Справа № 127/28892/24
Провадження №11-кп/801/358/2026
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
25 березня 2026 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці апеляційну скаргу прокурора Літинського відділу Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 25 лютого 2026 року про відмову у задоволенні клопотання командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого ОСОБА_8 для відбування призначеного покарання,
Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25 лютого 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого ОСОБА_8 для відбування призначеного покарання.
Місцевий суд мотивував своє рішення тим, що у клопотанні наявне посилання на порушення ОСОБА_8 вимог статей 4, 11, 12 та 16 Статуту внутрішньої служби Збройний Сил України. Однак, докази притягнення ОСОБА_8 до відповідальності у зв'язку з вчиненими ним порушеннями суду надані не були. Окрім того у клопотання не обґрунтовано порушення засудженим умов звільнення від покарання, передбачених частиною другою статті 78 КК України, а саме невиконання покладених обов'язків та систематичне вчинення адміністративних правопорушень. Тому, правові підстави для ствердження про наявності в діянні ОСОБА_8 ознак систематичного вчинення правопорушень, з огляду на надані суду матеріали, відсутні.
З огляду на викладене, на цей час правові підстави для задоволення клопотання та скасування звільнення ОСОБА_8 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням та направлення його для відбування призначеного покарання відсутні. Саме тому, суд у задоволенні клопотання відмовив.
Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, що їх подали.
В апеляційній скарзі прокурора Літинського відділу Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_6 ставиться питання про скасування ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 25 лютого 2026 року. Просить винести рішення, яким призначити новий судовий розгляд даного подання в суді першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду є незаконною з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідності висновків суду фактичним обставинам, необґрунтованим та постановленим без врахування всіх обставин справи. Суд першої інстанції, залишив поза увагою та без належної правової оцінки обставини, які викладені у клопотанні, які свідчать про невиконання засудженим своїх обов'язків, не взяв до уваги докази, які це підтверджують та проігнорував беззмістовні пояснення ОСОБА_8 , які підтверджують факти в клопотанні командира військової частини НОМЕР_1 та свідчить про реальне небажання особи ставати на шлях виправлення. Вказує на те, що суду було надано письмові докази командування військової частини, які свідчать про самовільне залишення військової частини, що вказує на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 407 КК України.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор ОСОБА_6 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених в ній та просив задовольнити.
Засуджений ОСОБА_8 повідомлявся належним чином про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте в судове засідання не з'явився, що відповідно до частини четвертої статті 405 КПК України не перешкоджають проведенню апеляційного розгляду
Мотиви суду.
Заслухавши доповідача, виступ прокурора, дослідивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційних скарг.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
Як убачається з ухвали, зазначені вимоги закону судом дотримано.
Установлено, що вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 06.11.2024 ОСОБА_8 засуджено за частиною другою статті 309 КК до покарання у виді 2 років позбавлення волі, звільнений від відбування призначеного покарання на підставі частини першої статті 75 КК з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, також на нього покладені обов'язки, визначені пунктами 1, 2 частини першої та пунктами 2, 4 частини третьої статті 76 КК - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Зазначений вирок суду набрав законної сили 07.12.2024 і згідно з розпорядженням від 11.12.2024 копія вироку була направлена до Хмільницького районного відділу № 1 філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області для його виконання.
З наданої до клопотання витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.08.2025 випливає, що ОСОБА_8 поставлений на облік у військовій частині, як такий, що звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням строком до 07.12.2026.
Контроль за поведінкою військовослужбовців, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, регламентований Порядком здійснення командирами (начальниками) військових частин (установ) контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 17.09.2020 № 337, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.10.2020 за № 967/35250 (далі - Порядок).
Заходи контролю за поведінкою військовослужбовця, звільненого від відбування покарання з випробуванням визначені розділом ІІІ Порядку.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Порядку стосовно військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням, командир (начальник) військової частини (установи) здійснює контроль з таких питань: виконання покладених на військовослужбовця судом обов'язків; виконання загальних обов'язків військовослужбовця, визначених статтями 11-17 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, та додержання ним військової дисципліни; недопущення вчинення правопорушень, у тому числі дисциплінарних, що можуть призвести до накладення адміністративних та дисциплінарних стягнень, або притягнення до кримінальної відповідальності.
Як вбачається з матеріалів справи до Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого ОСОБА_8 для відбування призначеного покарання.
Клопотання мотивоване тим, що 12.08.2025 ОСОБА_8 поставлений на облік військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням у військовій частині НОМЕР_1 . На нього покладені обов'язки, визначені судом, а також визначені статтями 11-17 Статуту військової служби.
19.08.2025 ОСОБА_8 самовільно залишив місце служби та на час звернення до суду з клопотанням був відсутній за місцем несення служби. Про наявність підстав для залишення місця несення служби ОСОБА_8 безпосереднього та прямих командирів (начальників) не повідомляв. Тому в клопотанні наявне посилання на те, що під час іспитового строку ОСОБА_8 не виконав покладені на нього обов'язки та вчинив новий злочин, передбачений частиною п'ятою статті 407 КК (самовільне залишення місця служби в умовах воєнного стану).
У зв'язку з цим у клопотанні наявне посилання на невиконання ОСОБА_8 вимог статей 4, 11, 12 та 16 Статуту внутрішньої служби Збройний Сил України. Тому, на переконання ініціатора клопотання, звільнення ОСОБА_8 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням має бути скасоване, а засуджений - направлений для відбування призначеного покарання.
Частиною першою статті 166 КВК України встановлено, що якщо засуджений з-поміж іншого, не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, а також покладені на нього судом, що свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
При вирішенні питання про скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробовуванням суддя зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Частиною другою статті 78 КК визначено, що якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Винуватість особи може бути підтверджена лише вироком, що набрав законної сили. Надані ж до клопотання матеріали такого вироку не містять. Крім того, правові наслідки вчинення нового злочину в період іспитового строку визначені частиною третьою статті 78 КК - у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
Таким чином, суд вважає, що правові підстави для задоволення клопотання та скасування звільнення ОСОБА_8 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням та направлення його для відбування призначеного покарання відсутні.
За наведених обставин суд не знаходить підстав для скасування чи зміни ухвали суду.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 419 КПК України апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу прокурора Літинського відділу Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 25 лютого 2026 року про відмову у задоволенні клопотання командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого ОСОБА_8 для відбування покарання, призначеного вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 06.11.2024 за частиною другою статті 309 КК України залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Відповідно до ч. 4 ст. 532 КПК України судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Судді: