Справа № 456/1801/25
Провадження № 2-др/456/17/26
іменем України
20 березня 2026 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Писарева О.Ю.,
при секретарі судового засідання Стасів О.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию заяву представника ОСОБА_1 адвоката Турчин Юлії Ігорівни про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом вселення,-
12 березня 2026 року на адресу суду надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Турчин Юлії Ігорівни про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом вселення, в якій представник ОСОБА_1 адвокат Турчин Юлія Ігорівна просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн. Заяву мотивує тим, що Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 09.03.2026 задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом вселення та усунуто перешкоди ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою площею 0,0227 га, кадастровий номер 4611200000:06:036:0015, цільове призначення - для комерційних цілей (обслуговування нежитлової будівлі) та нежитловою будівлею з житловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 511,8 кв.м, житловою - 68,2 кв.м, шляхом його вселення до житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов'язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди у користуванні майном та передати ОСОБА_1 ключі від вказаного житла. В судових дебатах представником позивача зроблено заяву про подання протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду доказів понесення судових витрат. Крім того, у позовній заяві про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом вселення було зазначено, що на правничу допомогу позивачем витрачено грошові кошти в розмірі 10000,00 грн. та сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн. Таким чином, попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат становить 11211,20 грн. 12.11.2024 між ОСОБА_1 та Адвокатським об'єднанням «ГТ Правовий захист» укладено договір про надання правової допомоги №70/24 та погоджено вартість юридичних послуг, наданих на виконання цього договору. На виконання договору про надання правової допомоги №70/24 від 12.11.2024 позивач ОСОБА_1 сплатив адвокатському об'єднанню «ГТ Правовий захист» кошти у сумі 10000,00 грн. на оплату правової допомоги, яка складається з: вивчення документів щодо правових підстав усунення перешкод у користуванні житлом шляхом вселення; підготовки позовної заяви про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом вселення; підготовки відповіді на відзив у справі про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом вселення; підготовки клопотання про долучення доказів; підготовки заперечення щодо клопотання про зупинення провадження у справі; представництво інтересів у суді. Таким чином, розмір витрат, понесених ОСОБА_1 на правничу допомогу, складає 10000,00 грн., що відповідає обсягу наданих послуг.
До заяви про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, адвокатом Турчин Ю. І. долучено копію ордеру серії ВС №1408318 від 12.11.2025 р., копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №001850, копію Договору №70/24 про надання правової допомоги від 12.11.2024, копію Додатку №1 від 12.11.2024 до Договору №70/24 про надання правової допомоги від 12.11.2024, копію акту виконаних робіт (послуг) за договором про надання правової допомоги №70/24 від 12.11.2024 на суму 10 000,00 грн., копію рахунку №70/24 від 11.09.2025 на суму 10 000,00 грн., копію платіжної інструкції №1.302981635.1 від 11.09.2025 на суму 10 000,00 грн., копію звіту про виконану роботу за надання правової допомоги згідно з Договором про надання правової допомоги №70/24 від 12.11.2024 на суму 10 000,00 грн.
Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 13 березня 2026 року прийнято до розгляду заяву представника ОСОБА_1 адвоката Турчин Юлії Ігорівни про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом вселення, призначено до розгляду в судовому засіданні на 16:00 год. 20 березня 2026 року в приміщенні Стрийського міськрайонного суду Львівської області за адресою: 82400, м. Стрий, вул. Шевченка, 89, без виклику сторін та їх представників.
20.03.2026 представник ОСОБА_2 адвокат Чохрій Вікторія Степанівна подала до суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, в якому просить відмовити у стягненні судових витрат в повному обсязі. В обґрунтування заперечення зазначає, що ОСОБА_2 заперечує стягнення з неї судових витрат на професійну правничу допомогу з наступних підстав. У наданих ОСОБА_3 відсутня деталізація витраченого часу адвоката на вивчення документів щодо правових підстав усунення перешкод у користуванні житлом шляхом вселення; підготовки позовної заяви про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом вселення; підготовки відповіді на відзив у справі про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом вселення; підготовки клопотання про долучення доказів; підготовки заперечення щодо клопотання про зупинення провадження у справі; представництво інтересів у суді. Надані ОСОБА_3 докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі з іншої сторони, оскільки такий розмір має бути доведений, документально обґрунтований і відповідати критеріям розумності та необхідності таких витрат. Відповідач заперечує щодо задоволення заяви про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 10 000 гривень та вважає її не обґрунтованою та такою що, суперечить положенням ст. 137, 141 Цивільного процесуального кодексу України та положенням Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність в Україні». Відповідач вважає, що надані заявником докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Просить суд врахувати, що дана справа не є складною, оскільки не потребує якихось додаткових експертиз, додаткового аналізу судової практики, складності при формуванні правової позиції, адвокату не було потрібно вивчати додаткові джерела права, обсяг наданих послуг є незначним з огляду на те, що кількість письмових доказів до позову мінімальна та не потребувала підготовки окремих документів, а зводилася лише до зняття копій наявних у сторони документів та долучення таких документів до матеріалів справи. З огляду на викладене, з врахування необґрунтованості часу витраченого адвокатом на надання послуг, що відсутні у доказах про понесення витрат на професійну правничу допомогу, неспівмірності заявленої суми, відсутність належного порядку розрахунків вартості послуг, просить суд відмовити у задоволені заяви. Таким чином, з урахуванням рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсягу та обґрунтованості підготовлених і поданих до суду документів, їх значення для вирішення спору, заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, за відсутності відомостей про витрачений ним час на надання такої правничої допомоги не відповідає критерію розумності, а його стягнення у повному обсязі становитиме надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу справедливого розподілу судових витрат.
Суд, вивчивши заяву про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу та дослідивши матеріали справи, приходить до переконливого висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 09 березня 2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом вселення задоволено. Ухвалено:
?Усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою площею 0,0227 га, кадастровий номер 4611200000:06:036:0015, цільове призначення - для комерційних цілей (обслуговування нежитлової будівлі) та нежитловою будівлею з житловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 511,8 кв.м, житловою - 68,2 кв.м, шляхом його вселення до житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .
?Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди у користуванні майном та передати ОСОБА_1 ключі від вказаного житла.
?Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини першої статті 58 Цивільного процесуального кодексу України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно ч. 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.
Повноваження адвоката як представника підтверджується довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». (ч. 4 ст. 62 Цивільного процесуального кодексу України).
Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.
Верховний Суд у своїй постанові від 03 травня 2018 року в справі №372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат, стороні на користь якої ухвалено судове рішення.
В справі №755/9215/15-ц від 19.02.2020, Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Велика Палата вказала, що із запровадженням з 15 грудня 2019 року змін до ЦПК законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Колегія суддів зазначила, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування таких витрат одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Велика Палата роз'яснила, що адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.
Оглядом матеріалів справи встановлено, що 12 листопада 2024 року між ОСОБА_1 та Адвокатським об'єднанням «ГТ Правовий захист» укладено договір про надання правової допомоги №70/24. Ордер серії ВС №1408318 підтверджує повноваження адвоката Турчин Юлії Ігорівни на представництво ОСОБА_1 у Стрийському міськрайонному суді Львівської області.
Відповідно до п.1.4 договору, Замовник зобов'язується своєчасно забезпечувати Компанію всім необхідним для виконання доручень, передбачених цим Договором, зокрема, документами та інформацією, оплачувати витрати, в тому числі, судові, що необхідні для виконання доручень, своєчасно оплачувати послуги Компанії.
Відповідно до п.3.2.4 договору, Замовник зобов'язується виплатити Компанії гонорар за надані юридичні послуги в розмірі та порядку, визначеному цим Договором.
Відповідно до п.3.2.5 договору, Замовник зобов'язується оплачувати видатки компанії, понесені у зв'язку з виконанням замовлення Замовником.
У п.4.1 договору зазначено, що за правову допомогу, передбачену в п.1.2 Договору, Замовник сплачує Компанії винагороду на підставі додатку до договору.
Оглядом матеріалів справи також встановлено, що 12.11.2024 між ОСОБА_1 та Адвокатським об'єднанням «ГТ Правовий захист» укладено Додаток №1 до Договору №70/24 від 12.11.2024. Відповідно до вказаного Додатку №1, сторони визначили вартість юридичних послуг, наданих на виконання договору №70/24 від 12.11.2024:
- усні консультації - 500 грн.;
- вивчення законодавства, підготування правової позиції - 1000 грн.;
- складання процесуальних документів - 1000 грн.;
- участь представника у судових засіданнях - 1000 грн.
Відповідно до Акту виконаних робіт (послуг) від 10.03.2026 за договором про надання правової допомоги №70/24 від 12.11.2024, Компанією на виконання договору про надання правової допомоги №70/24 від 12.11.2024 надавались Замовнику юридичні послуги вартістю 10 000,00 грн.:
- консультація з вивченням документів щодо правових підстав усунення перешкод у користуванні житлом шляхом вселення - 1000 грн.;
- позовна заява про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом вселення - 3000 грн.;
- відповідь на відзив у справі про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом вселення - 2000 грн.;
- клопотання про долучення доказів - 1000 грн.;
- заперечення щодо клопотання про зупинення провадження у справі - 1000 грн.;
- представництво інтересів у суді - 2000 грн.
Згідно з рахунком №70/24 ОСОБА_1 повинен оплатити надані Адвокатським об'єднанням «ГТ Правовий захист» послуги на суму 10 000,00 грн.
Згідно з платіжною інструкцією №1.302981635.1 від 11.09.2025, ОСОБА_1 сплатив Адвокатському об'єднанню «ГТ Правовий захист» 10 000,00 грн., призначення платежу: сплата згідно з Договором про надання правової допомоги #70/24 від 12.11.2024.
Суд погоджується з доводами представника ОСОБА_1 про те, що долучені до матеріалів заяви документи підтверджують надання адвокатом Адвокатського об'єднання «ГТ Правовий захист» Турчин Ю. І. правової допомоги ОСОБА_1 при розгляді справи №456/1801/25.
Враховуючи фактичні обставини справи та надані докази, суд дійшов висновку, що витрати на надання правничої допомоги підлягають частковому стягненню з огляду на таке обґрунтування.
Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 09 березня 2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом вселення задоволено.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Наведена правова позиція викладена в Додатковій Постанові Верховного суду від 24.01.2019 у справі №910/15944/17. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, ЄСПЛ висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При цьому ч. 4 ст.137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).
Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, оскільки зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (саме така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №816/2096/17).
У ч. 6 ст. 137 ЦПК України вказано, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, суд зауважує, що при розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Суд бере до уваги подане представником ОСОБА_2 адвокатом Чохрій Вікторією Степанівною заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до Постанови ВС від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 року у справі № 910/12591/18, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою - п'ятою, дев'ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою - п'ятою, дев'ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.
Згідно з постановою ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 01.06.2018 року у справі № 904/8478/16, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
З огляду на викладене, суд, з урахуванням складності цієї справи та виконаних робіт (наданих послуг), дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат на правничу допомогу у справі №456/1801/25 та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5000,00 грн., оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
Суд вважає, що витрати в сумі 5 000,00 грн. є співмірними із складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, предмет спору у даній справі не є складним, однак потребував вивчення фактичних даних, а тому суд вважає, обґрунтованими витрати на професійну правничу допомогу саме в такому розмірі.
На підставі викладеного суд вважає необхідним ухвалити додаткове рішення в частині вирішення питання про судові витрати та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 141, 258-265, 270 ЦПК України, суд,
Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Турчин Юлії Ігорівни про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом вселення - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) судові витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 /п'ять тисяч/ грн. 00 коп.
Додаткове рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження,якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Копію рішення надіслати сторонам.
Головуючий суддя О. Ю. Писарев