Дата документу 19.03.2026 Справа № 335/11207/23
Єдиний унікальний № 335/11207/23 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/807/495/26 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія: ч. 2 ст. 78 КК України
19 березня 2026 року м. Запоріжжя
Судова колегія з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисника засудженого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду клопотання заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_9 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Заводського районного суду м. Запоріжжя від 9 січня 2026 року у відношенні ОСОБА_7 , -
Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 9 січня 2026 року було залишено без розгляду подання Заводського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням відносно ОСОБА_7
19 лютого 2026 року заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_10 подала апеляційну скаргу на вищезазначену ухвалу, в якій одночасно заявила клопотання про поновлення строку на її апеляційне оскарження.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначила, що ухвала суду не направлялась до Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя, що унеможливило подачу обґрунтованої апеляційної скарги у встановлений законом строк.
Заслухавши доповідь судді по справі, прокурора, яка підтримала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали та просила його задовольнити, захисника засудженого, який заперечував проти задоволення клопотання, перевіривши матеріали судового провадження в частині, що стосуються обставин, на які прокурор посилається в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню з огляду на наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на інші ухвали суду першої інстанції подається протягом семи днів з дня їх проголошення.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений лише з поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Таким чином, підставою для прийняття рішення про поновлення пропущеного строку можуть бути лише поважні причини його пропуску, під якими слід розуміти ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк.
Колегія суддів не може погодитись із доводами прокурора про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали та вважає їх неспроможними з огляду на таке.
Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У п. 20 ч. 2 ст. 36 КПК України закріплено, що прокурор має право на оскарження судових рішень в порядку, встановленому цим Кодексом.
З огляду на ст. 37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному провадженні. При цьому прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення.
Згідно з ч. 4 ст. 36 КПК України, право на подання апеляційної скарги мають також незалежно від їх участі в судовому провадженні прокурори вищого рівня: Генеральний прокурор України, його перший заступник та заступники, керівники регіональної прокуратури, його перший заступник та заступники.
Разом з тим, у КПК України не встановлено особливого порядку та строків оскарження прокурорами вищого рівня судових рішень в апеляційному порядку.
Так, у ст. 393 КПК України як суб'єкт оскарження вказується тільки прокурор. Відповідно ж до п. 15 ч. 1 ст. 3 КПК України прокурором є особа, яка обіймає посаду, передбачену ст. 17 Закону України «Про прокуратуру» та діє у межах своїх повноважень.
Причому, Законом України «Про прокуратуру» визначено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави (ст. 1); єдність системи прокуратури України забезпечується: єдиними засадами організації та діяльності прокуратури, єдиним статусом прокурорів, єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності прокурорів та ін. (ч. 5 ст. 7); прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі (ч. 2 ст. 15).
Виходячи з системного аналізу зазначених вище норм, поняття «прокурор», яке вживається у ст. 393 КПК України як суб'єкт апеляційного оскарження, охоплює не лише певну посадову особу, яка здійснює повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні та визначена у порядку ст. 37 КПК України, але й прокурорів вищого рівня, визначених у ч. 4 ст. 36 КПК України (Генеральний прокурор України, його перший заступник та заступники, керівники регіональної прокуратури, його перший заступник та заступники).
У зв'язку з цим, особливості організації внутрішнього документообігу у системі органів прокуратури не можуть змінювати загальний порядок обчислення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, визначений у ч. 2 ст. 395 КПК України.
Згідно технічного запису та журналу судового засідання від 9 січня 2026 року, прокурор ОСОБА_11 , яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, була присутня під час розгляду клопотання органу пробації, висловила свою змістовну позицію з приводу залишення клопотання вказаного органу без розгляду (а.с. 26).
Як також вбачається з матеріалів кримінального провадження, копію ухвали прокурор ОСОБА_12 отримав у суді першої інстанції 13 січня 2026 року, що підтверджується наявною в матеріалах кримінального провадження розпискою та не оспорювалось прокурором, яка брала участь в судовому засіданні апеляційного суду під час розгляду клопотання про поновлення строку (а.с. 29).
Таким чином, як для прокурора ОСОБА_11 , яка була присутня в суді під час проголошення ухвали, так і для прокурора ОСОБА_9 , як такої, що не була присутня під час проголошення ухвали суду, але є заступником керівника Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя та має таке ж право на подання апеляційної скарги, перебіг строку на апеляційне оскарження розпочався 10 січня 2026 року, і відповідно, останнім днем на апеляційне оскарження було 16 січня 2026 року.
Між тим, апеляційну скаргу прокурор ОСОБА_10 до суду першої інстанції подала лише 19 лютого 2026 року, тобто більш, ніж через місяць навіть після отримання копії ухвали суду прокурором ОСОБА_12 .
Як на єдину підставу для поновлення строку апеляційного оскарження безпосередньо в апеляційній скарзі прокурор посилається на те, що копія оскаржуваної ухвали до Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя не направлялась.
Колегія суддів приходить до висновку, що наведені прокурором підстави не є такими, що з об'єктивної причини перешкодили їй реалізувати у строк, передбачений законом, право на апеляційне оскарження, оскільки вказані підстави повністю спростовуються матеріалами кримінального провадження, і за умови належної організації внутрішнього документообігу, у прокурорів було б достатньо часу для апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції в межах встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України строку.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що поважні причини прокурором не зазначені, з огляду на що, у відповідності до ст. 399 КПК України, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
На підставі зазначеного, керуючись ст. 399 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_9 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Заводського районного суду м. Запоріжжя від 9 січня 2026 року залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_9 на ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 9 січня 2026 року, якою залишено без розгляду подання Заводського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням відносно ОСОБА_7 , із усіма доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала - прокурору ОСОБА_13 .
Копію ухвали разом із апеляційної скаргою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати прокурору ОСОБА_13 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4