Справа №463/1775/26
Провадження №1-кс/463/2877/26
про арешт майна
23 березня 2026 року слідчий суддя Личаківський районний суд м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , розглянувши в режимі відеоконференції клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42025212050000033 від 10.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, про арешт майна, -
встановив:
прокурор, як сторона кримінального провадження звернувся з клопотанням до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова про накладення арешту на речі та документи, які визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 42025212050000033 від 10.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, а саме:
- мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S25 Ultra», моделі SM-S938В/DS, серійний номер: НОМЕР_1 , IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , із SIM-картою із номером НОМЕР_4 ;
- свідоцтво № НОМЕР_5 про присвоєння кваліфікації ОСОБА_5 від відокремленого структурного підрозділу Бережанський фаховий коледж Національного університету біоресурсів (оригінал)
- оригінал контракту з працівником від 01.07.2025 між ОСОБА_5 і Галицьким фаховим коледжом ім. В.Чорновола з підписами і печаткою з датою підписання 01.09.2025 на 1 арк.;
- в оригіналі Додаткові угоди до договорів від 23.12.2024 № 1; від 23.12.2024 № 5; від 05.12.2024 № 4; від 30.12.2024 № 6; від 30.12.2024 № 2; від 13.01.2025 № 7; від 13.01.2025 № 3;
- 4 (чотири) акти в оригіналі до договорів від 08.12.2025; 6 (шість) актів в оригіналі до договорів від 10.11.2025;
- банківську картку ОщадБанк № НОМЕР_6 ;
- банківську картку ПриватБанк № НОМЕР_7 ;
- банківську картку КредоБанк № НОМЕР_8 ;
- банківську картку А-Банк № НОМЕР_9 ;
- банківську картку ПриватБанк № НОМЕР_10 ;
- банківську картку ПриватБанк № НОМЕР_11 ;
- банківську картку УніКредитБанк № НОМЕР_12 ;
- банківську картку РайфайзенБанк № НОМЕР_13 ;
- банківську картку ПриватБанк № НОМЕР_14 ;
- банківську картку ПриватБанк № НОМЕР_15 ;
- банківську картку МоноБанк № НОМЕР_16 ;
- банківську картку ПриватБанк № НОМЕР_17 ;
- банківську картку А-Банк № НОМЕР_18 ;
- банківську картку А-Банк № НОМЕР_19 ;
- грошові кошти в загальній сумі 1400220 грн. (один мільйон чотириста тисяч двісті двадцять гривень), які належать ОСОБА_5 , який проживає в будинку, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 6125255200:02:002:0328.
Мотиви та підстави клопотання викладені прокурором у письмовій формі з дотриманням вимог ст. 174 КПК України.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених у письмовому клопотанні. Зазначив, що вилучене майно має ознаки речового доказу, що підтверджується матеріалами, доданими до клопотання. Крім того, пояснив, що вилучення банківських карток необхідне для дослідження руху коштів, водночас зазначив, що серед вилучених банківських карток відсутня та, на яку нараховувалась заробітна плата ОСОБА_5 , як працівнику навчального закладу.
Представник власника майна у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання про накладення арешту на майно, в частинні грошових коштів та банківських карток. Долучив документи на підтвердження того, що ОСОБА_5 здійснює підприємницьку діяльність та має легальні доходи, які цілком обґрунтовують законність походження вилучених у нього коштів. Також вказав, що грошові кошти і банківські картки не мають відношення до кримінального провадження. Додатково зазначив, що дослідження руху коштів має здійснюватися за банківським рахунком, а не за окремою карткою. Вважає, що накладення арешту є безпідставним та створює перешкоди у здійсненні підприємницької діяльності клієнта.
Заслухавши пояснення учасників, вивчивши матеріали клопотання та додані до нього докази, слідчий суддя проходить до наступного висновку.
Мотивуючи заявлене клопотання прокурор посилається на наступні обставини.
Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, за процесуального керівництва Тернопільської окружної прокуратури, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025212050000033 від 10.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, за фактом привласнення та розтрати бюджетних коштів, шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою посадовими особами Галицького фахового коледжу імені В'ячеслава Чорновола (код ЄДРПОУ 14039833, юридична адреса: 46001, Тернопільська область, Тернопільський район, м. Тернопіль, вул. Богдана Хмельницького, 15) в умовах воєнного стану, які умисно влаштували на викладацькі посади осіб чоловічої статі призовного віку, які в подальшому, не виконуючи своїх посадових обов'язків, оформили собі відстрочку від мобілізації та їх зарплату отримують посадові особи Галицького фахового коледжу імені В'ячеслава Чорновола.
В ході досудового розслідування встановлено, що впродовж 2023-2025 років, в умовах воєнного стану, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є директором Галицького фахового коледжу імені В'ячеслава Чорновола, вступила у злочинну змову із своїми підлеглими, а саме заступником директора з навчально-методичної роботи ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керівником відділу кадрів ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та головним бухгалтером ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 для впровадження злочинної схеми з метою привласнення бюджетних коштів.
Злочинна схема полягає у влаштуванні до Галицького фахового коледжу імені В'ячеслава Чорновола (в тому числі до його структурного підрозділу - Професійного ліцею) на посади викладачів та майстрів виробничого навчання з ставкою 0,75 близько 15 осіб чоловічої статі призовного віку, яким надають відповідні документи, що є підставою для звільнення від мобілізації на час працевлаштування у вказаному коледжі. В подальшому оформлені на роботу особи не виконують своїх посадових обов'язків пов'язаних із освітнім процесом у коледжі, їх заробітню плату отримують посадові особи Галицького фахового коледжу імені В'ячеслава Чорновола, та на підставі отриманих документів про працевлаштування у коледжі прийняті на роботу особи отримують відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», згідно якої наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.
Крім цього встановлено, що ОСОБА_6 , як організатор злочинної схеми, обговорювала і надавала відповідні вказівки та розпорядження для реалізації незаконних дій з метою реалізації злочинного умислу, своїм підлеглим, які вступили з нею у злочинну змову, через особисті зустрічі на робочому місці або в телефонному режимі, із використанням належних їм мобільних телефонів.
Окрім цього, в ході досудового розслідування додатково встановлено, що директор навчального закладу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заступник директора з навчально-методичної роботи ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помічник директора коледжу з кадрових питань ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та головний бухгалтер ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зловживаючи своїм становищем, з метою ухилення від призову під час мобілізації, оформили на посади викладачів Галицького коледжу ім. В'ячеслава Чорновола наступних громадян України призовного віку, а саме: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ; ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ; ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_12 ; ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_13 ; ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_14 ; ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_15 ; ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_16 ; ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_17 .
Внаслідок вказаних дій, зазначені особи отримали відстрочку від проходження військової служби, якою користуються по даний час (п.2 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») - інформація ТЦК та СП. Водночас, дані особи не виконують свої функціональні обов'язки, не з'являються на робочих місцях, їх прізвища не зазначені у розкладі занять коледжу (окрім ОСОБА_22 ), який висвітлений на офіційному сайті навчального закладу.
Також Судом встановлено, що 10.03.2026 в ході досудового розслідування даного кримінального провадження за місцем проживання ОСОБА_5 , проведено обшук. В ході якого виявлено та вилучено майно, перелік якого наведено у клопотанні прокурора, на яке останній просить накласти арешт.
11.03.2026 постановою слідчого вищевказані вилучені речі та документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.1, 2 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення).
Метою накладення арешту прокурор зазначає у клопотанні: збереження речових доказів.
Разом з тим, представником власника майна у судовому засіданні надано належні та допустимі докази на підтвердження того, що грошові кошти отримані ОСОБА_5 у результаті здійснення підприємницької діяльності, що стороною обвинувачення не спростовано. Крім того, прокурором у судовому засіданні зазначено, що серед вилучених банківських карток відсутня картка, на яку нараховувалась заробітна плата ОСОБА_5 .
Водночас стороною обвинувачення не наведено належних та достатніх доказів на підтвердження того, що вилучені грошові кошти та банківські картки набуті кримінально протиправним шляхом, використовувались як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди чи містять відомості, які можуть бути використані як доказ у даному кримінальному провадженні, а також не доведено їх зв'язку з обставинами, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні.
Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до переконання, що наявні підстави вважати, що частина зазначеного у клопотанні майна наділена ознаками речового доказу, може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв'язку з чим, з метою забезпечення збереження такого майна, клопотання підлягає частковому задоволенню.
Водночас, у частині накладення арешту на грошові кошти та банківські картки клопотання задоволенню не підлягає з огляду на відсутність належного обґрунтування їх зв'язку із кримінальним провадженням.
Керуючись вимогами ст. ст.117, 170-173, 309, 395 КПК України, -
постановив:
клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42025212050000033 від 10.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, про арешт майна - задоволити частково.
Накласти арешт на речі та документи, які належать ОСОБА_5 , та були вилучені 10.03.2026 в ході проведення обшуку будинку, а також всіх підсобних та допоміжних приміщень (гаражів), що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 6125255200:02:002:0328, а саме:
- мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S25 Ultra», моделі SM-S938В/DS, серійний номер: НОМЕР_1 , IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , із SIM-картою із номером НОМЕР_4 ;
- свідоцтво № НОМЕР_5 про присвоєння кваліфікації ОСОБА_5 від відокремленого структурного підрозділу Бережанський фаховий коледж Національного університету біоресурсів (оригінал)
- оригінал контракту з працівником від 01.07.2025 між ОСОБА_5 і Галицьким фаховим коледжом ім. В.Чорновола з підписами і печаткою з датою підписання 01.09.2025 на 1 арк.;
- в оригіналі Додаткові угоди до договорів від 23.12.2024 № 1; від 23.12.2024 № 5; від 05.12.2024 № 4; від 30.12.2024 № 6; від 30.12.2024 № 2; від 13.01.2025 № 7; від 13.01.2025 № 3;
- 4 (чотири) акти в оригіналі до договорів від 08.12.2025; 6 (шість) актів в оригіналі до договорів від 10.11.2025;
В задоволені решти вимог клопотання відмовити.
Майно в арешті якого відмовлено - повернути власнику.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1