441/360/26 2/441/545/2026
25.03.2026 Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючого, судді - Ференц О.І.
за участю секретаря судових засідань - Клок Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городок Львівської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Городоцької міської ради Львівського району Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини
19.02.2026 року позивач звернувся до суду із позовом, покликаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мама - ОСОБА_2 . У спадкове майно входить житловий будинок в с. Зушиці Львівського району Львівської області та земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства та будівництва і обслуговування житлового будинку в с. Зушиці Львівського району Львівської області. Він не скористався своєчасно своїм правом на прийняття спадщини після смерті матері, оскільки не знав про наявність заповіту в його користь, крім цього мав травму пальця з 2004 року, у зв'язку з погіршенням стану здоров'я не мав можливості з'явитися до нотаріуса. У лютому поточного року він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через пропуск строку для прийняття спадщини.
Просив суд постановити рішення, яким визначити йому додатковий строк у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач в судове засідання не з'явилася, його представник подала письмову заяву про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, проти задоволення позову не заперечує.
У зв»язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що передбачено ч.2 ст.247 ЦПК України.
Проаналізувавши підстави позовної заяви, оглянувши та оцінивши матеріали справи, дослідивши зібрані у справі докази, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_2 (а.с.7).
ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом № 2192 від 08.12.2009 належала земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0.1461 га в с. Зушиці Городоцького району Львівської області (а.с.9), на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом № 2195 від 08.12.2009 року належала земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0.2749 га в с. Зушиці Городоцького району Львівської області (а.с.10), на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом № 2189 від 08.12.2009 року належала земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0.3409 га в с. Зушиці Городоцького району Львівської області (а.с.11), на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом № 2186 від 08.12.2009 року належала земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0.1874 га в с. Зушиці Городоцького району Львівської області та на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом № 2135 від 02.12.2009 року належав житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.13).
26.10.2021 ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений старостою сіл Заверещиця, Залужжя, Повітно і Зушиці Городоцької міської ради Козак Г.В. та зареєстрований в реєстрі за № 35, яким усе своє майно заповіла своєму синові - ОСОБА_1 (а.с.16).
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Зушиці Львівського району Львівської області (а.с.8). Спадкова справа після її смерті не заводилася (а.с.15). Згідно довідки Городоцької міської ради Львівської області № 41 від 02.02.2026 року ОСОБА_2 до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 , разом з нею не було зареєстровано нікого (а.с.17).
Листом приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Мухи М.Т. від 16.02.2026 року за № 18/01-16 повідомлено позивачу про пропуск строку для подачі заяви на прийняття спадщини після смерті матері (а.с.18).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом відкриття спадщини є день смерті особи; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).
Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Аналіз вищезазначеної норми закону свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16, та підтриманий у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).
У правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23, Велика Палата Веховного Суду відступила від загального правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 06.09.2017 у справі № 6-496цс17, про те, що «необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини» і зазначила, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права, втім це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини; спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини у встановлений строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; тож необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини винятково для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом (закликані до спадкування).
З огляду на наведене суд вважає, що оскільки ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги спадкування за законом майна ОСОБА_2 , його необізнаність про наявність заповіту в його користь не була перешкодою для подачі ним заяви про прийняття спадщини після смерті матері за законом. Посилання позивача на погіршення стану здоров'я в період з моменту відкриття спадщини 30.01.2024 року і до закінчення строку для прийняття спадщини, який сплив 30.07.2024 року, документально не підтверджено, згідно Виписки з акту огляду ортопеда-травматолога КНП «2-а Міська поліклініка м. Львова» огляд у лікаря був ще у 2022 році, тобто за два роки до смерті ОСОБА_2 .
З огляду на наведене відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 5, 10, 18-19, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Городоцької міської ради Львівського району Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуюча Ференц О.І.