Справа № 601/2906/25Головуючий у 1-й інстанції Білосевич Г.С.
Провадження № 22-ц/817/276/26 Доповідач - Хома М.В.
Категорія -
19 березня 2026 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючої - Хома М.В.
суддів - Гірський Б. О., Костів О. З.,
секретар - Панькевич Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю “Західна агровиробнича компанія» на ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 23 грудня 2025 року про залишення позову без розгляду, постановлену суддею Білосевич Г.С. у цивільній справі №601/2906/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Західна агровиробнича компанія» до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю “Волинь Нова» про визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди землі, визнання відсутнім права оренди, скасування державної реєстрації права оренди,
У жовтні 2025 року ТОВ “Західна агровиробнича компанія» звернулось до суду із вказаним позовом.
Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 23 грудня 2025 року позовну заяву ТОВ “Західна агровиробнича компанія» залишено без розгляду у зв»язку з повторною неявкою позивача.
В апеляційній скарзі ТОВ “Західна агровиробнича компанія» просить ухвалу суду першої інстанції скасувати. Вказує, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, оскільки неявка представника позивача мала місце у підготовчі судові засідання, тоді як положення статті 257 ЦПК України щодо залишення позову без розгляду застосовуються під час розгляду справи по суті, а тому суд мав закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті. Крім цього, суд не врахував подані представником позивача клопотання про витребування у відповідача оригіналів письмових доказів та договору оренди землі.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Волинь Нова» просить апеляційну скаргу ТОВ «Західна агровиробнича компанія» залишити без задоволення, а ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 23 грудня 2025 року - без змін. Вказує, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчих судових засідань, однак повторно не з'явився, не подав заяви про розгляд справи за його відсутності та не повідомив причин неявки, у зв'язку з чим суд першої інстанції правомірно застосував пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Представник відповідача - адвокат Алєнін Д.В. подав заяву про слухання справи у його відсутності.
Позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак у судове засідання не з'явилися, що відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Згідно з частиною другою статті 198 ЦПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження випадках: 1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у підготовчому засіданні.
Частинами першою, другою, п'ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Суд звертає увагу, що повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд повинен врахувати всі підстави залишення заяви без розгляду у сукупності. Відсутність хоча б однієї із умов не дає права суду залишати позов без розгляду.
У своєму Рішенні від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 у справі № 1-9/2011 Конституційний Суд України зазначає, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Процесуальні права та обов'язки учасників справи визначені статтею 43 ЦПК України. Зокрема, учасники справи мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, брати участь у дослідженні доказів, ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Водночас учасник справи зобов'язаний: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні у нього докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, надавати суду повні й достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Крім того, згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Частиною першою статті 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Таким чином, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад цивільного судочинства.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач. Так, в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» він зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України» наголошує на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
До подібних правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах: від 21 вересня 2023 року у справі № 9901/471/21 (провадження № 11-114 заі 23), від 25 вересня 2024 року у справі №490/9587/18 (провадження № 14-29 цс 24).
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними.
Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України, суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду: від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц (провадження № 61-20094св18), від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц (провадження № 61-20094св18), від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц (провадження № 61-31053св18), від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13 (провадження № 61-36375св18), від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц (провадження № 61-2630св19), від 20 червня 2019 року по справі № 522/7428/15 (провадження № 61-31861св18), від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц (провадження № 61-27370св18), від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц (провадження № 61-7473св18), від 02 вересня 2020 року у справі № 461/3580/15-ц (провадження № 61-20847св19), від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18 (провадження № 61-3617св19).
Встановлено, що ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 27 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 24 листопада 2025 року.
20 листопада 2025 року від представника ТОВ “Західна агровиробнича компанія» - Русина Ю.Ю. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Із Довідки, складеної секретарем судового засідання, вбачається, що судове засідання 24 листопада 2025 року відкладено на 23 грудня 2025 року.
Із наявної у системі “Електронний суд» Картки руху документу вбачається, що документ під назвою “СК-Підготовче провадження», в якому відображена дата та час наступного судового засідання, доставлено до електронного кабінету ТОВ “Західна агровиробнича компанія» та ОСОБА_2 24 листопада 2025 року о 20:51 год.
За таких обставин колегія суддів вважає встановленим, що ТОВ “Західна агровиробнича компанія» та його представник були належним чином повідомлені про дату, час і місце підготовчого судового засідання, призначеного на 23 грудня 2025 року, однак повторно у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутності не подали.
Отже, у суду першої інстанції були наявні передбачені пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальні підстави для залишення позову без розгляду.
Доводи апеляційної скарги про те, що положення статті 257 ЦПК України не підлягали застосуванню, оскільки неявка представника позивача мала місце саме у підготовчі судові засідання, є безпідставними. Наведена норма процесуального закону прямо передбачає можливість залишення позову без розгляду у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача як у підготовче засідання, так і в судове засідання. Тому сам по собі факт того, що повторна неявка мала місце на стадії підготовчого провадження, не виключав застосування судом першої інстанції наслідків, визначених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції мав закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті, не ґрунтуються на вимогах процесуального закону, оскільки така процесуальна дія можлива лише за умови відсутності передбачених законом перешкод для подальшого розгляду справи. Натомість повторна неявка належним чином повідомленого позивача без подання заяви про розгляд справи за його відсутності є самостійною та достатньою процесуальною підставою для залишення позову без розгляду.
Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про те, що суд не врахував подані представником позивача клопотання про витребування у відповідача оригіналів письмових доказів та договору оренди землі. Саме по собі подання таких клопотань не звільняло позивача від обов'язку добросовісно користуватися процесуальними правами, з'являтися у судові засідання або, у разі неможливості явки, повідомити суд про причини неявки чи подати заяву про розгляд справи за їх відсутності. Наявність нерозглянутих клопотань не усувала встановлених законом наслідків повторної неявки позивача у підготовче судове засідання.
Таким чином, суд першої інстанції, встановивши факт повторної неявки належним чином повідомленого позивача у підготовче судове засідання, за відсутності заяви про розгляд справи без їх участі, дійшов правильного висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвала суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування з мотивів, викладених у апеляційній скарзі колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 141, 367, 375, 382-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Західна агровиробнича компанія» - залишити без задоволення.
Ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 23 грудня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 24 березня 2026 року.
Головуюча Хома М.В.
Судді Гірський Б.О.
Костів О.З.