Справа № 594/6/25
Провадження №1-кп/594/47/2026
25 березня 2026 року
Борщівський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Борщеві кримінальне провадження №12024211120000045 від 17 лютого 2024 року по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , освіта вища, громадянки України, працюючої в Борщівському агротехнічному фаховому коледжі, не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5
ОСОБА_6
потерпілої ОСОБА_7
представника потерпілої ОСОБА_8
обвинуваченої ОСОБА_3
захисників обвинуваченої - адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
Обвинувачена ОСОБА_3 15.02.2024 близько 15 год 30 хв. керуючи автомобілем марки «Mercedes-Benz», модель «А 140», д.н.з. НОМЕР_1 , рухалася по вулиці Степана Бандери в м. Борщеві Чортківського району Тернопільської області в напрямку вулиці Січових Стрільців і під час руху не була достатньо уважною та не стежила належно за дорожньою обстановкою, щоб своєчасно реагувати на її зміну та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, чим порушила вимоги п. 2.3 (пп. «б», «д») ПДР України. На нерегульованому перехресті вул. Степана Бандери та вул. Івана Франка м. Борщева водій ОСОБА_3 здійснила маневр повороту ліворуч на вулицю І.Франка. В цей же час пішохід ОСОБА_7 переходила проїжджу частину вулиці Івана Франка за межами пішохідного переходу справа на ліво відносно руху автомобіля марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 . Під час руху на даному нерегульованому перехресті, обвинувачена ОСОБА_3 , в порушення п.12.3 ПДР України, маючи технічну можливість запобігти наїзду на пішохода, з моменту виникнення небезпеки для руху, не вжила заходів для зменшення швидкості, аж до зупинки транспортного засобу та здійснила наїзд керованим автомобілем Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 , на пішохода ОСОБА_7 . У результаті даної ДТП пішохід ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої променевої кістки у нижній третині, закритого перелому зовнішнього виростка лівої великогомілкової кістки та забоїв м'яких тканин правої тім'яної ділянки, які за ступенем тяжкості належать до категорії середньої тяжкості, як такі, що супроводжуються довготривалим розладом здоров'я - більше 21 дня.
Порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.12.3 ПДР України перебуває в причинному зв'язку з настанням події дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості потерпілій ОСОБА_7 .
Дії ОСОБА_3 , які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху, керуючи транспортним засобом, що спричинили потерпілій ОСОБА_7 тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 вину у вчиненому не визнала і дала показання, що вона 15.02.2024 близько 15 год 30 хв. керувала автомобілем марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 та рухалася по вулиці С. Бандери в м. Борщеві Чортківського району Тернопільської області в напрямку вулиці Січових Стрільців. На нерегульованому перехресті вона повертала з вул. С. Бандери наліво на вул. І.Франка. Пропустила зустрічний транспортний засіб і приступала до маневру повороту ліворуч. Побачила потерпілу, яка переходила дорогу - вулицю Івана Франка поза межами пішохідного переходу, справа на ліво по ходу її руху і перебувала посередині між тротуаром і кільцем. Жінка йшла досить швидко і вона її пропустила та об'їжджала потерпілу ззаді. Проїхавши декілька метрів, побачила в дзеркало заднього виду, що жінка, яка переходила дорогу лежить на дорозі. Прийняла автомобілем вправо, зупинилася і підійшла до потерпілої та запитала, що сталося, на що ОСОБА_7 сказала, що впала. Жінка просила викликати швидку допомогу, а вона запропонувала підвезти її в лікарню своїм автомобілем, на що та погодилася. До них підійшли працівники поліції, була жінка - медик та інші очевидці і всім потерпіла повідомляла, що впала сама. Привезла ОСОБА_7 до лікарні, по дорозі подзвонила до свого батька, який також приїхав до лікарні, викотив медичну каталку та допоміг завезти потерпілу в приймальне відділення. ОСОБА_7 в лікарні також повідомила, що сама впала на дорозі. Під час керування автомобілем вона не порушувала ПДР України, не здійснила наїзд на потерпілу та не заподіяла їй тілесних ушкоджень. Потерпіла сама повідомила, що впала, вона її про це не просила і не обіцяла відшкодувати шкоду. Її автомобіль було оглянуто працівниками поліції та не виявлено слідів ДТП.
Вина обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами:
Показаннями потерпілої ОСОБА_7 , яка в судовому засіданні пояснила, що 15.02.2024 близько 15 год 30 хв. вона по тротуару підійшла до перехрестя вулиць Степана Бандери - Івана Франка в м. Борщеві і маючи намір перейти на іншу сторону дороги, поза межами пішохідного переходу, переконалася, що немає автомобілів та почала йти по дорозі. Бачила автомобіль, який рухався ще по вул. Степана Бандери, а коли вона була посередині дороги то відчула удар в ліву ногу, від чого її розвернуло і лівою рукою вдарилася об дзеркало та впала на спину. До неї відразу ж підійшла ОСОБА_3 і почала просити, щоб вона не говорила, що її збив автомобіль та обіцяла відшкодувати шкоду. Тільки через це вона на місці сказала, що впала та просила викликати швидку. ОСОБА_3 сказала, щоб вона сідала в її автомобіль і вона відвезе в лікарню. Вона погодилася і коли приїхали в лікарню то там вже були батьки обвинуваченої і батько допоміг їй на каталці заїхати в лікарню, де вона також сказала, що впала. Їй була надана медична допомога і вона поїхала додому, однак стан здоровя її погіршився і 17.02.2024 вона знову звернулася в лікарню. Протягом цих двох днів ОСОБА_3 не цікавилася станом її здоровя, не намагалася допомогти матеріально і тому 17.02.2024 вона і її дочка повідомили про обставини ДТП.
Свідок ОСОБА_11 надав суду показання, що 15.02.2024 року приблизно о 15.00 год. він вийшов з території ІНФОРМАЦІЯ_2 на вул. С. Бандери і зайшов в кіоск. Коли вийшов то почув від людей на автобусній зупинці, що на перехресті трапилася ДТП. Побачив, що старша жінка лежала на дорозі, а молодша допомагала їй піднятися.
Свідок ОСОБА_12 дав суду показання , що 15.02.2024 року приблизно о 15.00 год. знаходився на території ІНФОРМАЦІЯ_2 та почув тупий звук з сторони перехрестя вулиць С. Бандери та І.Франка. Коли глянув то побачив, що на проїзній частині лежить жінка, а неподалік знаходиться автомобіль «Мерседес». Підійшов до місця події і побачив, що коло потерпілої є молода жінка, яка пропонує підвезти її в лікарню і він також пропонував свою допомогу. До них підійшла ще одна жінка, сказала, що вона лікар і почала говорити з потерпілою.
Свідок ОСОБА_13 дав суду показання, що 15.02.2024 року він працював патрульним поліцейським ВП № 1 (м. Борщів) і разом з ОСОБА_14 виконували службові обов'язки в м. Борщеві. Коли проїжджали приблизно після 15.00 год. по вул. Степана Бандери то побачили, що на перехресті старша жінка сідала в автомобіль Мерседес, а молодша їй допомагала. В автомобіля була включена аварійна сигналізація. Вони зупинилися та запитали, що сталося. ОСОБА_7 сказала, що впала і скаржилася на болі в нозі. ОСОБА_3 разом з ОСОБА_7 поїхали в лікарню, а вони їх супроводили. ОСОБА_7 не повідомляла, що її збив автомобіль.
Аналогічні показання показанням свідка ОСОБА_13 дав свідок ОСОБА_14 , який додатково пояснив, що перебуваючи в лікарні ОСОБА_7 повторила, що впала і не повідомляла про збиття її автомобілем.
Свідок ОСОБА_15 надала суду показання, що 15.02.2024 після 15 год. до неї зателефонували і повідомили, що її мати ОСОБА_7 лежить на дорозі, так як її збила машина. Вона відразу поїхала в лікарню, оскільки на дорозі вже нікого не було. Біля лікарні побачила, що мати сидить в автомобілі ОСОБА_3 і не могла самостійно вийти. Разом з батьком ОСОБА_16 посадили маму на крісло і завезли в приймальне відділення. Мама сказала, що її збила автомобілем ОСОБА_3 , але вона сказала, що впала, так як та обіцяла допомогу. Коли пройшли обстеження то встановили, що це переломи, мамі наклали гіпс і вони поїхали додому. Протягом двох днів ОСОБА_3 не дзвонила, не цікавилася станом здоров'я матері, яке погіршилося і 17.02.2024 мати знову звернулася в лікарню, а вона написала заяву в поліцію.
Рапортом старшого інспектора-чергового відділення поліції № 1(м. Борщів) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області від 17.02.2024, що цього числа о 19:47 надійшло повідомлення від чергової медсестри приймального відділення КНП «Борщівська міська лікарня», про те, що каретою швидкої допомоги доставлено ОСОБА_7 з діагнозом: закритий перелом нижньої третьої променевої кістки зліва зі зміщенням, закритий перелом латерального виростка лівої великогомілкової кістки з незначним зміщенням, гемхіалатроз, звертається повторно. Остання пояснила, що дані тілесні ушкодження отримала 15.02.2024 біля 15:30 в м. Борщеві на вул. С. Бандери під час ДТП.
Заявою ОСОБА_15 до ВП № 1(м. Борщів) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області від 17.02.2024, про те, що о 15:30 15.02.2024 в м. Борщеві на кільці по вул. С. Бандери сталася ДТП, в результаті якої від наїзду автомобіля Мерседес, яким керувала ОСОБА_17 постраждала її мама ОСОБА_7 . В лікарні встановили, що в матері зламана ліва рука, ліва нога, на голові велика гематома.
Протоколом огляду місця події дорожньо-транспортної події від 17 лютого 2024 року, план-схемою та фотоілюстраціями, що є додатками до протоколу огляду місця ДТП, відповідно до яких оглянуто нерегульоване перехрестя головної дороги - вулиці Степана Бандери та другорядної - вулиці Івана-Франка в м. Борщеві Чортківського району Тернопільської області. В процесі огляду проведено обміри ширини проїзних частин вулиць та відстань від клумби, навколо якої здійснюється круговий рух, до пішохідного переходу, яка становить 38 метрів. В ході огляду слідів, які б свідчили про місце ДТП не виявлено.
З протоколу огляду предмету слідує, що 17.02.2024 проведеного огляд транспортного засобу - «Mercedes-Benz», модель «А 140», д.н.з. НОМЕР_1 , і значних пошкоджень не виявлено. На бампері з правого та лівого боку наявні незначні пошкодження лакофарбового покриття у вигляді подряпин, на правих передніх дверях незначна вм'ятина.
Протоколом слідчого експерименту від 20.06.2024 проведеного за участі ОСОБА_3 , яка пояснила, що 15.02.2024 близько 15 год 30 хв. керувала автомобілем марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 та рухалася по вулиці С. Бандери в м. Борщеві Чортківського району Тернопільської області і під'їхавши до перехрестя включила лівий світловий покажчик повороту, щоб повернути на ліво на другорядну дорогу - вулицю І. Франка, пропустивши зустрічний транспорт. Проїхавши зустрічну смугу побачила жінку, яка швидкою ходою переходила дорогу вулицю І.Франка, в напрямку до декоративного кільця. Побачила її на відстані 10 метрів прямо переД її автомобілем. Натиснула педаль гальма при швидкості автомобіля 25-30 км/год і автомобіль зупинився на відстані у 2 метри від місця де міг відбутися контакт із пішоходом, тобто в місці найбільшого зближення з пішоходом. Звуку удару не чула і не побачила удару, однак припускає, що він міг відбутися об ліве дзеркало бокового огляду, при цьому не виключає, що жінка могла впасти саме оступившись чи спіткнувшись. Коли вийшла з автомобіля то побачила, що жінка лежить на спині. Жінка просила викликати швидку, тоді вона сказала, що зможе відвезти її до лікарні та допомогла їй сісти в автомобіль. Під'їхав службовий автомобіль поліції і жінка, яка сиділа в її автомобілі, сказала, що вона впала. Підвезла жінку до лікарні, де разом з своїм батьком і донькою потерпілої відвели її в лікарню, де жінка також сказала, що впала. Надалі ОСОБА_3 показала траєкторію руху пішохода ОСОБА_7 і траєкторію руху її автомобіля та було проведено обміри відстаней, на які вона вказала. Зокрема за розташуванням транспортного засобу ОСОБА_3 - відстань від передньої частини автомобіля до місця наїзду становить 10,3 м., відстань від передньої частини автомобіля до місця в якому знаходився пішохід ОСОБА_7 , в той час коли вона її побачила перед настанням ДТП, становить 10,7 м.
Протоколом слідчого експерименту від 20.06.2024 проведеного за участі потерпілої ОСОБА_7 , яка пояснила, що 15.02.2024 року близько 15.30 год. йшла по тротуару вулиці Степана Бандери в м.Борщів Чортківського району. Коли дійшла до перехрестя вулиці
Степана Бандери та вул. Івана Франка, то вирішила перейти проїжджу частину
дороги, оскільки будь-яких транспортних засобів не було. Коли майже дійшла до кільця, то відчула удар в свою ліву ногу. Від даного удару вона розвернулась на місці, втратила рівновагу та впала на спину, а перед цим ще кистю лівої руки вдарилась до лівого дзеркала автомобіля, який здійснив на неї наїзд. За кермом автомобіля марки «Мерседес-Бенц» сірого кольору, який здійснив на неї наїзд перебувала ОСОБА_3 . До неї підійшла незнайома жінка, яка представилась лікарем та незнайомий чоловік, які допомогли їй сісти в автомобіль марки «Мерседес-Бенц», яким на неї було здійснено наїзд та доставили її в КНП «Борщівська міська лікарня».
Після цього потерпіла ОСОБА_7 вказала на місце на
проїжджій частині перехрестя вулиці Степана Бандери та вулиці Івана Франка та
вказала, що орієнтовно в цьому місці відбувся наїзд на неї автомобілем марки
Мерседес-Бенц» 15.02.2024 року. Місце на яке вказала ОСОБА_7 знаходиться
на відстані 7,85 м. від правого краю вулиці Івана-Франка та на відстані 32,9 м. від
краю пішохідного переходу, який розташований вище місця події.
Далі потерпіла ОСОБА_7 показала, як вона вийшла з тротуару, який розташований з правої сторони від вулиця Івана Франка та рухалася по прямій до місця наїзду і пройшла 7,85 м. Статистом було тричі пройдено відрізок дороги який вказала потерпіла і в середньому він пройшов його за 5,03 с.
Протоколом слідчого експерименту від 20.06.2024 проведеного за участі свідка ОСОБА_12 , який пояснив, що 15.02.2024 року приблизно о 15.00 год. знаходився на території ІНФОРМАЦІЯ_3 та побачив, що на з'їзді з вулиці С. Бандери на вул. І.Франка на проїзній частині лежить жінка, а неподалік знаходиться автомобіль «Мерседес». Підійшов до місця події і побачив, що коло потерпілої є молода жінка, яка пропонує підвезти її в лікарню, а також підійшла інша жінка і сказала, що вона лікар. Свідок на місці показав де лежала жінка на проїзній частині. При обмірах встановлено, що це місце знаходиться на відстані 7,5 м. від правого краю проїзної частини дороги, 3,2 м. від лівого краю (краю бордюру декоративного кільця) та на відстані 38,4 м. від краю пішохідного переходу, який розташований вище місця ДТП по вул. Івана Франка.
Відповідно до висновку експерта від 04.03.2024 № СЕ-19/120-24/2368-ІТ на момент експертного дослідження: 1. Система рульового керування автомобіля марки «Mercedes-Benz», модель «А 140», д.н.з. НОМЕР_1 перебуває в працездатному стані. Невідповідностей вимогам п. 31.4.2 (Рульове керування) Правил дорожнього руху не виявлено.
2. Робоча гальмівна система наданого на дослідження транспортного засобу перебуває в працездатному стані. Невідповідностей вимогам п. 31.4.1 (Гальмові системи) Правил дорожнього руху не виявлено.
3,4. Несправностей (невідповідностей) системи рульового керування, робочої гальмівної системи, стану шин і коліс та фар головного світла наданого на дослідження транспортного засобу не виявлено.
Згідно висновку експерта від 06.03.2024 № СЕ-19/120-24/2379-ІТ під час безпосереднього експертного огляду зовнішніх виступаючих частин кузова автомобіля MERCEDES-BENZ А 140 (номерний знак НОМЕР_2 ), інформативних слідів (пошкоджень, деформацій, потертостей,
відбитків, нашарувань чи ін.), які б свідчили про контактування цього транспортного засобу з тілом пішохода під час дорожньо-транспортної пригоди, вказаної в обставинах справи у постанові про призначення судової інженерно-транспортної експертизи за спеціальністю 10.4 «Транспортно-
трасологічні дослідження» від 21.02.2024 - не виявлено, тому встановити:
«якою частиною автомобіля MERCEDES-BENZ А 140 (номерний знак
НОМЕР_1 ) відбувся первинний контакт із пішоходом в момент наїзду?» - в
рамках проведення даної експертизи неможливо.
Висновком експерта від 08.08.2024 № СЕ-19/120-24/9019-ІТ, яким підтверджено, що:
1. У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, водій автомобіля Mercedes-Benz А 140 (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_3 повинен був діяти згідно з технічними вимогами п. 12.4, 12.9 (б), 12.3 Правил дорожнього руху.
2. У цій дорожньо-транспортній ситуацій водій автомобіля Mercedes-Benz А 140 (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_3 з моменту виникнення небезпеки для руху мав технічну можливість запобігти наїзду своєчасним гальмуванням і зупинкою транспортного засобу до лінії руху пішохода ОСОБА_7 .
3. У діях водія автомобіля Mercedes-Benz А 140 (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_3 вбачається невідповідність вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху, яка з технічної точки зору перебуває у причинному зв'язку з настанням події дорожньо-транспортної пригоди.
Мотивований висновок експертом надано на підставі вихідних даних відображених в матеріалах кримінального провадження №12024211120000045, постанові про призначення судової інженерно-транспортної експертизи від 02.08.2024, протоколі огляду місця події від 17.02.2024, протоколах проведення слідчих експериментів з ОСОБА_3 від 20.06.2024, з ОСОБА_7 від 19.07.2024, свідком ОСОБА_12 від 20.06.2024, результатах експертних досліджень.
Висновком експерта № 17 від 22 березня 2024 року відповідно до якого, на підставі вивчення медичних документів ОСОБА_7 , 1959 року народження, враховуючи повідомлені обставини випадку, зроблено висновок:
1. Судячи по записах в наданих медичних документах, у ОСОБА_7 мали місце
такі травматичні зміни: закритий перелом лівої променевої кістки у нижній третині, закритий перелом зовнішнього виростка лівої великогомілкової кістки, підтверджених
рентгенологічними даними, а також забій м'яких тканин правої тім'яної ділянки.
2 За ступенем тяжкості, дані ушкодження належать до категорії середньої тяжкості, як
такі, що супроводжуються довготривалим розладом здоров'я - більше 21 дня.
3. Згідно записів у наданих медичних документах (клінічних та рентгенологічних даних),
дані ушкодження у ОСОБА_7 могли утворитись 15 лютого 2024 року.
4 Судячи з морфологічних властивостей, тілесні ушкодження у ОСОБА_7
характерні для виникнення внаслідок дії тупих предметів і можливо внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
За клопотанням сторони захисту ухвалою суду від 04.09.2025 було призначено додаткову судово-медичну експертизу і на вирішення експерта поставлено питання - Чи могла отримати ОСОБА_18 тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої променевої кістки у нижній третині та закритого перелому зовнішнього виростка лівої великогомілкової кістки при падінні на асфальтне покриття дороги з із висоти власного зросту?
Експерту було надано всі матеріали кримінального провадження ( справа №594/6/25).
Згідно висновку експерта № 86 від 13.10.2025, на підставі вивчення медичних документів, враховуючи повідомлені обставини випадку, дати відповідь на поставлене питання без додаткових відомостей про саме процес падіння не являється можливим.
В дослідницьких частинах цих двох експертиз експертом враховано записи в медичних документах 15.02.2024, а саме заява ОСОБА_7 про отримання травми при падінні з висоти власного росту та скарги потерпілої вже 17.02.2024 і повідомлення, що ушкодження вона отримала 15.02.2025 біля 15 год. 30 хв. внаслідок збиття її автомобілем, з врахуванням всіх інших медичних досліджень і лікування потерпілої та зроблено висновок, що тілесні ушкодження у ОСОБА_7 характерні для виникнення саме внаслідок дії тупих предметів і можливо внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Суду не надано доказів про дію інших тупих предметів 15 лютого 2024 року о 15 год. 30 хв. на потерпілу ОСОБА_7 , а з досліджених доказів в судовому засіданні встановлено, що тілесні ушкодження виникли в потерпілої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Суд, критично сприймає покази обвинуваченої в частині невизнання нею своєї вини та твердження сторони захисту про невідповідність висновків органу досудового розслідування обставинам вчинення кримінального правопорушення, оскільки вважає їх надуманими. Вказані показання обвинуваченої ОСОБА_3 та позицію сторони захисту суд розцінює як спосіб захисту обвинуваченої, спрямований на уникнення від кримінальної відповідальності за дії, які їй інкримінуються.
Аналізуючи всі дані в їх сукупності, суд вважає, що обвинувачена ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом порушила правила безпеки дорожнього руху, що спричинили потерпілій ОСОБА_7 тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості і такі її дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 286 КК України.
Призначаючи міру покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд, у відповідності до вимог ст.ст.50,65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, особу обвинуваченої.
Вивчаючи особу обвинуваченої, судом встановлено, що вона на обліку в лікаря-психіатра чи лікаря-нарколога не перебуває, до кримінальної відповідальності не притягувалася, за місцем проживання і роботи характеризується позитивно.
Враховуючи наведене, керуючись принципами індивідуалізації покарання, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 , та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд вважає за можливе призначити обвинуваченій покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді штрафу з позбавлення права керувати транспортними засобами.
Суд вважає, що дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_3 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Потерпіла ОСОБА_7 заявила цивільний позовдо ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, який підтримала в судовому засіданні.
Вимоги мотивує тим, що у результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 15.02.2024 вона отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження. З 15 лютого 2024 року і до сьогодні проходить амбулаторне лікування та витратила чимало коштів, які їй не відшкодовано, а саме на придбання медикаментів 5800 грн 36 коп., а також на оплату послуг таксі в сумі 480 грн. Моральна шкода полягає у фізичній болі, яку перенесла в результаті наїзду автомобіля та удару виступаючими деталями автомобіля в ногу, в руку та удару головою об землю, що було наслідком попередніх ударів. До сьогодні відчуває біль у руці, без відчуття болі не може ступити травмованою ногою, періодичні головні болі, часто через переживання за здоров'я піднімається артеріальний тиск. Травми залишаються чутливими до зміни атмосферного тиску, її мучать головні болі. У стражданнях через страх, розпач, образах, які не покидали її впродовж кількох днів. Змушена докладати додаткові зусилля для захисту своїх прав, для лікування, що порушило нормальний спосіб життя, гіпсові пов'язки на руці та нозі обмежували повсякденний спосіб життя і вона потребувала постійної сторонньої допомоги. До сьогодні ходить за допомогою милиць. У душевних стражданнях, через неправомірну поведінку ОСОБА_3 яка не цікавилася характером заподіяних їй тілесних ушкоджень, не оплатила і не запропонувала повернути кошти за платний комплекс дій, проведений в той день медичними працівниками в процесі надання першої медичної допомоги. Не цікавилася і не цікавиться станом її здоров'я та почуттями. Безпідставно звинувачує її в неправдивому повідомленні про злочин, стверджуючи, що тілесні ушкодження вона отримала в результаті падіння в результаті своєї необережності.
Суд, з огляду на зміст заявлених позивачкою вимог та їх обґрунтування, вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ст.127 КПК України, передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням, або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України суд, ухвалюючи, зокрема, обвинувальний вирок, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому залежно від доведеності підстав і розміру позову.
Статтею 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно п. 3 п. 5, п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 року № 4, якою передбачено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Згідно п.2 ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Частиною 3 ст. 23 ЦК України встановлено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок порушення їх прав і свобод та законних інтересів, є однією з конституційних гарантій кожної фізичної та юридичної особи (ст.ст. 32, 56, 62 Конституції України).
Потерпіла ОСОБА_7 перенесла моральні та фізичні страждання, які спричинили негативні зміни у її житті у зв'язку з ДТП та отриманими середньої тяжкості тілесними ушкодженнями. Суд враховує характер і глибину душевних та фізичних страждань і з врахуванням вимог розумності і справедливості, приходить до висновку визначити розмір морального відшкодування ОСОБА_7 в сумі 170000 грн.
Також потерпіла ОСОБА_7 підтвердила витрати на придбання медикаментів в сумі 5800 грн 36 коп., що підлягає стягненню з обвинуваченої. Витрати на оплату послуг таксі потерпілою не доведено.
Речові докази: автомобіль марки «Mercedes-Benz», модель «А 140», д.н.з. НОМЕР_1 , який передано на зберігання власнику ОСОБА_19 необхідно залишити в користуванні ОСОБА_19 .
По справі проведено судові інженерно - транспортні експертизи, вартість яких слід стягнути в дохід держави з ОСОБА_3 .
Керуючись ст.ст.368,370,374 КПК України, суд,
Визнати винуватою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і призначити покарання у виді штрафу в розмірі п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85000 (вісімдесят п'ять тисяч) гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_7 5800 (п'ять тисяч вісімсот) грн 36 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та моральну шкоду в сумі 170000 (сто сімдесят тисяч) грн.
В решті позовних вимог ОСОБА_7 відмовити.
Речові докази: автомобіль марки «Mercedes-Benz», модель «А 140», д.н.з. НОМЕР_1 , який передано на зберігання власнику ОСОБА_19 залишити в користуванні ОСОБА_19 .
Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави процесуальні витрати по справі за проведення судових експертиз, а саме:
судової інженерно - транспортної експертизи № СЕ-19/120-24/2379-ІТ від 06.03.2024 в розмірі 2650 (дві тисячі шістсот пятдесят) грн 48 коп.
судової інженерно - транспортної експертизи № СЕ-19/120-24/2368-ІТ від 04.03.2024 в розмірі 3029 (три тисячі двадцять девять) грн 12 коп.
судової інженерно - транспортної експертизи № СЕ-19/120-24/9019-ІТ від 08.08.2024 в розмірі 3786 (три тисячі сімот вісімдесят шість) грн 40 коп.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Борщівський районний суд Тернопільської області. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку після його проголошення підлягає негайному врученню обвинуваченій і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Головуючий ОСОБА_1