465/7794/24
2-ві/465/4/26
25.03.2026 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Мигаль Г.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Франківського районного суду м.Львова Мартьянової Світлани Мирославівни від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Черник Наталії Степанівни, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування,
встановив:
Відповідач ОСОБА_3 , в ході розгляду справи №465/7794/24 за позовом ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Черник Наталії Степанівни, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування, подав заяву про відвід головуючої судді Мартьянової С.М.
Обґрунтовуючи заявлений відвід, відповідач ОСОБА_3 покликається на те, що він подавав заяву 26.01.2026 року про відвід головуючої судді Мартьянової С.М. В ухвалі Франківського районного суду м. Львова від 30.01.2026 року у справі № 465/7794/24 та ухвалі Франківського районного суду м. Львова від 11.02.2026 року у справі №455/7794/24 фактично здійснено лише цитування норм ЦПК України, які регулюють питання відводу. Водночас жоден із наведених ним аргументів судом не був належним чином розглянутий та мотивовано спростований. За таких обставин у нього обґрунтовано виникають сумніви щодо об'єктивності та неупередженості судді Мартьянової С.М. під час розгляду справи №465/7794/24. Вказує, що підстави для відводу судді Мартьянової С.М. залишаються актуальними, оскільки з моменту відкриття провадження у справі №465/7794/24 не відбулося жодного підготовчого судового засідання або судового засідання по суті спору, незважаючи на явку мого представника. Аналіз тексту ухвали суду від 30.09.2025 року у тій же справі свідчить, що закриття підготовчого провадження та перехід розгляду справи по суті відбувалися без участі представників та учасників справи. Також про це свідчить відсутність звукозапису підготовчого судового засідання. Крім того, під час кожної дати судового засідання головуюча суддя перебувала начебто в нарадчих кімнатах по інших справах, через що судові засідання відкладалися. Водночас відкладення здійснювалися під приводом неявки уповноважених представників учасників справи. Враховуючи вищевикладене, зазначає, що наведене викликає у нього сумніви щодо об'єктивності та неупередженості головуючої судді Мартьянової С.М.
Дослідивши подану заяву та матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За умовами ч.3 ч.4 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді (п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України).
Стаття 36 ЦПК України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді, зокрема у разі, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною восьмою статті 40 ЦПК України визначено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Основним завданням судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судових спорів, на основі принципів, зокрема верховенства права та рівності всіх учасників перед законом і судом.
Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 16.03.2026 року заявлений відвід визнано необґрунтованим та відмовлено у задоволенні заяви про відвід головуючої судді Франківського районного суду м.ЛьвоваМартьянової С.М., для вирішення питання про відвід, передано заяву про відвід для автоматизованого розподілу іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, визначеному у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Відвід судді Франківського районного суду м.ЛьвоваМартьянової С.М. мотивовано непогодженням відповідача із процесуальними рішеннями головуючого судді в ході розгляду справи.
Однак, такі доводи не можуть слугувати законною підставою для відводу судді, ґрунтуються виключно на припущеннях та суб'єктивній думці заявника.
Відповідно до ч.4 ст.36 незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України в п.10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади», процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
При цьому, незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанції.
Таким чином наведені у заяві про відвід судді обставини не можуть бути законними підставами для відведення судді.
Інших підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України, для відводу судді Франківського районного суду м.Львова Мартьянової С.М. відповідачем ОСОБА_3 не зазначено.
Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість складу суду у результаті розгляду цивільної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді при розгляді цієї справи, відповідачем не надано.
Виходячи з вищенаведеного, аргументи відповідача ОСОБА_3 , наведені у заяві про відвід судді Франківського районного суду м.ЛьвоваМартьянової С.М., ґрунтуються виключно на припущеннях і суб'єктивній думці відповідача, яка базується на непогодженні з процесуальними рішеннями головуючої судді, ухваленими під час розгляду справи. Такі аргументи не можуть бути беззаперечною підставою для відводу судді від розгляду справи.
Вирішуючи питання про відвід головуючого у даній справі, враховую також практику Європейського Суду, згідно з якою, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності. Особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
У цій справі доказів упередженості судді не здобуто.
Враховуючи викладене, вважаю, що відсутні правові підстави для задоволення заяви відповідача про відвід головуючого судді Франківського районного суду м.Львова Мартьянової С.М., а тому у задоволенні поданої заяви необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 260 ЦПК України, -
постановив:
У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_3 про відвід судді Франківського районного суду м.Львова Мартьянової Світлани Мирославівни відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Мигаль Г.П.