Справа № 308/583/26
Закарпатський апеляційний суд
26.02.2026 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді судове провадження 11-сс/4806/48/26 за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.01.2026.
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУ НП в Закарпатській області про обрання запобіжного заходу та обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, на строк до 19.03.2026, щодо:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , несудимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, відомості про яке 07.01.2026 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026071040000024.
Клопотання слідчий обґрунтував тим, що у провадженні СУ ГУ НП в Закарпатській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного 07.01.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12026071040000024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що 01.01.2026 близько 04 год 24 хв ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб, разом із ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , перебуваючи у громадському місці - біля входу ресторану-бару «Оркестр», розташованого за адресою: м. Мукачево, вул. Миру, 55/8, умисно, з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, яке проявилось у нахабному та зневажливому ставленні до норм громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, усвідомлюючи своє перебування у громадському місці та, незважаючи на присутність осіб, які перебували біля входу ресторан-бару «Оркестр», а також тих осіб, які проходили повз вказаний заклад, що свідчить про прагнення ОСОБА_10 показати зверхність та зневагу до правил і норм поведінки в суспільстві та самоствердитися, на ґрунті словесної перепалки, висловлюючись в адресу потерпілого ОСОБА_12 нецензурною лайкою, наніс йому декілька ударів кулаком в область голови ззаду та з правого боку, після чого наніс ще декілька ударів обома кулаками в область голови ззаду та з правого боку. В цей же час, ОСОБА_11 наніс декілька ударів ОСОБА_12 по обличчю, після чого один із друзів ОСОБА_12 намагався відвести ОСОБА_10 від потерпілого, оскільки ОСОБА_10 мав намір продовжувати наносити удари ОСОБА_12 . В цей момент ОСОБА_12 почав відбігати в сторону припаркованих автомобілів, слідом за ним
-2-
побіг ОСОБА_11 та, наздоганяючи його, наніс один удар кулаком в область правої щоки, в цей час до ОСОБА_11 приєднався ОСОБА_10 , який наніс декілька ударів ОСОБА_12 .
Після чого, ОСОБА_11 із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, схожого на телескопічний кийок, наніс декілька ударів в область скроневої частини голови потерпілому ОСОБА_12 , в цей момент, ОСОБА_10 , продовжуючи свої протиправні дії, наніс один удар ногою потерпілому ОСОБА_12 .
Поряд з цим, ОСОБА_6 наніс кулаком правої руки удар ОСОБА_12 в область лівої щоки, далі, із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, схожого на балонний ключ, наніс декілька ударів по тілу ОСОБА_12 та один удар в область голови, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді тупої травми голови та саден.
При цьому ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , продовжували наносити тілесні ушкодження ОСОБА_12 в область тіла та голови, та висловлюватись нецензурною лайкою в бік потерпілого, оточили останнього, не даючи йому можливість покинути місце події.
Внаслідок хуліганських дій, ОСОБА_12 спричинено тілесні ушкодження у вигляді тупої травми голови.
15.01.2026 о 09 год 03 хв ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий мотивував обґрунтованістю пред'явленої останньому підозри, тяжкістю покарання, яке йому загрожує у разі доведення винуватості, а також наявністю ризиків, передбачених п.1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобігти яким шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливо.
При вирішенні клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, а також наявність ризиків, передбачених п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування, суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. З метою запобігання встановлених в ході судового розгляду ризикам, слідчий суддя вважав за доцільне застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_8 просить скувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід не пов'язаний з позбавлення волі - домашній арешт в нічний період доби. Вважає ухвалу незаконною та не обґрунтованою, а викладені у ній висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам. Слідчим суддею не враховано відсутність заявлених слідчим ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та не дано оцінки тому факту того, що ОСОБА_6 не перешкоджає слідству, впливати на потерпілого чи свідків наміру не має, як перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. При цьому просить врахувати, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, позитивно характеризується, тимчасово не працює.
-3-
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу, промову прокурора на заперечення доводів апеляційної скарги, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга захисника-адвоката ОСОБА_8 підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
За приписами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 цього Кодексу.
В порядку ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним,
-4-
обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити,чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини,які свідчать про: 1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2)наявність достатніх підстав вважати,що існує хоча б один із ризиків,передбачених ст. 177 КПК України,і на які вказує слідчий,прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя в цілому дотримався вказаних вимог закону при розгляді клопотання про обрання щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Розглядаючи дане клопотання, слідчий суддя належно дослідив та перевірив наведені у ньому доводи щодо обґрунтованості підозри та наявності ризиків, які власне викликали необхідність вжити заходи для забезпечення кримінального провадження шляхом застосування підозрюваній особі запобіжного заходу.
Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що у провадженні СУ ГУ НП в Закарпатській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного 07.01.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12026071040000024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
15.01.2026 о 09 год 03 хв ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 19.01.2026 за клопотанням слідчого щодо ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 19.03.2026 без визначення розміру застави.
При вирішенні питання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено доведеність слідчим обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Висновок слідчого судді про необхідність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 відповідає фактичним обставинам кримінального провадження і такий висновок підтверджується перевіреними слідчим суддею доказами, яким дана належна оцінка.
Відповідно до положень ст. 177, 183 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання переховування від органів досудового розслідування чи вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків та інших учасників у цьому кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити вище вказані дії.
-5-
Як встановив слідчий суддя і це підтверджується матеріалами судового провадження, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, а тому, перебуваючи на волі ОСОБА_6 , з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також незаконно впливати на потерпілого й свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що свідчить про наявність існування ризиків, передбачених п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вагомість наявних доказів на підтвердження обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, на цій стадії досудового розслідування доведена слідчим і прокурором та сумнівів у колегії суддів щодо їх повноти та достатності не викликає.
Наявні докази, які містяться в матеріалах судового провадження дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, на цій стадії досудового розслідування є підтвердженою. В ході кримінального провадження обставини, які мають бути достатніми для обґрунтування підозри ОСОБА_6 у вчиненні даного кримінального правопорушення на момент вручення були наявними і підтверджуються доказами, зібраними у ході досудового розслідування, зокрема: протоколами допиту свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , протоколом допиту потерпілого, протоколом допиту свідка ОСОБА_15 , протоколами пред'явлення для впізнання осіб, протоколом огляді відеозапису з камер відеоспостереження та іншими матеріалами кримінального провадження.
Разом з тим, перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, колегія суддів виходить з того, що сукупність матеріалів кримінального провадження на даній стадії досудового розслідування, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Така позиція суду випливає й із практики Європейського Суду з прав людини про те, що «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.
Слідчим у кримінальному провадженні надано докази, які на даній стадії досудового розслідування є достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 . Однак, дослідження доказів з метою визнання їх такими, що можуть бути покладені в основу винуватості особи у вчиненні того чи іншого злочину відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
З огляду на викладене, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення, обставин його вчинення, його підвищену суспільну небезпечність, існуючі в даному провадженні ризики, особу підозрюваного, який непрацюючий, несудимий, апеляційний суд приходить до висновку, що слідчим та прокурором в судовому засіданні суду першої інстанції була доведена неможливість застосування відносно підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу, що в своїй ухвалі при застосуванні відносно підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу обґрунтовано прийняв до уваги слідчий суддя.
-6-
Перевіряючи доводи апеляційної скарги сторони захисту на предмет відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, апеляційний суд уважає, що з огляду на характер та конкретні обставини кримінального правопорушення, такі існують та доводяться відповідними доказами. Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження факти та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого й свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення в якому він підозрюється.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегією суддів під час апеляційного розгляду не встановлено.
Щодо посилання сторони захисту на дані про особу підозрюваного, зокрема про наявність постійного місця проживання, позитивної характеристики, на думку апеляційного суду, з огляду на суспільну небезпечність інкримінованого кримінального правопорушення, вони не є визначальними аргументами для обрання підозрюваному ОСОБА_6 більш м'якого виду запобіжного заходу, оскільки не зменшують встановлені ризики та не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки підозрюваного.
При цьому, відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує і те, що навіть якщо підозрюваний і не має на меті ухилятися від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків чи інших учасників у цьому ж провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню в будь-який спосіб, продовжувати злочинну діяльність, однак, обставини, за яких ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, його тяжкість та інші наведені вище обставини, дають обґрунтовані підстави вважати, що такі ризики мають місце, і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у виді тримання під вартою.
При цьому, апеляційний суд бере до уваги і те, що у матеріалах судового провадження відсутні й стороною захисту не надано доказів про наявність у підозрюваного ОСОБА_6 таких захворювань, які б свідчили про неможливість тримання його під вартою в умовах ізоляції від суспільства.
Таким чином, наведені захисником в апеляційній скарзі доводи про наявність у підозрюваного постійного місця проживання, позитивної характеристики, були предметом перевірки та розгляду слідчим суддею і підстав для їх задоволення не встановлено.
Колегія суддів приходить до висновку про доведеність органом досудового розслідування на цій стадії досудового розслідування обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, наявності в зазначеному провадженні ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а також те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним вище ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
При прийнятті рішення апеляційний суд враховує те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 60 рішення ЄСПЛ «Боротюк проти України», а тому апеляційний суд
-7-
вважає необхідним обрання на даній стадії досудового розслідування підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання існуючим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону та правовими позиціями ЄСПЛ.
Разом з тим, дійшовши обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя необґрунтовано зазначив про неможливість визначення підозрюваному розміру застави з огляду на таке.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для застосування застави, суд першої інстанції з урахуванням фактичних обставин кримінального провадження, даних, які характеризують особу підозрюваного, вимог кримінального процесуального законодавства України та практики Європейського суду з прав людини, а також з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, не визначив її розмір, мотивуючи це тим, що інкриміноване ОСОБА_6 кримінальне правопорушення, вчинено із застосуванням насильства.
Проте, такий висновок, на думку колегії суддів, є передчасним і таким, що не узгоджується з наведеними нижче положеннями закону.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування (п. 1).
Зміст вказаної норми не є імперативним, а тому, приймаючи до уваги вимоги ст. 178, ч. 1 ст. 183 КПК України, зокрема, наявність у підозрюваного ОСОБА_6 постійного місця проживання, міцних соціальних зв'язків, позитивної характеристики, вчиненні дій направлених на відшкодування потерпілому заподіяної злочином шкоди, розглянувши можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10.02.2022 у справі «Харченко проти України), колегія суддів уважає за можливе визначити підозрюваному ОСОБА_6 розмір застави у даному кримінальному провадженні.
Визначаючи розмір застави у даному кримінальному провадженні, апеляційний суд приймає до уваги положення ч. 4 ст. 182 КПК України, згідно якої розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
-8-
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа. Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, а також, приймаючи до уваги обставини, визначені ст. 178 КПК України, колегія суддів уважає необхідним визначити розмір застави у межах 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн, оскільки саме такий розмір застави буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, узгоджуватись з положеннями ст. 182 КПК України, а також практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Мангурас проти Іспанії» від 28.09.2010, «Гафа проти Мальти» від 22.05.2018), відповідно до яких розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
При таких обставинах, виходячи з вимог п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України колегія суддів уважає, що апеляційна скарга захисника-адвоката ОСОБА_8 підлягає задоволенню частково, а ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням апеляційним судом нової.
При прийнятті рішення колегія суддів також, враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною обвинувачення та стороною захисту не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки суду; а також положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 412, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_8 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.01.2026 щодо ОСОБА_9 скасувати.
Клопотання слідчого відділу СУ ГУ НП в Закарпатській області про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити частково.
Застосувати відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , несудимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою.
-9-
Строк тримання ОСОБА_9 під вартою встановити до 19.03.2026 включно.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_16 обов'язків, передбачених КПК України - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн.
Роз'яснити, що підозрюваний ОСОБА_17 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_9 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожного вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (с. Ключарки, Мукачівського району Закарпатської області), без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця проживання та роботи; утримуватись від спілкування з потерпілим і свідками у кримінальному провадженні щодо обставин вказаного кримінального провадження; здати на зберігання до ГУ ДМС в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді