Єдиний унікальний номер судової справи 462/261/26
Номер провадження 3/462/407/26
23 березня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Галайко Н. М., перевіривши матеріали справ, які надійшли з Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП у Львівській області), електронна пошта: lviv@patrol.police.gov.ua, місцезнаходження: 79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , відомостей про притягнення раніше до адміністративної відповідальності немає, відомостей про наявність встановлених законодавством України пільг немає (дані щодо особи зазначено згідно протоколу),
за ознаками вчинення правопорушень на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку, передбачених ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
встановив:
І. Рух справи
УПП у Львівській області, 09.01.2026 року (вх. № 567, 568, 569) звернулося у Залізничний районний суд м. Львова із матеріалами справ про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП № 462/263/26 (провадження № 3/462/409/26), за ст. 124 КУпАП № 462/262/26 (провадження № 3/462/408/26) та за ч. 1 ст. 130 КУпАП № 462/261/25 (провадження № 3/462/407/26).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2026 року та Протоколами передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.01.2026 року) для розгляду вказаних справ визначено головуючого суддю - Галайко Н. М
1.1. Щодо об'єднання справ в одне провадження
Постановами Залізничного районного суду м. Львова від 23.03.2026 року справи про адміністративні правопорушення за ст. 122-4 КУпАП № 462/263/26 (провадження № 3/462/409/25), за ст. 124 КУпАП № 462/262/26 (провадження № 3/462/408/26) та за ч. 1 ст. 130 КУпАП № 462/261/26 (провадження № 3/462/407/26) відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - об'єднано та ухвалено розглядати у одному провадженні, присвоївши спільній справі єдиний унікальний номер 462/261/26 (провадження № 3/462/407/26).
Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
За загальним правилом більш серйозним визнається правопорушення, за яке встановлена більш сувора міра адміністративного стягнення (більший розмір штрафу, більш тривалий строк громадських робіт, застосування штрафу замість попередження, застосування арешту замість штрафу, тощо).
При цьому, види адміністративних стягнень закріплено у ст. 24 КУпАП, у якій їх зазначено з урахуванням зростання суворості.
ІІ. Опис обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення
2.1. Щодо адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 557556 від 02.01.2026 року, ОСОБА_1 , 02.01.2026 року о 18 год. 15 хв. за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 280 керуючи транспортним засобом «Peugeot», державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної дистанції та швидкості руху, щоб мати змогу контролювати рух, безпечно контролювати ними, не дотримався безпечної дистанції у результаті чого допустив зіткнення з транспортним засобом «Mercedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який у свою чергу через інерційний рух здійснив зіткнення з автомобілем який знаходився попереду «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 внаслідок чого, автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди.
2.2. Правова кваліфікація діяння
Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3.б, 12.1, Правил дорожнього руху (далі - ПДР). Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковано за ст. 124 КУпАП.
2.3. Щодо адміністративного правопорушення за ст. 122-4 КУпАП
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 557557 від 02.01.2026 року, ОСОБА_1 , 02.01.2026 року о 18 год. 15 хв. за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 280 керуючи транспортним засобом «Peugeot Traveller», державний номерний знак НОМЕР_1 , скоїв дорожньо-транспортну пригоду, після чого місце дорожньо-транспортної пригоди - залишив.
2.4. Правова кваліфікація діяння
Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10.а ПДР. Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковано за ст. 122-4 КУпАП.
2.5. Щодо адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 557554 від 02.01.2026 року, ОСОБА_1 , 02.01.20265 року о 18 год. 15 хв. за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 280 керував транспортним засобом «Peugeot Traveller», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, нечітка вимова. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та у медичному закладі категорично відмовився.
2.6. Правова кваліфікація діяння
Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР. Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Права та обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП ОСОБА_1 роз'яснені при складанні протоколів.
ІІІ. Щодо явки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 будучи належно та завчасно повідомленим про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, у судові засідання не з'явився.
Окрім цього, інформація щодо часу та місця розгляду зазначеної справи розміщувалась на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://zl.lv.court.gov.ua
Враховуючи, що за правилами ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, тому суд на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП вважає можливим розглядати дану справу за відсутності особи щодо якої складено протоколи.
Так, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Така позиція суду узгоджується з рішенням Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України» (заява № 36665/02), яке набуло статусу остаточного та відповідно до якого у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. ЄСПЛ неодноразово наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
IV. Правова позиція сторони захисту
Суд вважає необхідним зазначити, що протягом розгляду справи від захисника ОСОБА_1 - адвоката Мазура В. В. через систему «Електронний суд» надійшла низка ідентичних клопотань про відкладення розгляду справ № 462/261/26, № 462/262/26 та № 462/263/26, а саме:
-12.03.2026 року (вх. № 6377, № 6378, № 6379);
-19.03.2026 року (вх. № 7135, № 7138, № 7139);
-23.03.2026 року (вх. № 7534, № 7535, № 7536).
В обґрунтування клопотань захисником надано копію виписного епікризу від 15.03.2026 року, згідно з яким останній перебував на стаціонарному лікуванні з 15.03.2026 року по 18.03.2026 року, а з 19.03.2026 року перебуває на амбулаторному лікуванні.
Оцінивши вказані клопотання у контексті матеріалів справи, суд дійшов наступних висновків:
Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 16, 18), захисник Мазур В. В. особисто та в повному обсязі ознайомився з матеріалами справ про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 ще 18.02.2026 року, про що свідчать його власноручні підписи на відповідних заявах. Таким чином, з моменту повного ознайомлення з доказами до дати початку лікування, зазначеної в епікризі (15.03.2026 року), у сторони захисту було 25 календарних днів для реалізації права на захист та надання письмових пояснень чи заперечень по суті порушень, передбачених ст. 122-4, 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП. Проте вказаним правом сторона захисту не скористалася.
Системне подання клопотань про відкладення безпосередньо у дні судових засідань (зокрема і 23.03.2026 року) через систему «Електронний суд» підтверджує, що захисник має технічну можливість та належний стан здоров'я для дистанційного формування та підписання процесуальних документів. Стан здоров'я, який дозволив адвокату неодноразово формувати та надсилати клопотання про відкладення, об'єктивно не перешкоджав йому так само дистанційно викласти правову позицію свого довірителя по суті справи.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» ЄСПЛ роз'яснив, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції щодо доступності правосуддя, держави-учасниці вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.
Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Крім того, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07.07.1989 року; постанова Касаційного цивільного суду у складі ВС № 752/24739/19 від 18.01.2023 року).
Враховуючи відсутність пояснень по суті справи протягом понад двох місяців провадження, суд розцінює дії сторони захисту як зловживання процесуальними правами, спрямоване, у тому числі, на штучне затягування розгляду справи з метою закінчення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
З огляду на викладене, а також на те, що участь захисника та особи, яка притягається до відповідальності, у даній категорії справ не є обов'язковою, суд вважає за можливе завершити розгляд справи за наявними матеріалами.
V. Позиція суду
Суд, дослідивши матеріали об'єднаної справи в одне провадження про адміністративні правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин цієї справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступних висновків.
Адміністративне провадження є не формальною процедурою, а дієвим інструментом забезпечення захисту прав, свобод і законності у суспільстві. Закон встановлює його основне призначення - не лише реагування на факти порушень, а й запобігання їхнім наслідкам, формування правової культури і поваги до норм, що регулюють суспільні відносини (ст. 1 КУпАП).
Водночас факт певної події сам по собі не є підставою для визнання правопорушення.
Для настання адміністративної відповідальності необхідне одночасне встановлення трьох складових: протиправної дії або бездіяльності, вини особи - умисної або необережної, а також наявності шкоди або реальної загрози охоронюваним законом інтересам (ст. 9 КУпАП). Лише сукупність цих елементів створює правову основу для притягнення до відповідальності.
Таким чином, суд оцінює не просто фактичні обставини, а їхню правову природу, умови та характер, що впливають на кваліфікацію події. Такий підхід забезпечує збалансоване і справедливе застосування закону, що захищає права громадян і підтримує правопорядок.
VІ. Застосоване судом законодавство при розгляді справи
Згідно з положеннями ст. 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У п. 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 124 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Стаття 122-4 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
У п. 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з п. 4 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п. 6 розділу І Інструкції).
Відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними у пункті 1.4 розділу 1 цієї Інструкції, уповноважена особа Державтоінспекції МВС, патрульної служби МВС направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Інструкції, метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
VІІ. Оцінка та висновки суду щодо обставин справи
Так, суд, розглянувши матеріали справи, дійшов висновку про те, що у діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, а його вина підтверджується даними, які містяться у:
- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 557554 від 02.01.2026 року;
- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 557556 від 02.01.2026 року;
- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 557557 від 02.01.2026 року;
- відеоматеріалах;
- акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 02.01.2026 року;
- направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.01.2026 року;
- рапорті інспектора поліції від 02.01.2026 року;
- схемі з місця дорожньо-транспортної пригоди від 02.01.2026 року;
- письмових пояснень ОСОБА_3 від 02.01.2026 року;
- письмових пояснень ОСОБА_1 від 02.01.2026 року;
- письмових пояснень ОСОБА_2 від 02.01.2026 року та інших матеріалах справи, які знаходяться у об'єктивному взаємозв'язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.
Відтак, вина ОСОБА_1 підтверджена належними, допустимими та достовірними доказами. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять його винуватість у вчинені адміністративних правопорушень.
Обсяг досліджених судом доказів є достатнім для встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
VІІI. Накладення адміністративного стягнення
При обранні міри адміністративного стягнення враховуються обставини та характер правопорушення, ступінь провини та дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме: з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», як цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання КУпАП.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, так суд дійшов висновку, що з метою виховання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та запобігання вчинення нею нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді накладення штрафу.
Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративні правопорушення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, приймаючи до уваги обставини, що пом'якшують та обтяжують адміністративну відповідальність, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень передбачених ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, так суд дійшов висновку про доцільність застосування до ОСОБА_1 остаточного адміністративного стягнення із врахуванням положень ч. 2 ст. 36 КУпАП, у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами.
Визначений вид покарання за своєю мірою відповідає завданням та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним та достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також для запобігання вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. При цьому дотримано принципу «Culpae poena par esto» (покарання повинно відповідати провині), що забезпечує справедливість, обґрунтованість і пропорційність адміністративного впливу, з урахуванням ступеня вини правопорушника.
IX. Судові витрати
Згідно ст. 40-1 КУпАП у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до Закону України «Про судовий збір».
У відповідності до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягується судовий збір 0, 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2026 року складає 665 грн. 60 коп.
На підставі наведеного та керуючись ст. 1, 9, 23, 33, 36, 122-4, 124, 130, 221, 276-285 КУпАП, суд -
ухвалив:
1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
2. Призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення:
- за ст. 124 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 557556 від 02.01.2026 року) - штраф у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.;
- за ст. 122-4 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 557557 від 02.01.2026 року) - штраф у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп.
- за ч. 1 ст. 130 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 557554 від 02.01.2026 року) - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
3. На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, призначити ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
5. Роз'яснення суду
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, в разі несплати правопорушником штрафу у строк, такий стягується у подвійному розмірі штрафу визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
З платіжними реквізитами для сплати штрафу та судового збору можна ознайомитись на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://zl.lv.court.gov.ua/sud1309/gromadyanam/rekvizyty/admshtrtafsank; https://zl.lv.court.gov.ua/sud1309/gromadyanam/rekvizyty/rekv
6. Порядок оскарження постанови та набрання нею законної сили
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через місцевий суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: Н. М. Галайко