Справа № 459/2129/25
Провадження № 1-кп/459/140/2025
25 березня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Шептицькому кримінальне провадження № 12025141150000362 стосовно обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сокаля, Львівської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, працюючого водієм ТОВ «Угринів Еко Ферм», без судимості, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в учиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України,
ОСОБА_4 , будучи військовозобов'язаним та достовірно обізнаним про введення на всій території України, згідно Указів Президента України воєнного стану, а також проведення на підставі Указу Президента на території України загальної мобілізації, 09.05.2025, перебуваючи в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , після проходження 09.05.2025 медичного огляду військово-лікарської комісії, якою визнаний придатним до військової служби, о 16 год. 00 хв. був ознайомлений із мобілізаційним розпорядженням за порядковим №19 про обов'язок з'явитися до 20 год. 00 хв. 09.05.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , для відправки в команду Збройних Сил України, зокрема до Військової частини НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , та повісткою про явку о 20 год. 00 хв. 09.05.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 для відправки, та попереджений про кримінальну відповідальність за порушення правил військового обліку за ст. 336 КК України.
ОСОБА_4 умисно, з метою ухилення від призову під час мобілізації, будучи достовірно обізнаним про ведення на всій території України із 24.02.2022 воєнного стану, проведення на території України загальної мобілізації, не маючи передбачених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підстав для відстрочки або підстав для непридатності для несення служби, у порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 1, 39 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу України» від 25.03.1992 №2232-IІ, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 3543-ХII та Указів Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69/2022, «Про введення воєнного стану в Україні» N?64/2022 від 24.02.2022, 09.05.2025, приблизно о 17:00 год., залишив приміщення та територію ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та до 20 год. 00 хв. 09.05.2025 для відправки в команду Збройних Сил України, зокрема до Військової частини НОМЕР_1 , для подальшого проходження військової служби під час мобілізації відповідно до мобілізаційного розпорядження не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Під час судового розгляду обвинувачений свою вину заперечив та пояснив, що 09.05.2025 його зупинили працівники поліції разом із працівниками ІНФОРМАЦІЯ_4 та відвезли до ІНФОРМАЦІЯ_2 . В подальшому його привезли до Шептицької міської лікарні для проходження медичного огляду військово-лікарської комісії, відібрали мобільний телефон, тому він не мав змоги подати документи про наявні у нього неврологічні захворювання. Після проходження огляду він очікував у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 . У нього до серпня 2024 року було бронювання за місцем роботи, після закінчення якого він мав намір проходити військову службу за контрактом. Із приміщення РТЦК та СП його не відпускали, їжею не забезпечували, лише просили очікувати, зазначивши, що вихід з вищевказаного приміщення є платним. Вказані обставини його обурили, тому він переліз через паркан та пішов додому. За висновком військово-лікарської комісії він є придатним до військової служби, з таким він ознайомився, працівники ІНФОРМАЦІЯ_4 не повідомляли його про кримінальну відповідальність за ухилення від військової служби, журналу та мобілізаційного розпорядження йому на підпис не надали, бойової повістки та розписки він не підписував. Жодної повістки про явку до ІНФОРМАЦІЯ_5 він не отримував, про включення його до списку для відправки у військову частину та про явку для відправки у таку йому відомо не було, акт про відмову від отримання мобілізаційного розпорядження у його присутності не складався.
Незважаючи на заперечення обвинуваченого, його винуватість в учиненні інкримінованого йому злочину підтверджується у сукупності такими доказами, дослідженими у судовому засіданні:
показаннями свідка ОСОБА_6 , який пояснив, що працює у ІНФОРМАЦІЯ_6 . У день події він перебував на чергуванні, обвинуваченого 09.05.2025 вранці привезли працівники поліції, після чого він проходив медичний огляд військово-лікарської комісії. Після проходження огляду ОСОБА_4 переліз через огорожу на території ІНФОРМАЦІЯ_4 та побіг у невідомому напрямку, йому не вдалося його наздогнати, зазначене було зафіксовано на камері відеоспостереження. Вказав, що у момент втечі обвинуваченого він перебував у черговій частині, бачив втечу останнього, про що подав керівнику рапорт;
показаннями свідка ОСОБА_7 , який пояснив, що працює в мобілізаційному відділені у ІНФОРМАЦІЯ_6 . 09.05.2025 ОСОБА_4 було направлено на огляд військово-лікарської комісії, згідного з висновком якої він був визнаний придатним до військової служби, з висновком останній ознайомився. В кабінеті крім нього та обвинуваченого нікого не було. В наданому ним обвинуваченому журналі останній проставив свій підпис про отримання мобілізаційного розпорядження, проте відмовився таке отримати та проставити підпис про його отримання, отримав бойову повістку, про що на її корінці проставив підпис. У повістці було зазначено про те, що вона є бойовою, про необхідність прибуття до ТЦК, дату, час та місце прибуття. На розписці про отримання бойової повістки є дві графи для підпису, однак ОСОБА_4 розписався лише в одній із них. Відмовився проставляти другий підпис у графі про попередження про кримінальну відповідальність. Під час вручення повістки фото- і відеофіксації не здійснювалося. Згодом ОСОБА_4 вийшов з кабінету, а далі, зі слів працівників, покинув територію ІНФОРМАЦІЯ_3 . Про кримінальну відповідальність за ухилення від військової служби він останнього попереджав. Про втечу обвинуваченого він доповів начальнику мобілізаційного відділення, який, з його слів, склав акт відмови. Також пояснив, що ОСОБА_4 ознайомився зі змістом повістки, у якій було зазначено дату та час явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 для відправки у військову частину. Після того, як обвинувачений залишив його кабінет, всі документи залишилась у нього, такі він передав би старшому команди, за умови з'явлення ОСОБА_4 у призначений для відправки у військову частину час;
повідомленнями ІНФОРМАЦІЯ_4 про кримінальне правопорушення № 559 від 16.05.2025, відповідно до якого військовозобов'язаний ОСОБА_4 09.05.2025 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення даних, прошов медичний огляд військово-лікарської комісії та висновком комісії визнаний придатним до військової служби, у день прибуття у розпорядження військової частини НОМЕР_1 не потрапив у зв'язку із самовільною умисною втечею з команди під час відправки, отже, в діях ОСОБА_8 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України (т. 1, а.с. 172, 173-175);
витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 (з основної діяльності) № 20 від 09.05.2025 «Про призов та відправку у військові частини військовозобов'язаних (резервістів), призваних під час загальної мобілізації», згідно із яким наказано 09.05.2025 року здійснити призов військовозобов'язаних, які перебувають на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 , та направити в розпорядження командирів військових частин відповідно до списків військовозобов'язаних, який є додатком до наказу та відповідно до якого ОСОБА_4 , військове звання сержант, направлявся у розпорядження військової частини НОМЕР_1 ( т. 1, а.с. 176, 177);
копією військового квитка, серії НОМЕР_2 , належний ОСОБА_4 , відповідно до якого ОСОБА_4 знятий з обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 09.05.2025 (т. 1, а.с. 178-180);
копією мобілізаційного розпорядження, яке не містить підпису ОСОБА_4 , відповідно до якого сержанту команди НОМЕР_1 ОСОБА_4 необхідно було прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 09.05.2025 о 20:00 год. (т. 1, а.с. 182);
довідкою військово-лікарської комісії № 2025-0509-1459-4481-0 від 09.05.2025, відповідно до якої ОСОБА_4 пройшов медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 09.05.2025, за наслідками проходження якого визнаний придатним до військової служби (т. 1, а.с. 185);
копією витягу з журналу реєстрації мобілізаційних розпоряджень, виданих військовозобов'язаним, призначеним у команди, з підписом сержанта ОСОБА_4 , датою 09.05.2025 та назвою Військової частини - НОМЕР_1 (т. 1, а.с. 187);
інформацією ІНФОРМАЦІЯ_8 № 1159/8/2960 від 03.06.2025, відповідно до якої ОСОБА_4 не звертався до центру з приводу оскарження чи незгоди з рішенням ВЛК при РТЦК та СП, не проходив військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_9 і не отримував жодних довідок (т. 1, а.с. 194);
розпискою з підписом ОСОБА_4 , згідно із якою останній о 16:00 год. 09.05.2025 одержав повістку на 20:00 год. 09.05.2025, команда № НОМЕР_1 ;
актом ІНФОРМАЦІЯ_4 № 354 від 09.05.2025, відповідно до якого ОСОБА_4 відмовився ставити власноручний підпис на документах під час їх оформлення на відправку на військову службу по мобілізації, зокрема, на мобілізаційному розпорядженні;
контрольним талоном мобілізаційного розпорядження № 1 про отримання мобілізаційного розпорядження, на якому відсутній особистий підпис ОСОБА_4 ;
протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.06.2025 року, пред'явленими свідку ОСОБА_9 , відповідно до якого особа, що 09.05.2025 відмовилася отримувати повістку на відправку та мобілізаційне розпорядження, зображена на фотознімку № 2. Відповідно до додатку до протоколу впізнання за фотознімками під № 2 знаходиться фотокартка із зображенням ОСОБА_4 (т. 1, а.с. 211-212, 213);
протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.06.2025 року, пред'явленими свідку ОСОБА_10 , відповідно до якого особа, що 09.05.2025 відмовилася отримувати повістку на відправку та мобілізаційне розпорядження, зображена на фотознімку № 2. Відповідно до додатку до протоколу впізнання за фотознімками під № 2 знаходиться фотокартка із зображенням ОСОБА_4 (т. 1, а.с. 214-215, 216);
відповіддю ТзОВ «Авто-Лайн» № 84 від 20.06.2025 на запит, згідно із якою ОСОБА_4 13.05.2025 звільнений з посади водія цього товариства (т. 1, а.с. 217).
Отже, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України (далі - КК).
Обираючи міру покарання обвинуваченому, суд ураховує тяжкість учиненого кримінального правопорушення, що є нетяжкими злочином; соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, зазначену у досудовій доповіді.
Ураховується й особа обвинуваченого: його вік, сімейний стан, те, що він працює, на диспансерному обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, заяв та скарг від сусідів стосовно нього не поступало, без судимості.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Тому суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень йому має бути призначено покарання на рівні мінімальної межі санкції ст. 336 КК України.
Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України (далі - КПК).
Суд відкидає показання обвинуваченого про те, що працівники ІНФОРМАЦІЯ_4 не повідомили його про кримінальну відповідальність за ухилення від військової служби, журналу та мобілізаційного розпорядження йому на підпис не надали, бойової повістки про явку до ІНФОРМАЦІЯ_5 він не отримував, у розписці підпису не проставляв, про включення його до списку для відправки у військову частину та про необхідність явки для відправки у таку йому відомо не було, бере до уваги показання свідка ОСОБА_7 - працівника ІНФОРМАЦІЯ_4 , які суд уважає достовірними, згідно із якими обвинувачений у його присутності проставив підпис у журналі про отримання мобілізаційного розпорядження, проте відмовився його отримати, отримав бойову повістку, про що на її корінці проставив підпис, однак відмовився проставити підпис у графі про попередження про кримінальну відповідальність, у повістці було зазначено, що вона є бойовою, про необхідність прибуття до ТЦК, дату та час прибуття. Ці показання обвинуваченого суд оцінює як намагання уникнути кримінальної відповідальності за скоєне.
Щодо доводів захисника, судом ураховано таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 338 КПК України з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа. Не допускається зміна обвинувачення прокурором з кримінального проступку на злочин будь-якої тяжкості під час судового розгляду.
Суд уважає за необхідне зазначити, що хоча зміна обвинувачення у цьому кримінальному провадженні не пов'язана зі зміною правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення, здійснення її з метою уточнення фактичних обставин інкримінованого обвинуваченому діяння не суперечить приписам ч. 1 ст. 338 КПК, не порушує прав обвинуваченого, а тому доводи захисника у цій частині на увагу не заслуговують.
Безпідставним є й твердження захисника про те, що нез'явлення за мобілізаційним розпорядженням слугує підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 210-1 КУпАП, а не до кримінальної за ст. 336 КК, оскільки ухилення від призову на військову службу за обставин, коли особа усвідомлює, що її визнано придатною до військової служби і мобілізовано за ступенем суспільної небезпеки є вищим від інших порушень законодавства про мобілізацію, тому має наслідком саме кримінальну відповідальність.
Згідно із наведеними вище показаннями свідка ОСОБА_7 в одержаній обвинуваченим повістці було зазначено, що вона є бойовою, про необхідність прибуття саме до ТЦК, дату та час прибуття, а також те, що ОСОБА_4 ознайомився зі змістом повістки у приміщенні кабінету, тому припущення захисника про те, що працівники ТЦК та СП мали б забрати ОСОБА_4 для відправки у Військову частину НОМЕР_1 о 20:00 год. 09.05.2025 з дому є необгрунтованим.
Відповідно до «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським (п. 40). Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ у разі вручення повістки є особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки (пп. 1 п. 41).
Незважаючи на невиконання представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки вимоги щодо здійснення фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації під час вручення обвинуваченому повістки, останній був оповіщений про виклик на 20:00 год. 09.05.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що свідчить розписка з його підписом, виконаним у присутності свідка ОСОБА_7 .
При цьому стороною захисту не надано розумних пояснень щодо значення для обвинуваченого змісту розписки, у якій, за його версією, він підпису не проставляв, з її змістом ознайомленим не був та яка, крім того, залишилася у справах ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Журнал реєстрації мобілізаційних розпоряджень, виданих військовозобов'язаним, призначеним у команди, не є предметом інкримінованого обвинуваченому злочину, не потребує встановлення усіх необхідних для офіційного документа ознак та, ураховуючи визнання обвинуваченим проставлення у ньому свого підпису, показання свідка ОСОБА_7 про одержання обвинуваченим повістки, містить відомості, що додатково підтверджують факт його належного оповіщення про виклик на 20:00 год. 09.05.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Факт неприбуття обвинуваченого на 20:00 год. 09.05.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_4 не був ним заперечений під час судового розгляду й логічно випливає із пред'явленого йому обвинувачення та позиції сторони захисту, яка зводиться до заперечення обов'язку обвинуваченого прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 цього дня, тому ці доводи захисника є безпідставними.
Судом надано відповіді на усі доводи сторони захисту щодо обставин, які мають істотне значення для вирішенні питання винуватості обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК; решта доводів сторони захисту, на переконання суду, не спростовують винуватості обвинуваченого в інкримінованому йому діянні, суттєвого значення не мають, тому на увагу не заслуговують.
Під час судового розгляду досліджено й показання свідків сторони захисту.
Так, свідок ОСОБА_11 пояснила, що є дружиною обвинуваченого. 09.05.2025, о 07:00 год., ОСОБА_4 поїхав на роботу, його зупинили працівники поліції та відвезли у ІНФОРМАЦІЯ_5 , де він пройшов медичний огляду військово-лікарської комісії та висновком комісії визнаний придатним до військової служби. Зв'язку із чоловіком у неї не було, оскільки у нього відібрали мобільний телефон, зі слів останнього їй відомо про те, що жодних пояснень працівники ІНФОРМАЦІЯ_4 йому не давали, додому не відпускали, натякали про вирішення цього питання за кошти, однак чоловік на це не погоджувався. Бойової повістки обвинуваченому ніхто не вручав, жодних документів підписувати не давали, додому він повернувся того ж дня, о 19:00 год. Вказала, що ОСОБА_4 мав намір проходити військову службу на контрактній основі, розпочав процедуру оформлення відповідних документів, проте працевлаштувався і за місцем праці був заброньованим.
Свідок ОСОБА_12 пояснила, що обвинувачений є її дядьком. Вранці 09.05.2025 він поїхав на роботу, його зупинили працівники поліції та відвезли у ІНФОРМАЦІЯ_5 . Зі слів ОСОБА_4 їй відомо про те, що після проходження ним медичного огляду військово-лікарської комісії жодних документів підписувати йому не давали, повістку не вручали, забрали його мобільний телефон, тому у нього була відсутня можливість надати працівникам РТЦК та СП медичні документи, які підтверджували його захворювання. Із приміщення ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 не відпускали та постійно натякали на хабар, однак приблизно о 19:00 год. він приїхав додому без телефону, повідомив, що жодних документів він не підписував, повідомляв працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 про те, що мав намір проходити військову службу за контрактом.
Суд відкидає показання зазначених свідків у частині обставин інкримінованого обвинуваченому злочину, оскільки такі грунтуються виключно на відомостях, отриманих від обвинуваченого, що відповідають його показанням, визнаним судом недостовірними.
Керуючись ст.ст. 373, 374, 376, 532, 615 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк у 3 (три) роки.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з часу його фактичного затримання після набрання вироком законної сили.
Речові докази повернути законному володільцю.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. На вирок суду учасниками судового провадження може бути подана апеляційна скарга через суд першої інстанції до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий: ОСОБА_1