Справа № 344/5094/26
Провадження № 2/344/4233/26
про залишення позовної заяви без руху
25 березня 2026 року м.Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Польська М.В., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Романенко Євген Олександрович, до ОСОБА_2 , про стягнення коштів за розпискою,-
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Романенко Євген Олександрович, звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , про стягнення коштів за розпискою.
Ухвалою суду від 17 березня 2026 року вказану позовну заяву залишено без руху та надано 10-ти денний строк для виправлення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.
23 березня 2026 року від представника позивача надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору або зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Відповідно до положень ЦПК України позовна заява повинна відповідати вимогам ст.177 цього Кодексу.
Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1, 2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
За змістом ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При звернення до суду судовий збір не був сплачений. Це, у свою чергу, було однією із підстав для залишення позову без руху.
Відповідно до ч.2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно п.1 ч.1 ст.8Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
На виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, представником позивача було надано Відомості з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків позивача ОСОБА_1 за період з січня 2025 року по грудень 2025 року. Згідно цих відомостей, загальна сума доходу позивача складає 67 196,47 грн.
Відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки позов було подано в електронній формі, розмір судового збору, який має сплатити позивач становить 1 064,96 грн.
Тобто розмір судового збору, який повинен сплатити позивач, не перевищує 5% розміру його доходу (3 359,82 грн.) від суми 67 196,47 грн., за 2025 рік.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ "Kniat v. Poland" від 26.07.2005, пункт 44; Рішення ЄСПЛ "Jedamski and Jedamska v. Poland" від 26.07.2005, пункти 63-64).
Верховний Суд у постанові від 20 травня 2020 року (справа N 613/76/16-ц провадження N 61-21868св18) вказав, що вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Водночас підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища. Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.
Докази реального доходу за 2025 рік, надані представником позивача, не підтверджують скрутного матеріального становища, а сума судового збору, з урахуванням понижуючого коефіцієнту, не перевищує 5% доходу позивача за 2025 рік.
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.
Суд зазначає, що відповідно до наданих позивачем відомостей про його річний дохід за попередній 2025 календарний рік, розмір судового збору, який підлягає сплаті з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8 та становить 1064,96 грн., не перевищує 5 відсотків такого доходу, а тому підстави для звільнення позивача від сплати судового збору, передбачені процесуальним законодавством, відсутні, оскільки розмір судового збору не є надмірним фінансовим тягарем для позивача та не перешкоджає реалізації ним права на звернення до суду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, у зв'язку з чим у його задоволенні слід відмовити.
Частиною 1 ст. 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин вважаю за необхідне надати позивачу повторно десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху та надати до суду докази сплати судового збору, або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.
Керуючись ст.ст. 177, 185 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Романенко Євген Олександрович, до ОСОБА_2 , про стягнення коштів за розпискою, - залишити без руху, надавши позивачу строк 10 днів з дня отримання ухвали для виправлення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог даної ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.
Копію ухвали направити для відома та виконання позивачу.
Ухвала не оскаржується.
Суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА