Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження № 2/733/289/26
Єдиний унікальний №733/296/26
Рішення
Іменем України
25 березня 2026 року м. Ічня
Ічнянський районний суд Чернігівської області
у складі головуючого - судді Овчарика В.М.,
за участю секретаря Ткаченко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ічня за правилами спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ярмолович Олексій Євгенович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
установив:
У лютому 2026 року ОСОБА_1 через свого представника звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила розірвати укладений 17 листопада 2001 року шлюб із ОСОБА_2 , зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ічнянського районного управління юстиції у Чернігівській області, за актовим записом № 61, посилаючись на те, що неповнолітніх дітей вони не мають, а сімейне життя з відповідачем не склалося через різні погляди на життя, у результаті чого вони фактично припинили шлюбні відносини, спільного господарства не ведуть, тому збереження шлюбу та подальше спільне проживання є неможливим і суперечитиме їхнім інтересам.
Ухвалою судді від 26 лютого 2026 року відкрито провадження по даній справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін (а.с. 30).
Заяв та клопотань від учасників справи не надходило.
Позивачка та її представник у судове засідання не з'явилися, при цьому від останнього надійшло клопотання, в якому він просив розглянути справу за його відсутності та позивачки. Позов підтримує у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання також не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності, позов визнає.
Відзиву на позов відповідачем не подано.
За відсутності всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом установлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 17 листопада 2001 року (а.с. 6), які спільних неповнолітніх дітей не мають.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За положеннями ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.
Згідно ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Частиною третьою статті 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення.
Ураховуючи, що між сторонами припинені фактичні шлюбні відносини через різні погляди на життя, які спільного господарства не ведуть, примирятися не бажають суд, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, тому їх формально існуючий шлюб необхідно розірвати.
Положеннями статті 142 ЦПК України передбачено порядок розподілу судових витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Згідно ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
За змістом ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Таким чином, якщо відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, то в судовому рішенні повинно бути вирішено питання про повернення позивачу з державного бюджету половини сплаченого ним судового збору при поданні позовної заяви, а інша половина судового збору покладається на відповідача.
Оскільки до початку розгляду справи по суті від відповідача надійшла заява про визнання позову, при подачі позову до суду позивачкою сплачений судовий збір у розмірі 1 064,96 грн згідно квитанції ID: 7696-5747-1418-6576 від 22.02.2026 року (а.с. 4), а суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви, необхідно дійти висновку про наявність підстав для повернення позивачці з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову та стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки інших 50 відсотків судового збору.
Керуючись статтями 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, статтями 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 142, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 17 листопада 2001 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ічнянського районного управління юстиції у Чернігівській області, за актовим записом № 61, розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачці ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_3 ».
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 532 (п'ятсот тридцять дві) гривні 48 коп судового збору.
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з державного бюджету 50 відсотків судового збору, а саме 532 (п'ятсот тридцять дві) гривні 48 коп, сплаченого нею 22 лютого 2026 року згідно квитанції ID: 7696-5747-1418-6576.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду після набрання законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 25 березня 2026 року.
Головуючий суддя В. М. Овчарик