Єдиний унікальний номер справи № 760/8866/24
Провадження №22-ц/824/8028/2026
18 березня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2024 року у справі за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
03 лютого 2026 року відповідач звернулася до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій вказує, що 25 жовтня 2024 року Солом'янським районним судом м. Києва ухвалено рішення про стягнення з неї 27109, 32 грн на користь АТ «Універсал банк». Скаржник просить апеляційний суд: скасувати рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 25.10.2024, ухвалити нове рішення, яким відмовити АТ «Універсал Банк» у задоволенні позову повністю.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 лютого 2026 року матеріали справи витребувано із суду першої інстанції, які надійшли 12 березня 2026 року.
Ознайомившись з матеріалами справи, колегія суддів дійшла до наступних висновків:
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
«Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Накладення обмеження дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Воловік проти України» від 06 грудня 2007 року).
Частиною 1 статті 354 ЦПК України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
З матеріалів справи вбачається, що 25 жовтня 2024 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи Солом'янським районним судом м. Києва ухвалено рішення про відмову в задоволенні позову.
Згідно супровідного листа від 07 травня 2024 року, копія ухвали про відкриття провадження та копія позовної заяви з додатками надсилалася судом першої інстанції відповідачу ОСОБА_1 за адресою зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , та згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення була вручена (а.с.43,46)
Таким чином, ОСОБА_1 була обізнана про наявність судового провадження № 760/8866/24 за позовом АТ «УніверсалБанк» до неї про стягнення заборгованості.
Згідно супровідного листа, копія рішення направлялася на поштову адресу відповідача (а.с.52). Крім того, з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішення направлено судом 29.10.2024, забезпечено надання загального доступу: 30.10.2024.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Частиною третьою статті 354 ЦПК України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Аналіз вказаної норми процесуального права свідчить, що сплив річного строку з дня складення повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Виходячи із зазначених критеріїв, ЄСПЛ визнає легітимними обмеженнями встановлені державами - членами Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення ЄСПЛ у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).
При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97» проти України» від 21 жовтня 2010 року).
Аналогічний правовий висновок виклав Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 вересня 2024 року у справі № 490/9587/18 зазначено, що «системно аналізуючи положення ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що особа, не повідомлена про розгляд справи (пункт 1 частини другої статті 358 цього Кодексу), - це особа, яку не сповістили про наявність судового провадження у справі і яка відповідно не знала / не могла знати про розгляд справи.
У апеляційній скарзі скаржник зазначає, що справу було розглянуто без її участі, однак в матеріалах справи містяться докази, які свідчать про належне повідомлення відповідача про судове провадження.
Разом з цим, апеляційна скарга на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2024 року подана відповідачем 03 лютого 2026 року, тобто після спливу одного року з дня ухвалення судового рішення.
Будь яких доводів на щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження апеляційна скарга не містить, окрім як покликання відповідача на проживання за кордоном, що не є підставою для прийняття апеляційної скарги, оскільки у частині другій статті 358 ЦПК України зазначено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.
Враховуючи, що відповідач подала апеляційну скаргу на рішення суду після спливу більше, ніж одного року з дня складення повного тексту судового рішення, відповідач була обізнана про судовий розгляд, будь-яких обставин непереборної сили, що завадило їй подати апеляційну скаргу у строки, визначені ЦПК України, скаржником не зазначено, колегія суддів відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ч. 2 ст. 358 ЦПК України, апеляційний суд
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2024 року у справі за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя: С.О. Журба
Судді
Т.О. Писана
К.П. Приходько