованого чеку приладу «Drager» від 21 квітня 2025 року вбачається, що у графі деталі аналізу наявне позначення «п'ять вертикальних стрілок направлених вгору», що на переконання поліцейського є вищим ніж 0,2 проміле показником сп'яніння тестованої особи, однак такі доводи поліцейського не ґрунтуються на вимогах закону. Результати огляду є недійсними, оскільки Інструкція № 1452/735 та ДСТУ EN 15964:2018 вимагає фіксації саме цифрового показника у проміле. Без кількісного результату неможливо встановити факт і ступінь сп'яніння відповідно до вимог законодавства. Згідно з настановами до приладу «Drager», такий код означає технічну помилку або вихід параметрів за межі діапазону, а не цифровий результат у проміле. Тому, показники цього «Drager» взагалі не дають інформації з приводу того, чи перебував ОСОБА_2 в той момент в стані алкогольного сп'яніння. Результати освідування за допомогою несправного приладу, який показує незрозумілі значення, не можуть бути належними та допустимими доказами перебування особи в стані алкогольного сп'яніння та винуватості особи. Крім того, зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення результату огляду, який визначено як більше 5 ‰, є об'єктивно неспроможним, оскільки такий показник неможливий через критичний стан особи. У роздруківці та Акті огляду відсутній цифровий результат, а підпис ОСОБА_1 підтверджує лише ознайомлення з документами, а не погодження з показниками приладу та не свідчить про визнання вини. Наведені обставини свідчать про те, що в даному випадку мала місце некоректна робота спеціального технічного приладу «Drager», який не зафіксував в передбаченому законом порядку результати огляду водія на стан сп'яніння, що унеможливило дійти однозначного висновку про перебування останнього в стані такого сп'яніння. Водій ОСОБА_2 не відмовлявся від огляду у медичному закладі. Проте, працівники поліції самостійно вирішили не направляти його туди, незважаючи на те, що прилад не видав жодного цифрового показника. Така бездіяльність є порушенням процедури і всі подальші висновки про наявність стану алкогольного сп'яніння є необґрунтованими.
До апеляційної скарги долучено клопотання, у якому ОСОБА_1 та його захисник адвокат Шимко А.О. просять суд поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду та вказують, що адвокат намагався ознайомитися з матеріалами справи 23 червня 2025 року після автоматизованого розподілу, проте помічник судді Константінової К.Е. повідомила, що ознайомлення можливе після призначення дати судового засідання, яка на той час призначена не була. Справа на ознайомлення не була надана ОСОБА_1 25 червня 2025 року та було повідомлено, що суддя в цей день перебуває у нарадчій кімнаті в іншій справі і неможливо отримати її резолюцію для ознайомлення. ОСОБА_2 через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної на 02 липня 2025 року. В день слухання адвокату Шимко А.О. помічником судді було повідомлено, що справу на ознайомлення вона надати не може оскільки немає нової дати слухання і тільки після її визначення суддею можна буде отримати резолюцію від судді. З 11 липня 2025 року по 10 серпня 2025 року суддя Константінова К.Е. перебувала у щорічній тривалій відпустці і доступ до справи блокувався її помічниками з посиланням на цю обставину. На неодноразові звернення у вересні, жовтні та листопаді помічник судді повідомляла те саме, що треба чекати смс-повідомлення з новою датою. Однак виявилося, що справу було розглянуто 02 липня 2025 року без присутності особи що притягається до адміністративної відповідальності, попри те, що ОСОБА_1 та адвокат Шимко А.О. подали завчасно клопотання про відкладення розгляду справи з об'єктивних причин, які суд проігнорував та розглянув справу без належного забезпечення права на захист. Про винесену постанову ОСОБА_1 дізнався лише 12 січня 2026 року, шляхом отримання поштового повідомлення.
Апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи ОСОБА_1 та його захисника адвоката Шимко А.О. щодо поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду м. Києва від 02 липня 2025 року з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Судом встановлено, що розгляд справи відбувся у відсутність ОСОБА_1 та його захисника. У матеріалах справи відсутні докази того, що місцевий суд повідомляв особу, що притягується до адміністративної відповідальності та його захисника про розгляд справи.
25 червня 2025 року ОСОБА_1 подав заяву про відкладення судового засідання, яке було призначено на 02 липня 2025 року з метою ознайомлення з матеріалами справи, яка раніше надана не була.
Не містять матеріали справи і доказів отримання ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови.
За таких обставин, право особи на апеляційне оскарження судового рішення, про ухвалення якого вона не знала, має бути забезпечене шляхом поновлення пропущеного з поважних причин строку.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника адвоката Шимко А.О.та вивчивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Згідно ч. 2, 3, 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до п. 2, 6, 7 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі - спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
У відповідності до п. 6 розділу ІІ даної інструкції, огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Зі змісту зазначеної норми вбачається, що у працівника поліції виникає право візуально перевірити наявність ознак алкогольного сп'яніння у водія. Разом з тим, у разі наявності підстав вважати, що такі ознаки наявні, поліцейський пропонує водієві пройти огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою спеціального технічного засобу чи в закладі охорони здоров'я, а водій зобов'язаний пройти такий огляд, для підтвердження чи спростування зазначених обставин.
Судом встановлено, що 21 квітня 2025 року о 18 год. 45 хв. у місті Києві по вул. Інститутська 7, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки "Fiat Doblo" д.н.з. НОМЕР_2 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою приладу "Drager", результат позитивний, більше 5 ‰.
Відеозапис, що міститься у матеріалах справи, відображає чітку і логічну послідовність дій, а також спілкування співробітників поліції із водієм в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.
З наданого суду відеозапису вбачається, що працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння: на місці зупинки транспортного засобу чи у закладі охорони здоров'я. На зазначене ОСОБА_1 відповів, що він нікуди не поїде, погодившись пройти огляд на місці. Також поліцейським роз'яснено, що у разі відмови буде складено відповідний протокол. У подальшому ОСОБА_1 вказав, що згоден пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» та пройшов його.
З роздрукованого чеку приладу «Drager» від 21 квітня 2025 року вбачається, що у графі деталі аналізу наявне позначення «п'ять вертикальних стрілок направлених вгору», що у відповідності до технічних характеристик приладу «Drager» 7510 FRMF 0249 свідчить про вміст алкоголю в повітрі, що видихається, в кількості, що перевищує максимальний рівень, який спроможний виявити даний прилад. У відповідності до технічних даних приладу «Drager» 7510 FRMF 0249, викладених на ст. 17, 25 інструкції до його застосування, що перебуває у відкритому доступі в мережі Інтернет, діапазон виявлення алкоголю в крові складає від 0 до 6 ‰. (https://www.draeger.com/Content/Documents/Content/alcotest-7510-ifu-9033193-ru.pdf).
Перевищення зазначеного діапазону однозначно свідчить про перебування особи, яка пройшла такий тест, в стані алкогольного сп'яніння.
Посилання у апеляційній скарзі на те, що підпис у акті огляду навпроти прізвища ОСОБА_1 у графі «з результатам згоден», не свідчить про визнання ним вини, апеляційний суд відхиляє як такі, що не спростовують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
На відеозаписі зафіксовано, як ОСОБА_1 повідомив працівнику поліції, що вживав алкогольні напої (пиво), тобто фактично визнав вживання алкогольних напоїв перед керуванням транспортним засобом.
Доводи апеляційної скарги в частині зазначення в протоколі про адміністративне правопорушення надмірної концентрації алкоголю в крові, а саме більше 5 ‰, що є неможливим для звичайної людини, апеляційний суд відхиляє, як безпідставні.
Законом, а саме ст. 266 КУпАП та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» передбачено право особи, яка керувала транспортним засобом, не погодитись з результатом огляду на місці, що має наслідком доставлення такої особи до лікаря для повторного тесту.
Зазначені норми надають водієві право та можливість спростувати результати огляду, в тому числі і у разі, якщо у водія є сумніви в достовірності результатів огляду, що проведений поліцейським на місці зупинки.
Вказуючи на недостовірність результату огляду та неможливість наявності такої кількості алкоголю в крові людини, ні ОСОБА_1 , ні його захисник не звернули увагу, що водій ОСОБА_3 на місці огляду результати не оспорював, не вказував, що він з ними не погоджується. Більш того на неодноразові пропозиції поліцейського проїхати для огляду в лікарню вказував, що він нікуди не поїде.
Апеляційна скарга не містить інших доводів, які б вказували на незаконність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння чи відсутність його вини у вчиненому.
Відповідно доч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Апеляційний суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Враховуючи зазначене, місцевим судом було прийнято законне та обґрунтоване рішення щодо винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованих мотивів прийнятого рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 245, 280, 294 КУпАП, суд, -
Поновити ОСОБА_1 та його захиснику адвокату Шимко Андрію Олександровичу строк на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду м. Києва від 02 липня 2025 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 та його захисника адвоката Шимко Андрія Олександровича залишити без задоволення.
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 02 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення виготовлене 24 березня 2026 року.
Суддя В.О. Фінагеєв