Унікальний номер справи № 760/3617/25 Головуючий у суді першої інстанції - Маркєлова В.М.
Апеляційне провадження № 22-з/824/388/2026 Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
23 березня 2026 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Нежура В.А.,
судді Верланов С.М., Невідома Т.О.,
розглянув у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Профі ріелт», в інтересах якого діє адвокат Роздорожний Олександр Олександрович, про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Профі ріелт», ОСОБА_2 про стягнення збитків, упущеної вигоди та моральної шкоди,
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ТОВ «Профі ріелт», ОСОБА_2 про стягнення збитків, упущеної вигоди та моральної шкоди.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 08 вересня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Додатковим рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 31 жовтня 2025 року вирішено питання розподілу судових витрат.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ«Профі-Ріелт» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 744 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 500 грн.
Не погоджуючись із рішенням та додатковим рішенням суду, позивачка ОСОБА_1 подала апеляційні скарги, в яких просила рішення Дарницького районного суду міста Києва від 08 вересня 2025 року та додаткове рішення Дарницького районного суду міста Києва від 31 жовтня 2025 року скасувати, увалити нове судове рішення, яким позов задовольнити, відмовити у задоволенні заяв відповідачів про стягнення судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 05 березня 2026 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , які подані адвокатом Івашіним Є.В., залишено без задоволення.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 08 вересня 2025 року та додаткове рішення Дарницького районного суду міста Києва від 31 жовтня 2025 року залишено без змін.
У своєму відзиві на апеляційну скаргу на рішення суду представник ТОВ «Профі-Ріелт» адвокат Роздорожний О.О. просив, крім іншого, стягнути з позивачки витрати на правову допомогу, понесені під час розгляду справи у апеляційному суді та вказував, що орієнтовний розмір витрат, які очікує понести ТОВ «Профі-Ріелт»становить 15 000 грн.
10 березня 2026 року представник ТОВ«Профі-Ріелт»адвокат Роздорожний О.О. направив в системі «Електронний суд» до Київського апеляційного суду заяву про стягнення витрат на правову допомогу. До заяви долучено докази понесених витрат.
Заявник просить стягнути із ОСОБА_1 15 000 грн судових витрат, понесених на правову допомогу під час розгляду справи у апеляційному суді.
Заперечення щодо стягнення судових витрат від ОСОБА_1 не надходили.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви, апеляційний суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Пунктом 3 частини 1 статті 270 ЦПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Частиною 3 статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частинами 1-2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Крім цього, пунктом 1 ч.3 ст.133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1-6 ст.137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Ухвалюючи по справі судове рішення про залишення апеляційної скарги без задоволення, суд не вирішував питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Разом з цим, як видно із матеріалів справи, відповідач ТОВ «Профі-Ріелт» понісвитрати на правову допомогу під час розгляду справи у апеляційному суді.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Про стягнення судових витрат представник відповідача заявляв у відзиві на апеляційну скаргу.
На підтвердження розміру понесених ТОВ «Профі-Ріелт» витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги суду надано: копію договору про надання правової допомоги №3-А від 19 грудня 2025 року; копію детального опису робіт, які здійснювались адвокатом Роздорожним О.О. у справі №760/3617/25; копію акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 09 березня 2026 року на загальну суму 15 000 грн.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).
Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, відсутність заперечень з боку відповідача, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ТОВ «Профі-Ріелт» про стягнення судових витрат та вважає за необхідне прийняти постанову, якою стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Профі-Ріелт» судові витрати на правову допомогу під час розгляду справи у апеляційному суді у загальному розмірі 15 000грн.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 141, 270, 382 ЦПК України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Профі ріелт», в інтересах якого діє адвокат Роздорожний Олександр Олександрович про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Профі ріелт» (код ЄДРПОУ 37745935) на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Суддя-доповідач В.А. Нежура
Судді С.М. Верланов
Т.О. Невідома