Єдиний унікальний номер: 343/1026/23
Номер провадження: 1-кп/343/25/26
25 березня 2026 року м.Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
судді - ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області в режимі відеоконференції з прокурором матеріали кримінального провадження № 1-кп/343/25/26, справа № 343/1026/23 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
за участю: прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
у провадженні Долинського районного суду Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Прокурор подав клопотання, в якому просить оголосити обвинуваченого ОСОБА_3 у міжнародний розшук; змінити йому запобіжний захід із застави на тримання під вартою; заставу в розмірі 134200,00 грн, яка внесена ОСОБА_6 за обвинуваченого ОСОБА_3 на підставі ухвали Долинського районного суду Івано-Франківської області від 02.05.2023, звернути в дохід держави та перерахувати на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України НОМЕР_1 ; провадження відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 121 КК України зупинити.
Свою позицію мотивував тим, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. 12 січня 2023 року його було затримано. Слідчий суддя обрав йому запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави. 02 травня 2023 року Долинський районний суд Івано-Франківської області обрав відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначив заставу в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становив 134200,00 грн, поклавши обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КК України. Після внесення за ОСОБА_3 застави, останнього звільнено 03.05.2023 з-під варти з ДУ "Івано-Франківська установа виконання покарань № 12". 18 травня 2023 року його призвано на військову службу під час мобілізації у військову частину НОМЕР_2 , у зв'язку з чим кримінальне провадження відносно нього суд зупинив. З отриманих на запити суду повідомлень з військової частини суд установив, що ОСОБА_3 проходив військову службу, однак 08.08.2025 з відпустки до розташування військової частини не повернувся (самовільно залишив частину). Будучи належним чином повідомлений про дату і час судового розгляду, обвинувачений ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, його захисникам його місцезнаходження невідоме. У зв'язку з неявкою обвинуваченого в судове засідання, суд відносно нього застосував привід. Проведеною перевіркою встановлено, що ОСОБА_3 21.07.2025 виїхав за кордон і до цього часу не повернувся. Дозвіл від прокурора та суду на відлучення з місця реєстрації, проживання та перебування - с. Княжолука та військової частини обвинувачений ОСОБА_3 від прокурора та суду не отримував, свої паспорти для виїзду за кордон не здав, на виклик до суду не з'явився. Виходячи з викладеного, є підстави вважати, що ОСОБА_3 умисно переховується від суду, а застосований до нього запобіжний захід у виді застави не запобіг завленим ризикам та не забезпечив його належної процесуальної поведінки. За таких обставин обвинуваченого ОСОБА_3 слід оголосити у міжнародний розшук та змінити йому запобіжний захід із застави на тримання під вартою. На даний час існують ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_3 може переховуватись від суду з метою уникнення від покарання у виді позбавлення волі, перебуває за кордоном, може незаконно впливати на свідків та експертів із метою спотворенння доказів стосовно фактичних обставин, та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Прокурор, який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, подане клопотання підтримав, просив його задоволити. Звернув увагу суду, що після звільнення з-під варти обвинувачений оформив довіреність на ім'я особи, яка внесла за нього заставу - ОСОБА_6 , якою надав їй можливість, в тому числі, розпоряджатися його майном, про що свідчить повний витяг з Єдиного реєстру довіреностей. Вказані дії дають підстави вважати про намір обвинуваченого ухилитись від суду, про що могла передбачити і заставодавець, отримавши можливість повернути внесені нею кошти за рахунок майна ОСОБА_3 .
Захисник ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання, зазначивши, що воно є передчасним. Його підзахисний має намір з'явитися у судове засідання, він проходив військову службу, отримав поранення, був нагороджений орденами, тому обрання найсуворішого запобіжного заходу не відповідатиме даним про особу обвинуваченого. Він (захисник) спілкувався з родичами останнього, які вказували, що обвинувачений з'явиться до суду, а відтак на даний час не встановлено об'єктивні причини, через які ОСОБА_3 не зміг своєчасно повернутись в Україну.
Захисник ОСОБА_7 у судове засідання не з'явився, у системі "Електронний суд" сформував клопотання про проведення судового засідання без його участі, взявши до уваги позицію захисника ОСОБА_5 .
Обвинувачений ОСОБА_3 у судове засідання повторно не з'явився, причин неявки не повідомив. Згідно із рапортом працівника поліції від 24.03.2025, здійснити привід обвинуваченого ОСОБА_3 не представилось можливим, оскільки по місцю проживання він відсутній протягом тривалого часу та місце перебування його невідоме. Також установлено, що ОСОБА_3 із 08.08.2025 перебуває в розшуку за самовільне залишення військової частини НОМЕР_3 .
Заставодавець ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилася, на наявну у матеріалах провадження адресу останньої суд направив повідомлення про розгляд даного клопотання.
Відповідно до 9 ст. 182 КПК України, неявка останніх не перешкоджає проведенню судового засідання.
Суд, вислухавши прокурора та захисника, дослідивши письмові докази, дійшов такого висновку.
Із матеріалів кримінального провадження суд установив, що, згідно із ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 02.05.2023, суд застосував відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів із 02 травня 2023 року до 30 червня 2023 року. Одночасно суд визначив запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, визначених КПК України, у розмірі 134200,00 грн. У разі внесення застави поклав на обвинуваченого ОСОБА_3 такі обов'язки: прибувати за викликом до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; не відвідувати місця, де продають на розлив алкогольні напої; утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення суми застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_3 уважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
02 травня 2023 року ОСОБА_6 внесла за ОСОБА_3 заставу в розмірі 134200,00 грн, про що свідчить відповідна квитанція, у зв'язку з чим обвинуваченого 03.05.2023 звільнено з-під варти та він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Згідно із ухвалою від 07.06.2023, суд зупинив судове провадження з розгляу кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, у зв'язку з призовом обвинуваченого для проходження військової служби під час мобілізації до звільнення його з військової служби.
Суд неодноразово подавав запити щодо актуальності інформації про проходження обвинуваченим ОСОБА_3 військової служби, на підставі яких отримував відповідні повідомлення, із останніх із яких встановив, що ОСОБА_3 08.08.2025 не прибув із щорічної відпустки до місця служби та відсутній на службі по теперішній час.
Для розгляду питання про відновлення судового розгляду суд призначив судове засідання на 25.02.2026, про що повідомив учасників кримінального провадження.
Згідно із ухвалою від 25.02.2026, суд відновив розгляд матеріалів кримінального провадження про обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
В судове засідання обвинувачений не з'явився, хоча був повідомлений про необхідність з'явитися у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомив, як і не вказав про неможливість прибуття, у зв'язку з чим суд постановив ухвалу про примусовий привід у зал судових засідань від 25.02.2026, виконання якого слід було забезпечити на 25.03.2026.
В судове засідання 25.03.2026 обвинувачений ОСОБА_3 не з'явився, його привід не виконано, на що вказує описаний вище рапорт.
Зважаючи на викладене вище, прокурор клопоче про оголошення обвинуваченого ОСОБА_3 у міжнародний розшук та змінення йому запобіжного заходу із застави на тримання під вартою. Заставу ж у розмірі 134200,00 грн, яка внесена ОСОБА_6 за обвинуваченого ОСОБА_3 на підставі ухвали Долинського районного суду Івано-Франківської області від 02.05.2023, просить звернути в дохід держави та перерахувати на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України НОМЕР_1 , а провадження відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 121 КК України зупинити.
Відповідно до ст. 2 КПК України, основним завданням кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування й судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини і щоб до кожного була застосована належна правова процедура.
Такою процедурою щодо обвинуваченого, який перебуває за кордоном, є його притягнення до кримінальної відповідальності заочно або шляхом екстрадиції в Україну. Для ефективності судового розгляду у будь-якому разі необхідно ініціювати процедуру оголошення такої особи у міжнародний розшук.
Чинним КПК не регламентовано поняття «міжнародний розшук» та не розкрито змісту зазначеного терміну. Натомість поняття «міжнародний розшук» використовується у ст. 193 КПК України як одна з підстав для вирішення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, обвинуваченого.
Водночас, згідно із ч. 4 ст. 183 КПК, оголошення обвинуваченого у міжнародний розшук є підставою для не визначення розміру застави при обранні запобіжного заходу, а відповідно до ч. 3 ст. 193 та ч. 3 ст. 323 КПК, оголошення обвинуваченого у міжнародний розшук є передумовою для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності обвинуваченого та для здійснення судового розгляду за відсутності обвинуваченого.
Приписами ч. 6 ст. 193 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Отже, відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання такого запобіжного заходу за відсутності обвинуваченого можливі за наявності двох обов'язкових умов:
1) наявність підстав, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу, для застосування запобіжного заходу до обвинуваченого;
2) оголошення обвинуваченого у міжнародний розшук.
Відсутність хоча б однієї з цих обов'язкових умов унеможливлює обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Під час розгляду клопотання прокурора суд установив, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Зокрема, встановлено ризики того, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставами вважати, що ОСОБА_3 може переховуватися від суду є те, що він покинув територію Ураїни та не повернувся на військову службу, не повідомив суд про місце свого перебування та не з'являється на виклики суду, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке відповідно до КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі, усвідомлює неминучість покарання за нього.
Підставами вважати, що ОСОБА_3 може незаконно впливати на свідків є те, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, усвідомлює неминучість покарання за нього, що може спонукати його незаконно впливати на свідків, які ще не допитані в ході судового розгляду, з метою зміни їх показів на його користь.
Підставами вважати, що ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення, є те, що інкримінований йому злочин вчинений у стані алкогольного сп'яніння, що дає підстави вважати, що, перебуваючи в такому стані, він може знову вдатися до протиправних дій, крім того з 08.08.2025 перебуває у розшуку за самовільне залишення ВЧ.
З долучених до поданого клопотання доказів суд також установив, що ОСОБА_3 перебуває за кордоном, куди виїхав 21.07.2025, на що вказують дані з Державної прикордонної служби України.
Суд ураховує, що згідно з положеннями пункту 1 розділу IV «Порядок запитування публікації оповіщень Генеральним секретаріатом Інтерполу» Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерпол, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Офісу Генерального прокурора, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 17.08.2020 № 613/380/93/228/414/510/2801/5, Уповноважений підрозділ запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну.
Для запиту публікації Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення правоохоронний орган України надсилає уповноваженому підрозділу формуляр для запиту публікації Червоного оповіщення, а також, крім іншої інформації та документів, завірену копію ухвали слідчого судді (суду) про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (у тому числі в перекладі на одну з робочих мов Інтерполу).
Відповідно до ч. 1 ст. 575 КПК України, клопотання про видачу особи в Україну готує слідчий, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, або суд, який розглядає справу чи яким ухвалено вирок, з дотриманням вимог, передбачених цим Кодексом та відповідним міжнародним договором України.
Частина 2 вказаної статті передбачає, що клопотання складається у письмовій формі і повинно містити дані про особу, видача якої вимагається, обставини і кваліфікацію вчиненого нею злочину. До клопотання додаються, крім іншого, такі документи: 1) засвідчена копія ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності.
Отже, з метою належного виконання розшуку особи з наступним її затриманням уповноваженому органу має бути надана, крім іншого, ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так як ухвала про надання дозволу на затримання не є ордером на арешт в розумінні правил Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерполу.
Враховуючи викладене, суд уважає, що запобіжний захід, який на даний час вважається обраним відносно ОСОБА_3 у виді застави, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України слід змінити на тримання під вартою, а обвинуваченого оголосити в міжнародний розшук. Щодо тверджень захисника про передчасність поданого клопотання, оскільки підзахисний має намір з'явитися до суду, то такі не заслуговують на увагу, так як обвинувачений ОСОБА_3 самовільно залишив військову частину ще 08.08.2025, виїхав за межі України 21.07.2025, і з того часу ні він, ні його захисники будь-які докази на підтвердження неможливості повернутися в Україну та про місце перебування обвинуваченого не надали.
З огляду на викладене, враховуючи фактичні обставини справи та правове обґрунтування, суд вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Щодо внесеної за обвинуваченого застави, суд зазначає таке.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Суд наголошує, що з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави (ч. 4 ст. 202 КПК), і саме з цього часу обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Обов'язок заставодавця, який не є підозрюваним (обвинуваченим) із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом також забезпечується внесеним розміром застави.
Положення ч. 8 ст. 182 КПК України не передбачають необхідності встановлювати виправданість відповідного ступеня втручання у права і свободи особи у зв'язку із зверненням застави у дохід держави, проте з урахуванням прямої вказівки закону на необхідність дотримання вимоги пропорційного втручання щодо будь-якого випадку застосування заходів забезпечення кримінального провадження (п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК) це є обов'язковою умовою і при вирішенні питання про звернення застави у дохід держави.
Водночас, перевіряючи легітимність мети звернення застави слід зазначити, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК), а метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання відповідним ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК).
Обвинувачений ОСОБА_3 після його звільнення з-під варти у зв'язку зі внесенням застави, перебуваючи на волі, зневажливо поставився до виконання своїх процесуальних обов'язків, як обвинуваченого, та маючи для цього всі можливості, умисно не виконав їх. Тому, з огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_3 не виконував покладені на нього обов'язки, в судові засідання не з'являється без поважних причин та не повідомив про причини своєї неявки, самовільно залишив військову частину та перебуває за межами України, хоча знає, що відносно нього в суді перебуває на розгляді кримінальне провадження, тому суд уважає, що внесену ОСОБА_6 на користь останнього заставу в розмірі 134200,00 грн слід звернути в дохід держави, яку зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України. Водночас, суд не вважає за можливе самостійно визначити її звернення на потреби Збройних Сил України, оскільки це становитиме відхід від застереженого вимогами ч. 2 ст. 19 Конституції України обов'язку посадової особи органу державної влади діяти лише у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, тобто у даному конкретному випадку у відповідності до наведених вище положень ч. 8 ст. 182 КПК України, якими передбачено зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України звернутої в дохід держави застави. Рекомендації ВС від 03.03.2022 щодо можливості перерахування внесеної застави на спеціальний рахунок ЗСУ стосується згоди застоводавця на таке перерахування застави та належної поведінки обвинуваченого при такому виді запобіжного заходу, чого в даному випадку не дотримано.
Суд вважає, що звернення застави у дохід держави є співмірним потребам судового розслідування втручанням у право власності заставодавця з урахуванням характеру вчиненого порушення та спричинених ним негативних наслідків для кримінального провадження.
У зв'язку з оголошенням обвинуваченого ОСОБА_3 у міжнародний розшук, провадження підлягає зупиненню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 369-372 КПК України, суд
клопотання прокурора задовольнити.
Оголосити у міжнародний розшук ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 .
В порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, обрати обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Після затримання ОСОБА_3 і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження обвинувачений має бути доставлений до Долинського районного суду Івано-Франківської області для розгляду за його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Заставу в розмірі 134200,00 (сто тридцять чотири тисячі двісті) гривень, яку внесла заставодавець ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 1-кп/343/25/26, справа № 343/1026/23 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, на виконання ухвали слідчого судді Долинського районного суду Івано-Франківської області від 02 травня 2023 року, звернути в дохід держави, яку зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України.
Судове провадження у кримінальному провадженні № 1-кп/343/25/26, справа № 343/1026/23 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, зупинити.
Організацію розшуку обвинуваченого доручити прокурору Івано-Франківської обласної прокуратури із залученням каналів міжнародного співробітництва.
Ухвала може бути оскаржена в частині зміни запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Суддя ОСОБА_1